Рішення

від 10.07.2012 по справі 5006/7/103/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5006/7/103/2012                                 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 10.07.12 р.                                                                                Справа № 5006/7/103/2012                                Господарський суд Донецької області у складі судді Сгара Е.В., При помічнику судді Косицькій В.Ю. Розглянув у відкритому судовому засіданні справу: За позовом: Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домотехника-Норд», м.Донецьк Предмет спору: стягнення 7389,52 грн., складовою якої є: основний борг – 4553,93 грн.; інфляційне збільшення – 1246,44 грн.; 3% річних – 395,62 грн.; пеня – 510,44 грн.; штраф – 683,09 грн.   За участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ:                                    Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домотехника-Норд», м.Донецьк, про стягнення 7389,52 грн., складовою якої є: основний борг – 4553,93 грн.; інфляційне збільшення – 1246,44 грн.; 3% річних – 395,62 грн.; пеня – 510,44 грн.; штраф – 683,09 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов відповідачем умов договору про тимчасове користування місцями розміщення рекламоносіїв від 29.08.2007р. №00084/247 Дм-08У в частині здійснення оплати за таким договором. Позивач у жодне судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі. В письмових поясненнях позивач зазначив, що обов'язок отримання актів приймання-передачі та рахунків на сплату за умовами договору №00084/247 Дм-08У покладений на відповідача по справі. Повідомив, що відповідач за такими документами не прибув. Повідомив, що підставою для здійснення розрахунків між сторонами є саме Договір, а також зауважив, що строк дії Договору в спірний період не сплив. Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на неотримання актів прийманні-передачі за спірний період від позивача, на відсутність доказів надання послуг за спірний період, повідомив про сплив строку позовної давності в частині вимог про стягнення боргу за лютий – травень 2009р. та просить його застосувати до спірних відносин. Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу суд ВСТАНОВИВ: Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 16 Закону України «Про рекламу», п.3 «Типових правил розміщення реклами», затверджених постановою КМУ №2067 від 29.12.2003р., зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів в порядку встановленому діючим законодавством. На підставі протокольного рішення Київської міської державної адміністрації № 1 від 17.06.2007р. відповідачу було видано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №14252-07 строком  з 03.05.2007 р. по 01.01.2012р. На підставі протокольного рішення Київської міської державної адміністрації № 6 від 19.06.2007р. відповідачу було видано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №15066-07 строком  з 19.06.2007 р. по 30.06.2012р. 29.08.2007р. між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), далі «Робочий орган», Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», далі – «Підприємство» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домотехника-Норд», далі – «Розповсюджувач зовнішньої реклами» укладено договір про тимчасове користування місцями розміщення рекламоносіїв №№00084/247 Дм-08У (далі Договір), за умовами якого Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надані місця відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Прядку розміщення зовнішньої реклами та здійснює оплату за їх користування. Згідно додаткової угоди №ТК/0001 до Договору Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місце відповідно Дозволу №14252-07 за адресою м. Київ, Голосіївський район,  вул. Саксаганського 107/47. Тип рекламоносія – кронштейн на стіні будівлі площею 1,2 кв.м. Згідно додаткової угоди №ТК/0002 до Договору Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місце відповідно Дозволу №15066-07 за адресою м. Київ, вул. Льва Толстого, 49. Тип рекламоносія – рекламна вивіска, напис на будинку (будівлі), споруді площею 3,42 кв.м. Строк дії Договору зазначається у додаткових угодах до цього Договору по кожному місцю розміщення РЗ окремо (п.8.2 Договору). Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди №ТК/0001 до Договору, строк дії такої додаткової угоди встановлено до 01.01.2012р. Тобто, строк користування носієм зовнішньої реклами (відповідно до дозволу №14252-07) та строк розповсюдження дії Договору на такий носій встановлено за обопільною згодою сторін до 01.01.2012р. Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди №ТК/0002 до Договору, строк дії такої додаткової угоди встановлено до 30.06.2012р. Тобто, строк користування носієм зовнішньої реклами (відповідно до дозволу №15066-07) та строк розповсюдження дії Договору на такий носій встановлено за обопільною згодою сторін до 30.06.2012р. З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що в спірний період Договір був чинним. Пунктом 4.1 Договору передбачений розмір плати за право тимчасового користування місцем розміщення рекламного засобу встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією)  та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на коефіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення РЗ, та коригуючи коефіцієнтів. Базова місячна плата з урахуванням ПДВ встановлена вищевказаними додатковими угодами, зокрема: -          в п.2.1 додаткової угоди №ТК/0001 до Договору місячна базова плата з ПДВ складає 101,52 грн.; -          в п.2.1 додаткової угоди №ТК/0002 до Договору місячна базова плата з ПДВ складає 337,56 грн. Підставою для нарахування та внесення Розповсюджувачем зовнішньої реклами на поточний рахунок Підприємства плати є цей Договір та відповідні Додаткові угоди до нього (п.4.2 Договору). Розрахунки за цим Договором здійснюються Розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок Підприємства (п.4.3 Договору). Пунктом 4.5 Договору передбачено, що плата сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами окремо по кожному рахунку-фактурі. Об'єднання рахунків-фактур для проведення платежів не допускається. Неотримання розповсюджувачем зовнішньої реклами рахунку (ів) фактури в строки визначені цим Договором, не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від внесення ним плати за Договором та не є перешкодою для нарахування Підприємством штрафних санкцій, передбачених цим Договором та чинним законодавством. Відповідно до п.3.4.2 Договору, до 5 числа наступного після звітного місяця Підприємство зобов'язується надати акт приймання-передачі наданих послуг. При цьому, Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язується отримати акт приймання – передачі наданих послуг до 5 числа наступного після звітного місяця та протягом 5 днів повернути підписаний акт приймання-передачі підприємству. Якщо Розповсюджувач протягом вказаного періоду не поверне підписаний акт, то вважається, послуги надані належним чином (п.3.6.3 Договору). Згідно п. 3.6.14 та п.3.6.15 Договору, Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язується своєчасно та у повному обсязі вносити на поточний рахунок Підприємства плату за право тимчасового користування місцем (ями) для розміщення РЗ у порядку та в розмірах передбачених розділом 4 цього Договору; щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати в Підприємстві рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення РЗ, а у випадку, передбаченому п.4.4 цього Договору – на протязі 3 (трьох) днів з моменту прийняття рішення про встановлення чи продовження пріоритету. Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема,  договір. Аналогічні положення закріплені у  ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.   Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання. Дослідивши наявні в матеріалах страви документи судом з'ясовано, що відповідач свої зобов'язання щодо внесення на користь позивача плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламоносіїв згідно рахунків фактур №КП-09/116171 від 19.02.2009р., №КП-09/118377 від 19.03.2009р., №КП-09/121226 від 13.04.2009р., №КП-09/125273 від 15.05.2009р., №КП-09/128668 від 12.06.2009р., №КП-09/131038 від 10.07.2009р., №КП-09/133280 від 13.08.2009р. не виконав. Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з пояснень відповідача по справі, відповідач в порушення умов Договору зазначені рахунки на сплату не отримав, вартість за тимчасове користування місцями розміщення рекламоносіїв не сплатив, акти приймання-передачі за такий період не підписав. Посилання відповідача на той факт, що акти приймання-передачі та рахунки-фактури не були йому вручені позивачем є безпідставними з огляду на умови Договору та покладення обов'язку на отримання таких документів саме на відповідача по справі. Заперечення відповідача з приводу того факту, що у спірний (заявлений позивачем) період, спірні місця розміщення зовнішньої реклами не використовувались також є безпідставними, оскільки за умовами Договору, як вказано вище, передбачений обов'язок відповідача здійснювати оплату на користь позивача платежів за тимчасове користування місцями розміщення рекламоносіїв протягом всієї дії Договору (додаткових угод до Договору). В Договорі не йдеться мова про оплату за тимчасове користування місцями розміщення рекламоносіїв лише в період їх фактичного використання. Доказів внесення змін в Договір в цій частині, а також доказів дострокового припинення строку дії Договору або розірвання такого Договору достроково до матеріалів справи учасниками судового процесу не надано. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з представлених позивачем та відповідачем актів звірки,  згідно бухгалтерських даних обох сторін, відповідач до січня 2009р., включно, виконував умови Договору та здійснював оплату за тимчасове користування місцями розміщення рекламоносіїв своєчасно і в повному обсязі. З огляду на викладене, шляхом оцінки всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача значиться борг перед позивачем борг в сумі 4 553, 93 грн., який доведений позивачем та підтверджений матеріалами справи. В ході розгляду спору, відповідач зазначив, що строк позовної давності в частині вимог про стягнення боргу за несплату рахунків №КП-09/116171 від 19.02.2009р., №КП-09/118377 від 19.03.2009р., №КП-09/121226 від 13.04.2009р., №КП-09/125273 від 15.05.2009р. сплив та просить застосувати строк позовної давності до спірних відносин. Оскільки відповідач наполягає на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого права, суд відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України при розгляді справи застосовує позовну давність. Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.   Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно п. 4.3 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються Розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок Підприємства. Як вбачається з матеріалів справи, рахунки №КП-09/116171 від 19.02.2009р., №КП-09/118377 від 19.03.2009р., №КП-09/121226 від 13.04.2009р., №КП-09/125273 від 15.05.2009р. отримані відповідачем не були, оплата в період до 25 числа кожного поточного місяця відповідачем здійснена не була. Позовна заява подана до суду 23.05.212р. (відповідно до штемпелю поштового відділення зв'язку на конверті, в якому направлено позов до суду). Про порушення свого права позивач дізнався: - за несплачений рахунок №КП-09/116171 від 19.02.2009р. – 26.02.2009р. (строк оплати до 25.02.2009р.); - за несплачений рахунок №КП-09/118377 від 19.03.2009р. – 26.03.2009р. (строк оплати до 25.03.2009р.); - за несплачений рахунок №КП-09/121226 від 13.04.2009р. – 26.04.2009р. (строк оплати до 25.04.2009р.); - за несплачений рахунок №КП-09/125273 від 15.05.2009р. – 26.05.2009р. (строк оплати до 25.05.2009р.). Таким чином, строк позовної давності у три роки пропущено з позовних вимог про стягнення заборгованості за несплачені рахунки (вказані суми в таких рахунках) №КП-09/116171 від 19.02.2009р., №КП-09/118377 від 19.03.2009р., №КП-09/121226 від 13.04.2009р. Трирічний строк позовної давності по сплаті сум вказаних в рахунку №КП-09/125273 від 15.05.2009р. не сплив, оскільки датою подачі позову є 23.05.2012р., а датою, коли позивач дізнався про порушення своїх прав є 26.05.2009р. Строк позовної давності стосовно боргу в залишковій частині також не сплив. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково в сумі 2 148, 80 грн. Вимоги про стягнення боргу в залишковій частині, в сумі 2 405, 13 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку із пропущенням позивачем строку позовної давності. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вищевикладеного, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору щодо виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 1246,44 грн., 3% річних в сумі 395,62 грн. Враховуючи часткове задоволення судом вимог щодо стягнення суми основного боргу, у зв'язку із пропуском строку позовної давності, судом перераховані заявлені до стягнення інфляційні та 3% річних, які складають:     3% річних – 322, 23 грн.; інфляційні – 505, 24 грн. Вимоги щодо стягнення інфляційних та 3% річних, нарахованих на суму боргу у стягненні якої судом відмовлено, також задоволенню не підлягають. Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню частково: інфляційні – в сумі 505, 24 грн., 3% річних – в сумі 322, 23 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача 683, 09 грн. штрафу та 510, 44 грн. пені за Договором станом на 01.05.2012р. Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.   Згідно п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п.7.4 та п.7.5 Договору,  за несвоєчасне або неповне внесення плати Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (ями) для розміщення рекламного засобу, що складає більше 1 місяця, Розповсюджувач зовнішньої реклами додатково сплачує штраф в розмірі 15% простроченої суми. Як вбачається з матеріалів справи, штраф та пеня нараховані позивачем як на суму заборгованості – 2 148, 80 грн. (яка підлягає стягненню), так і на суму боргу – 2 405, 13 грн. (яка не підлягає стягненню у зв'язку із пропуском строку позовної давності). При цьому, перевіривши розрахунок позивача, судом з'ясовано, що: -          Розрахунок суми штрафу здійснено позивачем арифметично вірно та у відповідності до приписів діючого законодавства. -          Розрахунок суми пені здійснено позивачем з порушенням приписів ст. 232 Господарського кодексу України (з порушенням строків нарахування в рамках встановленого даною нормою права шестимісячного терміну для здійснення нарахування пені). Судом перераховано суму пені у відповідності до приписів діючого законодавства. Загальна сума пені становить 496, 56 грн. (сума пені 271, 09 грн. нарахована на заборгованість в розмірі 2 405, 13 грн. та сума пені 225, 47 грн. нарахована на заборгованість в розмірі 2 148, 80 грн.). Таким чином, вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню частково в сумі 322, 32 грн. Вимоги про стягнення штрафу в залишковій сумі не підлягають задоволенню у зв'язку з відмовою судом у задоволенні вимоги про стягнення боргу в сумі 2 405, 13 грн., на який такий штраф нарахований. Вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково – в сумі 225, 47 грн. Вимоги про стягнення пені в сумі 13, 88 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення. Вимоги про стягнення пені в сумі 271,09 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з відмовою суду у задоволенні вимоги про стягнення боргу в сумі 2 405, 13 грн., на який така пеня була нарахована. Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.   Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 256, 257, 261, 267, 509, 526, 527, 549, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 144, 173, 174, 193, 203, 216-218, 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про рекламу», Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд В И Р I Ш И В : Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домотехника-Норд», м.Донецьк  про стягнення 7389,52 грн., складовою якої є: основний борг – 4553,93 грн.; інфляційне збільшення – 1246,44 грн.; 3% річних – 395,62 грн.; пеня – 510,44 грн.; штраф – 683,09 грн. задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домотехника-Норд» (83112, м.Донецьк, пр.Жуковського, 2, ЄДРПОУ 24802690) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (01030, м.Київ, вул.М.Коцюбинського, 12-а; пошт.адреса: 03035, м.Київ, вул.Василя Липківського (Урицького), 45, ЄДРПОУ 26199714) заборгованість в сумі 2 148, 80 грн., 3% річних в сумі 322, 23 грн., інфляційні в сумі 505, 24 грн., пеню в сумі 225, 47 грн., штраф в сумі 322, 32 грн., судовий збір в сумі 767, 57 грн. В залишковій частині вимог відмовити. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписаний 16.07.2012р.            Суддя                                                               Сгара Е.В.