Рішення

від 14.08.2012 по справі 5011-25/2945-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/2945-2012 14.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Швидка доставка»

до Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»

про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії,-

Головуючий суддя Морозов С.М.

Судді: Нечай О.В.

Сівакова В.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Швидка доставка»звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»(надалі - відповідач) про визнання права власності на транспортні засоби: марки «Mercedes-Benz», модель «Atego 1317», тип «Вантажний фургон», номер шассі WDB9702671L263599, колір білий, реєстраційний номер АА 1223 НА; марки «Mercedes-Benz», модель «Atego 1317», тип «Вантажний фургон», номер шассі WDB9702671L263598, колір білий, реєстраційний номер АА 1224 НА; марки «Mercedes-Benz», модель «Atego 1317», тип «Вантажний фургон», номер шассі WDB9702671L250974, колір білий, реєстраційний номер АА 1225 НА; та про зобов'зання відповідача протягом 10 календарних днів зняти з реєстрації вказані транспортні засоби та передати позивачу документи щодо реєстрації цих автомобілів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідності до умов Договору фінансового лізингу №201-003403 від 19.10.2009р. позивач повністю сплатив відповідачу вартість предметів лізингу (вказаних вище транспортних засобів), а тому у відповідності до п. 12.1 вказаного договору до нього перейшло право власності на предмети лізингу.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.01.2012р., яким засвідчується той факт, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2012р. справа прийнята до провадження судді Морозова С.М., розгляд справи призначений на 27.03.2012р. В судове засідання 27.03.2012р. сторони не з'явились, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 10.04.2012р. В судове засідання 10.04.2012р. відповідач не з'явився, розгляд справи відкладено до 19.04.2012р. В судове засідання 19.04.2012р. відповідач також не з'явився, розгляд справи відкладено до 24.04.2012р. Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 24.04.2012р. розгляд справи доручено здійснювати колегіально в наступному складі: головуючий суддя -Морозов С.М., судді -Ломака В.С., Котков О.В.Ухвалою від 24.04.2012р. справа прийнята до колегіального розгляду, розгляд справи призначено на 15.05.2012р. В судове засідання 15.05.2012р. представники відповідача не з'явились, розгляд справи відкладено до 29.05.2012р. Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 29.04.2012р. розгляд справи доручено здійснювати колегіально в наступному складі: головуючий суддя -Мельник В.І., судді -Ломака В.С., Котков О.В. Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 07.06.2012р. розгляд справи доручено здійснювати колегіально в наступному складі: головуючий суддя -Морозов С.М., судді -Ломака В.С., Котков О.В. Ухвалою від 07.06.2012р. справа прийнята до колегіального розгляду, розгляд справи призначено на 03.07.2012р. Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 03.07.2012р. розгляд справи доручено здійснювати колегіально в наступному складі: головуючий суддя -Морозов С.М., судді -Нечай О.В., Сівакова В.В. Ухвалою від 03.07.2012р. справа прийнята до колегіального розгляду, розгляд справи призначено на 24.07.2012р. В судове засідання 24.07.2012р. представники відповідача не з'явились, розгляд справи відкладено до 14.08.2012р. В судове засідання 14.08.2012р. представники позивача і відповідача не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 19 жовтня 2009 року укладено договір фінансового лізингу №201-003403 (надалі - Договір), у відповідності до якого Лізингодавець (відповідач) прийняв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність, та передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу (позивачу) на строк та за встановлену плату (лізингові платежі) на умовах цього договору. Згідно з умовами цього договору кожен предмет лізингу, його ціна, дати та розмір лізингових платежів та інші істотні умови визначаються в Додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору.

У відповідності з умовами укладеної між позивачем і відповідачем Додаткової угоди №4 від 19.10.2009 до Договору та Специфікації до неї, Лізингодавець (відповідач) передає Лізингоодержувачу (позивачу) предмет лізингу вартістю 408 364,99 грн., а саме автомобіль Mercedes-Benz Atego 1317 з характеристиками, визначеними Специфікацією.

Актом приймання-передачі від 19.10.2009 у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди №4 від 19.10.2009 відповідач передав, а позивач прийняв в лізинг транспортний засіб «Mercedes-Benz», модель «Atego 1317», номер шассі WDB9702671L263599, реєстраційний номер АА 1223 НА.

У відповідності з умовами укладеної між позивачем і відповідачем Додаткової угоди № 5 від 19.10.2009 до Договору та Специфікації до неї, Лізингодавець (відповідач) передає Лізингоодержувачу (позивачу) предмет лізингу вартістю 397 390,84 грн., а саме автомобіль Mercedes-Benz Atego 1317 з характеристиками, визначеними Специфікацією.

Актом приймання-передачі від 19.10.2009 у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди №4 від 19.10.2009 відповідач передав, а позивач прийняв в лізинг транспортний засіб «Mercedes-Benz», модель «Atego 1317», номер шассі WDB9702671L263598, реєстраційний номер АА 1224 НА.

У відповідності з умовами укладеної між позивачем і відповідачем Додаткової угоди № 6 від 19.10.2009 до Договору та Специфікації до неї, Лізингодавець (відповідач) передає Лізингоодержувачу (позивачу) предмет лізингу вартістю 397 390,84 грн., а саме автомобіль Mercedes-Benz Atego 1317 з характеристиками, визначеними Специфікацією.

Актом приймання-передачі від 19.10.2009 у відповідності до умов Договору та Додаткової угоди №4 від 19.10.2009 відповідач передав, а позивач прийняв в лізинг транспортний засіб «Mercedes-Benz», модель «Atego 1317», номер шассі WDB9702671L250974, реєстраційний номер АА 1225 НА.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до п. 11.1 Договору у будь-який час за будь-яких обставин протягом строку дії договору, Лізингоодержувач (позивач) має право сплатити усі несплачені щомісячні лізингові платежі за решту терміну договору.

Як свідчать матеріали справи позивачем було сплачено відповідачу наступні платежі по Договору:

- за додатковою угодою №4 -408 364,99 грн. вартості предмета лізингу та 151 957,71 грн. комісії, що підтверджується платіжними дорученнями № 18 від 23.11.2011 та № 7 від 23.11.2011 та Актом звірки розрахунків до Додаткової угоди №4 від 30.11.2011;

- за додатковою угодою №5 -397 364,99 грн. вартості предмета лізингу та 126 975,96 грн. комісії, що підтверджується платіжними дорученнями № 19 від 23.11.2011 та № 8 від 23.11.2011 та Актом звірки розрахунків до Додаткової угоди №5 від 30.11.2011;

- за додатковою угодою №6 -397 390,84 грн. вартості предмета лізингу та 126 975,96 грн. комісії, що підтверджується платіжними дорученнями № 20 від 23.11.2011 та № 9 від 23.11.2011 та Актом звірки розрахунків до Додаткової угоди №6 від 30.11.2011.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що після закінчення строку лізингу або прискореної виплати щомісячних лізингових платежів, Лізингоодержувач має переважне право на придбання предмету лізингу у власність по його залишковій вартості.

Перехід права власності на предмет лізингу від Лізингодавця (відповідач) до Лізингоодержувача (позивач) здійснюється у беспірному порядку в разі сплати Лізингоодержувачем залишкової вартості предмета лізингу протягом 30 календарних днів з дати сплати останнього лізингового платежу за умови відсутності заборгованості Лізингоодержувача перед Лізингодавцем та підписання сторонами Акту звірки розрахунків.

Як свідчать матеріали справи, у позивача відсутня заборгованість перед відповідачем по сплаті вартості предметів лізингу (залишкової вартості), визначених Додатковими угодами №4, №5 та №6 та між сторонами 30.11.2011 підписані Акти звірки розрахунків до Додаткових угод №4, №5 та №6.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. А статтею 16 Цк України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, приписами ст. 15 ЦК України передбачено право особи як на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, так і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. В силу ст. 16 ЦК України та ст.ст. 1,2 ГПК України зазначені права можуть бути реалізовані особою шляхом звернення до суду з вимогою про визнання права. При цьому, обов'язковою умовою такого звернення є порушення іншими особами майнового права чи інтересу позивача.

Частиною першою ст. 16 ЦК України визначений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересу, як визнання права.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з того, що позивач обрав спосіб захисту своїх прав шляхом визнання права, зважаючи на приписи ст. 392, 15 ЦК України та ст. 1 ГПК України, позивач має довести порушення свого права відповідачем, а також те, що його право власності оспорюється або не визнається відповідачем.

Позивачем не надано жодних доказів того, що відповідачем оспорюється або не визнається його право власності на транспортні засоби марки «Mercedes-Benz», модель «Atego 1317», реєстраційні номери АА 1223 НА, АА 1224 НА та АА 1225 НА.

За таких умов позивачем не доведено факт оспорювання (чи не визнання) відповідачем його права власності на предмети лізингу, як того вимагає ст. 392 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

За таких обставин, ст.ст. 1,33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя С.М. Морозов

Судді: О.В.Нечай

В.В.Сівакова