Постанова

від 30.07.2012 по справі 2а/1270/4299/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4299/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.

при секретарі Гаркуші Ю.О.,

в присутності сторін: від позивача - Світличного О.О.;

від відповідача - Гайворонської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2012 № 0003322300 та № 0003422300, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2012 № 0003322300 та № 0003422300.

В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне.

На підставі Акту перевірки від 07.05.2012 № 220/22-300/04692519 складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення», код ЄДРПОУ 06492519 з питань визнання повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість з 01.01.2011 по 31.12.2011 та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Транс агентство Сервіс», ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 29.05.2012 № 0003322300 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 141 941 грн. 75 коп., з якої 129 992 грн. 00 коп. - за основним платежем та 11 949 грн. 75 коп. - за штрафними санкціями;

- від 29.05.2012 № 0003422300 (форма «P») про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 144 767 грн. 00 коп.

На вказаний Акт ДП «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» було подано заперечення від 17 травня 2012 року за вих. № 417-01.10, де позивач намагався звернути увагу відповідача на неповноту дослідження, необґрунтованість та суперечливість його нормам діючого законодавства. Але ж, відповідач не прийняв жодних з наданих заперечень, про що доповів листом від 24.05.2012 за вих. № 5360/10/22-300.

Позивач вважає акт перевірки таким, що складений з грубим порушенням законодавства України, є безпідставним та нормативно не обґрунтованим, та таким, що порушує права ДП «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення», а податкові повідомлення - рішення за № 0003322300 та № 0003422300 винесені на підставі вказаного акту є необґрунтованим, незаконним, та такими що, порушують права ДП «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення».

У зв'язку з чим позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2012 року № 0003322300 Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про збільшення Державному підприємству «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 141 941 грн. 75 коп., з якої 129 992 грн. 00 коп. - за основним платежем та 11 949 грн. 75 коп. - за штрафними санкціями.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2012 року № 0003422300 Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про збільшення Державному підприємству «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 144 767 грн. 00 коп.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач Державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби позов не визнала, про що подала до суду письмові заперечення проти позовної заяви, у судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, Державне підприємство «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» (ідентифікаційний код 04692519) є юридичною особою зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.05.1993 за № 13821050013008573, про що свідчить довідка Головного управління статистики у Луганській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 02.08.2011 № 432058 (том 1, а.с.10).

У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 046925112019, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.05.2002 № 16032814 (том 2, а.с.92), у зв'язку з перереєстрацією видано нове свідоцтво від 29.08.2011 № 100348378 (том 2, а.с.93).

17 лютого 2012 року, на підставі п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п. 73.5, п. 73.3 ст. 73 та відповідно п.п. 16.1.5. п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та у зв'язку із виявленням факту, що свідчить про можливі порушення податкового, валютного та іншого законодавства, для підтвердження фінансово-господарських відносин, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та в податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій із ПРАТ «Інвестхолдінг», ТОВ «Восток-Сервіс Україна», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Трійка-Діалог» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську було видано письмовий запит № 2680/10/23-20, який був отриманий позивачем 20.02.2012 (том 2, а.с.94).

29 лютого 2012 року ДП «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» супровідним листом за № 200-01.5 (том.2, а.с.95) відповідачу були надані копії первинних документів стосовно господарських відносин із ПРАТ «Інвестхолдінг», ТОВ «Восток-Сервіс Україна», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Трійка-Діалог», які відповідач отримав 02.03.2012, про що свідчить відмітка на супровідному листі (том.2, а.с.95).

На підставі наказу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС від 11.04.2012 № 164 та письмового повідомлення про дату і місце проведення перевірки від 11.04.2012 №11/10/23-20 (том 2, а.с.46,47) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення», код за ЄДРПОУ 04692519, з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість з 01.01.2011 по 31.12.2011 та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», код за ЄДРПОУ 36713483, за результатами якої складено акт від 07.05.2012 за № 220/22-300/04692519 (том 1, а.с.15-24), який позивач отримав 14.05.2012 (том 1, а.с.15).

Згідно висновків зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення Державним підприємством «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення»:

1. п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 144 767,00 грн., в т.ч.: у ІІ кварталі 2011 року на суму 9 064,00 грн., у ІІ-ІІІ кварталі 2011 року на суму 100 719 грн. (у т.ч. за ІІІ квартал 2011 року 91 655,00 грн.), у II-IV кварталі 2011 року на суму 144 767,00 грн. (у т.ч. за IV квартал 2011 року 53 112,00 грн.).

2. пунктів 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 129 992,00 грн. в т.ч.:

- травень 2011 року - 63 348,00 грн.;

- червень 2011 року - 18 849,00 грн.;

- липень 2011 року - 26 979,00 грн.;

- серпень 2011 року - 11 724,00 грн.;

- вересень 2011 року - 5 154,00 грн.;

- жовтень 2011 року - 3 938,00 грн.

17 травня 2012 року позивач надав на адресу відповідача, заперечення на акт перевірки № 220/22-300/04692519 від 07.05.2012, в яких просив відмінити, вказаний акт (том.1, а.с.39-43).

24 травня 2012 року заперечення ДП «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» були розглянуті відповідачем та направлена відповідь від 24.05.2012 № 5360/10/22-300, відповідно до якої, висновки акта перевірки від 07.05.2012 № 220/22-300/04692519, були залишені без перегляду (том.1, а.с.44-47).

На підставі акта документальної невиїзної перевірки від 07.05.2012 № 220/22-300/04692519 відповідачем, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесені податкові повідомлення-рішення від 29 травня 2012 року:

- № 0003322300 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 141 941 грн. 75 коп., з якої 129 992 грн. 00 коп. - за основним платежем та 11 949 грн. 75 коп. - за штрафними санкціями (том.1, а.с.11);

- № 0003422300 (форма «P») про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 144 767 грн. 00 коп. (том.1, а.с.13).

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 29.05.2012 № 0003322300 та № 0003422300, є протиправними з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПКУ).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок. Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст..198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно зі ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів ( послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Судом встановлено, що між ДП «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» були укладені договори, а саме:

- договір поставки від 11.05.2011 № 11/05 на придбання металопродукції (том.1, а.с.48-68);

- договір поставки від 20.05.2011 № 200601 на придбання металопродукції (том 1, а.с.72-74);

- договір поставки від 25.07.2011 № 250801 на придбання металопродукції (том 1, а.с.69-71).

На підтвердження виконання вищезазначених договорів, а саме здійснення операцій з придбання металопродукції ДП «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» позивачем до матеріалів справи були долучені копії товарно-транспортних накладних (том 1, а.с.75-95), подорожніх листів вантажного автомобіля (том 1, а.с.96-113), податкових накладних (том 1, а.с.114-142), видаткових накладних (том 1, а.с.143-170), журналу реєстрації довіреностей на отримання товарів (том 1,а.с.171-183), сертифікатів якості (том 1, а.с.184-186), накладних-вимог на відпуск матеріалів (том 1, а.с.187-230), журналу розрахунків (том 2, а.с.1-9), рахунків-фактур (том 2, а.с.116-137) оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні.

За отримані товарно-матеріальні цінності ДП «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» здійснило ТОВ «Транс-Агенство-Сервіс» оплату у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (том 2, арк. справи 10-28).

Суд вважає за потрібне зазначити, що, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

Суд враховує, що перевіркою не встановлено порушень щодо порядку видачі чи отримання податкових накладних.

Щодо підстав для проведення перевірки суд зазначає наступне. Як встановлено судом, підставою для проведення перевірки ДП «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» послужили акти перевірок Алчевської ОДПІ від 10.02.2012 № 310/236-23713483 та від 14.02.2012 № 345/236-36713483, які свідчили про порушення норм податкового законодавства ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та його «негативну податкову поведінку».

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/1874/2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнані протиправними та скасовано накази відповідача № 41 від 12.01.2012, № 63 від 18.01.2012 та № 184 від 13.02.2012 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди з 01.01.2011 по 31.08.2011 та з 01.09.2011 по 30.10.2011. Визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011 за результатами якої складено акт № 310/236-23713483 від 10.02.2012 та за період за період з 01.09.2011 по 30.10.2011, за результатами якої складено акт № 345/236-36713483 від 14.02.2012. Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс», оформлених актами № 310/236-23713483 від 10.02.2012 та № 345/236-36713483 від 14.02.2012 і поновити в ній дані, що містяться у наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.10.2011 (том.2, а.с.29-37).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 залишено без змін (том.2, а.с.96-101).

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач дійшов висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які викладені в акті перевірки від 07.05.2012 за № 220/22-300/04692519, на підставі актів перевірки від 10.02.2012 № 310/236-23713483 та від 14.02.2012 № 345/236-36713483, дії по проведенню яких визнані судом протиправними.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка господарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення Державному підприємству «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 141 941 грн. 75 коп., з якої 129 992 грн. 00 коп. - за основним платежем та 11 949 грн. 75 коп. - за штрафними санкціями., та збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 144 767 грн. 00 коп.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 30 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 серпня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2012 № 0003322300 та № 0003422300 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2012 року № 0003322300 Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про збільшення Державному підприємству «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 141 941 грн. 75 коп., з якої 129 992 грн. 00 коп. - за основним платежем та 11 949 грн. 75 коп. - за штрафними санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2012 року № 0003422300 Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про збільшення Державному підприємству «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 144 767 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Державного підприємства «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування «Діпромашвуглезбагачення» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 188,00 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 03 серпня 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев