Постанова

від 06.08.2012 по справі 5011-47/2211-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2012 № 5011-47/2211-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Чорної Л.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від позивача: Святюк С.П. - представник за дов. №04/16 від 11.01.2012р.;

від відповідача: Дворніцький О.Б. - представник за дов. б/н від 14.05.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Талісман»

на рішення господарського суду м. Києва

від 12.04.2012р. (дата підписання - 17.04.2012р.)

у справі №5011-47/2211-2012 (суддя - Станік С.Р.)

за позовом Комунального підприємства «Введенське» Подільської районної у м. Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Талісман»

про стягнення 58 432,92 грн.

встановив:

У лютому 2012р. Комунальне підприємство «Введенське» Подільської районної у м. Києві ради звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Талісман» про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами Договором про надання комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування №598 від 03.03.2008р. у розмірі 58 432,92 грн., з яких: 48 914,42 грн. основного боргу за житлово-комунальні послуги, 2 293,58 грн. - 3% річних та 7 224,92 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем, як споживачем комунальних послуг, грошових зобов'язань за Договором у частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем та спожитих Товариством у період з листопада 2008р. по січень 2012р. комунальних послуг.

У зв'язку з невиконанням відповідачем оплати за комунальні послуги та експлуатаційне обслуговування, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував та просив стягнути із відповідача 2 293,58 грн. - 3% річних та 7 224,92 грн. інфляційних за період прострочення грошових зобов'язань з грудня 2008р. по 01.02.2012р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №5011-47/2211-2012.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу господарському суду не направив.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.2012р. у справі №5011-47/2211-2012 (суддя - Станік С.Р.) позов задоволено, визначено до стягнення із ТОВ «Компанія «Талісман» на користь Подільської районної у м. Києві ради 48 914,42 грн. основного боргу, 2 293,58 грн. 3% річних та 7 224,92 грн. інфляційних втрат.

Висновок місцевого господарського суду умотивований тим, що наявними у справі документами підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором №598 від 03.03.2008р. в частині надання комунальних послуг та здійснення експлуатаційного обслуговування приміщення відповідача протягом спірного періоду на загальну суму 48 914,42 грн. Встановивши ці обставини та зважаючи , що відповідач доказів повної та своєчасної оплати вартості спожитих ним комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування станом на день подання позову господарському суду не надав, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених Комунальним підприємством вимог в частині стягнення із Товариства основного боргу у розмірі 48 914,42 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань - з грудня 2008р. по січень 2012р. (включно), місцевий господарський суд визнав його арифметично вірним та задовольнив позовні вимоги у заявленому до стягнення розмірі.

Не погоджуючись із мотивами судового рішення та висновками суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив прийняте місцевим господарським судом рішення у даній справі скасувати в частині стягнення із ТОВ «Компанія «Талісман» 641,10 грн. основного боргу, 2 293,58 грн. 3% річних та 7 224,92 грн. інфляційних втрат і прийняти новий судовий акт, яким стягнути із Товариства 48 273,32 грн. основного боргу, а в іншій частині позову відмовити. Умотивовуючи свої доводи, відповідач вказував, що при прийнятті рішення у даній справі в частині стягнення із Товариства основного боргу у розмірі 48 914,42 грн. за грудень 2008р. - січень 2012р. (включно) місцевим господарським судом не було взято до уваги положення ст.257 ЦК України, згідно якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. На думку апелянта, позов Комунального підприємства в частині вимог про стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 641,10 грн. за грудень 2008р. та січень 2009р. задоволений безпідставно, адже суд задовольнив позов, включаючи вимоги, за якими сплинув трирічний строк позовної давності.

Крім того, заявник апеляційної скарги вважав, що задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення із відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції неправомірно не застосував положення п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, та ч.1 ст.233 ГК України, згідно яких господарському суду надано право зменшувати розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій з урахуванням майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні.

Водночас, у своїй апеляційній скарзі відповідач просив поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк на її подання.

Згідно автоматичного розподілу апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Талісман» у справі №5011-47/2211-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кошіль В.В, судді: Моторний О.А., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. №5011-47/2211-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кошіль В.В, судді: Моторний О.А., Шапран В.В.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Талісман» відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 21.06.2012р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. №02-15/383 у зв'язку із припиненням повноважень судді Кошіля В.В. (судді-доповідача у справі) через обрання на посаду судді Вищого адміністративного суду України призначено повторний автоматичний розподіл справи №5011-47/2211-2012р.

За наслідками повторно проведеного автоматичного розподілу справу №5011-47/2211-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012р. у зазначеному складі суду справу №5011-47/2211-2012 прийнято до свого провадження, судовий розгляд призначено на 16.07.2012р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012р. №01-22/1/14 у зв'язку із припиненням повноважень судді Поляк О.І. через обрання на посаду судді Вищого господарського суду України здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Рудченко С.Г., Буравльов С.І.

У судовому засіданні від 16.07.2012р. оголошувалась перерва на 06.08.2012р.

Враховуючи перебування судді Рудченка С.Г. у відпустці, розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Буравльов С.І., Чорна Л.В.

У призначене судове засідання з'явилися представники обох сторін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення із ТОВ «Компанія «Талісман» 641,10 грн. основного боргу, 2 293,58 грн. 3% річних та 7 224,92 грн. інфляційних втрат та прийняти у справі новий судовий акт, яким стягнути із відповідача 48 273,32 грн. основного боргу, а в іншій частині вимог відмовити.

Представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, посилаючись на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не заявляв про застосування строків позовної давності, а посилання скаржника на положення п.3 ч.1 ст.83 ГПК України та ч.1 ст.233 ГК України позивач вважав безпідставними, оскільки 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, за своєю правовою природою не є штрафними санкціями. У зв'язку з наведеним, представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 03.03.2008р. між Комунальним підприємством «Введенське» Подільської районної у м. Києві ради (далі - виконавець, Комунальне підприємство, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Талісман» (далі - споживач, Товариство, відповідач) був укладений Договір про надання комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування №598 (далі - Договір, а.с.25-28), за умовами якого виконавець зобов'язувався своєчасно надавати споживачеві комунальні послуги та здійснювати експлуатаційне обслуговування у нежитловому приміщенні, що знаходиться по вул. Оболонській, 31, в м. Києві, загальною площею 145,7 м. кв., а споживач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно оплачувати надані йому послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором (п.п. 1, 3 Договору).

Судом апеляційної інстанції установлено, що за п. 3.1 Статуту Комунального підприємства «Введенське» Подільської районної у м. Києві ради (а.с.31-39), метою діяльності Комунального підприємства є, зокрема, забезпечення утримання в належному стані та ефективної експлуатації жилих і нежилих приміщень, будинків, споруд та іншого майна комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва.

Предметом діяльності Комунального підприємства згідно п.3.2 Статуту є, зокрема, здійснення контролю за санітарно-технічним станом будівель, споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо), надання послуг з управління будинками (балансоутримання, укладання договорів на виконання робіт і послуг, контроль за виконанням умов договору тощо), надання інших житлово-комунальних послуг, перелік та склад яких визначається центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

На підставі установленого, судова колегія дійшла до висновку , що в силу укладеного Договору про надання комунальних послуг та експлуатаційного обслуговування №598 від 03.03.2008р. та положень Статуту позивач є особою, яка має суб'єктивне право та охоронюваний законом інтерес на вимоги про стягнення вартості комунальних послуг.

Згідно п.4 укладеного між сторонами Договору, тарифи на послуги визначалися наступним чином: за експлуатаційне обслуговування - згідно діючих тарифів, за централізоване постачання холодної води - згідно табуляграм «Київводоканалу», за централізоване опалення - згідно табуляграм «Київенерго», а також ПДВ - 20%.

Відповідно до положення п.7, 8, 9 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. При цьому сторони домовились, що у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі повинні вноситися не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Комунального підприємства.

Наявними у справі документами, зокрема, копіями табуляграм ПАТ «Київенерго» та АК «Київводоканал», безпосередньо оціненими у судовому засіданні, підтверджується належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань перед відповідачем протягом спірного періоду - з 01.12.2008р. по 01.02.2012р., тоді як доказів оплати ТОВ «Компанія «Талісман» спожитих ним протягом грудня 2008р. - січня 2012р. вартості комунальних послуг матеріали справи не містять.

Заперечуючи висновки місцевого господарського суду про правомірність та обґрунтованість позову, відповідач вказував на незаконність задоволення заявлених Комунальним підприємством вимог про стягнення із Товариства вартості спожитих у грудні 2008р. та січні 2009р. комунальних послуг, оскільки строки позовної давності на ці вимоги сплинули.

Утім, судова колегія не може погодитися із такими доводами апелянта з огляду на наступне.

В силу ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом зазначеної правової норми, відповідну заяву має бути зроблено в суді першої інстанції до моменту прийняття ним рішення по суті заявлених вимог. Інше означало б можливість скасування апеляційною інстанцією рішення місцевого господарського суду (внаслідок застосування позовної давності та в зв'язку з цим необхідності відмови в позові) за відсутності підстав для такого скасування, передбачених статтею 104 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в Інформаційному листі від 12.03.2009р. №01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

З матеріалів справи №5011-47/2211-2012 вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про порушення провадження за позовною заявою Комунального підприємства «Введенське» Подільської районної у м. Києві ради та про розгляд справи у суді першої інстанції. Утім, із трьох призначених місцевим господарським судом засідань - 15.03.2012р., 03.04.2012р. та 12.04.2012р., представник відповідача взяв участь лише в одному, процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов та письмової заяви про застосування строків позовної давності відповідач не скористався.

Враховуючи наведене, доводи апеляційного оскарження про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме: вимог ст.257 ЦК України, підлягають відхиленню.

Умотивовуючи наявність підстав для скасування судового рішення в частині стягнення із Товариства 2 293,58 грн. 3% річних та 7 224,92 грн. інфляційних втрат, апелянт вказував на необхідність застосування господарським судом приписів п.3 ч.1 ст.83 ГПК України та ч.1 ст.233 ГК України, згідно з якими суду надано право зменшувати розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Утім, така позиція скаржника не узгоджується із змістом наведених ним норм права, за якими у виняткових випадках суду надана можливість зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) порівняно зі збитками кредитора .

Згадані норми права не застосовуються у вирішенні спорів, пов'язаних із стягненням 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих згідно ч.2 ст.625 ЦК України у зв'язку із простроченням боржником виконання грошових зобов'язань.

В силу ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної правової норми наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 12.12.2011р. у справі № 07/238-10).

Перевіривши поданий господарському суду розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія визнала його арифметично вірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин справи, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування законного судового рішення у даній справі та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Талісман» на рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2012р. у справі №5011-47/2211-2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2012р. у справі №5011-47/2211-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-47/2211-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Чорна Л.В.

Буравльов С.І.