Постанова

від 09.08.2012 по справі 5002-4/448-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2012 р. Справа № 5002-4/448-2011

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Волковицької Н.О., Ходаківської І.П., розглянувши касаційні скарги Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - Управління) та Санаторію "Нижня Ореанда" Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - Санаторій) на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.12 у справі№ 5002-4/448-2011 господарського судуАвтономної Республіки Крим за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Пакс" (далі - Товариство) доЛівадійської селищної ради (далі -Селищна рада), треті особи:Управління, Санаторій, Верховна Рада України (далі - Верховна Рада), за участю:Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (далі - Комітет), провизнання недійсним та скасування рішення,

В засіданні взяли участь представники :

- позивача:Гончаров Ю.О. (за дов. б/н від 02.07.12); - відповідача:не з'явилися; - третіх осіб: Управління: не з'явилися; Санаторію: не з'явилися: Верховної ради: Кирсенко Є.Б. (за дов. № 15/15-2045 від 12.12.11); Комітету:не з'явилися;

Ухвалою від 25.07.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П. касаційні скарги Управління та Санаторію було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.08.12.

Вказані ухвали суду були направлені сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про їх неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 09.08.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 09.08.12 представники Селищної ради, Управління, Санаторію та Комітету не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 09.08.12 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участі представників Товариства та Верховної ради.

У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці розпорядженням № 03.08-05/634 від 08.08.12 секретаря другої судової палати для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий -

Першиков Є.В., судді - Волковицька Н.О., Ходаківська І .П.

Про вказані обставини присутніх у судовому засіданні 09.08.12 представників сторін повідомлено. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.08.12 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 20.02.12 господарського суду Автономної Республіки Крим (колегія суддів у складі: головуючого -Бєлоглазова І.К., суддів -Пєтухова Н.С., Чонгова С.І.) позовні вимоги Товариства задоволено.

Постановою від 07.06.12 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі головуючого -Маслової З.Д., суддів -Євдокімова І.В., Сікорської Н.І.) рішення від 20.02.12 господарського суду Автономної Республіки Крим залишено без змін.

Дані рішення та постанова мотивовані тим, що оскаржене рішення ради № 93 від 17.08.10 передбачає передачу Санаторію в постійне користування земельної ділянки, яка з 2004 року знаходиться в орендному користуванні Товариства без її вилучення, це рішення порушує права Товариства на використання земельної ділянки, наданої йому на законних підставах в оренду.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, Управління та Санаторій звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами в яких просять рішення від 20.02.12 господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову від 07 .06.12 Севастопольського апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Свої вимоги Управління та Санаторій обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202, 204 Земельного кодексу України, ст.ст. 42, 50 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Верховна Рада подала до Вищого господарського суду України пояснення по даній справі, в якому вказано про задоволення касаційної скарги Санаторію, просить скасувати рішення від 20.02.12 господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову від 07 .06.12 Севастопольського апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Товариство подало до Вищого господарського суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційних скарг Управління та Санаторію, а рішення та постанову у даній справі залишити без змін.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, рішенням 44 сесії 5-го скликання Селищної ради № 93 від 17.08.10 затверджено проект землеустрою з відводу (повернення) у постійне користування Санаторію Управління земельної ділянки площею 1,6000 га кадастровий № 0111947900:07:001:0201 для обслуговування Санаторію у смт. Ореанда 12 м. Ялта на землях Селищної ради. Надано Санаторію у постійне користування земельну ділянку із земель, не переданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту, за видами земельних угідь: 1,6000 га - "Забудовані землі", у т.ч. "Землі загального призначення", у т.ч. "Землі, що перебувають у користуванні або власності юридичних і фізичних осіб - природоохоронного призначення", у т.ч. "Землі, що перебувають у користуванні або власності юридичних і фізичних осіб - оздоровчого призначення", для обслуговування Санаторію.

Земельна ділянка враховується площею 1,6000 га по обліку відповідно до форми 6-зем: у рядку 7.2 (шифр 85) "Землі оздоровчого призначення", за видами земельних угідь: 1,6000 га - "Забудовані землі", у т.ч. "Землі загального призначення", у т.ч. "Землі, що перебувають у користуванні або власності юридичних і фізичних осіб - природоохоронного призначення", у т.ч. "Землі, що перебувають у користуванні або власності юридичних і фізичних осіб - оздоровчого призначення"(графи 34, 43, 78, 79).

Матеріалами справи встановлено, що 05.03.04 між Товариством та Селищною радою на підставі рішення 15-ої сесії 24-го скликання Лівадійської селищної ради № 81 від 02.10.03 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,6000 га (кадастровий номер 0111947900:01:001:0025) у смт. Ореанда, 12 Лівадійської селищної ради для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу. Даний договір засвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 458.

В матеріалах справи є постанова від 31.01.08 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-17/11017.1-2007 якою рішення № 81 від 02.10.03 визнано незаконним, а договір оренди від 05.03.04 -недійсним, суд зобов'язав Товариство повернути земельну ділянку 1,6000 га Санаторію.

Дана постанова переглянута за нововиявленими обставинами Севастопольським апеляційним господарським судом та винесено постанову від 17.08.10 залишеною без змін постановою від 03.11.10 Вищого господарського суду України якою постанову від 31.01.08 Севастопольського апеляційного господарського суду скасовано, а в позові про визнання договору оренди від 05.03.04 -відмовлено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що матеріалами справи встановлено, на підставі протоколу № 14 засідання Ялтинської міської ради депутатів трудящих від 23.04.1958 р. об'єднаному Санаторію „Нижня Ореанда" Четвертого Головного Управління при Мінохорони здоров'я СРСР 15 травня 1958 року було видано державний акт № 78 на право постійного користування земельною ділянкою площею 49,39 га.

Спірна земельна ділянка площею площею 1,6000 га. входила до складу земель, що були передані Санаторію у постійне користування що підтверджується державним актом на право користування земельною ділянкою та планом земель наданих в постійне користування Санаторію.

Положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою Конституційний Суд України Рішенням від 22.09.05 № 5-рп/2005 визнав неконституційним та вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи видно, що частина земельної ділянки площею 1,6000 га. котра згідно акту на право постійного користування від 15.05.58 рішенням Селищної ради № 81 від 02.10.03 передана у користування Товариства.

Товариство стверджує, що рішення Селищної ради № 81 від 02.10.03 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, та колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими твердженнями з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.

Згідно з п. "а" ст. 16 та ч.8 ст.149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належало розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучала земельні ділянки державної власності, які перебували у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених ч.ч. 5 та 9 цієї статті.

Отже, виходячи із аналізу змісту положень ст. 16, ч. 2, 3 ст. 84 , ч. 3, 4 ст. 142, ч. 8, ст. 149 та п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України Селищна рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла вилучати її з користування Санаторію та приймати рішення стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та надання цієї земельної ділянки на умовах оренди Товариству. Припинення права постійного землекористування Санаторію могло бути здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування, при цьому не мало значення, чи знаходилась спірна земельна ділянка в межах міста або за його межами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду міста Автономної Республіки Крим.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Управління справами Апарату Верховної Ради України та Санаторію "Нижня Ореанда" Управління справами Апарату Верховної Ради України задовольнити частково.

Рішення від 20.02.12 господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову від 07.06.12 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5002-4/448-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков судді:Н.Волковицька І.Ходаківська