Рішення

від 19.07.2012 по справі 2-416

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-416 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ганзя Номер провадження 22-ц/1890/1188/12 Суддя-доповідач - Лузан Категорія - 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Маслова В. О., Криворотенка В. І.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, Роменської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Колосок» ЛТД», Приватне підприємство «Житло-Сервіс»,

про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а :

22 березня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, обґрунтовували його тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 та співвласниками допоміжних приміщень і технічного обладнання в будинку відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону від 19 червня 1992 р. N 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду".

В той же час 27 липня 2011 року виконавчий комітет Роменської міської Ради Сумської області прийняв рішення № 185 , яким вирішено оформити право власності за територіальною громадою міста Ромни в особі Роменської міської Ради на нежитлове приміщення (підвал) площею 731 м. кв., що становить 13/25 частини від загальної площі 1430,1 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення 08 серпня 2011 року Територіальній громаді міста Ромни в особі Роменської міської Ради було видане відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно .

Посилаючись на те, що їх право як власників квартири та як співвласників допоміжних приміщень та місць загального користування порушені, тому що в підвальному приміщенні є комунікації, що забезпечують існування будинку, просили суд :

- визнати незаконним та скасувати пункти 1., 1.1. рішення виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області №185 «Про оформлення права власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Ромни» від 27 липня 2011 року, про оформлення права власності за територіальною громадою міста Ромни в особі Роменської міської ради на нежитлове приміщення (підвал) площею 731 м кв., що становить 13/25 частини від загальної площі 1430,1 м кв. за адресою: АДРЕСА_1.

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 8 серпня 2011 року, видане на підставі вищевказаного рішення виконкому.

Рішенням суду від 25 квітня 2012 року відмовлено у задоволенні позову .

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 24 жовтня 2006 року. Названа квартира була приватизована позивачами відповідно до Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" (а.с.14-15).

Рішенням Роменської міської ради від 27 травня 2008 року вулицю Леніна переіменовано на вулицю Соборна ( ас.21).

27 липня 2011 року виконавчим комітетом Роменської міської ради прийняте рішення №185 «Про оформлення права власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Ромни», відповідно до якого вирішено оформити право власності за територіальною громадою міста Ромни, в особі Роменської міської ради, крім іншого, на нежитлове приміщення (підвал) площею 731 м кв., що становить 13/25 частин від загальної площі 1430,1 м кв., за адресою: АДРЕСА_1 ( ас.18, 42).

8 серпня 2011 року на підставі рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області №185 від 27 липня 2011 року територіальній громаді м. Ромни в особі Роменської міської ради видане свідоцтво про право власності на вищеназване нерухоме майно (ас.43).

23 березня 2012 року Роменська міська рада Сумської області затвердила перелік об'єктів, що підлягають приватизації у 2012-2013 роках шляхом викупу. До переліку внесено підвальне приміщення по АДРЕСА_1 пл. 227,8 кв.м (ас.13).

04 липня 2012 року, тобто під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, виконавчим комітетом Роменської міської ради прийняте рішення за № 140, відповідно до якого внесені зміни до оскаржуваного рішення виконавчого комітету міської ради від 27.07.2011 № 185 «Про оформлення права власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Ромни», а саме :

- підпункт 1.1 пункту 1 «Оформити право власності за територіальною громадою міста Ромни в особі Роменської міської ради на:» викласти в такій редакції: «нежитлове приміщення (підвал, літера «А-5, п/д») загальною площею 363,4 кв. м, що становить 254/1000 частин від загальної площі 1430,1 кв. м нежилих приміщень п'ятиповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1»;

- комунальному підприємству «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» видати нове свідоцтво про право власності на підвал (літера «А-5, п/д») житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням змін, затверджених даним рішенням ( ас.129).

З технічної документації КП "Роменське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Роменської міської ради, оглянутої у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вбачається, що 5-ти поверховий житловий будинок по вул. Соборна, 9 складається з житлових квартир, нежилих приміщень на першому поверсі будинку та допоміжних приміщень, опорних конструкцій будинку.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що міська рада вирішила оформити право власності за територіальною громадою не на допоміжні приміщення будинку, а на нежилі приміщення будинку, які приватизації не підлягали.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На порушення зазначених норм процесуального права, суд належним чином не перевірив доводи позивача про те, що спірне приміщення є допоміжним приміщенням будинку. Зокрема, для правильного вирішення спору суд повинен був з'ясувати чи є спірне приміщення допоміжним, в якому чи в частині якого може знаходитися технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою, чи використовувалося воно чи якась з його частин для обслуговування будинку і т.і.

З матеріалів справи вбачається, що названі обставини судом першої інстанції з'ясовані не були, що унеможливило прийняття законного рішення у справі, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, а отже, у їхню власність як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду. Закон врегульовує також відносини, пов'язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної власності на квартири та інші об'єкти приватизації державного житлового фонду.

Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України).

Згідно офіційного тлумачення, що дане в Рішенні Конституційного Суду України N 4-рп/2004 від 02.03.2004 р. у справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Вбачається, що законодавець розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого.

Зокрема, ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що :

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

- нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» зазначені нежилі приміщення є окремим індивідуально визначеним майном і піддягають приватизації як об'єкти державної власності групи А.

Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" також визначено, що частина допоміжних приміщень, яка забезпечує належне функціонування жилого будинку, є неподільним майном,

Відповідно до ст. 19 цього Закону 1.Спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. 2. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. 3. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. 4. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції була оглянута інвентарна справа будинку по АДРЕСА_1, та вислухані пояснення спеціаліста - юрисконсульта КП "Роменське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", при цьому було встановлено наступне.

Будинок по АДРЕСА_1 у м. Ромни був побудований на початку 1960-х років. Проектна документація на названий будинок у інвентарній справі відсутня, не вдалося знайти її і у інших документах архіву міської ради. Первинні обміри будинку, виготовлення технічної документації вперше відбулось у 1964 році.

Вбачається, що з часу побудови будинку на його першому поверсі житлових квартир не було, а були нежилі приміщення, зокрема, магазин «Колосок».

Вхід у підвальні приміщення будинку був збудований тільки один. Загальна площа підвальних приміщень складає 683,2 кв.м.

В матеріалах інвентарної справи відсутня будь-яка документальна інформація, яка б свідчила про те, що з часу існування будинку у підвальних приміщеннях були склади, або вони використовувались будь-яким іншим чином, а не як звичайні приміщення підвалу, які використовуються для технічного обслуговування будинку. Такі докази не були надані і відповідачами.

З пояснень представника ТОВ «Фірма «Колосок» ЛТД» вбачається, що напочатку 1990-х років до 1995 року без будь-яких правових підстав, тобто самочинно, частину підвальних приміщень використовувало під склади підприємство, правонаступником якого є ТОВ «Фірма «Колосок» ЛТД». З 1995 року ці приміщення ніким не використовувались, а 01 листопада 2011 року виконком Роменської міської ради передав ТОВ «Фірма «Колосок» ЛТД» в оренду частину підвальних приміщень по АДРЕСА_1 площею 227,7 кв.м (ас.134).

З пояснень позивача, ОСОБА_2, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що у будинку по АДРЕСА_1 він проживає з народження. Будинок розташований у самому центрі міста, має 4 під'їзди. На першому поверсі будинку дійсно знаходяться нежилі приміщення, які у різні часи займав магазин «Колосок» та інші юридичні особи. Позивач пояснив, що підвал будинку в усі часи використовувався за призначенням як допоміжне приміщення багатоквартирного будинку, тобто, для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Після 1990 років частина підвальних приміщень була відокремлена від інших приміщень і декілька років, до 1995 року, використовувалась магазином під склад. Після 1995 року цими приміщеннями ніхто не користувався, інколи там стояла вода у зв'язку з неналежним станом системи водопостачання.

Позивач стверджує, що підвал будинку обладнаний технічним оснащенням будинку (інженерні комунікації і технічні пристрої, що необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир) без доступу до яких експлуатація жилого будинку неможлива. Зокрема, позивач пояснив, що у зв'язку з необхідністю перекриття водопостачання до своєї квартири, йому самому у різні часи декілька разів приходилось спускатись у підвальне приміщення, щоб перекрити стояк водопостачання, який знаходиться у тій частині будинку, яка зараз передана у власність територіальній громаді міста Ромни з метою наступної приватизації.

Колегія суддів вважає, що відповідачі не спростували доводів позивачів про те, що підвал будинку по АДРЕСА_1 являється допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку.

В той же час з повідомлення ПП «Житло-сервіс», на обслуговуванні якого знаходиться будинок по АДРЕСА_1, вбачається, що в даний час підвальне приміщення будинку має два входи, першим входом користуються працівники магазину «Колосок», другим - мешканці будинку. Опорні конструкції будинку знаходяться по всій площі підвального приміщення. Інженерно-технічні конструкції прокладені по периметру та центру підвалу. Частина приміщення підвалу у даний час використовується мешканцями будинку для власних потреб, інша частина знаходиться у використанні працівників магазину. Для обслуговування інженерно-технічних комунікацій по всій площі підвального приміщення працівникам ПП «Житло-сервіс» надається доступ на першу вимогу.

Таким чином колегія суддів встановила, що підвальні приміщення будинку по АДРЕСА_1 обладнані технічним оснащенням будинку (інженерні комунікації і технічні пристрої, що необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир) без доступу до яких експлуатація жилого будинку неможлива, а тому вони являються допоміжними приміщення, які передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

За наведених обставин заслуговують на увагу доводи позивачів про те, що рішення виконкому Роменської міської ради Сумської області від 27 липня 2011 року № 185 в частині оформлення права власності за територіальною громадою міста Ромни в особі Роменської міської ради на нежитлове приміщення (підвал) площею 731 м кв. порушує їх права, як співвласників названих допоміжних приміщень.

Відповідно до ст.ст. 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином встановивши, що спірні підвальні приміщення є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку та підлягають використанню співвласниками за призначенням, колегія суддів дійшла висновку про необхідність захисту права власності позивачів відповідно до вимог ст. ст. 386, 387 ЦК України.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, пп.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати незаконними і скасувати пункти 1., 1.1. рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області від 27 липня 2011 року № 185 «Про оформлення права власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Ромни» в частині оформлення права власності за територіальною громадою міста Ромни в особі Роменської міської ради на нежитлове приміщення (підвал) площею 731 м кв., що становить 13/25 частини від загальної площі 1430,1 м кв. за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 8 серпня 2011 року, видане територіальній громаді м. Ромни в особі Роменської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області №185 від 27 липня 2011 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -