Рішення

від 09.08.2012 по справі 5010/871/2012-п-5/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 р. Справа № 5010/871/2012-П-5/73

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Івано - Франківської області, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано - Франківськ, в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, вул. Хрещатик, 30, м. Київ, в особі Публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м. Івано - Франківськ, філії Коломийське управління по експлуатаціі газового господарства, вул. Крип'якевича, 40, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

до відповідача: Комунального підприємства "Житлотеплосервіс-1" пл.Привокзальна,15, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

про стягнення заборгованості в сумі 2 908 727 грн. 36 коп., з яких: 2 608 268 грн. 84 коп. - основний борг за спожитий природний газ та його транспортування, 100 403 грн. 49 коп. - пеня, 19 432 грн. 93 коп. - 3% річних, 9 843 грн. 03 коп. - індекс інфляції та 170 779 грн. 07 коп. - 7% штрафу

за участю представників сторін:

Від прокуратури:

Челій - Пушкар О.І.- старший прокурор відділу прокуратури області, посвідчення № 11 від 01.02.2012р.

Від позивача:

Костюк Г.В.- юрисконсульт , довіреність № 05-16/1901 від 06.08.12р.

Від відповідача:

Толмач Ю.І. - головний інженер, паспорт серія СС, № 887292, виданий 18.02.2000 р. Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області;

Зінько Ю.Р.- директор, трудовий контракт № 17/07 від 10.09.2007р.

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України заступником прокурора Івано - Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в особі Публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз" філії Коломийське управління по експлуатації газового господарства звернувся до суду, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництва, із позовом (№1700/2012 від 19.07.2012 р.) до Комунального підприємства "Житлотеплосервіс - 1" про стягнення заборгованості в сумі 2 908 727 грн. 36 коп., з яких: 2 608 268 грн. 84 коп. - основний борг за спожитий природний газ та його транспортування, 100 403 грн. 49 коп. - пеня, 19 432 грн. 93 коп. - 3% річних, 9 843 грн. 03 коп. - індекс інфляції та 170 779 грн. 07 коп. - 7% штрафу.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, заступник прокурора Івано - Франківська в позовній заяві (№1700/2012 від 19.07.2012 р.) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора Івано - Франківської області посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №Км-7-11-1074 БО на постачання та транспортування природного газу для підприємств теплоенергетики від 01.10.2011 р. в частині здійснення розрахунку за отримані послуги, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 2 608 268 грн. 84 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 100 403 грн. 49 коп. - пені, 19 432 грн. 93 коп. - 3% річних, 9 843 грн. 03 коп. - індексу інфляції та 170 779 грн. 07 коп. - 7% штрафу.

19.07.2012 р. при здійсненні автоматичного розподілу, справу призначено до розгляду судді Соботник В.В.

Приписами ГПК України передбачено трьох денний строк для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

Оскільки станом на 20.07.2012 р. не вирішено питання про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду, а з 20.07.2012 р. суддя Соботник В.В. перебуває на лікарняному, розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано - Франківської області "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" № 57 від 20.07.2012 р. справу №5010/871/2012 автоматично розподілено судді Цюх Г.З.

Ухвалою суду від 20.07.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.08.2012 р.

07.08.2012 р. оголошувалась перерва до 09.08.2012 р.

В зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості в сумі 350 000 грн., 07.08.2012 в судовому засіданні позивачем надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 258 268 грн. 84 коп. основного боргу, 134 404 грн. 27 коп. пені, 26 013 грн. 73 коп. 3 % річних, 12 136 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 158 078 грн. 82 коп. 7 % штрафу (а.с.33-34).

Відповідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшення позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.08.2012 р. подав відзив на позов №171 від 06.08.2012 р.; підтвердив сплату заборгованості в сумі 350 000 грн.; позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості в розмірі 2 258 268 грн. 84 коп. визнає, щодо нарахування позивачем 134 404 грн. 27 коп. пені, 26 013 грн. 73 коп. 3 % річних, 12 136 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 158 078 грн. 82 коп. 7 % штрафу заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

01.10.2011 р. між Комунальним підприємством "Житлотеплосервіс -1" (надалі Замовник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано -Франківськгаз" Коломийське УЕГГ (надалі Виконавець) укладено Договір № Км -7-11-1074 БО на постачання та транспортування природного газу для підприємств теплоенергетики від 01.10.2011 р. ( а.с. 10-13) (далі за текстом Договір).

Зазначений Договір укладений у письмовій формі, скріплений підписами та засвідчений печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України.

Пунктами 1.1., 1.2. Договору встановлено, що предметом договору є надання Виконавцем послуг Замовнику по транспортуванню і постачанню природного газу, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати послугу на умовах цього Договору.

У відповідності до умов Договору, позивачем ПАТ по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз" Коломийське УЕГГ за січень -квітень 2012 року через транспортну систему подано відповідачеві - Комунальному підприємству "Житлотеплосервіс -1" 774 855 куб.м. природного газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу від 31 січня 2012 р., від 29 лютого 2012 р., від 31 березня 2012 р., від 30 квітня 2012 р. (а.с. 15 -18). При дослідженні зазначених вище документів судом встановлено, що акти підписані сторонами та скріплені печатками, передача природного газу була здійснена в рамках Договору № Км -7-11-1074 БО від 01.10.2011 р.

Порядок розрахунків визначений в розділі 6 Договору.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що за послуги по постачанню та транспортуванню природного газу оплата проводиться виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу на розрахунковий рахунок Виконавця.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню та постачанню газу здійснюється Замовником на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Всупереч умов договору, замовник прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав; оплату за послуги по постачанню та транспортуванню природного газу здійснив частково.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 03/18-161/12 від 28.04.12 (а.с. 8) з вимогою на протязі 10 днів з моменту отримання останньої сплатити заборгованість в сумі 2 927 182 грн. 15 коп. Проте, вимога щодо сплати зазначеної вище суми залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2 258 268 грн. 84 коп. за отриманий відповідачем природній газ, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2012 р. та 01.08.2012 р. (на суму 2 258 268 грн. 84 коп.) (а.с. 20; 30), часткової оплати відповідачем заборгованості за поставлений природній газ в тому числі після порушення провадження у справі в сумі - 350 000 грн., визнання в судовому засіданні представником відповідача заборгованості в сумі 2 258 268 грн. 84 коп., у суду достатньо підстав вважати, що вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 2 258 268 грн. 84 коп. підлягає задоволенню.

Враховуючи несвоєчасність оплати відповідачем наданих послуг, позивачем нараховано 134 404 грн. 27 коп. пені, 26 013 грн. 73 коп. 3 % річних, 12 136 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 158 078 грн. 82 коп. 7 % штрафу (а.с.34).

Пунктом 7.4. Договору сторони узгодили, за порушення термінів виконання зобов'язання зазначених у розділі 6 даного Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) % від суми заборгованості.

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засідання 09.08.2012 р. відповідач звернувся до суду з проханням зменшити розмір штрафних нарахувань.

Суд не вбачає підстав щодо зменшення розміру нарахованої до стягнення пені та штрафу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно приписів ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/293 від 29.04.94 р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

В матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази, які б свідчили про наявність правових підстав для обґрунтованого застосування п.3 ст. 83 ГПК України; доказів в підтвердження обставин про наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру нарахованих до стягнення пені та штрафу, відповідачем суду не подано.

Суд перевірив правильність нарахування пені, інфляційних втрат, 3 % річних, штрафу, розрахунок є правильним та підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги щодо стягнення 2 258 268 грн. 84 коп. основного боргу, 134 404 грн. 27 коп. пені, 26 013 грн. 73 коп. 3 % річних, 12 136 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 158 078 грн. 82 коп. 7 % штрафу є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 4 статті 49 ГПК України судовий збір, підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 83, 174, 193, 230, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 75, ст. 82 -85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора Івано - Франківської області інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в особі Публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз" філії Коломийське управління по експлуатації газового господарства до Комунального підприємства "Житлотеплосервіс - 1" про стягнення 2 258 268 грн. 84 коп. основного боргу, 134 404 грн. 27 коп. пені, 26 013 грн. 73 коп. 3 % річних, 12 136 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 158 078 грн. 82 коп. 7 % штрафу - задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлотеплосервіс - 1", пл. Привокзальна, 15, м. Коломия, 78200 (код 33086252) на користь ПАТ "Івано- Франківськгаз", вул.Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Коломийського управління по експлуатації газового господарства, вул. Крип'якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200, (код 24686657) - 2 258 268 (два мільйони двісті п'ятдесят вісім тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 84 коп. основного боргу, 134 404 грн. (сто тридцять чотири тисячі чотириста чотири) грн. 27 коп. пені, 26 013 (двадцять шість тисяч тринадцять) грн. 73 коп. 3 % річних, 12 136 (дванадцять тисяч сто тридцять шість) грн.03 коп. інфляційних втрат, 158 078 (сто п'ятдесят вісім тисяч сімдесят вісім) грн. 82 коп. 7 % штрафу.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлотеплосервіс - 1", пл. Привокзальна, 15, м. Коломия, 78200 (код 33086252) в доход Державного бюджету - судовий збір в розмірі

51 778 (п'ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят вісім) грн. 03 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано- Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Накази видати після набрання рішенням законної.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.08.12

Суддя Цюх Г. З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"