Рішення

від 09.12.2008 по справі 4/139-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/139-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "09" грудня 2008 р.                                                       по справі  № 4/139-38

за позовом Дочірнє підприємство "Modern technologies"  

до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"

про стягнення 21741,83 грн.

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Воденніков В. О. - довіреність у справі

від відповідача: Пивачук Л. В. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - дочірнє підприємство "Modern technologies", м. Харків звернувся в господарський суд з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства  "Луцький картонно - руберойдовий комбінат", м. Луцьк про стягнення 21741,83грн. в т.ч. 17484,10грн. основного боргу, 1398,73грн. інфляції, 323,88грн. річних, 2535,67грн. пені.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

31 січня 2008 року між дочірнім підприємством "Modern technologies", м. Харків та відкритим акціонерним товариством "Луцький картонно - руберойдовий комбінат", м. Луцьк було укладено договір № 44, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу по видатковій накладній № М-000253 від 26.03.2008р. на підставі доручення ЯОЦ № 022492 від 26.03.2008р. товар - ящики на загальну суму 17484,10грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідач повинен був оплатити поставлений товар, однак в порушення умов договору відповідач оплату не провів, внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 17484,10грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 26.03.2008р.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, договору та за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 2535,67грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 323,88грн. - річних та 1398,73грн. - сума нарахована в зв'язку з інфляцією.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 101,94грн. - річних та 39,36грн. - сума нарахована в зв'язку з інфляцією.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно - руберойдовий комбінат", (м. Луцьк, вул. Карбишева, 3, код 00292652) в користь дочірнього підприємства "Modern technologies", (м. Харків, вул. Руставелі, 30, код 34862923) 17484,10грн. основного боргу, 1398,73грн. інфляції, 323,88грн. річних, 2535,67грн. пені, 217,41грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.