Рішення

від 01.08.2012 по справі 5023/2325/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р.Справа № 5023/2325/12 вх. № 2325/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Масалової І.А.

за участю:

позивача - Ковтун Р.В. (доручення б/н від 01.08.2012р.);

Проценко Н.Б. (доручення б/н від 23.07.2012р.);

відповідача - Малахатко І.І. (довіреність б/н від 31.07.2012р.);

Бочек О.В. (довіреність б/н від 31.07.2012р.);

розглянувши справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське", смт.Шевченкове Харківської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-технологічна станція-Індустріальне", смт.Шевченкове Харківської області,

про стягнення 27553,00 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське", смт.Шевченкове Харківської області, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-технологічна станція-Індустріальне", смт.Шевченкове Харківської області, заборгованості за Договором оренди у сумі 7000,00 грн. та пені в сумі 20553,00 грн. Позивач також просить розірвати Договір оренди від 01.07.2008р., укладений між орендодавцем, Закритим акціонерним товариством "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" (з 05.07.2011р. Публічне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське") та орендарем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинно-технологічна станція-Індустріальне".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.05.2012р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/2325/12 та розгляд справи призначено на 11.06.2012р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2012р. за заявою позивача розгляд справи було відкладено на 23.07.2012р. на 12:00 год.

18.07.2012р. до канцелярії суду надійшли письмові заперечення відповідача на позовну заяву, в яких відповідач проти позову заперечує, просить зобов'язати позивача виконати умови Договору оренди, а саме надати у користування відповідачу приміщення офісу, розташованого за адресою: смт.Шевченково, вул.Піонерська, 39, строком на один рік за ті кошти, які було сплачено відповідачем. Сплату судового збору відповідач просить покласти на відповідача.

Зазначені вимоги відповідача були відхилені судом, оскільки подання зустрічних вимог до позивача не передбачено у формі письмових заперечень.

У зв'язку з тим, що відповідач був позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2012р., через неналежне оформлення повноважень представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 01.08.2012р. на 10:30 год. За клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено ухвалою господарського суду на 15 днів - по 08.08.2012р.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.08.2012р., представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та на вимогу суду надали докази зарахування судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 670 від 18.05.2012р. до державного бюджету, а саме примірник зазначеного платіжного доручення з відповідною відміткою банку.

Наданий представниками позивача документ було долучено судом до матеріалів справи.

Представники відповідача проти позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати та пені заперечували на тій підставі, що відповідач фактично не користувався орендованим майном з 01.07.2009р. В частині розірвання договору оренди представники відповідача просили припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору та застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені.

На вимогу суду представники відповідача надали відзив на позовну заяву, який було долучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" - позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машино-технологічна-станція-Індустріальне" (відповідачем) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 15,9 кв.м., розташованого за адресою: 63601, Харківська область, смт.Шевченкове, вул.Піонерська, 39.

Згідно даного Договору, відповідач зобов'язався використовувати приміщення за призначенням, підтримувати орендоване майно у належному стані, своєчасно вносити орендну плату і т.д.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендар зобов'язався щомісячно, не пізніше ніж через 10 днів з дня пред'явлення орендодавцем рахунку-фактури сплачувати орендодавцеві орендну плату у розмірі 200,00 грн. за місяць орендного користування, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Однак, орендна плата за договором сплачувалась відповідачем не в повному обсязі, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 15.05.2012р.

Згідно п. 3.3. вищевказаного Договору, у разі несвоєчасної оплати орендної плати орендар перераховує на користь орендодавця, крім орендної плати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 5.1. Договору оренди, за невиконання або неналежне виконання сторонами цього Договору вони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.4. Договору, договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду з підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вказує позивач, 15.05.2012р. відповідачу було направлено повідомлення про відмову від договору на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з простроченням орендарем орендних платежів протягом трьох місяців підряд.

Проте, дане повідомлення відповідачем отримане не було через відсутність за юридичною адресою.

Позивач зазначає, що орендар систематично не сплачує орендну плату за користування орендованим майном, чим грубо порушує п. 4.1. Договору оренди. Станом на 15.05.2012р. заборгованість орендаря з орендної плати складає - 27553,00 грн., у тому числі пеня - 20553 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Умовами спірного Договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2008р., а саме пунктом 7.1., сторони визначили, що цей Договір набуває чинності з 01.07.2008р. та діє протягом одного року.

Відповідач вважає спірний Договір неукладеним, оскільки нежитлове приміщення, що є предметом даного Договору, в порушення п. 2.5. Договору, не було передано у користування орендаря на підставі акту приймання-передачі.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що відповідач протягом дев'яти місяців сплачував позивачеві орендну плату за умовами спірного Договору оренди, тобто факт укладення договору оренди був визнаний відповідачем, та відповідач не звертався до суду з позовом про визнання даного Договору неукладеним або недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 188 Господарського процесуального кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно п. 7.2. Договору оренди від 01.07.2008р., у разі продовження користування майном після закінчення строку Договору за відсутності заперечень з боку орендодавця Договір вважається поновленим на невизначений строк, і будь-яка із сторін має право у будь-який час відмовитися від Договору, попередивши про це письмово другу сторону за один місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не вчиняли ніяких дій ані щодо продовження терміну дії Договору, ані щодо його припинення.

Таким чином, судом встановлено, що Договір оренди нежитлових приміщень, укладений між сторонами 01.07.2008р., припинив свою дію 01.07.2009р.

Відповідно до п. 2.5. Договору оренди, приймання-передача орендованого майна здійснюється на підставі акта приймання-передачі. Але, оскільки орендоване приміщення не було передано орендарю на підставі акта приймання-передачі, то й повернення даного приміщення орендодавцеві не потребує складання такого акту.

Посилання позивача на те, що Договір оренди є продовженим на даний час через те, що відповідач зареєстрований як юридична особа за місцезнаходженням орендованого приміщення, є недоречним, оскільки цей факт свідчить лише про те, що відповідачем не додержуються вимоги Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно п. 11 ст. 19 якого юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Тобто, після припинення використання спірного нежитлового приміщення (з 01.07.2009р.) відповідачем не було внесено відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в частині місцезнаходження юридичної особи.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" про розірвання Договору оренди від 01.07.2008р. не підлягають задоволенню, оскільки даний Договір припинив свою дію 01.07.2009р., у зв'язку з чим предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Судом встановлено, що відповідач фактично не використовував орендоване нежитлове приміщення після закінчення дії Договору оренди, тобто з 01.07.2009р. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2009р. по 15.05.2012р.

Заборгованість з орендної плати за період з 15.05.2009р. по 01.07.2009р. в сумі 300,00 грн. визнана судом такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд не погоджується з розрахунком пені, здійсненої позивачем на заборгованість, яка виникла у період з 15.05.2009р. по 01.07.2009р., за таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, перерахувавши пеню на прострочену у період з 15.05.2009р. по 01.07.2009р. заборгованість відповідно до вимог чинного законодавства, суд вважає обґрунтованим її розмір в сумі 31,52 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині, оскільки строк позовної давності за даними позовними вимогами сплив 24.05.2011р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" в частині стягнення 300,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з 15.05.2009р. по 01.07.2009р. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. В частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2009р. по 15.05.2012р. суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову як необґрунтованому. Суд, враховуючи сплив позовної давності, також відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені. Провадження у справі в частині розірвання Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2008р. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 258, 267, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинно-технологічна станція-Індустріальне" (63601, Харківська область, смт.Шевченкове, вул.Піонерська, 39; код ЄДРПОУ: 34988147; р/р 26008011836001 в ВАТ КБ "Надра", МФО 350181) на користь Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шевченківське" (63601, Харківська область, смт.Шевченкове, вул.Піонерська, 39; код ЄДРПОУ: 03762489; р/р 260033549, ВАТ "Мегабанк", м.Харків, МФО 351629) - 300,00 грн. заборгованості з орендної плати; 17,52 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2009р. по 15.05.2012р. та пені у позові відмовити.

В частині розірвання Договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2008р. провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Повне рішення складено 06.08.2012 р.

Суддя Кухар Н.М.