Постанова

від 03.08.2012 по справі 5023/1692/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р. Справа № 5023/1692/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача -Грубнік О.М. (директор), Махарінський В.В., довіреність № 1 від 25.01.2012 р.

відповідача -не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2174 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.12 р. у справі № 5023/1692/12

за позовом Приватного підприємства "Професіонал 2008", м. Харків

до Споживчого товариства "Авто - 7", м. Харків

про стягнення 20070,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року позивач -Приватне підприємство "Професіонал 2008", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача -Споживчого товариства "Авто - 7", м. Харків відшкодування завданих збитків в розмірі 20070,00 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги з тих підстав, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих позивачем охоронних послуг за договором № 4/11 від 01.09.2011 року.

В процесі розгляду справи позивач - Приватне підприємство "Професіонал 2008", м. Харків на підставі ст. 22 ГПК України звернулося до господарського суду з уточненням позовної заяви, в якому просив суд стягнути з відповідача Споживчого товариства "Авто - 7", м. Харків на його користь заборгованість в розмірі 20070,00 грн., а також в зв'язку з скрутним фінансовим становищем просив покласти на відповідача усі судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2012 р. (колегія суддів господарського суду в складі: головуючий суддя Сальнікова Г.І., суддя Лаврова Л.С., суддя Смірнова О.В.) по справі № 5023/1692/12 позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Споживчого товариства "Авто - 7" на користь Приватного підприємства "Професіонал 2008" 20070,00 грн. заборгованості та 1609,5 грн. судового збору.

Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг за укладеними між сторонами договорами про охорону об'єкта, відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 20070,00 грн. правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі. Крім того, відповідач вказує, що він звернувся до суду з заявою, в якій просив суд винести окрему ухвалу та направити її до слідчих органів для вирішення питання про порушення кримінальної справи за фактом злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, також просив суд зупинити провадження у справі.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився.

Від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з його хворобою.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки до клопотання не додано доказів неможливості прибуття відповідача, та документів на підтвердження доводів, викладених у клопотанні.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 26.04.2011 року між Приватним підприємством "Професіонал 2008" (служба безпеки) та між Споживчим товариством "Авто - 7" (замовник) укладено договір № 1/11.

Згідно з п. 1.1 договору № 1/11 замовник передав, а служба безпеки прийняла під охорону територію, окремі приміщення та інше майно, вказані в дислокації (додаток № 1) по акту (додаток № 2), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору передбачено, що завдання, які покладаються на службу безпеки визначаються сторонами у інструкції охороннику, що несе службу по охороні об'єктів замовника.

Згідно з п. 2.1 договору, передбачена сума оплати за виконану роботу, яка становить 420,00 грн. за добу і узгоджується сторонами у протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 3).

Згідно з п. 2.2 договору, сума оплати у місяць складає: кількість діб охорони х 420,00 грн./добу.

Пунктом 2.3 договору, сторони погодили, що оплата за охоронні послуги здійснюється замовником шляхом перерахування суми платежу на розрахунковий рахунок служби безпеки протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку на оплату за виконану роботу.

Згідно з п. 2.4 договору, рахунок на оплату служба безпеки виписує згідно з актом виконаних робіт, підписаного сторонами після закінчення поточного місяця.

Згідно з п. 5.5 договору, договір вступає в силу з 01 травня 2011 р. та діє до 30 червня 2011 р. включно.

Також 01.07.2011 року між Приватним підприємством "Професіонал 2008" (служба безпеки) та Споживчим товариством "Авто - 7" (замовник) укладено договір № 2/11.

Згідно з п. 1.1 договору № 2/11 замовник передав, а служба безпеки прийняла під охорону територію, окремі приміщення та інше майно, вказані в дислокації (додаток № 1) по акту (додаток № 2), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору завдання, що покладаються на службу безпеки визначаються сторонами у інструкції охороннику, що несе службу по охороні об'єктів замовника.

Згідно з п. 2.1 договору сума оплати за виконану роботу становить 425,00 грн. за добу і узгоджується сторонами у протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 3).

Згідно з п. 2.2 договору сума оплати у місяць складає: кількість діб охорони х 425,00 грн./добу.

Пунктом 2.3 договору № 2/11 від 01.07.2011 року, сторони позивач та відповідач погодили, що оплата за охоронні послуги здійснюється замовником шляхом перерахування суми платежу на розрахунковий рахунок служби безпеки протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку на оплату за виконану роботу.

Згідно з п. 2.4 договору рахунок на оплату служба безпеки виписує згідно з актом виконаних робіт, підписаного сторонами після закінчення поточного місяця.

Згідно п. 5.5 договору № 2/11 від 01.07.2011 року договір вступає в силу з 01 липня 2011 р. і діє до 31 липня 2011 р. включно.

Крім того 01.08.2011 року між Приватним підприємством "Професіонал 2008" (служба безпеки) та між Споживчим товариством "Авто - 7" (замовник) укладено договір № 3/11.

Згідно з п. 1.1 договору № 3/11 замовник передав, а служба безпеки прийняла під охорону територію, окремі приміщення та інше майно, вказані в дислокації (додаток № 1) по акту (додаток № 2), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору завдання, що покладаються на службу безпеки визначаються сторонами у інструкції охороннику, що несе службу по охороні об'єктів замовника.

Згідно з п. 2.1 договору сума оплати за виконану роботу становить 425,00 грн. за добу і узгоджується сторонами у протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 3).

Згідно з п. 2.2 договору сума оплати у місяць складає: кількість діб охорони х 425,00 грн./добу.

Пунктом 2.3 договору № 3/11 від 01.08.2011 року сторони погодили, що оплата за охоронні послуги здійснюється замовником шляхом перерахування суми платежу на розрахунковий рахунок служби безпеки протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку на оплату за виконану роботу.

Згідно з п. 2.4 договору, рахунок на оплату служба безпеки виписує згідно з актом виконаних робіт, підписаного сторонами після закінчення поточного місяця.

Згідно з п. 5.5 договору № 3/11 від 01.08.2011 року договір вступає в силу з 01 серпня 2011 р. і діє до 31 серпня 2011 р. включно.

01.09.2011 року між Приватним підприємством "Професіонал 2008" (служба безпеки) та Споживчим товариством "Авто - 7" (замовник) укладено договір № 4/11.

Згідно з п. 1.1 договору № 4/11 замовник передав, а служба безпеки прийняла під охорону територію, окремі приміщення та інше майно, вказані в дислокації (додаток № 1) по акту (додаток № 2), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору завдання, що покладаються на службу безпеки визначаються сторонами у інструкції охороннику, що несе службу по охороні об'єктів замовника.

Згідно з п 2.1 договору, сума оплати за виконану роботу становить 370,00 грн. за добу і узгоджується сторонами у протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 3).

Згідно з п. 2.2 договору сума оплати у місяць складає: кількість діб охорони х 370,00 грн./добу.

Пунктом 2.3 договору № 4/11 від 01.09.2011 року сторони погодили, що оплата за охоронні послуги здійснюється замовником шляхом перерахування суми платежу на розрахунковий рахунок служби безпеки протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку на оплату за виконану роботу.

Згідно з п. 2.4 наведеного договору рахунок на оплату служба безпеки виписує згідно з актом виконаних робіт, підписаного сторонами після закінчення поточного місяця.

Згідно з п. 5.5 договору № 4/11 від 01.09.2011 року договір вступає в силу з 01 серпня 2011 р. і діє до 31 грудня 2011 р. включно.

Відповідно дислокації (додатку № 1 до договору № 4/11 від 01.09.2011 року) об'єктів, які знаходяться під охороною агентством ПП "Професіонал 2008" в графі найменування об'єкта значиться Споживче товариство "Авто - 7", в графі адреса значиться м. Харків, вул. Тимурівців, 74, в графі кількість постів значиться 1, в графі час охорони у робочі дні значиться з 9.00-9.00, в графі час охорони у передвихідні, вихідні та святкові дні значиться з 9.00-9.00.

Позивач зазначає, що зобов'язання за укладеними договорами № 1/11 від 26.04.2011 року, № 2/11 від 01.07.2011 року, № 3/11 від 01.08.2011 року та № 4/11 від 01.09.2011 року виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи а саме, актами приймання під охорону об'єкту та актами виконаних робіт, відповідно до кожного договору окремо, які долучені до матеріалів справи, які підписані уповноваженими представниками сторін, а також скріплені печатками товариств.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснив відповідні платежі частками за кожен місяць, і не в повному обсязі на підставі платіжних доручень.

Отже, на порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за надані охоронні послуги не розрахувався в повному обсязі, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі заявленої до стягнення суми 20070,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогами № 1 від 25.01.12 р. (а. с. 23), № 1/2 від 20.02.12 р. (а. с. 25), про сплату заборгованості в сумі 20070,00 грн., які відповідачем залишені без задоволення.

На момент звернення до суду відповідач свої зобов'язання за спірним договором не виконав, доказів оплати не надав.

Що стало підставою звернення позивача з позовом до суду по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг за укладеними між сторонами договорами про охорону об'єкта, відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 20070,00 грн. правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, визначає договір, як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений сторонами спору договір є договором про надання послуг (охорони).

Відповідно до ст. 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи між сторонами були укладені договори № 1/11 від 26.04.2011 р., № 2/11 від 01.07.2011 р., № 3/11 від 01.08.2011 р., № 4/11 від 01.09.2011 р. з тотожними умовами про виконання цих договорів сторони підписали акти виконаних робіт.

Враховуючи умови договорів та надані сторонами докази, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що, як вказано вище, п. 2.1, 2.2, 2.3 договорів передбачено зобов'язання замовника вносити оплату за охорону об'єкта.

Актами здачі об'єкту з під охорони згідно з договорами, які є в наявності в матеріалах справи, сторони погодили, що послуги за договором охоронних послуг виконані в повному обсязі, без зауважень. Послуги надані виконавцем в повному об'ємі, сторони претензій один до одного не мають, чергові контролери зняті з об'єкту 01.01.2012 року по закінченню строків договору. Акти здачі об'єкту з під охорони підписані уповноваженими представниками сторін, а також скріплені печатками товариств.

Вищевказане спростовує доводи відповідача про те, що договір № 4/11 від 01.09.2011 року та акти до нього підписувались не уповноваженою на те особою, а саме виконуючим обов'язки голови правління ОСОБА_5, а також що такої посади як виконуючий обов'язки голови правління СТ "Авто-7" не існує та такої особи серед членів товариства не існує, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Договір № 4/11 від 01.09.2011 року підписаний Приватним підприємством "Професіонал 2008" в особі директора підприємства Грубніка Олега Михайловича та Споживчим товариством "Авто - 7" в особі виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_5 на підставі наказу СТ "Авто-7" №10 від 31.08.2011 року.

Відповідно до наказу СТ "Авто-7" № 10 від 31.08.2011 року на період відсутності (відпустці без збереження заробітної плати) з 01 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року голови правління ОСОБА_4 повноваження передані заступнику голови правління ОСОБА_5 (а. с. 64).

Зазначене здійснено відповідно до статуту відповідача.

Відповідно до ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому (представник) має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до протоколу № 4/11 позачергових загальних зборів членів-уповноважених Споживчого товариства по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання, автотранспортних засобів громадян "Авто-7" від 03.08.2011 року був переобраний голова правління в особі ОСОБА_4 через невиконання ним прямих обов'язків.

При переобранні голови правління ОСОБА_4 договір не припиняє своєї дії, оскільки договір був укладений з юридичною особою Споживчим товариством "Авто - 7", а не з заступником голови правління ОСОБА_5, який наділений повноваженнями виконуючого обов'язки голови правління СП "Авто-7".

Також твердження відповідача про відсутність з позивачем договірних стосунків за договором № 4/11 від 01.09.2011р. є необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази визнання зазначеного договору недійсним у встановленому законом порядку.

Більше того, на виконання умов зазначених договорів та на підставі підписаних актів здачі-приймання відповідач здійснював часткову оплату послуг позивача, тим самим схвалюючи (підтверджуючи) факти виконання договорів, визначені в цих документах.

Вказане дає суду підставу вважати, що відповідач при здійсненні часткової опласти вчинив дії, які свідчать про визнання нею факту отримання послуг та про визнання свого боргу. До тогож, наявна на актах печатка є доказом усвідомлення юридичною особою (її керівником) та підтвердження відповідного факту, з урахуванням приписів нормативних актів щодо контролю за використанням та зберіганням печаток і штампів, і свідчить про прийняття правочину до виконання.

Судом встановлено, що згідно з дублікатом довідки за підписом бухгалтера відповідача СТ "Авто-7" Пушкар З.А. заборгованість відповідача перед позивачем за договорами № 1/11 від 26.04.2011 року, № 2/11 від 01.07.2011 року, № 3/11 від 01.08.2011 року та № 4/11 від 01.09.2011 року складає 20070,00 грн.

В матеріалах справи містяться докази направлення позивачем відповідачеві вимог від 25.01.12р., від 20.02.12р., про сплату заборгованості в сумі 20070,00грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач у порушення своїх договірних зобов'язань, за надані послуги з позивачем вчасно та у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 20070,00 грн.

Таким чином, колегія суддів, вважає, вимоги позивача за позовом про стягнення 20070,00 грн. заборгованості за надані послуги з охорони за укладеними договорами обґрунтованими, зважаючи на відсутність правових підстав для нездійснення оплати спожитих послуг відповідачем.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми, предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо погашення існуючої заборгованості перед позивачем. Тому, з урахуванням приписів ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 20070,00 грн.

Частиною 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, твердження ж відповідача в його апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що свої зобов'язання перед Приватним підприємством "Професіонал 2008" по сплаті боргу Споживче товариство "Авто - 7" не виконало, чим порушило права та охоронювані законом інтереси позивача, та змусило його звернутися з відповідним позовом до господарського суду Харківської області .

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 15.06.12 р. у справі № 5023/1692/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 03.08.2012 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Гетьман Р.А.