Постанова

від 08.08.2012 по справі 5002-19/5336-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р. Справа № 5002-19/5336-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДунаєвської Н.Г. суддів :Мележик Н.І., Подоляк О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Санаторій "Алушта" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 у справі№ 5002-19/5336-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомТОВ "Санаторій "Алушта" (надалі -Санаторій) до 1. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (надалі -Банк) 2. ТОВ "Кримська юридична група" (надалі -Товариство) треті особи 1. Державна виконавча служба України в особі Відділу примусового виконання рішень; 2. Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Сікуцький Олександр Анатолійович провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за участю представників: від позивача - Осіпова О.Ю. від відповідача-1 - Корнієнко Л.В. від відповідача-2 - Чураченко Д.О. від третьої особи-1 - не з'явились від третьої особи-2 - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року Санаторій звернувся до господарського суду з позовом до Банку та Товариства про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сікуцьким О.А., таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.02.2012 (суддя Мокрушин В.І.) позов задоволено, визнано виконавчий напис № 465 від 22.04.2009, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Сікуцьким О.А. на іпотечному договорі від 10.09.2008, таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 (судді: Сікорська Н.І., Остапова К.А., Ткаченко М.І.) рішення скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з постановою, Санаторій звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 16.07.2008 засіданням Загальних зборів учасників Товариства було прийнято рішення, оформлене Протоколом № 30, про закрите (приватне) розміщення облігацій Товариства.

10.09.2008 між Банком (Продавець) та Товариством (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № 14605Д (надалі - Договір купівлі-продажу), згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити пакет цінних паперів, а саме процентні іменні облігації Товариства серії Y в кількості 70 000 шт. номінальною вартістю 1 000 грн.

Відповідно до п. 3.8.2 Додатку № 1 до Протоколу № 30 засідання загальних зборів учасників товариства від 16.07.2008 -перший відсотковий період складає 91 день - з 15.08.2008 по 13.11.2008. Дата виплати відсоткового доходу - 14.11.2008. Другий відсотковий період складається 91 днів - з 14.11.2008 по 12.02.2009. Дата виплати відсоткового доходу -13.02.2009.

Пунктом 3.8.4 вказаного Додатку передбачено, що ставка відсоткового доходу за облігаціями, яку Товариство зобов'язане сплатити Банку по першому -четвертому періодах, становить 19,5 %.

З метою забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу, 10.09.2008 між Банком (Іпотекодержатель), Санаторієм та ТОВ "Асторія - Груп" (Іпотекодавці) укладено Іпотечний договір без випуску заставної (надалі -Іпотечний договір), предметом якого є нерухоме майно.

У зв'язку з невиконанням Товариством своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу щодо своєчасної сплати відсоткового доходу, на підставі заяви Банку, 22.04.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікуцьким О.А. здійснено виконавчий напис № 465 на Іпотечному договорі, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно -будівлі та споруди санаторію "Алушта". У виконавчому написі вказано дату виплати доходу за першим відсотковим періодом -14.11.2008.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна запропоновано задовольнити вимоги Банку у розмірі 10 500 000 грн., що становить частину (вартість 10 500 штук облігацій) загальної вартості облігацій з 70 000 000 грн. від загальної кількості облігацій (70 000 штук).

09.10.2009 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.11.2009 Товариство сплатило заборгованість перед Банком за перший відсотковий період у розмірі 3 403 400 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки Товариство сплатило заборгованість, то виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню.

Проте, такі доводи суду першої інстанції обґрунтовано спростовані апеляційним господарським судом, з огляду на наступне.

Згідно п. 6.3 Іпотечного договору, Іпотекодержатель (банк) набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених в ст. 2 цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-ти денний строк, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником будь-якого із зобов'язань за Договором купівлі-продажу та Рішенням.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Абзацом 1 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на момент вчинення оспорюваної нотаріальної дії, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 287, абз. 1 п. 288 вказаної Інструкції виконавчий напис має містити дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону України "Про нотаріат" та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку. Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.)

Апеляційний господарський суд вірно вказав, що законність виконавчого напису повинна встановлюватись на момент його вчинення, оскільки неможливість його виконання може бути обумовлена лише порушенням законодавства в момент його вчинення, а не після виконання такого напису.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено невідповідність оспорюваного виконавчого напису нотаріуса вимогам законодавства, з огляду на що відсутні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, апеляційний господарський суд дійшов правомірних та обґрунтованих висновків про відмову в позові.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 111 7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Санаторій "Алушта" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 у справі № 5002-19/5336-2011 залишити без змін.

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

С у д д і Н. Мележик

О. Подоляк