Постанова

від 07.08.2012 по справі 5016/3426/2011(13/238)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р.Справа № 5016/3426/2011(13/238) Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Трамбовецькій Є.І.

(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду від 18.06.2012р. № 452)

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № ВРЛ 436654 від 14.07.2011р.

від відповідача - Архипов Д.О., довіреність вих. № 74 від 31.07.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП „ІНСЕЛ"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.11.2011р.

у справі № 5016/3426/2011 (13/238)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до ПП „ІНСЕЛ"

про зобов`язання повернути грошові кошти в загальній сумі 90 000 грн.

Відповідно до ст. 4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 07.08.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.11.2011р. (суддя Коваль Ю.М.) позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто з ПП „ІНСЕЛ" на косить позивача набуті без достатньої правової підстави грошові кошти в сумі 90 000 грн., а також кошти на відшкодування витрат на оплату державного мита в сумі 900 грн. та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Задовольняючи позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, місцевий господарський суд виходив з того, що ПП "ІНСЕЛ" у добровільному порядку не поверненні помилково перераховані йому ТОВ "Полінбуд" кошти, право на вимогу яких перейшло до ФОП ОСОБА_1, у зв'язку з чим, утримані відповідачем грошові кошти в сумі 90000 грн. є безпідставно набутим майном, а тому підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 1212 ЦК України та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, ПП „ІНСЕЛ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП „ІНСЕЛ" понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 900,00 грн.

Крім іншого, скаржник зазначає, що перерахування коштів на користь ПП „ІНСЕЛ" було здійснено ТОВ „Полінбуд" за відсутності договірних відносин між ними, тому, в силу ст.ст. 513, 515 ЦК України, зобов'язання з повернення безпідставно перерахованої суми нерозривно пов'язано з особою кредитора (ТОВ „Полінбуд"), а отже заміна кредитора в зобов'язанні з повернення безпідставно перерахованих котів не допускається.

Відзивів на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПП „ІНСЕЛ" підлягає задоволенню з наступних під став.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Полінбуд" перерахувало із свого розрахункового рахунку № 2600601912654, відкритого в Центральній філії Приватного акціонерного товариства "Кредобанк", МФО 325365, на розрахунковий рахунок ПП "ІНСЕЛ" № 26002244229600, відкритого в Публічному акціонерному товаристві "УкрСиббанк", МФО 351005, у період з 28 квітня по 25 травня 2011 року грошові кошти в загальній сумі 90000 грн., що підтверджується довідкою вих.№10.06-10739/11 від 14.07.2011р. ПАТ „Кредобанк" Одеського відділення центральної філії.

16.05.2011р. між ТОВ "Полінбуд" (цедент) та фізичною особою ОСОБА_1 (цесіонарій) було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, Цедентом Цесіонарієві права вимоги, належного Цедентові, в межах яких Цесіонарій стає кредитором з помилково зарахованих грошових коштів ПП „ІНСЕЛ" в період часу з 28.04.2011р. по 13.05.2011р. на загальну суму 90 000 грн.

Відповідно до п. 2 зазначеного договору, до ОСОБА_1 переходить право вимагати, замість ТОВ „Полінбуд", від ПП „ІНСЕЛ" (боржник) належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення помилково зарахованих грошових коштів Боржнику в період часу з 28.04.2011р. по 13.05.2011р. на загальну суму 90 000,00грн.

Згідно п.п. 3, 4 зазначеного договору, до ОСОБА_1 переходить право вимоги ТОВ „Полінбуд" повернення помилково зарахованих грошових коштів, визначених у п. 1 цього Договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Моментом переходу права вимоги Цедента на помилково зараховані грошові кошти, визначені у п. 1 цього Договору, до Цесіонарія відбувається з дати -01.06.2011р.

Відповідно до п. 10 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 набула статусу фізичної особи підприємця - 25.05.2011р. (серія ААБ №055438), тобто після укладення договору про відступлення права вимоги від 16.05.2011р.

ТОВ "Полінбуд" надіслало на адресу відповідача лист з повідомленням про помилково перераховані кошти в сумі 90000 грн. та вимогою про повернення цих коштів.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, як набувач права вимоги за укладеним з ТОВ "Полінбуд" договором, також звернулася до ПП "ІНСЕЛ" з вимогою від 05.07.2011р. про повернення їй помилково перерахованих ТОВ "Полінбуд" грошових коштів у сумі 90000 грн. на її рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про повернення грошових коштів у сумі 90000 грн. були залишені ПП "ІНСЕЛ" без відповіді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Інших обмежень права кредитора на укладення договору уступки вимог законодавство не містить.

Позивач, звернувшись до суду з позовом про зобов`язання повернути грошові кошти в загальній сумі 90 000 грн., наполягав на тому, що ФОП ОСОБА_1 має право на предмет позову в зв'язку з договором про відступлення права вимоги від 16.05.2011р., відповідно до п. 4 вказаного договору до позивача переходить права вимоги за ТОВ „Полінбуд" на помилково зараховані грошові кошти в сумі 90 000 грн. до ПП „ІНСЕЛ" з дати -01.06.2011р., що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями від 28 квітня 2011р. № 1 на суму 30 800 грн., від 06.05.2011р. № 8 на суму 15 400 грн., від 13.05.2011р. № 2 на суму 12 400 грн., від 17.05.2011р. № 2 на суму 16 000 грн., від 25.05.2011р. № 1 на суму 15 400 грн.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків наведені в ст. 11 ЦК України. За приписами п. 1 цієї норми таким підставами є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до п. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми при укладенні угоди не може бути наслідком її недійсності, крім передбачених законом випадків. Такі випадки можуть мати місце в тому разі, коли укладена між сторонами угода вимагає нотаріального або прирівняного до нього посвідчення.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що грошові кошти на загальну суму 90 000 грн. були перераховані відповідачу в період з 28.04.2011р. по 13.05.2011р. -помилково, в підтвердження своїх доводів позивач надає платіжні доручення за період з 28.04.2011р. по 25.05.2011р., з призначенням платежу "оплата за макуху соняшникову згідно рахунків-фактур", на загальну суму 90 000грн. (а.с 34-38)

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази укладення між ТОВ „Полінбуд" та ПП „ІНСЕЛ" договору, на підставі якого, відповідно до платіжних доручень від 28.04.2011р. № 1, від 06.05.2011р. № 8, від 13.05.2011р. № 2, від 17.05.2011р. № 2, від 25.05.2011р. № 1, була проведена оплата на загальну суму 90 000 грн., з призначенням платежу: сплата за макуху соняшникову згідно рахунку-фактури.

Судова колегія зазначає, що відповідно до довідки Одеського відділення центральної філії ПАТ „Кредобанк" від 14.07.2011р. № 10.06.10739/11, суми 16 000,00 грн. та 15 400,00 грн. були перераховані ТОВ „Полінбуд" на користь ПП „ІНСЕЛ", відповідно 17.05.2011р. та 25.05.2011р., тобто після укладенні договору про відступлення права вимоги від 16.05.2011р., та відповідно в іншій період часу як зазначено в договорі від 16.05.2011р. (з 28.04.2011р. по 13.05.2011р.)

Відповідно до приписів ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язані вчиняється у такій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

Відповідно до ст. 515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Як вбачається з платіжних доручень від 28 квітня 2011р. № 1 на суму 30 800 грн., від 06.05.2011р. № 8 на суму 15 400 грн., від 13.05.2011 р. № 2 на суму 12 400 грн., від 17.05.2011р. № 2 на суму 16 000 грн., від 25.05.2011р. № 1 на суму 15 400 грн., призначенням платежу є сплата (оспорювання сума) коштів за макуху соняшникову згідно рахунку-фактури, а не помилково перерахованими і обов'язок по поверненню цих коштів; інформації про обов'язок і строки повернення, перерахованої цими дорученнями сум не містять. Судова колегія вважає, що лише ТОВ „Полінбуд" могло б довести, що сума 90 000 грн. була перерахована вищевказаними платіжними дорученнями помилково.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що зобов'язання з повернення безпідставно перерахованої суми коштів нерозривно пов'язано з особою кредитора - ТОВ „Полінбуд", а тому, в силу ст. 515 ЦК України, особа, якою були помилково перераховані грошові кошти відповідачу за відсутності договору, не мала права передавати право вимоги на вказану суму позивачеві, тому заміна кредитора в зобов'язані з повернення безпідставно перерахованих коштів не допускається.

Враховуючи, що відсутність права виключає можливість його порушення, судова колегія дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Виходячи з вищезазначеного судова колегія вважає, що господарський суд дійшов помилково висновку про наявність підстав для задоволення позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, а тому рішення господарського суду Миколаївської області від 30.11.2011р. у справі № 5016/3426/2011 (13/238) підлягає скасуванню, а у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернути грошові кошти в загальній сумі 90 000 грн. слід відмовити, з відповідним розподілом судових витрат, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ПП „ІНСЕЛ" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 30.11.2011р. по справі № 5016/3426/2011 (13/238) скасувати.

У задоволенні позову Фізичній особі - підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (65074, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПП „ІНСЕЛ" (54015, м. Миколаїв, Узвіз Спаський, 13, ідентифікаційний код 22433751) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 900,00 грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Повний текст постанови складено та підписано 10.08.2012р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин