Рішення

від 01.08.2012 по справі 2-156/2012

СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 2-156/2012

РІШЕННЯ

іменем України

01.08.2012 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі: головуючого судді - Антонова Ю.А.,

при секретарі Тодоренко Є.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення меж суміжного землекористування згідно з актом погоджувальної комісії з земельних питань при Станично-Луганській селищній раді від 25.04.2012 року затверджений рішенням виконкому Станично-Луганської селищної ради від 30.05.2012 р. №93,

В С Т А Н О В И В:

05.03.2012 р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, уточнюючи протягом розгляду справи свої позовні вимоги та просила встановити межу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває в її користуванні, із земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває в користуванні відповідача ОСОБА_3 згідно з актом погоджувальної комісії з земельних питань при Станично-Луганській селищній раді від 25.04.2012 року затверджений рішенням виконкому Станично-Луганської селищної ради від 30.05.2012 р. №93, а саме: по червоній смузі забудови АДРЕСА_1 -12 м 80 см, за ширіною земельної ділянки наприкінці города -12 м 86 см. Також, просила зобов'язати відповідача перенести забір на межову смугу земельних ділянок АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу та договору дарування. Однак, при укладанні цих договорів розміри земельної ділянки що перейшла до неї в користування визначені не були, тому, вона вступила до володіння земельною ділянкою, межі якої були визначені фактично встановленими межовими знаками, розміром по червоній смузі 12 м 80 см, по ширіні ділянки наприкінці города 12 м 86 см. За весь час проживання, межі своєї земельної ділянки не змінювала.

Позивачка зазначила, що у 2008 році, в її відсутність, відповідачка самовільно, з порушенням меж її ділянки, встановила забір. На прохання перенести забір на встановлені межі, відмовила, мотивуючи тим, що позивачка сама порушила межі її земельної ділянки. Тому, починаючи з 2008 року ОСОБА_1 зверталась до Станично-Луганської селищної ради за захистом своїх земельних прав та спеціалістами неодноразово фіксувалося порушення меж її земельної ділянки.

Погоджувальною комісією 17.09.2009 р. був встановлений факт порушення меж її земельної ділянки, тому у своїх висновках комісія своїм приписом рекомендувала відповідачці перенести забір на межову смугу. Однак ці рекомендації відповідачкою виконані не були. Акт, складений комісією з земельних питань, був затверджений рішенням виконкому Станично-Луганської селищної ради від 30.05.2012 р. №93, яким також було зобов'язано відповідачку відновити межі земельної ділянки АДРЕСА_2, згідно з планом земельної ділянки техпаспорта від 15.09.1999 року, однак відповідачка не бажає виконувати вищевказаний припис.

В судовому засіданні позивачка уточнений позов підтримала та наполягає на його задоволенні, посилаючись на рішення виконкому Станично-Луганської селищної ради від 30.05.2012 року по розв'язанню їхього спору з відповідачкою щодо питання суміжного землекористування.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, посилаючись на те, що погоджувальна комісія з земельних питань при виконкомі Станично-Луганської селищної ради у своєму акті від 25.04.2012 р. щодо вирішення їхнього спору з позивачкою, перекрутила виміри її земельної ділянки, які у свою чергу були неправильно визначені у 1999 році працівником Станично-Луганського БТІ ОСОБА_4

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. До того ж, частиною третьою цієї статті передбачено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства. А частина п'ята цієї статі передбачає, що у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до статті 159 ЗК України, земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

Так, в рішенні органа місцевого самоврядування визначено порядок його виконання.

25.04.2012 р. погоджувальною комісією з земельних питань при виконкомі Станично-Луганської селищної ради розглянутий земельний спор між сторонами по даній справі, здійснені контрольні виміри двох земельних ділянок, та спорівняно їх з даними техпаспортів сторін.

Згідно з рішенням виконкому Станично-Луганської селищної ради №93 від 30.05.2012 року був затверджений акт погоджувальної комісії від 25.04.2012 р. Крім того, виконавчий комітет зобов'язав ОСОБА_3 відновити межі земельної ділянки згідно з планом земельної ділянки техпаспорта від 15.09.1999 року. Контроль за виконанням данного рішення покладено на голову комісії з земельних питань при Станично-Луганської селищної ради. За такими обставинами, виконання рішення перебуває під контролем Станично-Луганської селищної ради в особі її погоджувальної комісії.

В даному випадку, суд не може дублювати рішення Ради в цієї частині з земельного спору, яке підлягає виконанню. Тому, розв'язання спору по даному уточненому позову не входить до компетенції суду. І тільки при непогодженні з рішенням органу місцевого самоврядування одна зі сторін може його оскаржити в суді.

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення за необгрунтованістю, оскільки її спір зі ОСОБА_3 з питання суміжного землекористування ров'язаний органом місцевого самоврядування відповідно до діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення меж суміжного землекористування згідно з актом погоджувальної комісії з земельних питань при Станично-Луганській селищній раді від 25.04.2012 року затверджений рішенням виконкому Станично-Луганської селищної ради від 30.05.2012 р. №93 -залишити без задоволення, за неообгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий: