Постанова

від 31.07.2012 по справі 2а-7662/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2012 року 12:29 № 2а-7662/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд Груп»

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС

про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2012 року № 0001662250 та № 0001652230

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: Шапошнікова О.А. (довіреність № б/н від 01.06.2012 р.);

Камінський О.В. (довіреність № б/н від 01.06.2012 р.)

від відповідача : не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфабуд Груп» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2012 року № 0001662250 та № 0001652230.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-7662/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 05.07.2012 р.

В судовому засіданні 31.07.2012 р. представники позивача позовні вимоги підтримали та в судових дебатах просили суд:

- визнати протиправними дії відповідача в частині проведення позапланової виїзної перевірки;

- скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 07.05.2012 року № 0001662250 та № 0001652230.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача послалися на те, що при проведенні позапланової виїзної перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, ст.236 Цивільного кодексу України, щодо нікчемності правочинів, здійснених між ТОВ «Альфабуд Груп»та контрагентами ТОВ «Аверонбуд», ПП «Будтранс Плюс»за серпень-вересень 2011 р.; також п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 571 666 грн. в тому числі за серпень 2011 року на суму 218 092 грн., за вересень 2011 року на суму 353 574 грн.; та п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), щодо завищення від'ємного значення (залишку від'ємного значення) на загальну суму 58 001 грн., в тому числі залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 58 001 грн. (рядок 24 Декларації з ПДВ за вересень 2011 року).

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, та сама перевірка проведена з порушенням норм чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки так складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

В судове засідання 31.07.2012 р. відповідач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Однак в минулих судових засіданнях представник відповідача позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альфабуд Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Аверонбуд»за серпень, вересень 2011 року, з ПП «Будтранс Плюс»за період серпень, вересень 2011 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, ст.236 Цивільного кодексу України, внаслідок чого правочини між ТОВ «Альфабуд Груп»та контрагентами ТОВ «Аверонбуд», ПП «Будтранс Плюс»за серпень-вересень 2011 р. є нікчемними; також п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 571 666 грн. в тому числі за серпень 2011 року на суму 218 092 грн., за вересень 2011 року на суму 353 574 грн.; та п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем було завищено від'ємне значення (залишок від'ємного значення) на загальну суму 58 001 грн., в тому числі залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 58 001 грн. (рядок 24 Декларації з ПДВ за вересень 2011 року).

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що під час перевірки ТОВ «Альфабуд Груп», позивачем не було надано до перевірки первинних документів (оригіналів) на підставі яких суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту відповідних періодів, на підставі яких оприбутковувались товари (роботи, послуги) на склад чи в місця зберігання, які придбані у ТОВ «Аверонбуд»у серпні-вересні 2011р., у ПП «Будтранс Плюс»у серпні-вересні 2011 р., а саме: податкові накладні, договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, реєстри аналітичного та синтетичного обліку, накладні форми №1-ТТН, технічні завдання, технічні паспорти, паспорти якості і сертифікати або свідоцтва, та не було доведено оприбуткування товару.

Також, відповідач зауважив, що оскільки правовідносини позивача з контрагентами ТОВ «Аверонбуд»та ПП «Будтранс Плюс»в перевіряємому періоді стосувалися саме надання послуг з поставки великогабаритних товарів (будівельних матеріалів), що могло здійснюватися (та здійснювалося) виключно вантажним транспортом, то на виконання вимог Правил перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, позивачем в підтвердження дійсності (реальності, фактичності) здійснення перевезень такого вантажу (товару) мало бути надано до перевірки товарно-транспортні накладні, складання та облік яких передбачений спільним наказом Мінтрансу України та Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», проте зазначених документів позивачем до перевірки надано також не було.

Крім того, представник відповідача послався на те, що перевіркою контрагента позивача ТОВ «Аверонбуд»було встановлено завищення останнім податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 по взаємовідносинах з ТОВ «Альфабуд Груп»на суму -262 980 грн., у зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення. А відповідно, позивачем не було допустимими первинними документами підтверджено товарність (фактичність) правовідносин (операцій з поставки) з контрагентами ТОВ «Аверонбуд»та ПП «Будтранс Плюс», та внаслідок наявності розбіжностей між сплаченими податковими зобов'язаннями та сумою визначеного податкового кредиту в розрізі позивача та зазначених контрагентів, завдано шкоди Державному бюджету.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альфабуд Груп» (код за ЄДРПОУ 33448518) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Аверонбуд»(код за ЄДРПОУ 37292436) за серпень, вересень 2011 року, з ПП «Будтранс Плюс»(код за ЄДРПОУ 35961105) за період серпень, вересень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 11.04.2012 року № 116/22-30/33448518, в якому встановлено порушення позивачем вимог ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, ст.236 Цивільного кодексу України, щодо нікчемності правочинів, здійснених між ТОВ «Альфабуд Груп»та контрагентами ТОВ «Аверонбуд», ПП «Будтранс Плюс»за серпень-вересень 2011 р.; також п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 571 666 грн. в тому числі за серпень 2011 року на суму 218 092 грн., за вересень 2011 року на суму 353 574 грн.; та п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), щодо завищення від'ємного значення (залишку від'ємного значення) на загальну суму 58 001 грн., в тому числі залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду на суму 58 001 грн. (рядок 24 Декларації з ПДВ за вересень 2011 року).

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість:

- № 0001662250 від 05.07.2012 р., яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 58 001,00 грн.;

- № 0001652230 від 07.05.2012 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 714 58,00 грн., в тому числі основний платіж 571 666,00 грн., та штрафні санкції 142 916,50 грн..

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 07.05.2012 року № 0001662250 та № 0001652230, а також вважаючи протиправними дії відповідача в частині проведення позапланової виїзної перевірки, позивач оскаржив зазначені рішення та дії відповідача в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п.63.11 ст.63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п.4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Як вбачаться з наявних матеріалів справи та не заперечувалося представником позивача, Акт перевірки від 11.04.2012 року № 116/22-30/33448518 позивачем був отриманий, проте в Адміністративному порядку не оскаржувався.

Посилання позивача на порушення відповідачем під час проведення виїзної позапланової перевірки вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, а саме не проведення такої перевірки за місцезнаходженням платника податків та відповідно не дослідження контролюючим органом всіх первинних документів, - не відповідає фактичним обставинам справи, та спростовується наступним.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до вимог п.п.78.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства , контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту .

Як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, до ДПІ Шевченківському районі м. Києва надійшли матеріали перевірки контрагента позивача ТОВ «Аверонбуд»(код за ЄДРПОУ: 37292436) від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, а саме акт перевірки ТОВ «Аверонбуд»(код за ЄДРПОУ 37292436) від 08.12.2011 р. № 8211/23-621-37292436, яким встановлено завищення ТОВ «Аверонбуд» податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 по взаємовідносинах з ТОВ «Альфабуд Груп»на суму - 262980 грн., в зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

Зважаючи на таке, на податкову адресу ТОВ «Альфабуд Груп»відповідачем було направлено письмовий запит від 04.04.2012 р. № 222/10/22-325 , щодо підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту ТОВ «Альфабуд Груп»(код за ЄДРПОУ 33448518) по взаємовідносинах із ТОВ «Аверонбуд»(код за ЄДРПОУ 37292436) за серпень, вересень 2011 року, з ПП «Будтранс Плюс»(код за ЄДРПОУ 35961105) за серпень, вересень 2011 року та надання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку .

Однак, підприємством ТОВ «Альфабуд Груп»витребуваних у письмовому запиті документів до податкового органу надано не було.

Враховуючи наведене, у відповідача були, передбачені Податковим кодексом України та Законом України «Про державну податкову службу»підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альфабуд Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Аверонбуд»за серпень, вересень 2011 року, з ПП «Будтранс Плюс»за період серпень, вересень 2011 року.

Посилання позивача на те, що відповідач таку документальну позапланову перевірку проводив не за місцезнаходженням платника податків, тобто не в офісі (адміністративній будівлі) позивача, суд до уваги приймає, однак зазначає, що згідно наявних матеріалів справи, проти чого також не заперечували представники позивача, - ТОВ «Альфабуд Груп»має різні юридичну та фізичну адреси, а відповідно контролюючим органом не могла бути проведена планова виїзна перевірка саме за офіційним місцезнаходженням позивача, оскільки фактичне місцезнаходження позивача відрізняється від його юридичної адреси.

Зважаючи на викладене, відповідачем було складено Акт № 48/22-30 від 11.04.2012 р. про неможливість підписання платником податків Акта перевірки, у зв'язку з незнаходженням останнього за місцем реєстрації підприємства, та зазначений Акт перевірки від 11.04.2012 року № 116/22-30/33448518 був скерований позивачу поштою та отриманий останнім, докази чого наявні в матеріалах справи.

Враховуючи наведені норми податкового законодавства, а також зважаючи на наявні у справі докази, судом не вбачається протиправності в діях податкового органу щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі порушень встановлених в Акті перевірки, що не був оскаржений позивачем.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Як видно з наявних матеріалів справи, зазначеною документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Альфабуд Груп»перевірялося дотримання позивачем вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Аверонбуд»за серпень, вересень 2011 року, з ПП «Будтранс Плюс»за період серпень, вересень 2011 року.

Так, з наявних матеріалів справи вбачається зокрема наступне.

Згідно відомостей наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах органів ДПС: АІС «Реєстр платників податків»ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт»ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, ТАХ ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, АРМ «Аудит»ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України», реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 р. № 9007873800 від 19.09.2011 р. та додатку № 5 до неї за серпень 2011 р., податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 р. № 9009245387 від 20.10.2011 р. та додатку № 5 до неї за вересень 2011 р., ТОВ «Альфабуд Груп»сформувало податковий кредит у серпні-вересні за рахунок ТОВ «Аверонбуд»(код за ЄДРПОУ 37292436) у сумі 495 026,89 грн., ПП «Будтранс Плюс»(код за ЄДРПОУ 35961105) у сумі 134 640,12 грн.

Згідно «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту»відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів», за серпень 2011 встановлено розбіжність між сумою податкового зобов'язання ТОВ «Аверонбуд»та сумою податкового кредиту ТОВ «Альфабуд Груп», а саме 262 980,00 грн.

Відповідно до наявних матеріалів справи, ТОВ «Альфабуд Груп»віднесено до складу податкового кредиту у серпні-вересні 2011 року податкові накладні отримані від ТОВ «Аверонбуд»(код за ЄДРПОУ 37292436) а саме:

Податкова накладнаСума без ПДВ, грн.ПДВ, грн.Сума, грн. номердата 39 29.08.2011 438300 87660 525960 40 30.08.2011 438300 87660 525960 55 31.08.2011 438300 87660 525960 6 07.09.2011 478792,5 95758,5 574551 30 28.09.2011 264211,93 52842,39 317054,32 32 29.09.2011 417230 83446 500676 Всього 2475134,43 495026,89 2970161,32 Також, ТОВ «Альфабуд Груп»віднесено до складу податкового кредиту у серпні-вересні 2011 року податкові накладні отримані від ПП «Будтранс Плюс»(код за ЄДРПОУ 35961105) а саме:

Податкова накладнаСума без ПДВ, грн.ПДВ, грн.Сума, грн. номердата 50 30.08.2011 385811,48 77162,3 462973,78 32 27.09.2011 287389,11 57477,82 344866,93 Всього 673200,59 134640,12 807840,71 Так, до ДПІ Шевченківському районі м. Києва надійшли матеріали перевірки ТОВ «Аверонбуд»(код за ЄДРПОУ 37292436) від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, а саме Акт перевірки ТОВ «Аверонбуд»(код за ЄДРПОУ 37292436) від 08.12.2011 р. № 8211/23-621-37292436, яким встановлено завищення ТОВ «Аверонбуд» податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 по взаємовідносинах з ТОВ «Альфабуд Груп»на суму -262 980 грн., в зв'язку з визнанням правочинів по взаємовідносинах між підприємствами нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

Також, зазначеною перевіркою контрагента позивача ТОВ «Аверонбуд», відносно правовідносин даного контрагента із позивачем було встановлено, що:

- інформація про фактичне зберігання товару на складських приміщення відсутня;

- реалізовану продукцію одержано за довіреністю № 165 від 29.08.2011 р., що видана ТОВ «Альфабуд Груп»особисто директору Роговець Юрію Михайловичу;

- інформація щодо фактичного транспортування товару відсутня;

- інформація про фактичне зберігання товару на складських приміщення відсутня.

Таким чином, вказаною перевіркою встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Аверонбуд»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Аверонбуд»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Як зазначено в Акті перевірки контрагента позивача ТОВ «Аверонбуд», правочини нібито укладені між ТОВ «Аверонбуд»та підприємствами покупцями, зокрема ТОВ «Альфабуд Груп», не спричинили реального настання юридичних наслідків , виходячи із наступного.

Відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Тобто, ТОВ «Аверонбуд»зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях з метою одержання податкової вигоди, і відповідно відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) покупцям, зокрема ТОВ «Альфабуд Груп».

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, зустрічною звіркою від 06.12.2011 р. № 8043/23-621/37292409 ТОВ «Вєлар»(основного постачальника контрагента позивача ТОВ «Аверонбуд») було встановлено документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Аверонбуд»(код ЄДРПОУ 37292436), їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Зокрема, під час проведення зазначеної звірки основного постачальника контрагента позивача ТОВ «Аверонбуд», контролюючим органом було встановлено, що:

- довіреності на отримання товарів (послуг) до звірки не надавались;

- інформація щодо фактичного транспортування товару відсутня;

- інформація про фактичне зберігання товару на складських приміщення відсутня.

Зважаючи на викладене та на наявні у справі докази, суд погоджується із висновком податкового органу, що операції з поставки та реалізації по ланцюгу з контрагентами ТОВ «Аверонбуд»та ПП «Будтранс Плюс»порушують ст.228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже мають ознаки нікчемності.

Згідно з частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст.215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, жодних первинних документів на запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС щодо підтвердження взаємовідносин з постачальниками ТОВ «Аверонбуд»та ПП «Будтранс Плюс»позивачем до перевірки надано не було.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ТОВ «Альфабуд Груп»ні контрагентами ТОВ «Аверонбуд»та ПП «Будтранс Плюс»не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначені п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, так, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальний за здійснення господарської операції і .правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Однак, згідно наявних матеріалів справи, позивачем не було допустимими доказами доведено суду фактичного постачання контрагентами ТОВ «Аверонбуд»та ПП «Будтранс Плюс»товару (великогабаритних будівельних матеріалів) на загальну суму 297 0161,32 грн. та 807 840,71 грн. відповідно, так само як і не було при перевірці контрагента ТОВ «Аверонбуд»встановлено фактичне придбання такого товару в постачальника ТОВ «Вєлар».

А не доведення позивачем факту наявності в контрагентів ТОВ «Аверонбуд»та ПП «Будтранс Плюс»трудових та матеріальних ресурсів (складських приміщень, вантажного транспорту, устаткування), що необхідні для реалізації такої господарської діяльності з постачання товару (великогабаритних будівельних матеріалів) у великих обсягах, що в свою чергу є трудомісткими роботами), ще раз підтверджують, що вказані правовідносини між позивачем та ТОВ «Аверонбуд», ПП «Будтранс Плюс»були оформлені сторонами виключно в паперовому вигляді з метою надання податкової вигоди третім особам.

Крім того, відповідно до Правил перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила перевезення), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх руху, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за транспортування вантажу та обліку виконаних робіт.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтрансу України та Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», із змінами та доповненнями.

У відповідності до пункту 2 даного наказу, застосування даних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності є обов'язковим.

Однак ні до перевірки, ні до матеріалів справи позивачем не було надано товарно-транспортних накладних щодо підтвердження фактичності транспортного перевезення товарів від постачальника до покупця, а відповідно також не доведено товарності таких правовідносин із контрагентами ТОВ «Аверонбуд»та ПП «Будтранс Плюс»з поставки великогабаритних товарів (будівельних матеріалів).

Також, з наведених вище норм податкового законодавства вбачається, що законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як було зазначено вище та видно з наявних матеріалів справи, згідно «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту»відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів», за серпень 2011 р. встановлено розбіжність між сумою податкового зобов'язання ТОВ «Аверонбуд»та сумою податкового кредиту ТОВ «Альфабуд Груп», а саме 262 980,00 грн., а тому, навіть при визначені контрагентами позивача податкових зобов'язань в розрізі правовідносин із ним, однак відсутності фактичної сплати таких зобов'язань, завдається шкода Державному бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Аверонбуд», ПП «Будтранс Плюс»об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п.19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст.9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку , на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Аверонбуд», ПП «Будтранс Плюс»мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду допустимих доказів щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 03.08.2012 р.