5/110
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" грудня 2008 р.Справа № 5/110
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі", м. Львів
до відповідача: споживчого товариства "Новоархангельське", смт.Новоархангельськ Кіровоградської області
про стягнення 5439,43 грн.
Представники сторін участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з споживчого товариства "Новоархангельське" коштів у сумі 5439,43 грн., з них: 4132,55 грн. - основний борг, 433,92 грн. інфляційні втрати, 204,19 грн. - 7 процентів річних за користування чужими коштами, 668,77 грн. - пеня за прострочення оплати товару, отриманого за договором поставки № 16 16ch-535 від 01.12.2007 року.
Ухвалою господарського суду від 12.11.2008 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження в справі.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить відмітка загального відділу за № 26121 на звороті ухвали від 12.11.2008 року, але не надав відзиву на позовну заяву, тому на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" - постачальник, та споживчим товариством "Новоархангельське" - покупець, 01.12.2007 року укладено договір поставки № 16ch-535 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупця, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п. 2.1. Договору кількість та ціна товару кожної поставки визначається згідно накладної на товар виставленої постачальником покупцю, за цим договором.
Пунктами 3.1., 3.3. Договору визначено, що оплата товару проводиться згідно накладної. Оплата за товар проводиться не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі його покупцю.
Позивач передав відповідачу товари за видатковими накладними: № Е000000586 від 25.01.2008 року на суму 3296,03 грн., № Е000000587 від 25.01.2008 року на суму 154,98 грн., № Е 000001187 від 15.02.2008 року на суму 836,52 грн., всього на загальну суму 4287,53 грн.
Із викладеного слідує, що позивач передав відповідачу товар на загальну суму 4287,53 грн., а відповідач повинен був оплатити отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання. Тобто, вартість товару за накладною № Е000000586 від 25.01.2008 на суму 3296,03 грн. та вартість товару за накладною № Е000000587 від 25.01.2008 року на суму 154,98 грн. відповідач повинен сплатити 24.02.2008, а вартість товару за № Е 000001187 від 15.02.2008 року на суму 836,52 грн. повинен був сплатити 16.03.2008 року.
Відповідач 14.02.2008 року перерахував за отриманий товар лише 154,98 грн., що засвідчено довідкою банку від 02.12.2008 за № 00/1712-014-2. Але відповідач не сплатив кошти за товар на суму 4132,55 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
На підставі викладеного та умов договору вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 4132,55 грн. підлягає задоволенню.
Згідно п. 8.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення сплати, від загальної суми неоплаченого товару, протягом всього періоду прострочення.
У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня обчислюється за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня. Розмір облікової ставки НБУ становить: з 01.01.2008 - 10%, а з 30.04.2008 - 12%.
Позивач пеню та проценти обчислив по 05.11.2008 року.
Стосовно боргу в сумі 3296,03 грн. - прострочення платежу за період з 25.02.2008 по 05.11.2008 року становить 255 днів, тому сума пені складає 527,73 грн. Стосовно боргу в сумі 836,52 грн. прострочення платежу за період з 17.03.2008 по 05.11.2008 становить 234 дні, тому сума пені складає 124,34 грн.
Отже, загальна сума пені становить 652,07 грн., тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково на суму 652,07 грн.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно повідомлення Державного комітету статистики України індекс інфляції за період березень - вересень 2008 року складає 109,81 %, тому заборгованість з урахуванням індексу інфляції становить 4538,20 грн., при цьому інфляційні втрати позивача за цей період становлять 405,65 грн.
Але позивачем індекс інфляції на суму боргу за період березень - вересень 2008 року внаслідок арифметичної помилки нарахований в розмірі 110,5 %, тому судом розрахунок позивача в цій частині відхиляється.
Відповідно до п. 8.3. Договору сторони домовились, що у разі прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику, окрім оплати вартості товару, 7% річних за користування чужими коштами.
За період з 25.02.08 по 05.11.2008 сума 7 процентів річних від простроченої суми боргу - 3296,03 грн., складає 160,75 грн., а за період з 16.03.08 по 05.11.2008 року сума 7 процентів річних від простроченої суми боргу - 836,52 грн., складає 37,44 грн.
Отже, загальна сума 7 процентів річних від простроченої загальної суми боргу становить 198,19 грн., тому судом розрахунок позивача частині 7 процентів річних відхиляється, оскільки містить арифметичну помилку.
З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню частково на суму 405,65 грн., а 7 процентів річних підлягають задоволенню частково на суму 198,19 грн.
Державне мито справі в сумі 102,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив невиконання свого грошового зобов'язання перед позивачем.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги про стягнення: 4132,55 грн. боргу задовольнити повністю.
Позовні вимоги про стягнення: втрати від інфляції задовольнити частково на суму 405,65 грн.; 7 процентів річних задовольнити частково на суму 198,19 грн.; пені задовольнити частково на суму 652,07 грн. У решті суми цих вимог відмовити.
Стягнути із споживчого товариства "Новоархангельське" (ідентифікаційний код 34336758, адреса: 26100, Кіровоградська область, Новоархангельський район, смт. Новоархангельськ, вул. Слави, 47) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" (ідентифікаційний код 30994948, адреса: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, 335) основну заборгованість у сумі 4132,55 грн., сім процентів річних у сумі 198,19 грн., втрати від інфляції в сумі 405,65 грн. та пеню в сумі 652,07 грн., а також судові витрати у справі на державне мито в сумі 102 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Наказ видати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.А. Змеул
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2008 |
Оприлюднено | 23.12.2008 |
Номер документу | 2556473 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні