Постанова

від 03.12.2008 по справі 5020-3/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-3/187

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"03" грудня 2008 р.  10:33                                                                                          м. Севастополь

За адміністративним позовомСевастопольського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-А)

доКомунального підприємства Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім.О.С. Круподьорова(99003, м.Севастополь, вул. Толстого, б. 51)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаСевастопольського міського центру зайнятості(99029, м. Севастополь, вул. Руднева, 40)

простягнення 330469,18 грн.

Суддя   Головко В.О.,

при секретарі судового засідання Дмитренко Т.М.,

За участю представників:

позивача -Кухаренко В.М., довіреність № 04-01 від 08.01.2008,

відповідача -Крочак О.С., довіреність № 5/35 від 14.01.2008

третя особа - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольське міське відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду міста Севастополя із адміністративним позовом до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова про  стягнення 330469,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 N 875-XII (із змінами та доповненнями, далі по тексту –Закон № 875), а саме недотриманням відповідачем встановлених нормативів для працевлаштування інвалідів та несплатою у зв`язку з цим Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій в розмірі 306336,24 грн. та пені –24132,94 грн.

Ухвалою суду від 05.11.2008 відкрито провадження в справі, призначено попереднє судове засідання на 27.11.2008, до участі у справі за ініціативою суду залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Севастопольський міський центр зайнятості в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

До початку попереднього судового засідання 19.11.2008 від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника, враховуючи письмові пояснення (вх.№16025).

Ухвалою від 27.11.2008 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 02.12.2008.

Відповідачем в ході розгляду справи надані письмові заперечення проти позову (арк.с.26-29).

Представник відповідача в судовому засіданні 02.12.2008 визнав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду письмову заяву про надання розстрочки виконання судового рішення, враховуючи важке становище підприємства, в обґрунтування чого надав відповідні документи.

Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу здійснювалось повне фіксування судового процесу технічними засобами.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Згідно зі статтями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

Державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики  - Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування України (стаття 8 Закону № 875).

Фінансування заходів щодо соціальної захищеності інвалідів і дітей-інвалідів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фондом соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів (стаття 10 Закону № 875).

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення затверджує директор Фонду (пункт 9 Положення).

Згідно з пунктом 1 Положення про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду № 16 від 01.03.2007, Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів.

Серед основних завдань відділення є здійснення на території області контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (пункт 3 Положення про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів).

За змістом статті 20 Закону № 875 саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Основні правила щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, приписи стосовно органів та організацій, що мають здійснювати працевлаштування інвалідів, нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та штрафних санкцій за його невиконання, містять статті 17-20 Закону № 875.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга статті 19 Закону № 875).

Згідно з частиною п`ятою статті 19 Закону № 875 виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

За загальним правилом статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно зі звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма  №10-ПІ) за 2007 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу склала 1356 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів склав 54 робочих місця, фактично середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 30 одиниць (а.с. 7).

Середньоблікова чисельність штатних працівників облікового складу та працюючих інвалідів, про яку йде мова у статтях 19, 20 Закону № 875, розраховується відповідно до пункту 3 „Інструкції зі статистики кількості працівників”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 (зареєстрований Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722).

Відповідно до списку працюючих на підприємстві у 2007 році працювало 37 інвалідів,  частка з них працювала не повний рік.

Середньооблікова чисельність працюючих інвалідів визначається згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 №171 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823 та складає згідно з вищезазначеними даними – 30 інвалідів.

Згідно зі п. 1.9 Інструкції показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях, тобто середньооблікова чисельність працювавших на підприємстві відповідача інвалідів складає тридцять одиниць.

Таким чином середньооблікова чисельність працюючих інвалідів складає 30 одиниць, тобто менш ніж встановлений норматив для працевлаштування інвалідів на 24 одиниці.

Середня річна заробітна плата на підприємстві за рік склала 12764,01 грн., тому розмір адміністративно-господарських санкцій за робочі місця, призначені для працевлаштування інваліда і не зайняті інвалідом, склав 306336,24 грн. (12764,01 грн. х 24 = 306336,24 грн.).

Позовні вимоги Севастопольського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 19 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

За змістом статті 20 Закону № 875  підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з письмовими поясненнями Севастопольського міського центру зайнятості (вх.№16025 від 19.11.2008) центр зайнятості не направляв інвалідів для працевлаштування у відповідача.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

В добровільному порядку погашення визначених позивачем по результатам звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік адміністративно-господарських санкцій в розмірі  24132,94 грн. не проведено.

Відповідач належних доказів, які спростовують позовні вимоги позивача, суду не представив.

Матеріалами справи підтверджується, що чисельність працюючих інвалідів у відповідача менш, ніж встановлено нормативами, а тому відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 306336,24 грн. та пеню в розмірі 24132,94 грн., передбачені статтею 20 Закону № 875.

У судовому засіданні 02.12.2008, відповідач надав суду письмову заяву про визнання суми позовних вимог в повному обсязі.

Суд встановив, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать закону, ні порушують права, свободи або інтереси інших осіб, тому у відповідності до статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України приймає визнання відповідачем позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач просить розстрочити виконання судового рішення згідно з графіком погашення заборгованості, враховуючи важке фінансове положення підприємства. Надав суду належні та допустимі докази, які підтверджують важке фінансове становище підприємства, а саме: звіт про фінансові результати за 9 місяців 2008 року, баланс підприємства станом на 01.10.2008, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.5007 по справі №20-7/1241-2-4-7-12, на підставі якої здійснюється стягнення з підприємства.

Позивач проти задоволення клопотання про надання розстрочки не заперечує, з наданим відповідачем графіком погашення боргу погодився.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про надання розстрочки та розстрочити виконання постанови суду згідно з наданим відповідачем графіком погашення боргу.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 112, 136, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради Севелектроавтотранс” ім.О.С. Круподьорова (99003, м.Севастополь, вул. Толстого, б. 51,  код ЄДРПОУ 03328899, р/р 26001945198321 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м.Севастополь, вул. Гоголя, 20 А, ідентифікаційний код 24694007, відомості про рахунки відсутні) заборгованість у розмірі 330469,18 грн., з яких: 306336,24 грн. - сума штрафних санкцій, 24132,94 грн. – пеня.

          Розстрочити виконання постанови суду згідно з наступним графіком погашення заборгованості:

до 01.02.2010 року –8469,18 грн.;

до 01.03.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.04.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.05.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.06.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.07.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.08.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.09.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.10.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.11.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.12.2010 року –14000,00 грн.;

до 01.01.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.02.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.03.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.04.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.05.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.06.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.07.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.08.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.09.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.10.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.11.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.12.2011 року –14000,00 грн.;

до 01.01.2012 року –14000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. . У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

      Виконавчий лист видається за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено.

Суддя                                                                                                    В.О. Головко

Постанова складена та підписана

в порядку частини третьої

статті 160 КАС України

08.12.2008.

                    Розсилка:

1.          позивач - Севастопольське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (99011, м.Севастополь, вул.Гоголя, 20 А)

2.          відповідач –КП СМР “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова  (99003, м.Севастополь, вул. Толстого, б. 51)

3.  третя особа - Севастопольський міський центр зайнятості (99029, м. Севастополь, вул.  Руднева, 40)

4.   справа

5.   наряд