Постанова

від 07.08.2012 по справі 2а-9690/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2012 року 11:04 № 2а-9690/12/2670

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київопорядкомплект»

до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2012 р. № 0001992270 та № 0001982270

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

представники сторін:

від позивача: Кулинич ВП. (довіреність № б/н від 15.12.2011 р.)

від відповідача : Шуневич В.В. (довіреність № 200/9/10-011 від 16.03.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.08.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Київопорядкомплект»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2012 р. № 0001992270 та № 0001982270.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-9690/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 07.08.2012 р.

В судовому засіданні 07.08.2012 р. представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 01.06.2012 р. № 0001992270 та № 0001982270.

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 0012402310.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, абз.4 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), абз. «в»п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток у сумі 18 990,00 грн. та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) щодо завищення суми ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2 Декларації з ПДВ) за вересень 2009 року у розмірі 36184.00 грн. та заниження суми ПДВ яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточною звітного періоду (р. 27 Декларації з ПДВ) на загальну суму 200 000,00 грн., а саме: за вересень 2009 року в розмірі 163 816,00 грн. та за жовтень 2009 року в розмірі 36 184,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Київопорядкомплект»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарських взаємовідносинах із ТОВ «БК «Мастерклас»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, абз.4 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), абз. «в»п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на прибуток у сумі 18 990,00 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суми ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2 Декларації з ПДВ) за вересень 2009 року у розмірі 36184.00 грн. та занижено суму ПДВ яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточною звітного періоду (р. 27 Декларації з ПДВ) на загальну суму 200 000,00 грн., а саме: за вересень 2009 року в розмірі 163 816,00 грн. та за жовтень 2009 року в розмірі 36 184,00 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що за наслідками зазначеної перевірки позивача щодо правовідносин із контрагентом ТОВ «БК «Мастерклас», було встановлено, що станом на час перевірки зазначений контрагент має стан -«Припинено, але не знято з обліку», остання декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «БК «Мастерклас»подана до Печерської ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва ДПС за 9 місяців 2009 року (декларація має статус «до відома», тобто не визнана як податкова), остання декларація з ПДВ подавалась за жовтень 2009 року (яка має статус «до відома», тобто не визнана як податкова), відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, кількість працюючих згідно податкового розрахунку комунального податку за 3 квартал 2009 р. - 1 чол.

Зважаючи на зазначене, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем ст.203, ст.215, ст.228, ст.662, ст.655, ст.656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Крім того, як було наголошено представником відповідача, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2011 року по справі № 1-1457/11 було засуджено громадянина ОСОБА_5 за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст.27 ч.2 ст.205 КК України, в тому числі і в частині співучасті вчинення з невстановленими особами фіктивного підприємництва, тобто перереєстрації ТОВ «БК Мастерклас»на гр. ОСОБА_6 з метою прикриття незаконної діяльності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 10.05.2012 р. № 543/22-70 та наказу від 08.05.2012 р. № 597 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, згідно з п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, та на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюка М.О. від 13.02.2012 р., була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Київопорядкомплект»(код за ЄДРПОУ 05503326) (далі також - ПАТ «Київопорядкомплект») з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «БК «Мастерклас»(код ЄДРПОУ 35759679) за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 133/1-22-70-05503326 від 23.05.2012 р., в якому встановлено порушення позивачем вимог абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, абз.4 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), абз. «в»п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток у сумі 18 990,00 грн. та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) щодо завищення суми ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2 Декларації з ПДВ) за вересень 2009 року у розмірі 36184.00 грн. та заниження суми ПДВ яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточною звітного періоду (р. 27 Декларації з ПДВ) на загальну суму 200 000,00 грн., а саме: за вересень 2009 року в розмірі 163 816,00 грн. та за жовтень 2009 року в розмірі 36 184,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 01.06.2012 р. № 0001992270, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 250 000,00 грн., втому числі основного платежу 200 000,00 грн. та штрафних санкцій 50 000,00 грн. ;

- від 01.06.2012 р. № 0001982270, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 22 800,75 грн., втому числі основного платежу 18 990,00 грн. та штрафних санкцій 3 810,75 грн.

Однак, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 01.06.2012 р. № 0001992270 та № 0001982270, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як свідчать обставини справи, для проведення перевірки своєчасності відображення позивачем в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТОВ «БК «Мастерклас»(код ЄДРПОУ 35759679) були використані документи, надані посадовими особами підприємства ПАТ «.Київопорядкомплект», а також документи, що були наявні співробітниками СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС:

- постанова слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюка М.О. від 13.02.2012 р.;

- протокол допиту свідка гр. ОСОБА_5 від 11.01.2012 року;

- протокол додаткового допиту свідка гр. ОСОБА_6 від 01.12.2011 року;

- постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2011 року по справі № 1-1457/11;

- акт здачі-прийняття робіт від 30.09.2009 року;

- податкова накладна від 30.09.2009 року № 145;

- договір поручення від 07.11.2011 року;

- акт прийому-передачі документів від 07.11.2011 року;

- постанова про порушення кримінальної справи від 16.12.2011 року;

- довідка СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві;

- довідка ПАТ «.Київопорядкомплект»від 16.05.2012 року № 2-13-183.

Так, в ході проведення зазначеної перевірки, контролюючим органом було встановлено наступне.

Підприємством ПАТ «Київопорядкомплект»до перевірки не було надано первинні документи по взаємовідносинах із ТОВ «БК «Мастерклас»(код ЄДРПОУ 35759679), у зв'язку з тим, що оригінали первинних бухгалтерських документів ПАТ «Київопорядкомплект», в тому числі по взаємовідносинах з вищевказаним контрагентом було викрадено, та по даному факту (вчинення злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України) 16.12.2011 року порушено кримінальну справу № 07-12830 (постанова старшого слідчого СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві від 16.12.2011 року).

Зважаючи на це, жодних первинних документів по взаємовідносинах із ТОВ «БК «Мастерклас»не було надано позивачем і до матеріалів справи.

Перевірку було проведено на підставі завірених копій первинних документів ПАТ «Київопорядкомплект»по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «БК «Мастерклас», наданими співробітниками СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

В ході перевірки було встановлено, що між підприємствами ПАТ «Київопорядкомплект»та ТОВ «БК «Мастерклас» було укладено угоду на надання ремонтних робіт.

Подальшою перевіркою встановлено також наступне.

ТОВ «БК «Мастерклас»(код за ЄДРПОУ 35759679) зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 10701020000032112 від 18.02.2008 року.

Директор та головний бухгалтер - ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_4).

Засновники: ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_4), ОСОБА_8 (іпн. НОМЕР_5).

Юридична адреса підприємства: 01024, м. Київ. вул. Богомольця, 6.

На дату складання Акта перевірки ТОВ «БК «Мастерклас»має стан -«Припинено, але не знято з обліку».

Відповідно бази облікових даних ТОВ «БК «Мастерклас», остання декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «БК «Мастерклас»подана до Печерської ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва ДПС за 9 місяців 2009 року (декларація має статус «до відома», тобто не визнана як податкова), остання декларація з ПДВ подавалась за жовтень 2009 року (яка має статус «до відома», тобто не визнана як податкова).

Згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, по ТОВ «БК «Мастерклас»встановлено наступне.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Кількість працюючих згідно податкового розрахунку комунального податку за 3 квартал 2009 р. - 1 чол.

В зв'язку з тим, що підприємством ТОВ «БК «Мастерклас»до ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС не було подано жодного додатку К1 до декларацій з податку на прибуток та в деклараціях в рядку 7 «Амортизаційні відрахування»відсутні будь-які нарахування, тому не є можливим встановити наявність основних засобів на підприємстві та залишків товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, не можливо встановити амортизаційні відрахування підприємства.

Фактично, згідно податкової звітності, у ТОВ «БК «Мастерклас»відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, які виконуватись протягом перевіряємого періоду, що підтверджується податковою звітністю по ТОВ «БК «Мастерклас».

Таким чином, зазначені операції між позивачем та ТОВ «БК «Мастерклас»не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Отже, наслідком діяльності ТОВ «БК «Мастерклас»є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, задекларовані показники ТОВ «БК «Мастерклас»від постачальників та покупців не спричиняють реального настання правових наслідків.

Також, згідно постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюка М.О. від 13.02.2012 р., було встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі міста Києва знаходиться кримінальна справа № 71-00226, порушена щодо невстановлених слідством осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 КК України.

Проведеним слідством в справі встановлено, що гр. ОСОБА_5, спільно з невстановленою особою на ім'я «ОСОБА_10»протягом 2008-2011 р.р., з метою прикриття незаконної діяльності організували створення та перереєстрацію на підставних осіб ряду суб'єктів господарської діяльності, що мають ознаки «фіктивності», а саме: ТОВ «БК «Мастерклас» (код 35759679), ТОВ «Трімком»(код 36884556), ТОВ «Сітіінвестбуд»(код 35745210), ТОВ «ТПП»(код 36266062), ТОВ «Уютторг»(код 37210992), ТОВ «Демос-КМ»(код 32596892), ТОВ «Тантал-1»(код 34530882) та ряд інших СГД.

Крім того, в період 2008-2011 р.р., вказаними особами були використані перелічені фіктивні підприємства під час здійснення злочинної діяльності, а саме мінімізації податкових зобов'язань суб'єктів господарювання - контрагентів, шляхом безпідставного завищення податкового кредиту по начеб - то проведених операціях купівлі-продажу ТМЦ, виконання робіт, надання послуг, а також для заволодіння чужим майном - грошовими коштами державних (комунальних) підприємств, шляхом документального оформлення безтоварних операцій, а таким чином, шляхом використання завідомо підроблених документів.

Проведеним аналізом виписок про рух коштів по рахунках зазначених фіктивних підприємств, встановлені суб'єкти господарювання - контрагенти, які скористались послугами угрупування та за рахунок документального оформлення безтоварних операцій з вищевказаними фіктивними підприємствами, безпідставно сформували податковий кредит та валові витрати.

Серед таких суб'єктів господарювання - контрагентів встановлено ПАТ «Київопорядкомплект»(код 05503326).

Так, згідно протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_5 від 11.01.2012 року, було встановлено, що приблизно в 2005 році давній товариш гр. ОСОБА_5 - ОСОБА_10, з яким він познайомився на ринку у 1998 році, запропонував йому заробити грошей на що гр. ОСОБА_5 погодився, у зв'язку зі складним матеріальним становищем. Суть його роботи полягала у пошуку людей для гр-на ОСОБА_10, на яких в подальшому реєструвались підприємства і за вказані дії ОСОБА_10 платив гр. ОСОБА_5 гроші. В період 2008-2011 років на прохання гр-на ОСОБА_10 та у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, за грошову допомогу, без мети здійснення господарської діяльності, на гр. ОСОБА_5, його дружину гр-ку ОСОБА_12, його прийомну доньку гр-ку ОСОБА_6 та її чоловіка гр. ОСОБА_9, громадянина Республіки Молдова, юристами компанії гр-на ОСОБА_10 було зареєстровано ТОВ «Трімком»(код 36884556), ТОВ «Уютторг»(код 37210992), ТОВ «БК «Мастерклас»(код 35759679) , ТОВ «Тантал 1»(код 34530828) та ТОВ «ТПП». Реєстрація вказаних підприємств гр. ОСОБА_5 та членами його сім'ї здійснювалась без мети здійснення господарської діяльності, а лише за грошову винагороду за його проханням до дружини, дочки та зятя на прохання гр-на ОСОБА_10. Жодного разу ні гр. ОСОБА_5, ні члени його сім'ї печаток ТОВ «Трімком»(код 36884556), ТОВ «Уютторг»(код 37210992), ТОВ «БК «Мастерклас»(код 35759679), ТОВ «Тантал 1»(код 34530828) та ТОВ «ТПП»не бачили та не отримували, фінансово-господарських операцій, як директора підприємств не проводили, вказані підприємства зареєстрували лише заради отримання матеріальної винагороди без мети здійснення господарської діяльності.

Згідно протоколу додаткового допиту свідка гр. ОСОБА_6 (директора та головного бухгалтера ТОВ «БК «Мастерклас») від 01.12.2011 року, було встановлено наступне.

Приблизно в 2008 році на прохання батька (гр. ОСОБА_5) гр-ка ОСОБА_6 підписала ряд документів по перереєстрації на себе підприємства ТОВ «Будівельна компанія «Мастерклас»(код 35759679) , як їй пізніше вже стало відомо. Реєстрація вказаного підприємства проходила наступним чином, за гр. ОСОБА_5 вона приїжджала у вказане ним місце, де її зустрічали невідомі особи, на її думку це були юристи, які надавали для підпису ряд невідомих документів, які вона на їх прохання підписувала, підписані документи вказані громадяни забирали їх собі. Разом з юристами гр-ка ОСОБА_6 також їздила у декілька банків де на їх прохання також підписувала документи, як її пізніше стало відомо це були документи на відкриття рахунку, після їх підписання гр-ка ОСОБА_6 все віддавала їм. Печатку ТОВ «БК»Мастерклас»ніколи не отримувала та ніколи не бачила, особисто нікого не уповноважувала її отримувати в дозвільній системі. Статутний фонд ТОВ «БК Мастерклас»не формувала, майно до нього не вносила та не від кого не отримувала. Податкову звітність ТОВ «БК «Мастерклас»(код 35759679) ніколи не формувала, не підписувала та не подавала до контролюючих органів. Жодних фінансово-господарських операцій з контрагентами ТОВ «БК «Мастерклас»гр-ка ОСОБА_6, як «формальний»директор вказаного підприємства, не проводила і жодних договорів, накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт та інших фінансово-господарських документів гр-ка ОСОБА_6 ніколи не підписувала, товарів (робіт, послуг) ніколи не отримувала та не надавала. Взагалі системою «Клієнт Банк»гр-ка ОСОБА_6 не вміє користуватись. Під час того як невстановлені особи здійснювали від її імені, як директора та засновника ТОВ «БК Мастерклас»протиправну господарську діяльність в період 2008-2010 років, гр-ка ОСОБА_6 навчалась в Міжрегіональній академії управління персоналом і фактично не могла бути керівником ТОВ «БК Мастерклас», тим більше проводити господарську діяльність, так як у неї не було відповідної освіти та часу.

На протязі 2008-2010 року декілька разів вона на прохання гр-на ОСОБА_5 підписувала документи по ТОВ «БК Мастерклас», суть та зміст яких гр-ці ОСОБА_6 не відомі, та які підвозили їй по місцю її проживання. Гр-ці ОСОБА_6 не відомо про те, що ТОВ «БК»Мастерклас»визнано банкрутом, жодних дій щодо банкрутства вказаного підприємства вона не вчиняла.

Крім того, на прохання гр-на ОСОБА_5 на її матір гр-ку ОСОБА_12 та її чоловіка гр-на ОСОБА_9 за аналогічних обставин також було зареєстровано підприємства, назви яких вона не пам'ятає.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2011 року по справі №1-1457/11, було визнано винним гр-на ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.205 КК України, в тому числі і в частині співучасті вчинення з невстановленими особами фіктивного підприємництва, тобто перереєстрації ТОВ «БК Мастерклас»на гр. ОСОБА_6 з метою прикриття незаконної діяльності.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини ПАТ «Київопорядкомплект»із ТОВ «БК «Мастерклас»носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦКУ), волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦКУ).

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «,Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно абз.4 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих фондів.

Відповідно до абз. «в»п.п. 138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, в тому числі витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання, амортизація, ремонт та інше.

Враховуючи те, що дійсність взаємовідносин між ПАТ «Київопорядкомплект»та ТОВ «БК «Мастерклас»не підтверджена жодними доказами у справі, та керуючись вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), Акт здачі-прийняття виконаних робіт підприємств ТОВ «БК «Мастерклас», не може бути прийнятий судом до уваги.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу про те, що підприємством ПАТ «Київопорядкомплект»було порушено вимоги абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, абз.4 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), абз. «в»п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, що призвело до завищення валових витрат підприємства на загальну суму сумі 76 248,00 грн., а відповідно до заниження податку на прибуток у сумі 18 990,00 грн.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №167/98-ВР із змінами та доповненнями (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного період) визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами п.9.1, п.9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом».

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 2333/2037 (із змінами та доповненням) (далі - Порядок № 165), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи..

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено фіктивність взаємовідносин між ПАТ «Київопорядкомплект» із ТОВ «БК «Мастерклас»(що вчинені виключно в паперовому виді), то відповідно суд погоджується із позицією податкового органу, що до уваги не можуть бути прийняті податкові накладні, виписані від імені ТОВ «БК «Мастерклас».

Відповідно до положень п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. №1 65, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зважаючи на викладене вище в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується з висновком відповідача про те, що в порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ПАТ «Київопорядкомплект»за перевіряємий період було завищено податковий кредит у сумі 200 000,00 грн., що призвело до:

- завищення підприємством суми ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2 Декларації з ПДВ) за вересень 2009 року у розмірі 36 184,00 грн.;

- заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 27 Декларації з ПДВ) на загальну суму 200 000,00 грн., а саме:

- за вересень 2009 року у розмірі 163 816,00 грн.;

- за жовтень 2009 року у розмірі 36 184,00 грн.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як було зазначено вище, та підтверджується матеріалами справи, остання декларація з податку на прибуток підприємства ТОВ «БК «Мастерклас»була подана до Печерської ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва ДПС за 9 місяців 2009 року (декларація має статус «до відома», тобто не визнана як податкова), а остання декларація з ПДВ подавалась ТОВ «БК «Мастерклас»за жовтень 2009 року (яка має статус «до відома», тобто не визнана як податкова).

Отже, сторони таких правовідносин не могли не усвідомлювати протиправності своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства, а відповідно прагнули настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «БК «Мастерклас»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

В силу положень ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: «…при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі».

Як було встановлено вище, в матеріалах справи є наявною постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2011 року по справі №1-1457/11, якою було визнано винним гр-на ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.205 КК України, в тому числі і в частині співучасті вчинення з невстановленими особами фіктивного підприємництва, тобто перереєстрації ТОВ «БК Мастерклас»на гр. ОСОБА_6 з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 07.08.2012 р.