Постанова

від 16.08.2012 по справі 1570/1100/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/1100/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0000142301 від 01.02.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта» (далі -ТОВ «Еліта») до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі -Ізмаїльська ОДПІ Одеської області ДПС), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 01.02.2012 року № 0000142301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 119667 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4 грн.

У своєму позові позивач зазначив, що не згоден з податковим повідомленням-рішенням, яке він оскаржує, складеним за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»за лютий-травень 2011 р. Позивач пояснив, що викладені в акті перевірки підстави позбавлення ТОВ «Еліта»права на податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»зводяться до твердження про те, що адреса останнього, зазначена у податкових накладних у період лютий-травень 2011 року не відповідає його фактичному місцезнаходженню, що є порушенням порядку заповнення податкових накладних і позбавляє позивача права на податковий кредит за цими накладними. Такий висновок відповідача ґрунтується на підставі акту перевірки від 19.12.2011 р. № 111243/23-11/34827449, складеного працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва з приводу повернення поштового конверта через неможливість його вручення адресату, на підставі чого податковим органом встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. При цьому, позивач вказує, що 03.10.2011 р. податковим органом було складено акт з питання перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження ПП «Дніпрорембуд-Сервіс».

Однак, позивач наполягає на тому, що жодних фактів, які б свідчили, що ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»не знаходилося в першій половині 2011 року за адресою, вказаною у виданих цих підприємством податкових накладних, у відповідача не має, а, отже, на думку, позивача не має підстав для твердження про відсутність у ТОВ «Еліта»права на податковий кредит в лютому-травні 2011 року.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 56-59 т.1), в яких зазначив, що на адресу Ізмаїльської ОДПІ надійшов лист ДПІ у Печерському районі м. Києва, яким направляється акт про неможливість проведення позапланової документальної перевірки контрагента позивача ПП «Дніпрорембуд-Сервіс». Взаємовідносини позивача та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»встановлені за період лютий-травень 2011 року.

Відповідач вказує на те, що за результатами аналізу відповідно до автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП»та АІС «Бест Звіт»не встановлено наявності у ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»власних, орендованих, одержаних по договору лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Крім того, у наданих до перевірки податкових накладних вказано місцезнаходження ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»: м. Київ, вул. П. Мирного, 11. Проте, як зазначалося вище, перевіркою встановлено, що вказане підприємство за цією адресою не знаходиться, а відомості щодо змін до установчих документів юридичної особи за період проведення перевірки не надходили.

Таким чином, на думку відповідача, вказана адреса ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»в податкових накладних не відповідає дійсності та вимогам законодавства, а тому податкові накладні, які виписані ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»ТОВ «Еліта»заповнені з порушенням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, отже сума податку на додану вартість у розмірі 119667 грн. за будівельно-монтажні роботи не може бути віднесена до складу податкового кредиту позивача у зв'язку з порушенням порядку заповнення податкових накладних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Еліта»23.06.1997 року зареєстровано виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради народних депутатів як юридична особа, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації № 168.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200005060 (іпн -190518015020) товариство зареєстровано платником податку на додану вартість 06.10.1997 р. (а.с. 30 т. 1).

ТОВ «Еліта»має ліцензію, видану інспекцією ДАБК в Одеській області серії АВ № 489475 строком дії з 26.01.2010 р. по 26.01.2013 р. на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (а.с. 66,68 т. 1).

З 16.01.2012 року по 20.01.2012 року Ізмаїльською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Еліта»(код ЄДРПОУ -19051804) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»(код ЄДРПОУ -34827449) за період лютий-травень 2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 24.01.2012 р. № 0147/2301/19051804 (а.с. 7-15 т. 1).

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Міністерством Юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Еліта»вимог п. 45.2 ст. 45, п. 201.1, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, який належить сплаті до бюджету у сумі 119667 грн., у тому числі: за лютий 2011 року -на суму 4939 грн., за березень 2011 року -на суму 28895 грн., за квітень 2011 року -на суму 36209 грн., за травень 2011 року -на суму 49624 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 року № 0000142301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Еліта»за платежем податку на додану вартість на суму 119671 грн., в тому числі за основним платежем -119667 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -4 грн. (а.с. 6 т. 1).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Як вбачається зі змісту акту перевірки ТОВ «Еліта»від 24.01.2012 р. № 0147/2301/19051804 встановлені порушення ТОВ «Еліта»пов'язуються відповідачем із висновками акту перевірки, складеного відносно контрагента позивача -ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», у зв'язку з відсутністю останнього за юридичною адресою, а також відсутністю умов для ведення ним господарської діяльності.

Судом встановлено, що 01.02.2011 року між ТОВ «Еліта»(генпідрядник) та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»(субпідрядник) було укладено договір виконання робіт № 4, відповідно до якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на власний ризик, своїми силами і засобами виконати на умовах субпідряду будівельні, монтажні, роботи по поточному ремонту та інші види будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації, а генпідрядник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (а.с. 82-84 т. 1).

Виконання зобов'язань за договором проводилося у лютому-травні 2011 року, про що свідчать:

акти виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 92-200 т. 1, 1-71 т. 2);

податкові накладні, виписані ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»позивачу (а.с. 16-28,31 т. 1);

копії платіжних доручень, завірені печаткою та підписом посадової особи Державного ощадного банку України (а.с. 85-91 т. 1) між платником ТОВ «Еліта»та отримувачем ПП «ВКФ»Сельпроммаш». Уточнюючими розрахунками від 16.08.2011 р. № 33785, № 33784, №33781, від 22.08.2011 р. № 35083 ТОВ «Еліта» змінено за період лютий-травень 2011 р. контрагента з ПП «ВКФ «Сельпроммаш»на ПП «Дніпрорембуд-Сервіс».

Крім того, в матеріалах справи міститься договір № 20 про відступлення права вимоги (цесії) від 03.06.2011 р., укладений між первісним кредитором ТОВ «Еліта»та новим кредитором ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», згідно з розділом 1 якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги, а новий кредитор приймає право вимоги грошових коштів від ПП «ВКФ»«Сельпроммаш»(надалі боржник), що належне первісному кредитору у зв'язку з помилковим перерахуванням коштів. З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, які виникли в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору (а.с. 238-239 т. 1).

Як зазначено відповідачем та підтверджується матеріалами справи виконання умов договору від 01.02.2011 р. № 4 проводилось переважно бюджетним установам: Дмитрівській сільській раді, КП «Жилсервіс-2», Новоселівській сільський раді, управлінню капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, відділу капітального будівництва, регіонального розвитку та містобудування Ізмаїльської районної державної адміністрації, ДП «Ізмаїльській морський торгівельний порт», а також МПП «Кінгс»(а.с. 92-130 т. 2).

Крім того, судом досліджено відзив управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради від 08.06.2012 р. № 116 (а.с. 67 т. 1), яке підтверджує, що у 2011 році ТОВ «Еліта»виконувало функції генерального підрядника по виконанню капітальних ремонтів на наступних обєктах: ДУЗ № 33 «Теремок»у м. Ізмаїлі по вул. Шевченко 5/1, адміністративної будівлі по пр. Суворова, 62, реконструкція ВНС 2 підйому «Крепость»по вул. Фанагорійській, 6, капітальний ремонт даху ЗШ №11 по пр. Суворова, 186. Управління зазначає, що ТОВ «Еліта»повністю виконало свої договірні зобов'язання.

Крім того, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на період здійснення господарських операцій з ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»(лютий-травень 2011 року) останнє було зареєстровано у встановленому законом порядку, відомості про вказану юридичну особу були підтверджені (а.с 75-80 т. 2).

Отже, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У разі ж перебування підприємства на час здійснення господарської операції у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності у цього підприємства свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, підстави для висновку про відсутність у такого підприємства права на видачу податкових накладних лише в силу факту подальшого скасування реєстрації такого суб'єкта господарювання відсутні.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 31 січня 2011 р. № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання». Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес»проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Судом прийнято до уваги, що позивач отримав від свого контрагента ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»копію ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції серії АВ № 445264 строком дії з 28.11.2008 р. по 18.04.2012 р. (а.с. 228-232 т. 1) на провадження господарської діяльності у сфері створення об'єктів архітектури, що свідчить про відповідну спеціалізацію зазначеного контрагента та його можливість виконати замовлені роботи.

Також судом взято до уваги, що відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА № 398675 видами діяльності за КВЕД ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»є будівництво будівель, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, виготовлення каркасних конструкцій і покрівель, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, діяльність у сфері інжинірингу (а.с. 235 т. 1), підприємство взято на облік платника податків Васильківською об'єднаною ДПІ(а.с. 237 т. 1), було зареєстровано платником податку на додану вартість (іпн -348274404038) (а.с. 236 т. 1).

Відповідно до п. 2 наказу ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»(дійсного на час здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 6.2 вказаного Порядку передбачено, що податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

На думку відповідача, оскільки актом перевірки ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»від 19.12.2011 р. № 111243/23-11/34827449 встановлено незнаходження підприємства за вказаною юридичною адресою, то операції з ТОВ «Еліта», які відбувались у лютому-травні 2011 року також не підтверджуються.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки ТОВ «Еліта»має всі документальні підтвердження виконання своїх договірних зобов'язань, в свою чергу, його контрагент ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»у період лютий-травень 2011 року було зареєстровано у встановленому законодавством порядку, відомості щодо цієї юридичної особи були підтверджені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість, відомостей щодо незнаходження його за юридичною адресою у вказаний період не має.

Крім того, до суду надана копія нотаріально завіреної заяви директора ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»ОСОБА_1, якою остання підтверджує здійснення підприємством діяльності виключно в межах діючого законодавства України, а усі пояснення щодо непричетності ОСОБА_1 до діяльності ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»надані раніше правоохоронним органам були здійснені нею під тиском (а.с. 206 т. 1).

Таким чином, висновок податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість по відносинам з контрагентом ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»у період лютий-травень 2011 року не доведений належним чином.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість за лютий-травень 2011 року у сумі 119 667 грн.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000142301 від 01.02.2012 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби №0000142301 від 01.02.2012 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16.08.2012 року.

Суддя П.П. Марин

16 серпня 2012 року.

.