Постанова

від 09.08.2012 по справі 5009/843/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.07.2012 р. справа №5009/843/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В. від скаржникане з'явився від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 року на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2012 року у справі№5009/843/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 2011», м. Севастополь доТовариства з обмеженою відповідальністю «Мілагро», м. Запоріжжя провизнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2012р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 2011», м. Севастополь до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілагро», м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/843/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; справу призначено до розгляду на 15.03.2012р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 15.03.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілагро»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 2011».

Ухвалою від 30.05.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілагро»та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс, яким встановлено, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів включені тільки грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 2011»у розмірі 29520,00грн., які залишились не погашеними у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Державної податкової служби подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2012 року та постанову господарського суду Запорізької області від 15.03.2012р. по справі №5009/843/12 та провадження у справі припинити.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства, застосовані норми матеріального та процесуального права, наполягає на тому, що в порушення норм ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»неправомірно затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, оскільки в такому разі Державна податкова інспекція позбавлена права на проведення перевірки такого платника, що призводить до неможливості виконання функцій органів податкової інспекції по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

Ухвалою від 02.07.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Представники сторін у судові засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Переглядаючи ухвалу та постанову суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Авалон 2011" посилається на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу №7 від 25.07.2011р. ТОВ «Мілагро» передав ТОВ «Авалон 2011»простий вексель серія АА №1737294 на загальну суму 29520,00грн., який було опротестовано в неплатежі нотаріусом та вчинено виконавчий напис. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до виконавчої служби. В ході виконання виконавчого провадження було встановлено, що за адресою реєстрації боржника боржник не знаходиться.

При розгляді справи суд перевіряє підстави внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясовує факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, досліджує правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника.

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від 17.11.2009 року N 1720-VI) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців, станом на 06.02.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілагро»було зареєстровано в державному реєстрі -16.12.2009р., за місцезнаходженням ТОВ «Мілагро»: 69602, Запорізька область, м. Запоріжжя, Жовтневий район, пр. Леніна, 66.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон 2011»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілагро»був укладений договір купівлі-продажу №7.

Відповідно до п. 1.2 договору, вартість товару, що передається за цим договором становить 29520,00грн.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата кожної партії товару здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 днів з моменту отримання товару та переходу права власності на нього відповідно до цього договору. Також можлива вексельна форма розрахунку. У разі видачі векселя виникають грошові зобов'язання стосовно платежу за векселем.

Специфікацією № 1 до договору купівлі-продажу №7 від 25.07.2011р. була встановлена вартість товару, а саме на суму 29520,00грн.

25.07.2011р. була видана видаткова накладна №РН-0000006 на суму 29520,00грн. з відміткою про отримання ТОВ «Мілагро»та виписано рахунок-фактури №СФ-0000006 від 25.07.2011р.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків за період з 25.07.2011р. по 21.11.2011р. станом на 21 листопада 2011р. підписаний з обох сторін, на суму заборгованості ТОВ «Мілагро»у розмірі 29520,00грн.

21.11.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілагро», у зв'язку з неможливістю виконання умов договору був виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Авалон 2011»простий вексель серії АА №1737294 на загальну суму 29520,00грн. зі строком за пред'явленням. Вказаний вексель було опротестовано в неплатежі приватним нотаріусом Запорізького міського округу та вчинено виконавчий напис нотаріуса №160 від 15.02.2012р., який був пред'явлений для примусового виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції.

Постановою від 07.03.2012р. державним виконавцем повернуто виконавчий документ -виконавчий напис №160 від 15.02.2012р. у зв'язку з тим, що за зазначеною адресою у виконавчому документі та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області боржник не знаходиться.

Актом державного виконавця встановлено, що боржник не знаходиться за своїм місцезнаходженням.

У зв'язку з вищевказаним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон 2011»звернулось до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2012р. порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілагро».

Постановою господарського суду Запорізької області від 15.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілагро»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон 2011».

Ліквідатором був затверджений реєстр погашення вимог кредиторів, до якого були включені тільки грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон 2011»у розмірі 29520,00грн. четвертої черги задоволення.

Згідно з п.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" направлені запити до всіх відомих йому потенційних кредиторів.

Також, постановою господарського суду Запорізької області від 15.03.2012р. суд зобов'язав Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська здійснити перевірку ТОВ «Мілагро»у місячний строк з дня винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури надати ліквідатору та суду результати перевірки.

Однак, 13.04.2012р. Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська направила до суду лист, яким просила суд не затверджувати ліквідаційний баланс без підтвердження проведення перевірки.

Відповідно до вимог п. 5 ст. 52 Закону України про банкрутство, ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих цьому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2012р. прийнято до розгляду звіт та ліквідаційний баланс ліквідатора та зобов'язано вдруге Державну податкову інспекцію Красногвардійському районі м. Дніпропетровська надати господарському суду результати проведеної перевірки банкрута.

Вимоги вищевказаних постанови та ухвали ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не виконала, витребувані судом документи не надала.

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в апеляційній скарзі посилалась на ті обставини, що в процедурі банкрутства після ліквідації та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська позбавлена можливості здійснити перевірку, що призведе до неможливості виконати свої дії з контролю, обчислення та сплати податків та на те, що ліквідатор знав про призначення та проведення перевірки, але свідомо проігнорував та не надав жодних пояснень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 82 Податкового Кодексу України, тривалість строків, що стосується виїзних позапланових та планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів за продовженням на 15 днів для великих платників податків. Тривалість документальної позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Враховуючи викладене суд зазначає, що податковий орган не позбавлений фактичної можливості в разі неподання документів для здійснення перевірки застосувати заходи, передбачені положеннями Податкового кодексу України. Не подання та неотримання від боржника документів не позбавляє податковий орган здійснити таку перевірку та оформити її результати належним чином, розрахувати грошові зобов'язання самостійно органом ДПІ за результатами перевірки.

В даному випадку у податкового органу було достатньо часу для проведення податкової перевірки за максимальним терміном тривалості.

До того ж, суд звертає увагу на те, що 11.05.2012р. провадження у справі було зупинено до розгляду заяви ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ за нововиявленими обставинами.

15.05.2012р. ухвалою господарського суду Запорізької області по справі №5009/843/12 заяву Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду від 05.03.2012р. та постанови господарського суду від 15.03.2012р. повернуто заявникові, у зв'язку з чим провадження у справі 17.05.2012р. було поновлено та призначене судове засідання.

Крім того, окремо слід відзначити, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не виконано неодноразові вимоги суду про надання результатів перевірки; і, поряд з цим, матеріали справи не містять відомостей про початок проведення перевірки боржника з питань повноти та своєчасності нарахування та сплати податків до бюджету.

Також, в матеріалах справи не має доказів, що Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська взагалі намагалась здійснити таку перевірку.

З початку порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Анєва»податкова служба була повідомлена та обізнана належним чином про наявність процедури банкрутства боржника. Зазначене свідчить про можливість здійснення податковою службою перевірки у встановлені законом строки.

Враховуючи тривалість провадження у цій справі про банкрутство та положення ст. ст. 78, 82 Податкового кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська мала достатньо часу для проведення перевірки боржника.

Із вищевказаного вбачається, що податкова служба була повідомлена про визнання ТОВ «Анєва»банкрутом належним чином, однак ніяких дій для проведення позапланової перевірки боржника не вчинила у передбачений законодавством строк.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що ліквідатором були вчинені всі необхідні дії, які передбачені Законом України про банкрутство.

У зв'язку з чим, вказані доводи скаржника не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги як обґрунтовані, оскільки проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно приписів чинного законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута посадовими особами податкового органу. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, які не залежать від норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше прямо не зазначено у самому законі. Ані норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство -банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду та ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.

Дослідивши докази, додані ліквідатором до звіту, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 30.05.2012р. та постанови від 15.03.2012р. по справі №5009/843/12.

Колегія судді Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 30.05.2012р. та постанови від 15.03.2012р. по справі №5009/843/12 винесені відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2012р. та постанову господарського суду Запорізької області від 15.03.2012р. по справі №5009/843/12 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2012р. по справі №5009/843/12 залишити без змін.

Постанову господарського суду Запорізької області від 15.03.2012р. по справі №5009/843/12 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова

Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2012р.

Надруковано 6 примірників: 1 -заявнику; 1 -боржнику; 1- скаржнику, 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду