Постанова

від 31.07.2012 по справі 2а/0570/7364/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7364/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16-27

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Ковалському А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас»

до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька

Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача: Громчаков О.В. (дов. б/н від 18 червня 2012 року);

від відповідача: Романюк Л.М. (дов. № 7 від 14 березня 2012 року).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 8 червня 2012 року № 0000062204/5170/10/22-4 та № 0000052204/5161/10/22-4.

В обґрунтування заявлених вимог позивач визначив безпідставність та необґрунтованість висновків податкової інспекції про нікчемність правочинів з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул ТГВ» на підставі умов укладених договорів № 110111 від 11 січня 2011 року та № 300611 ТО від 30 червня 2011 року. Позивач зазначив, що висновки податкової інспекції, викладені в акті перевірки, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, спростовуються первинними документами, складеними в ході відбуття господарських операцій на виконання умов укладених договорів. Дані податкового обліку позивача відповідають даним бухгалтерського обліку, засновані на інформації, що міститься в наявній первинній документації, придбані товариством товари від ТОВ «Стимул - ТГВ» використані у господарській діяльності позивача шляхом їх подальшого продажу, відповідні наслідки відображені у бухгалтерському податковому обліку. З огляду на таке, висновки податкової інспекції щодо завищення позивачем податкового кредиту серпня, листопада та грудня 2011 року є безпідставними, а тому податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі цих висновків є незаконними та підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 липня 2012 року первинно визначеного позивачем відповідача - Державну податкову інспекцію в Київському районі м. Донецька замінено правонаступником - Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив суд задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В обґрунтування незгоди із позовом представник відповідача зазначив, що підставою прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень стали висновки викладені в акті документальної виїзної перевірки. В ході проведення зазначеної перевірки податковою інспекцією на підставі актів перевірки контрагента позивача - ТОВ «Стимул - ТГВ»; контрагентів ТОВ «Стимул-ТГВ» - ПП «Ніколь», ПП «Кеш», та контрагента ПП «Ніколь» - ПП «Неомаркет», складених органами державної податкової інспекції за місцем їх реєстрації встановлено неможливість здійснення контрагентом позивача - ТОВ «Стимул ТГВ» господарської діяльності та нікчемність відображених в податковому обліку позивачем правочинів з придбання товарів та послуг в зазначеного контрагента.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, представник відповідача зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 24467062, зареєстрований та обліковується як платник податків в Державній податковій інспекції в Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (т.1 арк. справи 14, 15, 17). Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 135589 позивач є платником податку на додану вартість з 2 квітня 2007 року (т.1 арк. справи 16).

В період з 4 травня 2012 року по 11 травня 2012 року Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» з питання правомірності сплати податку на додану вартість по відносинам з ТОВ «Стимул-ТГВ» (код ЄДПОУ 34336103) за серпень, листопад та грудень 2011 року, за наслідками проведення якої складений акт № 693/22-11 від 18 травня 2012 року (т. 1 арк. справи 20-37). Згідно висновків зазначеного акту проведеною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» статей 215, 216 Цивільного кодексу України в частині укладення нікчемних угод № 10111 від 11 січня 2011 року та № 300611 ТО від 30 червня 2011 року з ТОВ «Стимул-ТГВ» та порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на 453 541,00 грн. (у т.ч. з серпень 2011 року на 161 010,00 грн., листопад 2011 року на 75 839,00 грн., грудень 2011 року на 216 692,00 грн.), заниження суми податку до сплати в бюджет на 296 301,00 грн. (у т.ч. за серпень 2011 року на 161 010,00 грн., листопад 2011 року на 75 839,00 грн. та грудень 2011 року на 59 452,00 грн.), завищення від'ємного значення податку за грудень 2011 року на 157 240,00 грн.

За змістом акту перевірки викладені в ньому посилання на фактичне невідбуття правочинів з постачання товарно-матеріальних цінностей та послуг від ТОВ «Стимул ТГВ» обґрунтовані викладеним в актах перевірки Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька № 55/15-1/34336103 від 12 січня 2012 року та № 460/15-1/34336103 від 7 лютого 2012 року про неможливість проведення камеральної перевірки ТОВ «Стимул-ТГВ» з питань дотримання податкового законодавства за серпень 2011 року та листопад 2011 року. В цих актах зазначено про відсутність в контрагента позивача виробничих, складських та офісних приміщень та неможливість здійснення зазначеним товариством будь-яких господарських операцій. Крім того, в обґрунтування неможливості вчинення ТОВ «Стимул-ТГВ» господарських операцій позивач послався на акти ДПІ в Київському районі м. Донецька № 329/15-2/212596524 від 3 лютого 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «КЕШ» (код ЄДРПОУ 31650115) за листопад 2011 року та № 83/15-2/0341392 від 12 січня 2012 року про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Ніколь» (код ЄДРПОУ 30341392) за серпень 2011 року, в яких зазначено про нікчемність правочинів вчинених цими підприємствами, які є контрагентами ТОВ «Стимул-ТГВ».

На підставі викладених в акті перевірки висновків, 8 червня 2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000052204/5161/10/22-4 (т. 1 арк. справи 18) про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 370 376,25 грн., з яких за основним платежем - 296 301,00 грн., штрафні санкції - 74 075,25 грн.;

№ 0000062204/5170/10/22-4 (т. 1 арк. справи 19) про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011 року на 157 240,00 грн.

Спірним питанням цієї справи є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту звітних податкових періодів серпня, листопада та грудня 2011 року податку на додану вартість, пов'язаного із виконанням договорів поставки та надання послуг, укладених із ТОВ «Стимул-ТГВ» та правильність визначення податку до сплати в наведених періодах.

Господарські операції позивача, що стали причиною виникнення спору між сторонами відбувалися після набрання чинності Податковим кодексом України, а тому оцінка спірних правовідносин між сторонами здійснюється судом із врахуванням положень Податкового кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 180 Податкового кодексу України.

Порядок визначення бази оподаткування встановлений статтею 188 Податкового кодексу України. Пунктом 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1. статті 200 Податкового кодексу України).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п. 200.2 та 200.3 Податкового кодексу України).

Отже, визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у звітному періоді залежить від розміру задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2011 року (т. 3 арк. справи 61-63) позитивне значення податку звітного періоду складає 3 208,00 грн., податкові зобов'язання звітного періоду - 712 722,00 грн., податковий кредит звітного періоду - 709 514,00 грн. Згідно додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до цієї декларації (т. 3 арк. справи 68-69, 72-79), за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Стимул -ТГВ» (ІПН 343361005611) позивач включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 161 010,40 грн. на підставі отриманих від зазначеного контрагента податкових накладних № 10 від 1 серпня 2011 року, № 41 від 4 серпня 2011 року, № 93 від 9 серпня 2011 року, № 152 від 15 серпня 2011 року, № 161 від 16 серпня 2011 року, № 222 від 22 серпня 2011 року, № 292 від 29 серпня 2011 року та № 313 від 31 серпня 2011 року (т. 1 арк. справи 86-92, 120).

Рядком 20 декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року (т. 3 арк. справи 50-51) позитивне значення податку звітного періоду складає 2 142,00 грн., податкові зобов'язання звітного періоду - 439 335,00 грн., податковий кредит звітного періоду - 437 193,00 грн. Згідно додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до цієї декларації (т. 3 арк. справи 57-58, 82-95) за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Стимул -ТГВ» (ІПН 343361005611) позивач включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 75 839,20 грн. на підставі податкових накладних № 13 від 1 листопада 2011 року, № 35 від 3 листопада 2011 року, № 91 від 9 листопада 2011 року, № 283 від 28 листопада 2011 року, № 303 від 30 листопада 2011 року, № 171 від 17 листопада 2011 року (т. 1 арк. справи 88, 93, 94, 98, 99).

Згідно наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2011 року (т. 3 арк. справи 38-39) від'ємне значення податку звітного періоду (рядок 19) складає 157 240,00 грн., податкові зобов'язання звітного періоду - 385 742,00 грн., податковий кредит звітного періоду - 542 982,00 грн. Згідно додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до цієї декларації (т. 3 арк. справи 46-47, 98-111), за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Стимул -ТГВ» (ІПН 343361005611) позивач включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 216692,00 грн. на підставі податкових накладних № 36 від 3 листопада 2011 року, № 43 від 4 листопада 2011 року, № 71 від 7 листопада 2011 року, № 186 від 18 листопада 2011 року, № 212 від 21 листопада 2011 року (т. 1 арк. справи 95-97, 100, 101).

В ході дослідження в судовому засіданні зазначених податкових накладних, виписаних ТОВ «Стимул -ТГВ», судом встановлено їх відповідність вимогам, визначеним Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № N 1401/18696), що набрав чинності 10 січня 2011 року. Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено включення позивачем до податкового кредиту серпня 2011 року, листопада та грудня 2011 року податку на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог пункту 8 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 лютого 2011 року за № 197/18935), що набрав чинності з 04 березня 2011 року дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні». Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В судовому засіданні було встановлено, що податковий кредит формувався позивачем по мірі виконання господарських операцій, передбачених умовами договору поставки № 110111 від 11 січня 2011 року та договору № 300611 ТО на технічне обслуговування від 30 червня 2011 року (т.1 арк. справи 39-66).

Згідно умов договору поставки № 110111 від 11 січня 2011 року постачальник (ТОВ «Стимул-ТГВ») зобов'язався передати, а покупець прийняти та сплатити товар (ресурси) на умовах, передбачених цим договором. Згідно пункту 2.1 цього договору кількість, номенклатура та якість ресурсів зазначаються у специфікаціях до цього договору.

На підтвердження реального відбуття господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей на підставі умов зазначеного договору позивачем надані специфікації до договору (т. 1 арк. справи 50-66), видаткові накладні (т. 1 арк. справи 86-102), товарно-транспортні накладні (т. 1 арк. справи 103-119), банківські виписки, що підтверджують сплату отриманих позивачем товарів та послуг (т. 3 арк. справи 112-152).

Згідно умов договору на технічне обслуговування обладнання від 30 червня 2011 року виконавець (ТОВ «Стимул-ТГВ») зобов'язався здійснювати щомісячне технічне обслуговування обладнання - завантажувача СРQD30F, 3т., двигун GQ-4Y-DF, який приймається на обслуговування на підставі акту. Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість робіт з технічного обслуговування складає 20 400,00 грн. з ПДВ на місяць. Згідно пункту 3.4. замовник щомісячно на підставі рахунку здійснює сплату послуг з технічного обслуговування.

На підтвердження реального відбуття господарських операцій з технічного обслуговування обладнання позивачем наданий акт від 30 червня 2011 року (т. 1 арк. справи 49), акти здавання-прийняття виконаних робіт від 31 серпня 2011 року та 30 листопада 2011 року (т. 1 арк. справи 120, 121).

З положень Податкового кодексу України, яким визначені правила формування податкового кредиту вбачається, що для визначення правомірності його формування має значення використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку.

На підтвердження фактичного використання придбаних в ТОВ «Стимул-ТГВ» товарів у власній господарській діяльності позивач надав договори постачання, за умовами яких він прийняв на себе зобов'язання з постачання товарів на користь інших контрагентів (т. 2 арк. справи 126-215). Окрім договорів із контрагентами позивачем надані первинні документи, що підтверджують їх виконання (т. 2 арк. справи 26-125, т. 3 арк. справи 159-210), відомість по бухгалтерському рахунку 28 на підтвердження наявності руху товарно-матеріальних цінностей (т. 2 арк. справи 222-234). В ході дослідження зазначених документів та документів на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Стимул-ТГВ» встановлено ідентичність придбаних позивачем товарів від ТОВ «Стимул-ТГВ» та проданих позивачем іншим контрагентам.

Отже, наведеними вище документами підтверджено відбуття господарських операцій, з придбання товарів та послуг від ТОВ «Стимул-ТГВ», наслідки вчинення яких відображені позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість.

Доводи відповідача про відображення позивачем в податковому обліку наслідків виконання нікчемних правочинів, що засновані на інформації про відсутність в ТОВ «Стимул-ТГВ» складських приміщень, транспорту та устаткування, викладеній в актах Державної податкової інспекції в Київському районі Донецька про неможливість проведення камеральної перевірки ТОВ «Стимул ТГВ» (код ЄДРПОУ 34336103) з питань дотримання податкового законодавства за серпень 2011 року та листопада 2011 року (т. 1 арк. справи 184-190, 191-198) не приймаються судом до уваги оскільки не спростовують обставин, встановлених з первинних документів, що описані вище, складанням яких супроводжувалося здійснення господарських операцій на виконання умов укладених договорів. Крім того, наявність складських приміщень та транспорту не впливає на можливість товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул-ТГВ» надавати послуги з технічного обслуговування обладнання позивача, за фактом отримання яких позивачем включено до складу податкового кредиту серпня та листопада 2011 року 6800,00 грн.

Інформація викладена в актах перевірки контрагентів ТОВ «Стимул-ТГВ», а саме ПП «Ніколь» (код ЄДРПОУ 30341392) та ПП «КЕШ» (код ЄДРПОУ 31650115) у якості доводів про нікчемність правочинів з придбання позивачем товарів, послуг від ТОВ «Стимул - ТГВ» також не приймається судом до уваги, оскільки висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на даних податкової звітності контрагента постачальника такого платника, в якого відсутні будь-які правовідносини з таким платником податків.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

В обґрунтування висновків про нікчемність правочинів відповідач послався на положення статі 215 Цивільного кодексу України, якою відокремлені підстави для визнання правочину недійсним (частина 1) та нікчемним (частина 2). Недотримання в момент вчинення правочину вимог частин 1-3, 5-6 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку. Доказів визнання правочинів між позивачем та ТОВ «Стимул-ТГВ» недійсними в матеріалах справи відсутні.

Правові підстави для визнання правочину нікчемним регулюються статтями 219, 220, 224, 226, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Кваліфікація правочину як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

Разом з тим, відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача - ТОВ «Стимул-ТГВ» безпосередньо при здійсненні спірних операцій. З наведеного вище вбачається, що відображення позивачем в податковому обліку наслідків виконання господарських операцій з ТОВ «Стимул - ТГВ» (за договором поставки № 13СУГ-11 від 25 січня 2011 року) у серпні, листопаді та грудні 2011 року відповідає вимогам чинного законодавства України. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту звітних податкових періодів серпня, листопада та грудня 2011 року податку на додану вартість в розмірі 161010,00 грн., 75839,00 грн. та 216692,00 грн. відповідно, з огляду на що підстави для збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, листопад та грудень 2011 року на 296 301,00 грн. та зменшення від'ємного значення податку за грудень 2011 року на 157 240,00 грн. відсутні.

Встановлення в ході судового розгляду справи відсутності підстав для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість свідчить про безпідставність застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 123 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 8 червня 2012 року № 0000052204/5161/10/22-4 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 370 376,25 грн., з яких за основним платежем - 296 301,00 грн., штрафні санкції - 74 075,25 грн. та № 0000062204/5170/10/22-4 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2011 року на 157 240,00 грн. прийняті відповідачем необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання їх недійсними підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 8 червня 2012 року № 0000062204/5170/10/22-4 та № 0000052204/5161/10/22-4,- задовольнити повністю

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000052204/5161/10/22-4 від 8 червня 2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 370 376,25 грн., з яких за основним платежем - 296 301,00 грн., штрафні санкції - 74 075,25 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000062204/5170/10/22-4 від 8 червня 2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за грудень 2011 року на 157 240,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект-Донбас» (83004, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 169 «ш», ЄДРПОУ 24467062) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 грн. 00 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 31 липня 2012 року у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 6 серпня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Михайлик А.С.