Постанова

від 09.08.2012 по справі 5002-32/986-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року Справа № 5002-32/986-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Фенько Т.П.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

позивача, не з'явився, Партенітська селищна рада;

відповідача, Логінов Андрій Вікторович, довіреність б/н від 19.10.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит";

відповідача, Ложкіна Наталія Анатоліївна, довіреність б/н від 28.03.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримагроторг";

відповідача, Логінов Андрій Вікторович, довіреність б/н від 24.03.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія";

третьої особи, Володькіна Олена Володимирівна, довіреність №120-Д від 30.12.11, Фонд майна Автономної Республіки Крим;

відповідача, не з'явився, представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта;

розглянувши апеляційну скаргу Партенітської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гризодубова А.М.) від 30 травня 2012 року у справі № 5002-32/986-2012

за позовом Партенітської селищної ради (вул. Паркова, 1, Партеніт, 98542)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит" (вул. Фрунзенське шосе, 12А, Партеніт, Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагроторг" (вул. Сочинська, 4, Сімферополь, 95048)

товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" (вул. Фрунзенське шосе, 12А, Партеніт, Алушта, 98542)

Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта (пл. Совєтська, 1, Алушта, 98500)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого володіння,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у позові про визнання договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості шляхом приватизації недійсним, витребування майна від добросовісних набувачів тому, що не доведений факт підробки рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію цього майна, таке питання розглядалося на сесії селищної ради та було прийнято рішення про приватизацію майна, що підтверджено протоколом сесії та іншими доказами (а.с. 123-132 т. 1).

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та позов задовольнити тому, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с. 7-9 т. 2).

З відзивів на апеляційну скаргу слідує, що відповідачі - товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит", "Кримагроторг", "Імперія", з нею не згідні тому, що не доведений факт підроблення рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію, позивачем без поважної причини пропущений строк позовної давності (а.с. 111-113, 121-123 т. 4).

За ініціативою суду апеляційної інстанції було залучено в якості відповідача - Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта, який був продавцем за спірним договором купівлі-продажу (а.с. 31-33, 23 т. 2).

В судовому засіданні представники вказаних відповідачів не погодилися з апеляційною скаргою за доводами, викладами у відзивах; представник Фонду майна Автономної Республіки Крим надав пояснення про здійснені заходи приватизації. Позивач та відповідач - Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта, не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання були сповіщені ухвалою суду, яка направлена на їх адреси. Кореспонденція, яка направлена вказаному відповідачу поштою повернута через закінчення строку зберігання (а.с. 75а-98 т. 4), за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ця юридична особа перебуває в стані припинення діяльності (а.с. 23 т. 2). Позивач просив розглянути справу без участі його представника в судовому засіданні (а.с. 3 т. 4). У справі достатньо доказів для розгляду справи, явка сторін не визнана судом обов'язковою, а тому судова колегія ухвалила розглянути справу без участі в судовому засіданні осіб, що не з'явилися.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 23, 44-53 т. 2, а.с. 1-173 т. 3, а.с. 6-13, 15-74, 100-101, 114-120 т. 4, а.с. 2-70 т. 5) та встановив наступне.

05 березня 2003 року між продавцем - Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим в м. Алушта (а.с. 24-28, 140-148 т. 3, а.с. 23 т. 2), та покупцем - приватним підприємством "Глобус" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит" - а.с. 56-70 т. 3, а.с. 71-73 т. 5) у письмовій формі укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна:

1) будівлі пункту прокату за літерою "А" площею 79,7 кв.м., сходи, розташованих в м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Набережна, 4;

2) будівлі медичного пункту за літерою "А" площею 42,8 кв.м., розташованої в м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Набережна, 5.

За умовами цього договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти у власність та сплатити до місцевого бюджету Партенітської селищної ради 64.983 грн. Того ж дня договір нотаріально посвідчений (а.с. 18-19 т. 1). В подальшому (28 травня 2003 року), за покупцем здійснена державна реєстрація права власності (а.с. 47 т. 2, а.с. 33-34 т. 4).

Умови договору повністю виконані: 06 березня 2003 року продавець передав, а покупець прийняв предмет продажу за актом прийому-передачі (а.с. 70 т. 1), покупець безготівкою сплатив 04 квітня 2003 року - 31.492 грн. та 30 квітня 2003 року - 32.491 грн. вартість придбаного майна (а.с. 94-96 т. 3, а.с. 118-119 т. 4), чого сторони не оспорюють та це підтверджено письмовими доказами.

Вказана продаж майна відбулася в межах малої приватизації, чого сторони не оспорюють, але позивач вважає, що рішення про приватизацію вказаного майна шляхом викупу органом місцевого самоврядування не приймалося, а додане до спірного договору рішення №29-19 29 сесії 23 скликання Партенітської селищної ради є підробним, за що голова Партенітської селищної ради Попандополо К.І. залучався до кримінальної відповідальності.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи з обвинувачення Попандополо К.І. за частиною 1 статті 365 та частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України слідує, що на вказаному засіданні сесії селищної ради розглядалося та було прийнято рішення про включення в перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації 2002 року, затвердженого рішенням 17 сесії 23 скликання Партенітської селищної ради від 29 листопада 2000 року №17-12 (а.с. 51-52 т. 3), інвентарні об'єкти: пункт прокату площею 99,6 кв.м. та медичний пункт площею 23,3 кв.м. , розташовані на території селищної ради, про що виготовлено рішення (а.с. 97 т. 1, а.с. 18, 66 т. 3). Але на засіданні сесії не вирішувалися питання про спосіб приватизації та про делегування повноважень з приватизації Представництву Фонду майна Автономної Республіки Крим в м. Алушта; у виготовленому рішенні по результатам засідання рішення про спосіб та про делегування повноважень не вказано (а.с. 97 т. 1, а.с. 18, 66 т. 3). Це підтверджує протокол засідання сесії (а.с. 98-106 т. 1, а.с. 56-64 т. 3). В подальшому, Попандополо К.І. без додаткового розгляду на пленарному засіданні сесії селищної ради питання про спосіб приватизації та делегування повноважень по приватизації та прийняття рішення з цих питань, виготовив рішення Партенітської селищної ради 29 сесії 23 скликання за №29-19, в якому вказав спосіб приватизації - викуп приватним підприємством "Глобус", вказав на розташування об'єктів приватизації на території міського пляжу смт. Партеніт та про делегування повноважень по приватизації цих об'єктів Представництву Фонду майна Автономної Республіки Крим в м. Алушта (а.с. 19 т. 2, а.с. 68, 162 т. 3), саме в такому виді рішення 29 сесії 23 скликання за №29-19 стало підставою для проведення дій з приватизації та укладення спірного договору купівлі-продажу, що підтверджується наданими приватним нотаріусом (який посвідчував спірний договір) документів, які були надані для посвідчення договору (а.с. 135, 162 т. 3).

15 вересня 2005 року постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим громадянин Попандополо К.І. звільнений від кримінальної відповідальності за актом амністії, вказана кримінальна справа закрита. Ця постанова не оскаржена та у встановлений законом строк набрала законну силу (а.с. 1 т. 3, а.с. 16 т. 1).

Після укладення спірного по цій справі договору вказані об'єкти нерухомості за письмовою згодою продавця (а.с. 68-69 т. 1, а.с. 49 т. 2) були неодноразово продані:

будівля пункту прокату за літерою "А" площею 79,7 кв.м., сходи, розташованих в м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Набережна, 4,

1) 02 червня 2003 року приватне підприємство "Глобус" продало громадянці Годіна Світлані Вікторівні (а.с. 72 т.1);

2) 27 червня 2003 року громадянка Годіна Світлана Вікторівна 1/2 частину продала громадянину Лобода В.В.;

3) 05 липня 2005 року громадяни Годіна С.В. та Лобода В.В. продали товариству з обмеженою відповідальністю "Кримагроторг" (а.с. 39-51 т. 1), за яким до наступного часу вказана нерухомість зареєстрована та воно нею користується (а.с. 52-54, 81 т.1);

будівля медичного пункту за літерою "А" площею 42,8 кв.м., розташованої в м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Набережна, 5

1) 09 жовтня 2003 року приватне підприємство "Глобус" продало громадянину Яблокову Олексію Веніаміновичу (а.с. 71 т. 1, а.с. 50 т. 2);

2) 21 серпня 2006 року громадянин Яблоков О.В. (який є засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія") продав товариству з обмеженою відповідальністю "Імперія", за яким до наступного часу вказана нерухомість зареєстрована та воно нею користується (а.с. 39, 42-51, 52-54 т. 1, а.с. 51-53 т. 2, а.с. 53-72 т. 4).

Такі обставини підтверджуються відповідними договорами купівлі-продажу, витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно за вказаними покупцями (а.с. 35-39, 52, 57 т. 4), відповіддю Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (а.с. 81 т. 1), документами інвентарної справи на вказані об'єкти нерухомості (а.с. 17, 44 т. 4) та не оспорюються сторонами.

З витребуваних апеляційним господарським судом додаткових доказів, в тому числі приватизаційної справи та кримінальної справи, слідує, що приватне підприємство "Глобус" з 29 червня 2000 року мало в оренді будівлі прокату та медичного пункту (а.с. 33-50 т. 3, а.с. 28-33, 44, 69 т. 5), які потребували ремонт, такий ремонт за згодою орендодавця був здійснений за рахунок орендаря через підрядника (а.с. 11-27, 34-46, 52-68 т. 5), що підтверджено договором оренди, письмовою згодою орендодавця, договорами підряду з доказами про їх виконання - кошторисами, актами виконаних робіт. Однак платіжних документів про виконання орендарем зобов'язання з сплати орендної плати не надано, в приватизаційній справі такі докази відсутні, є довідка про відсутність боргу з орендної плати, але це є неналежним доказом здійснення оплати, в довідці не вказано на підставі яких документів вона надана.

Відповідно до пунктів 1 та 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (Закон України №435-IV від 16 січня 2003 року) з 1 січня 2004 року набирає чинності цей Кодекс та втрачує чинність Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року, із змінами, внесеними до нього; Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як встановлено, спірний договір був укладений 05 березня 2003 року, а тому до цивільних відносин щодо визнання його недійсним слідує застосовувати Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року.

Згідно з частиною 1 статті 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Стаття 225 Цивільного кодексу Української РСР (станом на час укладення спірного договору) передбачала, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Відповідно до частини 1 статті 4, статті 31, частини 1 статті 33 Закону Української РСР "Про власність" №697-XII від 07 лютого 1991 року (з змінами на 05 березня 2003 року) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном; управління державним майном (в тому числі адміністративно-територіальних одиниць) від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.

Згідно з статтею 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малій приватизації)" (в редакції Закону України N189/96-ВР від 15 травня 1996 року з змінами на 05 березня 2003 року) продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності є відповідно: органи приватизації, створені місцевими Радами; об'єктів приватизації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, - органи по управлінню її майном, створювані Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Покупцями об'єктів малої приватизації, відповідно до статті 5 вказаного Закону України N189/96-ВР та статті 8 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції Закону України N89/97-ВР від 19 лютого 1997 року з змінами на 05 березня 2003 року) можуть бути юридичні особи, зареєстровані на території України.

Стаття 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малій приватизації)" станом на час укладення спірного договору встановлювала способи малої приватизації - викуп та продаж на аукціоні, за конкурсом.

Обрання способу приватизації станом на час укладення спірного договору було повноваженням місцевої Ради щодо майна комунальної власності такої адміністративно-територіальної одиниці, що слідує з частини 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малій приватизації)", яка встановлювала, що місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу, повинно було здійснюватися відповідно до місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців, що передбачала частина 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малій приватизації)".

Стаття 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малій приватизації)" регулювала питання продажу майна шляхом викупу. Так, відповідно до частини 1 цієї статті викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

З наведених вище обставин слідує, що на пленарному засіданні органу місцевого самоврядування не розглядалося питання включення спірного майна до переліку майна, яке підлягає приватизації шляхом викупу, не вирішувалося питання про делегування певному органу приватизації повноважень по здійсненню продажу такого майна шляхом викупу, на вказаному засіданні розглядалося питання про приватизацію певних об'єктів, але не розглядалися питання та не було прийнято рішення з питань: способу приватизації, особи, яка може викупити таке майно, делегування повноважень на продаж майна певним органом приватизації. Крім того, в первісно виготовленому рішенні селищної ради вказані об'єкти, які мають іншу площу, ніж об'єкти, які були продані за спірним договором. А тому апеляційний господарський суд вважає, що не має належним чином прийнятого рішення власника на розпорядження майном певним способом. Продаж цього майна (приватизація шляхом викупу) здійснена без вільного волевиявлення власника майна та всупереч вказаних вище вимог закону щодо здійснення малої приватизації шляхом викупу, через що договір підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Апеляційний господарський суд вважає, що набувачі спірних об'єктів - товариство з обмеженою відповідальністю "Кримагроторг" та товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія", не знали та не могли знати про те, що Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в м. Алушта не мало право відчужувати таке майно, вони є добросовісними набувачами, але, оскільки майно вибуло з володіння власника не з його волі, без прийняття відповідного рішення про приватизацію майна шляхом викупу, тобто іншим шляхом, добросовісні набувачі зобов'язані повернути власнику (позивачу) вказане майно.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Станом на 1 січня 2004 року строк позовної давності для визнання угод недійсними, який був передбачений статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР (три рока), не сплив. А тому до заявленого позову слідує застосовувати правила про позовну давність, встановлені главою 19 Цивільного кодексу України.

Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальну позовну давність у три роки. Частина 1 статті 261 цього Кодексу передбачає, що початок перебігу позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила .

Також частина 2 статті 264 цього Кодексу встановлює, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується, що передбачає частина 3 вказаної статті.

З наданих пояснень та доказів слідує, що 07 червня 2005 року постановою слідчого по вказаній вище кримінальній справі Партенітська селищна рада була визнана цивільним позивачем (а.с. 126-127 т. 3), постанову від 15 вересня 2005 року про закриття цієї кримінальної справи (а.с. 16 т. 1) позивач отримав 15 вересня 2011 року (а.с. 15 т. 1).

Апеляційний господарський суд вважає, що про особу, через дії якої були порушені права позивача, позивач дізнався 15 вересня 2011 року, коли отримав постанову про закриття кримінальної справи. Раніше відомі дії посадовця позивача не були встановлені судовим рішенням, а тому вважати, що строк позовної давності слідує відраховувати від іншої дати, підстав не має.

На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням вказаних вище норм процесуального та матеріального права, а також відносно особи, яка не була залучена до справи - продавця за спірним договором, про права та зобов'язання якого місцевий господарський суд прийняв рішення, а тому воно підлягає скасуванню, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Партенітської селищної ради задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2012 року у справі № 5002-32/986-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі пункту прокату та будівлі медичного пункту, розташованих в м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Набережна, 4 та 5, від 05 березня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу Яременко Т.В. за реєстровим №1081, укладеного між продавцем - Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта, та покупцем - приватним підприємством "Глобус".

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагроторг" (вул. Сочинська, 4, Сімферополь, 95048; код ЄДРПОУ 31095731) на користь Партенітської селищної ради (вул. Паркова, 1, смт. Партеніт, 98542; код ЄДРПОУ 04367358) будівлю прокату, розташовану в м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Набережна, 4.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія" (вул. Фрунзенське шосе, 12 А, смт. Партеніт, Алушта, 98542; код ЄДРПОУ 32063276) на користь Партенітської селищної ради (вул. Паркова, 1, смт. Партеніт, 98542; код ЄДРПОУ 04367358) будівлю медичного пункту, розташовану в м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Набережна, 5.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді Т.П. Фенько

З.Д. Маслова

Розсилка:

1. Партенітська селищна рада (вул. Паркова, 1, Партеніт, 98542)

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит" (вул. Фрунзенське шосе, 12А, Партеніт, Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

3. товариство з обмеженою відповідальністю "Кримагроторг" (вул. Сочинська, 4, Сімферополь, 95048)

4. товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія" (вул. Фрунзенське шосе, 12А, Партеніт, Алушта, 98542)

5. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

6. Представництво Фонду майна Автономної Республіки Крим в місті Алушта (пл. Совєтська, 1, Алушта, 98500)