Постанова

від 25.07.2012 по справі 2а-5784/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2012 року 12:48 № 2а-5784/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -Чебан Т.П. (довіреність від 11.11.2011 р. № 314)

від відповідача -Сидоренко Л.П. (довіреність від 16.03.2012 р. № 203/9/10-009)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ярослав» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001222320 від 28.12.2011,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ярослав» з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001222320 від 28.12.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на 1 225 866 грн. за основним платежем та на 306 467 грн. за штрафними санкціями за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Деколюкс»(код з ЄДР 32311024) та ТОВ «ПСК Еко-Строй»(код з ЄДР 34748839) за грудень 2010 року.

Позивач зазначає, що доводи ДПІ в обґрунтування спірного рішення ґрунтуються на тому, що контрагенти начебто не задекларували податкові зобов'язання за взаємовідносинами з позивачем, а також на тому, що ТОВ «Деколюкс»начебто не могло виконати спірні операції. Виходячи з наведеного, як зазначає позивач, ДПІ прийшло до висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту.

Однак, як зазначає позивач, спірні операції фактично виконані, що підтверджується документально, придбане у ТОВ «Деколюкс»обладнання (котли) змонтовано на замовлення УКБ Сумської ОДА у психоневрологічному диспансері. Щодо операцій з придбання у цієї компанії будівельних матеріалів позивач зазначає, що податковий кредит за цими операціями сформовано за першою подією -попередня оплата, що відповідає вимогам закону України «Про податок на додану вартість». Поставлені надалі будівельні матеріали, як зазначає позивач, були використані при виконанні договорів генерального підряду з іншими особами на підтвердження чого позивач надає відповідні матеріали.

Щодо відносин з ТОВ «ПСК Еко-Строй», позивач зазначає, що переважна частина суми податкового кредиту сформована за першою подією -попередня оплата, що, як і у випадку з попереднім контрагентом, позивач зазначає як достатню підставу для видачі податкових накладних та формування податкового кредиту. При цьому, як зазначає позивач, дане підприємство має відповідну ліцензію, фактичне виконання ним субпідрядних робіт з монтажу та налагодженню систем у вищезгаданому диспансері підтверджується, крім первинних документів, актом готовності цього об'єкта до експлуатації. Таким чином, як зазначає позивач, у нього були всі підстави для формування спірних сум податкового кредиту.

Позивач додає, що відповідальність та обов'язок щодо сплати податків має індивідуальний характер та, у разі, наприклад, недекларування контрагентами податкових зобов'язань, податковий орган не позбавлений функціональних повноважень на застосування до порушника встановлених законом видів відповідальності і ця відповідальність та обов'язок іншої особи щодо сплати податків не може перекладатися на позивача, як добросовісного платника, який не допускав порушень податкового законодавства при здійсненні спірних операцій.

В контексті наведеного, позивач відносно неподання звітності контрагентом також зазначає, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва, де перебуває на обліку ТОВ «Деколюкс», направило на адресу відповідача повідомлення від 21.12.2011 р. відносно помилковості обнуління податкових зобов'язань цього контрагента по відносинам з позивачем.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що спірне рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не має.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивач, відповідача та третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведена документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Ярослав»(код з ЄДР 35380551) по фінансово-господарським відносинам з взаємовідносин позивача з ТОВ «Деколюкс»(код з ЄДР 32311024) та ТОВ «ПСК Еко-Строй»(код з ЄДР 34748839) за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 15.12.2011 р. № 569/1-23-20-35380551 (далі -Акт перевірки). Згідно з актом перевірки у період, який перевірявся, позивач був платником ПДВ.

До основних видів діяльності позивача віднесено «будівельна діяльність», «монтаж металевих конструкцій»та інші види діяльності.

Під час розгляду справи, у зв'язку з проведеною перевіркою встановлено, що позивач має Ліцензію АВ358580 на здійснення будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) строком дії з 12.10.2007 до 12.10.2012 р., що відповідає відомостям ДП «Інформаційно-ресурсний центр», розміщеним на офіційному сайті у розділі «Єдиний ліцензійний реєстр».

Згідно з п. 3.2.1. Акту перевірки за грудень 2010 року позивачем задекларовано 9 394 917 грн. податкових зобов'язань.

Згідно з п. 3.2.2. акту перевірки за грудень 2010 року позивачем задекларовано податкового кредиту з ПДВ на суму 9 025 328 грн.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2010 року на 1 225 866 грн.

В контексті наведеного на стор. 5 Акту перевірки зазначено, що відповідно до наявної інформації в базі даних «Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів та наданих до перевірки документів, відображено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Деколюкс»в розмірі 992 328,15 грн.

Як зазначено в Акті перевірки, визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи, на виконання договору поставки від 11.11.2010 р. № 19/11-2010/2 про передачу позивачу котлів опалювальних водонагрівальних на твердому паливі КВ р-0,63 в комплекті та КВ р-08 в комплекті та договору поставки від 24.12.2010 р. № 19/11-2010/3 про поставку будівельних матеріалів (суміші, клей, фарба, штукатурка), позивачем здійснено оплату на рахунок ТОВ «Деколюкс»згідно платіжних доручень:

- №702 від 14.12.2010 на загальну суму 145600 грн., в т.ч. ПДВ 24266,67 грн. (аванс ) та №776 від 23.12.2010 на загальну суму 512250 грн., в т.ч. ПДВ 85375 грн. (по факту поставки ) -за договором № 19/11-2010/2 на поставку котлів;

- та передоплату згідно платіжних доручень: №840 від 27.12.2010 на суму 1294531,03 грн., в т.ч. ПДВ 215755,17 грн.; №839 від 27.12.2010 на суму 1728370,39 грн., в т.ч. ПДВ 288061,73 грн.; №841 від 27.12.2010 на загальну суму 2261219,69 грн., в т.ч. ПДВ 376869,95 грн., сплачених згідно рахунків на поставку будівельних матеріалів та вищенаведеного договору від 24.12.2010 р. № 19/11-2010/3.

ТОВ „Деколюкс" виписано на користь позивача податкові накладні:

- №92 від 17.12.2010 на загальну суму 669850 грн., в т.ч. ПДВ 111641,66 грн. -за договором № 19/11-2010/2 на поставку котлів ;

- № 94 від 27.12.2010 на загальну суму 1294531,03 грн., в т.ч. ПДВ 215755,17 грн.; №95 від 27.12.2010 на загальну суму 2261219,69 грн., в т.ч. ПДВ 376869,95 грн.; №96 від 27.12.2010 на загальну суму 1728370,39 грн., в т.ч. ПДВ 288061,73 грн. за договором від 24.12.2010 р. № 19/11-2010/3.

В контексті наведеного під час розгляду справи встановлено, що після проведеної передоплати поставка будівельних матеріалів («друга подія») здійснювалась в період 2011 року за замовленнями позивача, які виставлялися останнім на адресу ТОВ «Деколюкс»та копії яких залучено до матеріалів справи. При цьому, ці замовлення містять відомості про конкретні об'єкти та адреси цих об'єктів, найменування матеріалів, щодо подальшого використання яких позивачем надано договори, первинні документи із замовниками стосовно використання будівельних матеріалів при виконанні робіт та, крім іншого, Технологічні карти по об'єктам з визначенням місць зберігання матеріалів. Поставка будівельних матеріалів здійснювалась на будівельні майданчики замовників робіт з оформленням видаткових накладних, копії яких залучено до матеріалів справи.

В контексті доводів щодо фактичного виконання спірних операцій з ТОВ «Деколюкс»до матеріалів справи також надано видаткову накладну на поставку обладнання (котли) від 17.12.2010 р. на суму 669 850 грн. з ПДВ (по договору № 19/11-2010/2 від 19.11.2010 р.), рахунки на оплату, товарно-транспортну накладну БЗС № 3405 від 17.12.2010 р., де відображено транспортування (перевезення) вищезгаданих котлів, а також визначено замовником перевезення та вантажовідправником ТОВ «Деколюкс»на користь вантажоодержувача ТОВ «БК «Ярослав»з перевезенням по маршруту м. Козятин -м. Суми. Вартість вантажу -657 850 грн. з ПДВ.

Відносно наведеного контрагента ДПІ в Акті перевірки зазначає, що Актом документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 01.04.2011 №2410/23-2/32311024, встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Деколюкс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Надана у цьому контексті копія акту перевірки ТОВ «Деколюкс»у той же час не містить аналізу правовідносин позивача з цим контрагентом.

В цьому акті проаналізована діяльність контрагентів контрагента позивача щодо їх відносин (не контрагентів позивача) з іншими підприємствами, а також порядок формування цими іншими підприємствами податкового кредиту ще з іншими підприємствами, з якими (крім ТОВ «Деколюкс») позивач не вступав у правовідносини.

В акті перевірки контрагента при цьому містяться посилання на «проведення аналізу»про «складання спеціалістом ДПІ у Подільському районі м. Києва «висновку про нікчемність»правочинів зазначених підприємств», «службові записки про невизнання звітності», яких відповідачем до матеріалів справи не надано та під час розгляду справи ДПІ не наведено правового обґрунтування юридичної значимості зазначених висновків «про нікчемність», «службових записок», інших «висновків»для цілей їх застосування в якості доказу, у т.ч. при оцінці спірних операцій.

Окрім того , як зазначено в Акті перевірки, за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 позивачем відображено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ „ПСК Еко - Строй" в розмірі 233537,51 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, згідно умов договору на виконання робіт від 19.11.2010 №19/11-2010/1, ТОВ "БК „Ярослав" (Генпідрядник) доручає, а ТОВ „ПСК Еко - Строй" (Субпідрядник) приймає на себе зобов'язання в межах виділених капіталовкладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, в обумовлений цим Договором строк виконати Роботи на об'єкті -«Добудова обласного психоневрологічного диспансеру в м. Суми»: з побудови структурованої кабельної системи об'єкту та роботи з її пуско-налагодження; побудова системи безпровідних тривожних кнопок та роботи з її пуско-налагодження; постачання комп'ютерного та серверного обладнання для функціонування комп'ютерної мережі з інстальованим ліцензійним програмним забезпеченням, розробленою і впровадженою інформаційно-медичною системою.

Окрім того, згідно умов договору поставки товару від 06.12.2010 № 06/12-2010/1 , зазначені сторони також домовились про поставку позивачу пластин скляних для захисту від рентгенівського опромінювання (розмір 360x360 мм), рентгенозахисного скла покритого шаром двоокису свинцю (розмір скла 100x80 см)) вартістю 41 800 грн. з ПДВ.

Згідно умов зазначених договорів позивачем здійснено оплату на користь зазначеного контрагента згідно платіжних доручень:

- № 603 від 07.12.2011 на загальну суму 302858,53 грн., в т.ч. ПДВ 50476,43 грн. (часткова оплата по договору від 19.11.2010 №19/11-2010/1);

- № 801 від 24.12.2011 на загальну суму 585500 грн., в т.ч. ПДВ 97583,33 грн. (плата за будівельні роботи по договору від 19.11.2010 №19/11-2010/1;

- № 852 від 29.12.2011 на загальну суму 41800 грн., в т.ч. ПДВ 6966,67 грн. (за договором від 06.12.2010 № 06/12-2010/1);

- № 856 від 29.12.2011 на загальну суму 471066,53 грн., в т.ч. ПДВ 78511,53 грн. (плата за будівельні роботи по договору від 19.11.2010 №19/11-2010/1).

Контрагентом позивача (ТОВ „ПСК Еко - Строй") на користь позивача виписано податкові накладні:

- № 68 від 07.12.2010 на загальну суму 302858,53 грн., в т.ч. ПДВ 50476,42 грн. (по факту оплати);

- № 70 від 24.12.2010 на загальну суму 585500 грн., в т.ч. ПДВ 97583,33 грн. (по факту оплати);

- №73 від 29.12.2010 на загальну суму 41800 грн., в т.ч. ПДВ 6966,67 грн. (оплата по факту поставки за договором від 06.12.2010 № 06/12-2010/1);

- №74 від 29.12.2010 на загальну суму 471066,53 грн., в т.ч. ПДВ 78511,09 грн. (по факту оплати).

Відносно наведеного контрагента під час розгляду справи встановлено, що зазначене підприємство має ліцензію АВ 407987 на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури строком дії з 31.07.2008 до 17.08.2012, що крім власне її копії, підтверджується відомостями ДП «Інформаційно-ресурсний центр», розміщеними на офіційному сайті у розділі «Єдиний ліцензійний реєстр».

Під час розгляду справи позивачем також надано додатки до договору від 19/11-2010/1 (де оплата є першою подією ), із зазначеним контрагентом щодо договірної ціни відносно добудови обласного психоневрологічного диспансеру в м. Суми, локальний кошторис на пуско-налагоджувальні роботи комп'ютерної мережі, системи безпровідних тривожних кнопок, монтаж матеріалів та обладнання для побудови структурованої кабельної системи, що входить до переліку видів діяльності цієї особи згідно ліцензії, документи щодо постачання комп'ютерного та серверного обладнання, загальна відомість ресурсів, а також довідки ф. № КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робі), акти ф. № КБ-2в (приймання-виконаних робіт), акт від 27.12.2010 року на встановлення немонтованого обладнання.

При цьому, щодо операцій з ТОВ «ПСК ЕКО-СТРОЙ»з поставки комп'ютерного обладнання та його використання у зв'язку з виконанням робіт по його встановленню у диспансері, під час розгляду справи надано первинні документи щодо його надходження до контрагента позивача, зокрема, надано накладну від 20.12.2010 р., щодо придбання комп'ютерного обладнання контрагентом у ТОВ «Техніка для бізнесу», а також сертифікат відповідності на продукцію.

Відносно поставки продукції та матеріалів, де поставка є першою подією , позивачем також надано видаткову накладну від 20.12.2010 р. на поставку пластин та захисного скла на суму 41800 грн. з ПДВ за договором від 06.12.2010 № 06/12-2010/1.

Щодо подальшого руху товарів/продукції, придбаних позивачем у його контрагентів, та придбаних у ТОВ «ПСК ЕКО-СТРОЙ»субпідрядних робіт, позивачем під час розгляду справи надано: договір генерального підряду № 136 від 14.12.2010 р. з ТОВ «Професіонал»та первинні документи до нього; договір генерального підряду № 2 від 07.12.2010 р. з УКБ Сумської ОДА щодо добудови обласного психоневрологічного диспансеру в м. Суми з доданням додатку щодо договірних цін, акт готовності об'єкта до експлуатації із зазначенням генерального підрядника ТОВ «БК «Ярослав»та субпідрядних організацій, зокрема, - ТОВ «ПСК ЕКО-СТРОЙ», а також акти ф. № КБ-2в приймання виконаних робіт за грудень 2010 року про прийняття замовником у т.ч. робіт, виконаних наведеним субпідрядником, акти на встановлення немонтованого обладнання, акт приймання твердопаливного обладнання для проведення комплексного випробування (пуско-налагоджувальних робіт) (котельня психоневрологічного диспансеру у м. Суми), режимна карта роботи котлів, посвідчення про якість монтажу, журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці при добудові обл. психоневрологічного диспансеру, паспорт на котли, гарантійні талони на комп'ютерне обладнання

У той же час в Акті перевірки позивача зазначено, що при аналізі наявної інформації по платнику ПДВ - ТОВ „Деколюкс", ТОВ „ПСК Еко - Строй", було встановлено наступне: декларації з ПДВ та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010 подані підприємствами до ДПІ за місцем перебування на обліку.

Як зазначено в Акті перевірки, ТОВ „Деколюкс" по взаємовідносинам з ТОВ "БК „Ярослав" не задекларовано податкові зобов'язання за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 992328,51 грн., в т.ч. по періодам: грудень 2010 - 992328,51 грн.

Податковий кредит у ТОВ "БК „Ярослав" по взаємовідносинам з ТОВ „Деколюкс" згідно реєстру отриманих накладних складає за грудень 2010 - 992328,51 грн.

ТОВ «ПСК Еко -Строй» по взаємовідносинам з ТОВ "БК „Ярослав" не задекларовано податкові зобов'язання за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 на загальну суму 233537,51 грн., в т.ч. по періодам: грудень 2010 - 233537,51 грн.

Виходячи з того, що сума ПДВ в розмірі 1225866 грн. по податковим накладним, отриманим позивачем за відносинами із зазначеними контрагентами не відповідає сумі податкових зобов'язань з даних поставок, задекларованим цими контрагентами, ДПІ з посиланням на положення п/п. 7.2.3., 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»прийшла до висновку про заниження позивачем ПДВ за грудень 2010 року на 1225866 грн.

На підставі зазначених висновків прийнято оскаржуване рішення, яке за результатами оскарження у досудовій процедурі залишено без змін.

Тобто, суть доводів в обґрунтування оскаржуваного рішення зводиться до того, що, на думку ДПІ, внаслідок недекларування податкових зобов'язань постачальником, покупець втрачає право на податковий кредит за операціями з таким контрагентом. Інших підстав для прийняття оскаржуваного рішення, крім додаткового зазначення про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Деколюкс», Акт перевірки не містить.

В контексті наведеного під час розгляду справи встановлено , що листом від 21.12.2011 р. № 7141/7/23-220, отримання якого підтверджується відповідачем, ДПІ у Деснянському районі м. Києва проінформувало відповідача відносно взаємовідносин ТОВ «Деколюкс»з позивачем про те, що у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»помилково було обнулено податкове зобов'язання з ПДВ ТОВ «Деколюкс»у розмірі 992 329 грн. по відносинам з позивачем.

В контексті наведеного під час розгляду справи також надано податкову декларацію з ПДВ ТОВ «Деколюкс»за грудень 2010 року та додаток № 5 до цієї декларації, з відмітками ДПІ про прийняття, з яких вбачається, що контрагентом задекларовано податкові зобов'язання за відносинами з позивачем у розмірі 992 329 грн., що у свою чергу спростовує наведені в Акті перевірки доводи про недекларування контрагентом позивача податкових зобов'язань за спірними операціями.

Окрім того, до матеріалів справи також залучено витяг з реєстру виданих податкових накладних ТОВ «Деколюкс»за грудень 2010 року, де відображено факт видачі вищенаведених податкових накладних.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд зазначає, що у період здійснення спірних операцій, правила формування податкового кредиту регулювалися з урахуванням наведених норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, в контексті спірних відносин, об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п. п. 3.1.1 Закону про ПДВ України є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів, робіт/послуг.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням, зокрема, товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або (1) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або (2) дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п/п. 7.4.4. Закону про ПДВ у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже , наведені вище норми законодавства у їх сукупності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат та податкового кредиту, зокрема , це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ.

При цьому, відповідно до наведених вище норм, проведення попередньої оплати , є достатньою підставою для видачі у зв'язку з цим податкових накладних та формування на їх підставі податкового кредиту покупця, що має місце в даному випадку.

Вирішуючи спір по суті та у взаємозв'язку з вищенаведеним , суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 ВАС України.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюється судом виходячи з тих обставин та підстав, які наведені в Акті перевірки з урахування доведеності з боку ДПІ обставин, на які вона посилається.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ не довела наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Зокрема, доводи ДПІ відносно недекларування податкових зобов'язань ТОВ «Деколюкс»за операціями з позивачем спростовуються відомостями ДПІ за місцем реєстрації цього контрагента, а також власне декларацією з ПДВ цього контрагента за грудень 2010 року та додатком № 5 до неї.

При цьому, суд зазначає, що навіть можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача у цьому контексті, як-то недекларування податкових зобов'язань, чого в даному випадку не доведено з боку ДПІ, у т.ч. щодо ТОВ «ПСК ЕКО-СТРОЙ», самі по собі, не є самостійною та достатньою підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Закон про ПДВ не містить норм, які б позбавляли покупця права на податковий кредит у таких випадках.

У той же час, виходячи з вищенаведених положень законодавства, є правомірним формування податкового кредиту по факту попередньої оплати за товари/послуги/роботи (по першій події), а відтак, в даному випадку формування позивачем податкового кредиту у випадках здійснення попередньої оплати на підставі податкових накладних відповідає наведеним вище вимогам законодавства.

Під час розгляду справи представник ДПІ погодився, що в даному випадку у випадках здійснення позивачем попередньої оплати видача йому податкових накладних та формування на їх підставі податкового кредиту не суперечить вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, у тих випадках, коли першою подією за спірними операціями була поставка продукції/товарів, їх фактичне виконання підтверджується документально. Зокрема, щодо ТОВ «Деколюкс»поставка котлів підтверджується видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, паспортами, первинними документами щодо їх поставки та встановлення у диспансері (акт щодо готовності до експлуатації), у т.ч. проектом виконання робіт. При цьому, суд враховує, що дана операція по суті носила характер перепродажу продукції, що не потребує значних людських ресурсів (на ТОВ «Деколюкс»працювало три особи) та, зокрема, складських ресурсів.

Окрім того, поставка продукції та комп'ютерного обладнання, а також виконання робіт з боку ТОВ «ПСК ЕКО-СТРОЙ», де поставка робіт -друга подія, підтверджується сукупністю первинних та інших вищенаведених документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, у т.ч. актами прийняття виконаних робіт, актом готовності об'єкта до експлуатації (за участю контрагента) та іншими вищезгаданими документами.

Щодо наявності у наведеного контрагента ресурсів для виконання спірних операцій, слід зазначити, що наведене підприємство має відповідну ліцензію, у т.ч. щодо виконання наведених у договорах робіт, наявність якої свідчить про наявність у цієї особи достатніх ресурсів для виконання робіт, наявність яких перевіряється відповідним державним органом при видачі ліцензії.

Під час розгляду справи відповідач не довів кількості працівників контрагентів, яка на його думку була необхідна для виконання спірних операцій, але була відсутня. Виходячи з характеру спірних операцій, відповідач не довів обсягу і кількості інших ресурсів, які були необхідними для контрагентів позивача для організації виконання спірних операцій, але були відсутні.

У той же час, як зазначено вище, сукупність досліджених під час розгляду справи документів, не дають підстав для сумніву щодо реальності виконання спірних операцій та висновку про нездійснення спірних операцій, як відносно операцій, де першою подією була попередня оплата, так і щодо випадків, де першою подією була поставка.

Слід додати, що вищезгадані податкові накладні видані контрагентами позивача, які були зареєстрованими платниками ПДВ, що визнається відповідачем. Податкові накладні видані за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними платіжних та первинних документів. При цьому, первинні документи відповідають вимогам щодо форми і змісту цих документів.

У взаємозв'язку з вищенаведеним слід зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем в цьому контексті не надано належних та допустимих доказів які б спростовували виконання спірних операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту. У цьому контексті під час розгляду справи ДПІ не надано жодних матеріалів податкової звітності контрагентів позивача, як і не наведено непереборних обставин, які перешкоджали їх наданню, хоча суд зобов'язував ДПІ надати матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

Слід додати, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо визнання судом фіктивними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, або ж з контрагентами контрагентів позивача, тобто їх вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, або ж з контрагентами контрагентів позивача, недійсним з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій або ж операцій контрагентів позивача з їх контрагентами з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В контексті викладених в Акті перевірки доводів ДПІ, суд також зазначає, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким би встановлювалась реєстрація учасників спірних операцій, а також осіб, які були контрагентами контрагента позивача, на підроблені, втрачені документи або реєстрація на підставних осіб, на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум валових витрат та податкового кредиту за вищезгаданими операціями. Акт перевірки ТОВ «Деколюкс»не спростовує вищенаведене та не доводить зворотного.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні спірних сум податкового кредиту, нормативно не доведено наявності правових підстав для позбавлення покупця права на податковий кредит у разі недекларування податкових зобов'язань з боку контрагентів, факту чого в даному випадку взагалі не доведено, та, відповідно з боку ДПІ не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення. У свою чергу, судом не встановлено обставин, які б у взаємозв'язку з наведеними вище нормами законодавства спричиняли позбавлення позивача права на формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ за спірними операціями. У зв'язку з цим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення. На поверненні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ярослав»(код з ЄДР 35380551; адреса: 03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, 51, кімната 1115) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0001222320 від 28.12.2011.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 30.07.2012 р.