Постанова

від 22.06.2006 по справі 11/282-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/282-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" червня 2006 р.                                                          Справа №  11/282-05

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Шкляр Л.Т.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом:

Латипової Ю.Ю. - представника за довіреністю від 30.03.2006р.;

від відповідача за первісним позовом:

Кравченко Л.В. - представника за довіреністю від 05.01.2005р.,

Сомової І.В. - представника за довіреністю від 05.01.2006р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром", м. Донецьк

на рішення господарського суду Вінницької області

від "23" грудня 2005 р. у справі №  11/282-05 ( суддя Матвійчук В.В. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром", м. Донецьк  

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Українська паливна компанія",       м. Вінниця

про стягнення 13904,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Українська

паливна компанія", м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром", м. Донецьк

про стягнення 36111,51грн. збитків,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 23.12.2005р. усправі №11/282-05 в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром” до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Українська паливна компанія" про стягнення заборгованості в сумі 13904,00грн. та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Українська паливна компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром" про стягнення 36111,51грн. збитків відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Нафтохімпром" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким  задовольнити первісні позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що суд першої інстанції помилково послався на укладену та підписану між сторонами додаткову угоду №2 від 07.06.2004 р. до договору №2/04-ГСК від  02.04.2004 р. як на проведену відповідно до п.2 ст.604 ЦК України новацію, якою була узгоджена нова ціна товару, умови поставки та порядок проведення розрахунків.

У письмових доповненнях від 10.04.06 р. №24 до апеляційної скарги зазначено, що  місцевим господарським судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано належної правової оцінки доказам, а також порушено норми матеріального права, а саме :

- судом не враховано, що питання про припинення дії Договору, припинення зобов"язань  за цим Договором не було предметом розгляду справи; дослідивши   вказане, та дійшовши висновку про припинення дії договору, місцевий суд вийшов за межі позовних вимог; сторонами не узгоджувалося припинення зобов"язань за Договором, додаткову угоду про припинення зобов"язань сторони не укладали.

- визнавши додаткову угоду №2 новацією, суд дійшов висновку, який не відповідає обставинам справи;

- на думку скаржника, безпідставною є відмова в задоволенні первісного позову, оскільки вимоги ТзОВ "Нафтохімпром" обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У судових засіданнях представник первісного позивача ( скаржника ) апеляційну скаргу підтримав.

Первісний відповідач у письмовому  відзиві №2/28-в від 28.03.06 р. на апеляційну скаргу, у письмовому відзиві №1/23/05.06-АС від 23.05 06р. на доповнення до апеляційної скарги, а також його представники в судових засіданнях проти скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, крім того, просили скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким зустрічні  позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила таке.

Згідно з договором № 2/04-ГСК від 02.04.2004р., а також додатковою угодою        № 1 до договору  № 2/04-ГСК від 02.04.2004р. ТОВ НВП „Українська паливна компанія” зобов‘язувалось  поставити на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтохімпром”  газоконденсат за ціною 1200 грн. за одну тонну.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до п. 2.2. договору і п.З Додаткової угоди № 1 від 02.04.2004 року ТОВ „Нафтохімпром" направило на адресу первісного відповідача заявку № 2 від 13.04.2004 на відвантаження товару у кількості 300 тонн, у якій вказані кількість і найменування товару, номер договору і додаткової угоди до нього, повні залізничні і поштові реквізити вантажоодержувача. Відповідач повинен був поставити товар на суму 360 000 грн.

Пункт 1.2. Договору та п. 4 Додаткової угоди передбачають, що умовами поставки товару є 100% попередня оплата за транспортування та експедирування товару і 100% оплата товару під четверту залізничну накладну на протязі одного банківського дня.

Пред'явлений відповідачем рахунок на попередню оплату за транспортування та експедирування товару № 1/14/04-ГК від 14.04.2004 на суму 22109,75грн. був позивачем оплачений 15.04.2004 року платіжним дорученням № 14 від 15.04.2004 року.

Таким чином, взяті на себе зобов"язання первісний позивач виконав належним чином.

Однак у порушення приписів ст.ст.525,526 ЦК України та ст. 193 ГК України, що закріплюють обов'язок суб'єктів господарювання виконувати господарські зобов'язання належним чином згідно з умовами договором, відповідач не поставив товар протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту одержання коштів за транспортування та експедирування Товару, як це передбачено п. 1.1. і п.2.1. Договору .

14 травня 2004 року ТОВ "Нафтохімпром" направило на адресу відповідача лист за вих. № 15 із проханням повернути на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату за транспортування і доставку конденсату газового, перераховану згідно з рахунком  №1/14/04-ГК від 14.04.2004 р. в сумі 22109,75грн.

Таке право покупця встановлено п.2 ст.693 ЦК України. Слід зазначити, що покупець також має право вимагати від продавця передання попередньооплаченого товару, проте, враховуючи, що для первісного позивача виконання первісним відповідачем зобов"язання втратило інтерес, про що останній був повідомлений, ТОВ "Нафтохімпром" правомірно заявило саме вимогу про повернення суми попередньої оплати.

Повернення вищевказаної суми було здійснено лише частково в сумі 15109,75грн.,  що підтверджується матеріалами справи. Отже, залишок суми склав  7000 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору № 2/04-ГСК від 02.04.2004 в разі несвоєчасного відвантаження товару стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми недопоставленого товару.

Оскільки дія договору не припинилась, а основне зобов"язання первісним відповідачем виконано не було, на думку судової колегії, ТОВ "Нафтохімпром" правомірно нараховано ТОВ НПП "Українська паливна компанія" пеню у сумі 6904 грн.  за період з 20.04.2004 р. по 10.06.2004 р. Апеляційний суд визнає обґрунтованим розрахунок первісним позивачем розміру пені.

Слід зазначити, що суд першої інстанції в своєму рішенні безпідставно зіслався  на укладену та підписану між сторонами додаткову угоду № 2 від 07.06.2004 до договору № 2/04-ГСК від 02.04.2004, як на проведену відповідно до п. 2 ст. 604 ЦК України новацію, якою була узгоджена нова ціна товару, умови поставки та порядок проведення розрахунків, що, в свою чергу, припинило  додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням

Судова колегія вважає, що укладення додаткової угоди № 2 від 07.06.2004 не є новацією в розумінні ст. 604 ЦК України з огляду на таке:

- додатковою угодою № 2 від 07.06.2004 сторони погодили нову ціну на товар, а також встановили право Продавця на переадресування залізничних цистерн за рахунок Покупця у випадку невиконання останнім умов оплати. Умови поставки та порядок проведення розрахунків залишився незмінним відповідно до умов договору № 2/04-ГСК від 02.04.2004 та додаткової угоди № 1 до нього.

- пункт 4.1. договору № 2/04-ГСК від 02.04.2004 закріплює, що порядок та строки оплати за поставлений товар оговорюються по кожній партії товару окремо та відображаються у відповідних „Додатках".

-  умови поставки відповідно до п. 2.2. вказаного договору вказуються в письмовій заявці Покупця.

Крім вказаного вище, п. 1.3. договору № 2/04-ГСК від 02.04.2004 встановлює, кожний „Додаток" до договору є окремою угодою, укладеною в рамках Договору. Кожний наступний „Додаток" не відміняє та не зупиняє дію попередніх „Додатків" ні повністю, ні в частині, якщо тільки в них не вказано інше.

Таким чином, укладення додаткової угоди № 2 від 07.06.2004 було здійснено відповідно до умов Договору, тому не може виступати в якості новації, проведеної сторонами.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що господарський суд Вінницької області дійшов помилкового висновку про відсутність  правових підстав для задоволення первісного позову.

За таких обставин оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову слід скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Нафтохімпром", а апеляційну скаргу - задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи, первісним  відповідачем 16.08.2005р. був поданий зустрічний позов про стягнення 36 111, 51 грн. збитків, серед яких                     21 567,91 грн. штрафу, що становить 10% від суми, що підлягає сплаті, 10 035,00 грн. витрат за бухгалтерський супровід даної угоди, 11 508,60 грн. витрат, понесених внаслідок транспортування товару.

Зустрічний позов мотивовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром” відмовилося від виконання взятих на себе зобов'язань за додатковою угодою транспортування вантажу № 2 від 07.06.2004р. При цьому, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що ТОВ "Нафтохімпром" надавало заявку № 16  на відвантаження товару.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З листа за №09/06-П від 09.06.2006 р. ТОВ Науково -виробничого підприємства "Українська паливна компанія" вбачається, що журнал відправлених та отриманих факсограм на підприємстві не ведеться.

Оригіналу заявки за №16 від 07.06.2004 р. та доказів про її отримання в матеріали справи не подано.

Копії детальних даних про розмови за період -червень 2004 р. ( т.2 а.с. 65-68 ) свідчать про  те, що заявка №16 від  07.06.2004 р. на відвантаження товару не направлялась факсимільним зв"язком.

Враховуючи викладене, позивачем за зустрічним позовом в порушення приписів ст.33 ГПК України не доведено факту отримання заявки №16 від  07.06.2004 р. на відвантаження товару від ТзОВ "Нафтохімпром".

Відповідачем було залучено до справи копію заявки, яка не має юридичної сили.

З врахуванням викладеного, на думку судової колегії, ТзОВ "Нафтохімпром" правомірно листом за №18 від 10.06.2004 р. просив відмінити поставку у зв"язку з відсутністю заявки та, відповідно, правомірно відмовився оплачувати товар.

Як вбачається з приписів ч. 4 ст. 226 ГК України, не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

Відповідачем не підтверджено витрати на транспортування товару згідно з  договором перевезення вантажу № 214 від 08.06.2005 р.

Стаття 225 ГК України визначає склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Оплата бухгалтерських послуг до складу збитків, визначених вищевказаною статтею, не віднесена, а тому судова колегія вважає зустрічні позовні вимоги в цій частині необґрунтованими.

Крім того, слід зазначити, що позивачем за зустрічним позовом пропущено строк позовної давності по вимозі про стягнення штрафу з огляду на таке.

Статтею 256 ЦК України  позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України  перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Матеріали справи свідчать, що первісний відповідач знав вже 10.06.2004 р. про відмову первісного позивача оплатити вартість товару згідно з четвертими залізничними накладними  б/н від 10.06.2004 р., про що йдеться у відзиві на апеляційну скаргу за № 2/28-в від 28.03.2006 р.

П. 1.2. Договору та п. 4 Додаткової угоди передбачають, що умовами поставки товару є 100% попередня плата за транспортування та експедирування товару і 100% оплата товару під четверту залізничну накладну на протязі одного банківського дня.

Таким чином, оплату вартості товару ТзОВ „Нафтохімпром" повинно було здійснити під четверту залізничну накладну на протязі одного банківського дня (тобто не пізніше 11.06.2004 р.).

Згідно з п.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, серед іншого,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За таких обставин право на стягнення неустойки у позивача за зустрічним позовом (у разі його виникнення) могло існувати лише до 11.06.05 р.

Однак з позовними вимогами про захист порушеного права та стягнення неустойки ТзОВ НВП "Українська паливна компанія" звернулось до суду 15.08.05 р., тобто з пропуском річного строку позовної давності.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно відмовив у зустрічному позові.

З огляду на викладене у вказаній частині оскаржуване рішення обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, а тому в цій частині рішення слід залишити без змін.

  Керуючись ст.ст.101,103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром", м. Донецьк задовольнити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 23 грудня 2005 року                  у справі №11/282-05 в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром" скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Українська паливна компанія", м. Вінниця, вул. Космонавтів, 40, а/с 3000, код 32472911 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром", м. Донецьк,                                   вул. Петровського, 4, код 32794710 - 7000,00 грн. попередньої оплати, 6904,00 грн. пені,                   139,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу."

В решті рішення господарського суду Вінницької області залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Українська паливна компанія", м. Вінниця, вул. Космонавтів, 40, а/с 3000, код 32472911 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімпром", м. Донецьк,                                   вул. Петровського, 4, код 32794710 - 69,50 грн. витрат з держмита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити господарському суду Вінницької області.

5. Матеріали справи №11/282-05 повернути до господарського суду Вінницької  області.

 Головуючий - суддя:                                                              Шкляр Л.Т.

 судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

 Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2,3 - стор.

4 - в наряд