Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-1670/9907/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р. Справа № 2а-1670/9907/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Галан О.О.

представника позивача Веклич О.В.

представника відповідача Серкова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми "Лібор" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2012р. по справі № 2а-1670/9907/11

за позовом Приватної фірми "Лібор"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватна фірма "Лібор", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.06.2011 р. №0001372301 та №0001382301.

В обгрунтування своїх вимог зазначив, що висновки акту перевірки від 09.06.2011р. №5004/23-1/24561246 щодо заниження ПФ "Лібор" податку на прибуток на загальну суму 372 942,00 грн., та заниження податку на додану вартість (далі -ПДВ) на загальну суму 298 353,00 грн. є хибними, а податкові повідомлення-рішення від 23.06.2011 р. №0001372301 та №0001382301 суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Позивач вказує, що фактичне здійснення господарських операцій з придбання ремонтних послуг від ТОВ "Стар-інкомтрейд", на підставі яких формувався податковий кредит та валові витрати перевіряємого періоду, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3 та актами прийомки виконаних підрядних робіт. Зазначав, що зменшення валових витрат на підставі лише обвинувального вироку відносно директора ТОВ "Стар-інкомтрейд" ОСОБА_3 є неприпустимим, оскільки матеріали обвинувачення не стосуються господарських операцій з ПФ "Лібор". Юридичну особу ТОВ "Стар-інкомтрейд" на час виконання угоди не було виключено з Єдиного державного реєстру, установчі документи недійсними не визнавалися. Під час перевірки на підтвердження господарських операцій перевіряючим надавалися первині документи, які оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88. На думку позивача, навіть якщо його контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення платника податку права на включення до валових витрат, витрат понесених на придбання ремонтних послуг.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду у задоволенні позову ПФ "Лібор" відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та не з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти апеляційної скарги позивача, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПФ "Лібор" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 12.11.1996 р. (ідентифікаційний код 24561246), є платником ПДВ (свідоцтво №199138845 від 12.09.2008 р.) На даний час позивач перебуває на податковому обліку у відповідача. До основних видів діяльності ПФ "Лібор" за КВЕД відноситься: 45.21.1 Будівництво будівель; 45.43.0 Покриття підлог та облицювання стін; 36.14.0 Виробництво інших меблів; 51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу. 10.04.2009 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області ПФ "Лібор" видано ліцензію серії АВ №459454 на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури терміном дії до 10.04.2014 р.

З 18.04.2011 р. по 02.06.2011 р. на підставі направлень на перевірку від 18.04.2011 р. №424, №645 згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання працівниками ДПІ у м. Полтаві була проведена планова виїзна перевірка ПФ "Лібор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2010 р., результати якої оформлено актом від 09.06.2011 р. №5004/23-1/24561246.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством, зокрема пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 372 942,00 грн., та порушення пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 298 353,00 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 р. №0001372301, яким ПФ "Лібор" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 466 177,50 грн., у тому числі 372 942,00 грн. -за основним платежем та 93 235,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 р. №0001382301, яким ПФ "Лібор" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 372 941,25 грн., у тому числі 298 353,00 грн. -за основним платежем та 74 588,25 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПА у Полтавській області №2407/10/25-016 від 22.08.2011р., а в подальшому і рішенням ДПС України №5254/6/10-205 від 10.11.2011 р. в задоволені скарги ПФ "Лібор" на зазначені податкові повідомлення-рішення відмовлено.

Не погоджуючись із висновками перевірки та винесеними на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно нарахувавши суб'єкту господарювання податкове зобов'язання з ПДВ та з податку на прибуток у відповідності до вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до довідки ЄДРПОУ та статуту одним з основних видів діяльності ПФ «Лібор» є будівництво будівель.

Відповідно до договорів підряду від 03.11.2008 року, 01.09.2008 року, від 02.10.2008 року № 2. від 25.11.2008 року № 11, від 17.11.2008 року № 132, від 01.09.2008 року (а.с106-123 том 1) ПФ «Лібор» поручало, а ТОВ «Стар - Інкомтрейд» приймало на себе зобов'язання виконати комплекс робіт направлених на капітальний ремонт об'єктів.

Відповідно до довідок про вартість виконаних робіт за період з вересня 2008 року по грудень 2008 року ТОВ «Стар-Інтерком» виконував певний обсяг робіт по проведенню капітального ремонту, як субпідрядник ПФ «Лібор».(а.с. 124-219 том.1).

Колегія суддів в ході розгляду справи по суті втановила, шо обставини викрадені у вироку Дніпровського районного суду від 30.04.2010 року не стосуються періоду роботи ТОВ «Стар-Інкомтрейд» по господарськм операціям з ПФ «Лібор».

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, яка діяла в період, який перевірявся «до складу валових витрат включається: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)...». Згідно п. п. 5.3.1. п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» «не включаються до складу валових витрат витрати на потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності...». П. п. 5.3.9. п.5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що «не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та платіжними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку...».

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до валових витрат суми сплачені на придбання ремонтних послуг від TOB «Стар-інкомтрейд» тому що: сплачені витрати здійсненні протягом звітного періоду; витрати пов'язані з веденням господарської діяльності; витрати підтверджені розрахунковими та платіжними документами.

Позивач надав суду докази, які в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій між ним та TOB «Стар-інкомтрейд». Так, в підтвердження реальності господарських операцій між переліченими замовниками та Позивачем, а також місцезнаходження об'єктів де виконувалися роботи Позивачем та TOB «Стар- інкомтрейд» до суду було надано належним чином завірені копії: договорів підряду, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних робіт.

Тобто, Позивач виконав всі вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою... протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Закону України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту від сплати контрагентом податкового зобов'язання до бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, якщо такий платник податку має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Під час перевірки та до суду, на підтвердження правомірності включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по господарських операціях між Позивачем та TOB «Стар-інкомтрейд» надавалися оригінали та наступні належним чином оформлені податкові накладні: №230 від 30.09.2008р. сума ПДВ - 35000,00 грн.; №865 від 31.10.2008р. сума ПДВ - 26750,00 грн.; №1286 від 28.11.2008р. сума ПДВ - 41770,00 грн.; №1292 від 28.11.2008р. сума ПДВ - 26000,00 грн.; №1569 від 17.12.2008р. сума ПДВ - 11666,67 грн.; №1578 від 18.12.2008р. сума ПДВ - 10000,00 грн.; №1608 від 23.12.2008р. сума ПДВ - 21000,00 грн.; №1584 від 19.12.2008р. сума ПДВ - 11333,33 грн.; №1641 від 31.12.2008р. сума ПДВ - 114833,33 грн.

На момент здійснення господарських операцій з TOB «Стар-інкомтрейд» Позивач обґрунтовано відносив до податкового кредиту суми податку на додану вартість, так як TOB «Стар-інкомтрейд» перебував в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, Позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних отриманих від TOB «Стар-інкомтрейд».

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 23.01.2012 року не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.1, п.2, п.3, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватної фірми «Лібор»- задовольнити .

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2012р. по справі № 2а-1670/9907/11 скасувати, прийняти нове рішення. Яким скасувати податкові повідомлення -рішення № 0001372301 та № 0001382301 від 23.06.2011 року прийняті Державною податковою інспекцією в м. Полтаві.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.

Повний текст постанови виготовлений 24.07.2012 р.