Рішення

від 01.08.2012 по справі 5006/36/85пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.12 р. Справа № 5006/36/85пн/2012

Господарський суд Донецької області, у складі судді Гриник М.М., при секретарі судового засідання Новікової В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Примула", м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Рент", м.Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»,м. Донецьк

про визнання права власності.

В присутності представників сторін:

від позивача: Луценко В.А. за довір. від 6.06.2012р.

від відповідача: Вихор Ю.В.-довіреність

від третьої особи: Білянський Д.І. - довіреність

Товариство з обмеженою відповідальністю «Примула», м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Рент», м.Донецьк про визнання права власності.

В обґрунтування вимог позивач посилається на договір оренди майна з правом викупу №б/н, на підставі якого ТОВ «Примула» придбало газову трубу 20.01.2010р.у ТОВ «Медфармсервіс Плюс» Однак, через те, що у видатковій накладній була вказана інша дата(16.12.2009р) відповідач не визнає право власності позивача на спірне майно. Даний об'єкт знаходиться на балансі позивача. В якості підстав позову позивач посилається на ст. 289 ГК України, ст. 328, 386 ЦК України.

Ухвалою суду від 25.05.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/36/85пн/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що зазначене майно знаходиться у власності ТОВ «Фенікс-Рент», а також заявив клопотання про розгляд справи без представника відповідача. Клопотання судом розглянуто та задоволено, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору між сторонами.

Позивач 09.07.12р. надав заяву про забезпечення позову шляхом заборонити ТОВ «Фенікс - Рент» вчиняти певні дії стосовно газової труби середнього тиску завдовжки 165м, яка підведена до міні-котельної в кімнаті котельної будівлі №1а, по вул. Відважних, м.Донецька.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобовязання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Доказів того, що відповідачем вчиняються або готуються дії, спрямовані на погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості разом із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову суду надано не було.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 01.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Примула» 20.01.2010р. укладено договір оренди майна з правом викупу № б/н, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно: газопровід середнього тиску завдовжки сто шістдесят п'ять метрів, який підведено до будівлі за адресою: Донецьк, вулиця Відважних 1а вздовж вул. Рибінської від точки підключення по вул.Героїчній. (п.1.1 Договору).

Пунктом 3.1 вказаного договору встановлено розмір орендної плати та строки її внесення.

Строк дії договору встановлено розділом 9, а саме: з 20.01.2010р. по 31.12.2011р.

Відповідно до п.8.1 орендоване майно повинно бути передано Орендарем та прийнято орендодавцем протягом 15 календарних днів після закінчення строку договору або у випадках дострокового розірвання договору, передбачених у п.9.7, за винятком випадку придбання орендарем орендованого майна.

За змістом акту приймання-передачі б/н від 20.01.2010р. товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс Плюс» спірний газопровід передано позивачу на виконання договору про платне користування майном.

Звертаючись до господарського суду Донецької області з позовом, товариство з обмеженою відповідальністю «Примула» просить визнати право власності на вищезазначене майно.

Підставою для звернення до суду є лист, отриманий позивачем 14.05.2012р. від товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс-Рент» про повернення майна у зв'язку із закінченням строку оренди, яке відповідно до долученого до матеріалів справи статуту, є правонаступником прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс Плюс».

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Одночасно слід зазначити, що в даному випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Це може випливати із представлених ним доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно ч. 1 ст. 289 Господарського Кодексу України, орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

За ствердженням позивача, на час звернення до суду він є власником газової труби, що відповідає п.4.6 вищеназваного Договору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В якості доказів на підтвердження факту викупу спірного газопроводу, передбаченого умовами договору б/н від 20.01.2010 р. позивачем долучено копію рахунку №2 від 26.03.2010р. на оплату за газопровід в розмірі 4270, 54 грн. з посиланням на вищевказаний договір., видаткову накладну №2 від 25.03.2010р. та платіжне доручення від 13.04.2010р. Разом з тим, як у видатковій накладній, так і в платіжному дорученні від 13.04.2010р. міститься посилання на договір оренди від 16.12.2009р.

Матеріали справи свідчать про наявність тривалих відносин між сторонами по договору, в тому числі і договору від 16.02.2009р. Платіжне доручення та видаткова накладна з посиланням на договір оренди від 16.02.2009р. не можуть бути беззаперечними доказами, на підтвердження факту придбання майна за договором від 20.01.2020р. Посилання позивача на помилку в документах судом не приймається, оскільки позивачем в судовому засіданні підтверджено відсутність будь-якого листування, направленого на виправлення помилок в первинних документах.

Як зазначено раніше, актом приймання-передачі б/н від 20.01.2010р. товариством з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс Плюс» спірний газопровід передано позивачу на виконання договору про платне користування майном.

Інші акти між сторонами не складались. Інвентарна картка на об'єкт газопроводу позивачу не передавалась. Спірний газопровід є тією ланкою, що з'єднує магістраль газопроводу з нежитловим приміщенням, яке на праві власності належить відповідачу. Позивач є орендарем спірного приміщення.

В судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва та було зобов'язано позивача надати пояснення та документи обліку спірного майна на підприємстві. Позивачем такі документи надано не було. Що стосується інвентарної картки, то вона самостійно була заведена позивачем. Від проведення бухгалтерської експертизи позивач відмовився.

Наявність договору про надання послуг з технічного обслуговування систем газопостачання підприємств та комунально-побутових об'єктів, укладеного між позивачем та ПАТ «Донецькміськгаз» також не є доказом переходу права власності на майно до позивача, оскільки на позивача умовами п.4.4Договору від 20.01.2010р. було покладено обов'язок утримувати майно у належному стані. Як пояснив в судовому засіданні представник ПАТ «Донецькміськгаз», право на укладення таких договорів мають як власники майна, так і орендарі.

Правовстановлюючі документи на спірний об'єкт позивачем не надано.

Посилання позивача на те, що спірне майно перебуває у нього на балансі не приймається судом як підстава виникнення у позивача права власності на дане майно з огляду на те, що баланс підприємства (організації, установи) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (установи, організації). Таким чином, не є доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві власності.

Зважаючи на долучені до матеріалів справи документи у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та переконливих доказів на підтвердження наявності у нього права власності, та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 392 Цивільного кодексу України, ст. 33, 43, 49, 82, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Примула", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Рент", м.Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»,м. Донецьк - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 03 серпня 2012р.