Постанова

від 09.08.2012 по справі 2а-1670/4062/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4062/12

Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенка Р.В.,

за участю:

представника позивача -Гармаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Семенівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2012 року Семенівський районний центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення коштів, що були їй виплачені в якості забезпечення по безробіттю в сумі 3136,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у Семенівському районному центрі зайнятості відповідач був зареєстрований як суб'єкт господарювання, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 3136,03 грн.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, але поштові відправлення повернуті на адресу суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За викладених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки та на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі заяви відповідача від 08.07.2008 та згідно статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 803-XII) ОСОБА_2 зареєстрована у Семенівському районному центрі зайнятості як шукаюча роботу.

У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договору цивільно-правового характеру, не є членом особистого селянського господарства та пенсії не отримує.

Відповідачу надано статус безробітного та в порядку підпунктів 1,3,4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначено допомогу по безробіттю.

Статтею 2 Закону № 803-XII встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

За змістом частини третьої статті 1 цього ж Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно з пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 (надалі - Порядок №219), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає до центру зайнятості в день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, визначеними частиною третьою статті 1 України «Про зайнятість населення»(тобто не належить до зайнятого населення), і не отримує пенсії на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно до підпункту 1 пункту 20 Порядку №219 громадяни, зареєстровані, як безробітні знімаються з обліку з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Частиною другою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №1533-ІІІ) передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, визначає механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок).

Відповідно до положень пунктів 2-5 зазначеного Порядку, розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

Як встановлено у судовому засіданні, під час звірки з Державним реєстратором Семенівської районної державної адміністрації встановлено, що у період перебування на обліку у Семенівському районному центрі зайнятості відповідач з 08.07.2008 по 13.04.2009 була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

У період з 08.08.2008 по 14.04.2009 відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 3136,03 грн.

За результатами перевірки складено відповідний акт №246 від 19.08.2010.

19.08.2010 Семенівським районним центром зайнятості винесено наказ №51 про повернення незаконно отриманих коштів ОСОБА_2 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 №357 щодо розслідування страхових внесків.

Зазначений наказ відповідач не виконав, суму виплаченої йому допомоги по безробіттю у добровільному порядку не сплатив.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1533-ІІІ, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Статтею 39 цього ж Закону встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Семенівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Семенівського районного центру зайнятості (вул. Шевченка, 26/67, смт Семенівка, Полтавська область, 38200) суму допомоги по безробіттю у розмірі 3 136 (три тисячі сто тридцять шість) гривень 03 (три) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2012 року.

Суддя К.І. Клочко