Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2012 року справа №2а/1270/2044/2012
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2044/2012 за позовом Приватного підприємства "Лисспецбудмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач Приватне підприємство "Лисспецбудмонтаж" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позивач просив визнати протиправними та незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області щодо визнання нікчемними правочинів ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області форми «Р» від 28.02.2012 року № 0000212301 про нарахування приватному підприємству «Лисспецбудмонтаж» грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 355 330,00 грн. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області форми «Р» від 28.02.2012 № 0000222301 про нарахування приватному підприємству «Лисспецбудмонтаж» грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 284 263,75 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року адміністративний позов було задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, яку винесено з порушенням норм матеріального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно статутних, реєстраційних та бухгалтерських документів, перевіркою встановлено, що ПП «Лисспецбудмонтаж» має ліцензію та дозвіл на здійснення будівельної діяльності, має в своєму штаті необхідну кількість кваліфікаційних спеціалістів та фахівців, має спеціальне обладнання та прилади для здійснення будівельно-монтажних, електромонтажних робіт, а також має досвід на ринку послуг з 2006 року та постійних замовників робіт.
У ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» відсутні власні або орендовані основні засоби, прийнято рішення про припинення, не знаходиться за податковою адресою.
В порушення норм Цивільного Кодексу України, встановлено укладення нікчемного правочину ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.
Перевіркою з питань включення операцій по взаємовідносинам ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до складу валових витрат за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року в порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено завищення валових витрат у сумі 1137057 грн. До складу податкового кредиту за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинам ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 227411.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 31.06.2006 року (а.с.56).
На виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області від 16.01.2012 року «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки» та відповідно до наказу від 01.02.2012 року № 69, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Лисспецбудмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», за результатами якої складено акт від 14.02.2012 року №11/23-34403808 (а.с.17-55).
Згідно висновків вказаного акта, перевіркою встановлено порушення ПП «Лисспецбудмонтаж»:
1. пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток по взаємовідносинам ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 284 264 грн., у тому числі: за ІV квартал 2010 року у сумі 284 264 грн.;
2. пп. 7.4.1, пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинам ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 227 411 грн., у тому числі: за грудень 2010 року у сумі 227 411 грн.
3. ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного Кодексу України, а саме, укладення нікчемного правочину ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.
28 лютого 2012 року відповідачем на підставі акту від 14.02.2012 року №11/23-34403808 були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000212301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000» на 355 330,00 грн. (за основним платежем - 284 264,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 71066,00 грн.) (а.с.13).
- № 0000222301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість, 3014010100» на 284 263,75 грн. (за основним платежем - 227 411,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56 852,75 грн.) (а.с.15).
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПКУ).
Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.
Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Лисспецбудмонтаж» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» був укладений договір підряду від 01.12.2010 року № 01/12/10 на виконання будівельних робіт (а.с.85-91).
На підтвердження виконання робіт було складено та підписано довідки щодо вартості виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та підсумкові відомості ресурсів на виконання умов договору від 01.12.2010 року № 01/12/10 (а.с.109-164).
За отримані товарно-матеріальні цінності ПП «Лисспецбудмонтаж» здійснило ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» оплату у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.93-108).
Позивачем отримана податкова накладна по договору від 01.12.2010 року № 01/12/10 від 30.12.2010 року № 30661 на загальну суму 1 364 468,34 грн. (ПДВ 227 411,39 грн.) (а.с.92).
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції.
Висновок відповідача про нікчемність правочину між ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» суперечить положенням статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.
Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів та не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.
Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення Приватному підприємству «Лисспецбудмонтаж» за платежем «податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000» на 355 330,00 грн. (за основним платежем - 284 264,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 71066,00 грн.) та за платежем «податок на додану вартість, 3014010100» на 284 263,75 грн. (за основним платежем - 227 411,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56 852,75 грн.).
Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення від 28.02.2012 року № 0000212301 та № 0000222301 були винесені на підставі акту перевірки від 14.02.2012 року № 11/23-34403808, проведеної на виконання постанови слідчого, колегія суддів зазначає наступне.
Податковим кодексом України чітко визначений статус матеріалів перевірки, які отримуються на підставі постанови слідчого у межах кримінальної справи.
Згідно з пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Висновки акту перевірки від 14.02.2012 року №11/23-34403808 відповідно до вищезазначених вимог законодавства, не можуть бути підставою для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у межах кримінально-процесуального законодавства.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що податкові повідомлення-рішення від 28.02.2012 року № 0000212301, № 0000222301 прийняті в порушення норм Податкового кодексу України та підлягають скасуванню.
Що стосується вимог позивача про визнання протиправними та незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області щодо визнання нікчемними правочинів ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Колегія суддів вважає, що дії податкового органу є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушеного права, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2044/2012 за позовом Приватного підприємства "Лисспецбудмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати в частині визнання протиправними та незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області щодо визнання нікчемними правочинів ПП «Лисспецбудмонтаж» з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та в задоволенні позовних вимог в цій частині приватному підприємству "Лисспецбудмонтаж" - відмовити.
В іншій частині Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2044/2012 за позовом Приватного підприємства "Лисспецбудмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Т.Г.Гаврищук
М.Г.Сухарьок
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2012 |
Оприлюднено | 15.08.2012 |
Номер документу | 25621226 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Білак С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні