Ухвала

від 07.08.2012 по справі 3/5007/671/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

"07" серпня 2012 р. Справа № 3/5007/671/12.

За позовом: Житомирської обласної організації товариства охорони природи (м. Житомир)

До: Українського товариства охорони природи УкрТОП (м. Київ)

про визнання права власності на нежитлове приміщення

Суддя Машевська О.П.

Присутні:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Позивачем Житомирською обласною організацією товариства охорони природи (м. Житомир) пред'явлено позов до Українського товариства охорони природи УкрТОП (м. Київ) про визнання права власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення за адресою м. Житомир, вул. Черняховського, 20 (загальна площа 457, 30 кв. м.) залишковою вартістю 1318, 80 грн., який оплачено судовим збором в розмірі 1609,50 грн.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 11.06.2012 року господарський суд зобов'язав позивача доплатити судовий збір в розмірі 24 950,62 грн., виклавши наступні мотиви його визначення:

- згідно п. 32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. за №15, що діє на даний час, із позовних заяв про право власності на майно державне мито сплачується виходячи із вартості майна;

- вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо;

- згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 31154705 від 01.09.2011р.) станом на 01.09.2011 року вартість майна становить - 1 328 006,00 грн. ;

- згідно ч. 3 ст. 55 ГПК України у випадках неправильного зазначення ціни позову, вона визначається суддею;

- згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи;

- розмір судового збору попередньо було визначено судом в сумі 26560,12 грн., що становить 2% від суми 1 328 006,00 грн., що мала бути сплачена позивачем при зверненні з цим позовом до суду;

- отже, доплаті підлягав судовий збір в розмірі 24 950,62 грн., що складав різницю між необхідною сумою 26560,12 грн. та фактично сплаченою позивачем в сумі 1609,50 грн.

Окрім того, як наголошується в п. 6 Інформаційного листа ВГСУ від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011, в процесі розгляду справи остаточне визначення ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а, отже, й суми судового збору може бути здійснене господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, а за їх недостатності для цього - шляхом призначення відповідної судової експертизи (експертної оцінки майна).

Як свідчать матеріали справи, вимоги ухвали суду від 11.06.2012 року позивачем виконано не було, однак заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору в розмірі 24 950, 62 грн. в порядку ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою суду від 22.06.12р. клопотання позивача судом не задоволено з наступних підстав:

- статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено пільги щодо сплати судового збору;

- згідно статті 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 2. цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті;

- у п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 25.08.2011 N 01-06/1175/2011 зазначається, що у застосуванні відповідних приписів господарським судом необхідно враховувати, зокрема, що:

1) пільги, передбачені пунктами 8, 9, 10 і 17 цієї статті, застосовуються і в тих випадках, коли згадані в них особи мають статус суб'єктів підприємницької діяльності і звертаються до господарського суду із зазначенням такого свого статусу;

2) відповідно до частини четвертої статті 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

За наведених обставин, позивач не підпадає під категорію осіб, на які поширюються пільги щодо звільнення від сплати судового збору , а відтак зобов'язаний був доплатити останній в сумі 24 950, 62 грн. за поданий ним позов про визнання права власності на нерухоме майно.

На дату судового засідання позивачем повторно не виконано вимоги ухвал суду від 11.06.2012 року та 22.06. 2012 року в частині подання доказів доплати судового збору в розмірі 24 950, 62 грн. за поданий ним позов про визнання права власності та не доведено поважність причин їх неподання, за винятком тих, що викладались позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, яке судом не задоволено.

Призначення судом судової експертизи в цій справі для визначення дійсної вартості спірного майна господарський суд також не вважає доцільним, з огляду на неспроможність позивача як заінтересованої особи понести витрати на її оплату, тоді як за змістом абз. 8 п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Мін'юсту України від 08.10.1998 № 53/5 ( з наступними змінами та доповненнями) несплата вартості експертизи в порядку, передбаченому чинним законодавством, є підставою для повернення судовим експертом матеріалів справи органу (особі), який призначив експертизу, без проведення останньої.

В ухвалі суду від 22.06.12 року господарський суд роз'яснив позивачу наступні наслідки неподання доказів доплати судового збору у визначеному судом розмірі:

- згідно пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати "суттєвою";

- якщо факт недоплати суми державного мита з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої позовної заяви, суд у залежності від конкретних обставин справи може:

1) зобов'язати позивача доплатити необхідну суму державного мита, подавши суду відповідні докази у встановлений ним термін, та за необхідності - відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК України) , і в такому разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних доказів може бути підставою для залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК України);

2) стягнути відповідну суму державного мита за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу ( п.15 Інформаційного листа ВГСУ від 29.09.2009 № 01-08/530).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з вище викладеним, господарський суд приходить до висновку скористатись правом на залишення позову без розгляду, а не застосовувати ст. 49 ГПК України , оскільки за її правилами обов'язок сплати судового збору, має бути покладеним на одну або іншу сторону спору, залежно від результатів його вирішення, тоді як позивач, так і відповідач є громадськими організаціями, для яких сплата судового збору на користь Державного бюджету України залежить від наявності у них джерел фінансування на такі видатки.

За наведених обставин, позов може залишитись не оплаченим судовим збором як при зверненні з ним до суду, так і після розгляду його в судовому порядку, що суперечить ст. 130 Конституції України, ст. 9 Закону України "Про судовий збір" ,а отже інтересам держави.

Водночас, господарський суд роз'яснює , що залишення позову без розгляду не перешкоджає позивачу повторно звернутись з ним до суду на загальних підставах.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" та п. 11 Інформаційного листа ВГСУ від 25.08.11 року № 01-06/1175/2011 залишення позову без розгляду з підстав, передбачених ч.1 статті 81 ГПК України, є підставою для повернення позивачу судового збору з Державного бюджету України, крім випадку, коли позов залишений без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача.

Керуючись п.5 ч.1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

2. Повернути Житомирській обласній організації товариства охорони природи (м. Житомир, вул. Черняховського, 20, ідентифікаційний код 03920244) з Державного бюджету України судовий збір у загальній сумі 1609, 50 грн., сплачений платіжними дорученнями №40 від 05.06.2012р. та № 39 від 24 травня 2012 року.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повідом. разом з оригіналами платіжних доручень), 3 - відповідачу (рек. з повідомл.)