Постанова

від 07.08.2012 по справі 4/382-11/238-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2012 № 4/382-11/238-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Пономаренка Є.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача (за первісним позовом) - Глазков Є.С. ( довір. №117 від 16.09.11);

Від відповідача (за первісним позовом) - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 р.

у справі № 4/382-11/238-2012 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Донецькбудтранспостач"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Сервіс"

про стягнення 45 172,07 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Сервіс"

до Приватного акціонерного товариства „Донецькбудтранспостач"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2012р. у справі №4/382-11/238-2012 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Донецькбудтранспостач" 34200 грн. основного боргу, 2422 грн. 07 коп. пені, 366 грн. 22 коп. державного мита та 191 грн. 3 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що позивач за зустрічним позовом не довів факту порушення його прав у зв'язку з тим, що з боку ПАТ "Донецькбудтранспостач" спірний договір оренди не житлового приміщення №16/02-203 від 31.12.2009р. укладений між позивачем та відповідачем підписаний неуповноваженою особою, отже, як зазначає суд, не мало місце порушення права, яке підлягало б захисту судом.

Місцевий господарський суд зазначає й про те, що зобов'язання за договором позивач за первісним позовом, щодо передачі приміщення в користування відповідачу за первісним позовом, виконав, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2010р. Відповідач за первісним позовом зобов'язання належним чином не виконав, орендну плату у встановленому договорі розмірі за період з квітня по грудень 2010р. не сплатив.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач за зустрічним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2012р. повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що в 2010р. відповідач не отримував приміщення у користування, оскільки відмовився від вказаних дій та заявив про розірвання договору у зв'язку з тим, що договір був підписаний не тією особою, яка була зазначена в реквізитах договору, про що було повідомлено ПАТ „Донецькбудтранспостач" шляхом направлення відповідних факсограм та листа від 01 березня 2010р. Оскільки відповіді від розірвання договору від ПАТ „Донецькбудтранспостач" не надходило , ТОВ „Асканія-Сервіс" деякий час (протягом січня-березня 2010р.) сплачувало плату, встановлену договором. Після направлення ТОВ „Асканія-Сервіс" листа від 01 березня 2010р. та запевнень з боку ПАТ „Донецькбудтранспостач" про відсутність вимог до ТОВ „Асканія-Сервіс", останній перестав здійснювати плату згідно договору.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає й про те, що даний договір є недійсним, оскільки генеральний директор Зеленевський М.Ю. його не підписував. В зазначеному договорі зазначено, що орендодавцем є відповідач, від імені якого діє генеральний директор Зеленевський М.Ю., отже договір, як зазначає скаржник, укладений з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. розгляд апеляційної скарги призначено на 07.08.2012р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 07.08.2012р. не з'явився представник відповідача.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення ТОВ „Асканія-Сервіс" про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. про призначення до розгляду апеляційної скарги), правом на участь в судовому засіданні відповідач не скористався, про причини неявки суд не повідомив, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутність представника ТОВ „Асканія-Сервіс".

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом судова колегія встановила.

31.12.2009р. між Приватним акціонерним товариством "Донецькбудтранспостач" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асканія-сервіс" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №16/02-203, яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 4, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає в оперативне орендне користування орендарю нежитлове приміщення, розташоване за вищевказаною адресою, загальною площею 54,0 кв.м, вартістю 270 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договору строк дії договору оренди з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. із можливістю пролонгації за умови згоди сторін.

Згідно до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.4.1. договору за користування приміщенням відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця орендну плату в розмірі 3800,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку від орендодавця, але не пізніше 10 числа кожного поточного місяця (п. 4.2 договору).

Факт передачі приміщення в користування відповідачу за первісним позовом підтверджується підписаним актом приймання-передачі від 01.01.2010р. З боку відповідача за первісним позовом зобов'язання належним чином не виконані, оскільки орендну плату у встановленому договорі розмірі за період з квітня по грудень 2010 року відповідач позивачу за первісним позовом не сплатив.

Не приймаються до уваги доводи відповідача за первісним позовом про те, що протягом квітня-грудня 2010р. орендовані приміщення не використовував, оскільки належними і допустимими доказами цей факт не доведений, доказів повернення майна позивачу за первісним позовом або дострокового розірвання договору відповівачем не надано. Посилання відповідача на те, що після направлення ТОВ „Асканія-Сервіс" листа від 01 березня 2010р. та запевнень з боку ПАТ „Донецькбудтранспостач" про відсутність вимог до ТОВ „Асканія-Сервіс", останній перестав здійснювати плату згідно договору, також не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки доказів направлення або вручення цього листа позивачу відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно положень п. 4.2 договору відповідач в будь-якому випадку має сплатити оренду плату не пізніше 10 числа поточного місяця, а тому є необгрунтованими доводи відповідача за первісним позовом про те, що позивач за первісним позовом не виставляв рахунки та не виписував податкові накладні за господарськими операціями по договору за квітень-грудень 2010 року.

За таких обставин, відповідачем за первісним позовом не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача за первісним позовом про те, що відповідач за первісним позовом за перші три місяці дії договору дотримувався свого обов'язку та перераховував позивачу орендну плату, а починаючи з квітня 2010 року, відповідач за первісним позовом припинив вносити плату, але продовжував користуватися приміщенням, у зв'язку з чим, заборгованість по орендній платі в розмірі 34200 грн. (квітень-грудень 2010р.), яка залишається несплаченою підлягає стягненню з ТОВ „Асканія-Сервіс" ( орендар) на користь ПАТ „Донецькбудтрансбудпостач" (орендодавець).

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що за несплату орендарем платежів у строки, встановлені договором, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроченого платежу. У випадку затримки плати за оренду понад один місяць нараховується штраф у розмірі 25% від суми простроченого платежу, але не менше 1000 грн.

З огляду на те, що відповідач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання з оплати орендної плати за квітень-грудень 2010 року не виконав, а також враховуючи, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена договором, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача за первісним позовом 2422,07 грн. пені.

Вимоги позивача за первісним позовом про стягнення штрафу у розмірі 8550,00 грн., нарахування якого передбачено п.5.2 договору за затримання плати за оренду більше одного місяця не підлягає задоволенню, оскільки умовами договору передбачено подвійне застосування штрафних санкцій за одне і те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди не житлового приміщення №16/02-203, укладеного 31.12.2009р. між позивачем та відповідачем слід зазначити про наступне.

У преамбулі договору зазначається, що договір укладено від Приватного акціонерного товариства "Донецькбудтранспостач" в особі генерального директора Зеленевського М.Ю., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-сервіс" в особі директора Шведовського А.Е.

Доводи позивача за зустрічним позовом про те, що, що при укладенні договору були порушені норми чинного законодавства, оскільки генеральний директор Зеленевський М.Ю. його не підписував, а тому договір є недійсний, до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Господарським судом міста Києва з пояснень відповідача за зустрічним позовом встановлено, що з його боку спірний договір дійсно підписав не генеральний директор Зеленевський М.Ю., а уповноважена особа - юрист підприємства Борщева О.А. на підставі виданої довіреності від 25.12.2008р. №307/1.

Згідно зі ст. 202 Цивільного України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ст.ст. 205, 207 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює умови чинності правочину, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог є підставою для недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.92 Цивільного кодексу України встановлюється, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже, порушення обов'язків, установлених абз.1 ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами від імені юридичної особи з третіми особами, лише у випадку доведення юридичною особою тієї обставини, що орган або особа, які її представляли у спірних відносинах, діяли з перевищенням повноважень поза її волею з порушенням її інтересів чи охоронюваних законом прав, а третя особа, відповідно, знала про обмеження повноважень представника свого контрагента.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст.241 Цивільного кодексу України).

Крім того, матеріалами справи підтверджено виконання договору, тобто його схвалення, а саме перерахування коштів ТОВ „Асканія-Сервіс" за оренду за перші три місяці що відповідно до ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення договору. Відповідно до виписок з банківського рахунку за 27.01.2010р., 03.02.2010р. та за 03.03.2010р. позивач за зустрічним позовом сплатив відповідачу за зустрічним позовом 11400,00 грн. (по 3800,00 грн. за кожний місяць оренди).

Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач за зустрічним позовом не довів факту порушення його прав у зв'язку із тим, що з боку Публічного акціонерного товариства "Донецькбудтранспостач" спірний договір та акт приймання - передачі підписані неповноважною особою, отже, в даному випадку не мало місця порушення права, яке підлягало б захисту судом.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Сервіс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2012 р. у справі № 4/382-11/238-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 4/382-11/238-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Пономаренко Є.Ю.