Постанова

від 07.08.2012 по справі 5011-49/1409-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р. Справа № 5011-49/1409-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову та постановуГосподарського суду м. Києва від 22.02.2012 року Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року у справі№ 5011-49/1409-2012 господарського суду м. Києва за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лекс-Груп" Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Простір" провизнання банкрутом за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс-Груп" -Пащенко П.М., довіреність № 48 від 31.05.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс-Груп" (далі -ТОВ "Лекс-Груп") порушено провадження у справі № 5011-49/1409-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Простір" (далі - ТОВ "Медіа Простір") в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 22.02.2012 року у справі № 5011-49/1409-2012 (суддя -Митрохіна А.В.) боржника ТОВ "Медіа Простір" визнано банкрутом. Визнано ТОВ "Лекс-Груп" кредитором ТОВ "Медіа - Простір" на загальну суму 63 664,85 грн. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ініціюючого кредитора - ТОВ "Лекс-Груп". Підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року у справі № 5011-49/1409-2012 (головуючий суддя -Дзюбко П.О., суддя -Сотніков С.В., суддя -Разіна Т.І.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС) на постанову господарського суду м. Києва від 22.02.2012 року у справі № 5011-49/1409-2012 залишено без задоволення. Постанову господарського суду м. Києва від 22.02.2012 року у справі № 5011-49/1409-2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року та постановою господарського суду м. Києва від 22.02.2012 року у справі № 5011-49/1409-2012, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року у справі № 5011-49/1409-2012 та постанову господарського суду м. Києва від 22.02.2012 року у справі № 5011-49/1409-2012. Провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 105, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, ст. 52 Закону про банкрутство, ст. ст. 4, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зокрема, скаржник вказує на те, що матеріалами справи не підтверджено дотримання позасудової процедури самоліквідації боржника, зокрема відсутні будь-які докази здійснення комісією з припинення юридичної особи повідомлення органу ДПІ про ліквідацію товариства у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Згідно з п. 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ч.1 ст. 52 Закону про банкрутство, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

За наявності будь-якої з підстав, передбачених ч.1 ст. 52 Закону про банкрутство, а також за наявності доказів, які підтверджують безспірність вимог кредитора та неплатоспроможність боржника господарський суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом у порядку ст. 52 Закону про банкрутство.

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року № 755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього ж Закону відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

П. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в ст. 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в якості доказу відсутності боржника ТОВ "Медіа - Простір" за місцезнаходженням ініціюючий кредитор до матеріалів справи надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №737001 від 14.11.2011 року (а.с.37-39).

Відтак, підтверджений у встановленому законодавством порядку факт відсутності боржника або керівних органів боржника за їх місцезнаходженням є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Крім того, при зверненні боржника із заявою про порушення справи про банкрутство за обставин, визначених ст. 52 Закону про банкрутство, необхідно дотримуватись загальних умов щодо порушення справи про банкрутство, визначених нормами ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, зокрема умови щодо безспірності кредиторських вимог.

Так, в ч. 8 ст. 1 Закону про банкрутство дано визначення поняттю безспірності грошових вимог, які можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, заборгованість боржника ТОВ "Медіа - Простір" перед ТОВ "Лекс-Груп", підтверджується рішенням господарського суду м. Києва № 12/11 від 15.02.2011 року (а.с. 32), наказ про примусове виконання рішення №12/11 від 07.03.2011 року (а.с.36).

Постановою відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 28.03.2011 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №12/11 від 07.03.2011 року (а.с. 34).

Постановою відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 22.08.2011 року наказ №12/11 від 07.03.2011 року повернуто стягувачеві без виконання, у зв'язку з відсутністю майна у боржника, на яке можна звернути стягнення (а.с. 35).

Станом на день подання заяви про визнання ТОВ "Медіа Простір" банкрутом наказ господарського суду м. Києва у справі № 12/11 не виконаний, заборгованість в розмірі 63 664,85 грн. не погашена.

За таких обставин, господарський суд як першої так і апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним у справі доказам дійшли вірного висновку про необхідність визнання боржника - ТОВ "Медіа Простір" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на підставі ст. 52 Закону про банкрутство.

Доводи касаційної скарги ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані постанова суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 22.02.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року у справі № 5011-49/1409-2012 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк