Рішення

від 04.12.2008 по справі 9/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/192

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.12.08 р.                                                                                                       Справа № 9/192                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап”, м.Київ

до відповідача Акціонерного товариства закритого типу „Видавництво „Донеччина”, м.Донецьк

про стягнення 155 966рн.92коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Дибля М.В. – юрисконсульт (за довіреністю №1895/юр від 18.11.2008р.).

З 26.11.2008р. о 14год.20хв. по

04.12.2008р. о 14год.40хв. у

судовому засіданні оголошено

перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап”, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства закритого типу „Видавництво „Донеччина”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 155 966рн.92коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 148 706грн.80коп., пені в розмірі 4 015грн.97коп. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 244грн.15коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №49/Д від 09.10.2007р., рахунки-фактури №ДГ-0000247 від 27.02.2008р., №ДГ-0000854 від 19.06.2008р., №ДГ-0001362 від 22.09.2008р., №ДГ-0001406 від 30.09.2008р., накладні №ДГ-0000247 від 04.03.2008р. ,№ДГ-0000854 від 24.06.2008р., №ДГ-0001362 від 26.09.2008р., №ДГ-0001406 від 02.10.2008р., довіреності на отримання ТМЦ серії ЯОБ №689907 від 04.03.2008р., ЯОШ №097555 від 24.06.2008р., ЯПИ №065494/107 від 26.09.2008р., ЯПИ №065511/124 від 02.10.2008р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №1960/юр від 25.11.2008р., відповідно з яким визнає суму основного боргу в розмірі 108 706грн.80коп., а також підтверджує наявність підписів та печаток на вищевказаних накладних та наявність довіреностей на отримання цінностей за вказаними накладними. Крім того, відповідач зазначає, що після подання позовної заяви частина боргу в розмірі 40 000грн.00коп. сплачена останнім на рахунок позивача.

26.11.2008р. через канцелярію господарського суду позивач надав заяву №543-юр від 20.11.2008р., згідно з якою зазначає, що відповідачем частково погашено суму основного боргу, у зв`язку з чим просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 40 000грн.00коп. Крім того, даною заявою позивач збільшує розмір позовних вимог в частині стягнення пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами, розмір яких становить 5 445грн.03коп. та 4 333грн.81коп. відповідно.

Таким чином, розмір позовних становить суму 118 485грн.64коп., яка складається з основного боргу в розмірі 108 706грн.80коп., пені в розмірі 5 445грн.03коп. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4 333грн.81коп.

Суд розглядає позов з урахуванням заяви про збільшення в частині стягнення пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

09.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап”, м.Київ та Акціонерним товариством закритого типу „Видавництво „Донеччина”, м.Донецьк укладений договір купівлі-продажу №49/Д, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві (відповідачу), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (надалі - товар), що перераховані в рахунку-фактурі або специфікації, які є невід`ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 505 260грн.33коп., що підтверджується накладними №ДГ-0000247 від 04.03.2008р. ,№ДГ-0000854 від 24.06.2008р., №ДГ-0001362 від 26.09.2008р., №ДГ-0001406 від 02.10.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних в графі „отримав(ла)” та печаткою підприємства, а також довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯОБ №689907 від 04.03.2008р., ЯОШ №097555 від 24.06.2008р., ЯПИ №065494/107 від 26.09.2008р., ЯПИ №065511/124 від 02.10.2008р. (копії довіреностей додані до матеріалів справи).

Крім того, як зазначено вище, у відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує наявність підписів та печаток на вищевказаних накладних та наявність довіреностей на отримання цінностей за вказаними накладними.

На сплату отриманої продукції позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки-фактури №ДГ-0000247 від 27.02.2008р., №ДГ-0000854 від 19.06.2008р., №ДГ-0001362 від 22.09.2008р., №ДГ-0001406 від 30.09.2008р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця у повному обсязі, або частками на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дня передачі товару.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто кінцевим строком оплати отриманого товару за кожною окремою накладною є:

№ДГ-0000247 від 04.03.2008р. – 03.04.2008р.;

№ДГ-0000854 від 24.06.2008р. – 24.07.2008р.;

№ДГ-0001362 від 26.09.2008р. – 27.10.2008р.;

№ДГ-0001406 від 02.10.2008р. – 03.11.2008р.

За твердженням позивача, всупереч умовам договору та закону, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 148 706грн.80коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 148 706грн.80коп.

Однак, в процесі розгляду справи відповідачем частково погашена сума основного боргу в розмірі 40 000грн.00коп., про що зазначено позивачем у заяві №1960/юр від 25.11.2008р. та підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями №3127 від 04.11.2008р., №3211 від 13.11.2008р., №3260 від 17.11.2008р., №3259 від 17.11.2008р.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

          На підставі вищенаведеного, враховуючи заяву позивача та з огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 40 000грн.00коп. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення залишку заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 108 706грн.80коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем зазначеної заборгованості, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап”, м.Київ щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 108 706грн.80коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічно, п.1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати товару покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

На підставі зазначеного, у відповідності до п.10.2 договору, за розрахунком позивача, розмір пені за період прострочення оплати продукції з 04.04.2008р. по 20.11.2008р. становить 5 445грн.03коп. (з урахуванням часткової оплати).

Розглянувши представлений розрахунок позивача, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 5 445грн.03коп. є обґрунтованими, однак такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до клопотання №2030/юр від 03.12.2008р. відповідач просить суд зменшити розмір неустойки, посилаючись на важке фінансове становище, яке обумовлено зменшенням економічних показників видавництва, пов`язаних з економічною кризою у державі.

Враховуючи те, що підприємство відповідача має специфічний характер діяльності, яка є малоприбутковою, а стягнення штрафних санкцій в зазначеному позивачем розмірі може призвести до банкрутства підприємства, суд вважає клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені таким, що підлягає задоволенню.

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

З приписів зазначених статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин (доказів зворотнього позивачем не представлено), суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У зв'язку з зазначеним, суд вважає в даному випадку за можливе зменшити розмір неустойки (пені).

Оскільки, пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов`язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язання (санкцією), як правового наслідку його порушення, вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

В даному випадку, оскільки сторони мають специфічний характер своєї діяльності, враховуючи скрутне економічне становище відповідача, розмір пені, на думку суду, не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за доцільне вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 5 445грн.03коп. задовольнити частково та зменшити розмір пені на 90%.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 10% від суми пені, яка належить до стягнення, а саме – 544грн.50коп.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами.

За приписом ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В свою чергу, згідно ч.2 ст.536 ЦК, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється  договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що у разі прострочення покупцем оплати поставленого товару, покупець зобов`язаний сплатити повну вартість товару, а також, згідно ст.692 Цивільного кодексу України, сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, позивачем нараховані відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4 333грн.81коп. за період прострочення оплати товару з 04.04.2008р. по 20.11.2008р. (з урахуванням часткової оплати).

Розглянувши розрахунок позивача, враховуючи факт несвоєчасної оплати продукції, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап”, м.Київ в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4 333грн.81коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап”, м.Київ до відповідача, Акціонерного товариства закритого типу „Видавництво „Донеччина”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 118 485грн.64коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 108 706грн.80коп., пені в розмірі 5 445грн.03коп. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4 333грн.81коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Видавництво „Донеччина” (за адресою: пр-т Київський, 48, м.Донецьк, 83054, р/р 260051711 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, код ЄДРПОУ 05905605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап” (за адресою: вул.Саперно-Слобідська, б.8а, офіс 219, м.Київ, 03028; фактична адреса: вул.Глинки, 17, м.Дніпропетровськ, 49000; р/р 260040131899 у ЗАТ „Банк НРБ”, МФО 320627 ,код ЄДРПОУ 35137937) суму основного боргу в розмірі 108 706грн.80коп., пеню в розмірі 544грн.50коп. та відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4 333грн.81коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 584грн.86коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 40 000грн.00коп. припинити провадження у справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 04.12.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя