Постанова

від 07.08.2012 по справі 19/018-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2012 № 19/018-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

секретарі судового засідання Анісімовій М.О.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 07.08.2012 року по справі № 19/018-12 (в матеріалах справи)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженої відповідальності «Державна акціонерна компанія «Інжбудкомплекс» на рішення господарського суду Київської області № 19/018-12 від 18.06.2012 року (Повний текст рішення складено і підписано 19.06.2012) (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровід»

про стягнення 147 386,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2012р. у справі №19/018-12 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровід» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» 66309 (шістдесят шість тисяч триста дев'ять) грн. 85 коп. - пені, 397 (триста дев'яносто сім) грн. 85 коп,-3% річних, 265 (двісті шістдесят п'ять)грн. 24 коп.- інфляційних витрат, 1380 (одну тисячу триста вісімдесят) грн. 55 коп.- витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2012р. у справі №19/018-12 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що висновки суду викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, а також оскаржуване рішення прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20.06.2011 р. між позивачем (за договором -підрядник) та відповідачем (за договором -замовник) було укладено Договір підряду № 20-06/11, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати роботи з прокладання водопровідної мережі на об'єкті "Будівництво інженерних мереж для спортивної споруди зі штучним льодовим покриттям на вул. Міста Шалетт, 6 у місті Києва", а замовник зобов'язується в межах вартості договору прийняти та сплатити Підряднику за підрядні роботи визначену цим договором грошову суму в порядку та строк, визначений цим договором (п. 1.1. договору).

У п. 2.1. договору передбачено, що ціна договору є динамічною та визначається у Додатку № 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як випливає зі змісту вказаної статті, предметом договору підряду є саме результат виконаних робіт.

Відповідно до ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.5 договору, після виконання окремих етапів, та по закінченню всіх робіт замовник сплачує підряднику за виконані протягом вказаного етапу роботи та матеріали, використані протягом того ж самого етапу, за вирахуванням матеріалів, сплачених з авансу. Розрахунок проводиться протягом 5 банківських днів з дня підписання належним чином уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі робіт (ф. КБ-2) та довідки (ф. КБ-3).

Підрядник протягом дії даного договору до 28 числа кожного звітного місяця передає замовнику для оформлення відповідні довідку (ф. КБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (ф. КБ-2). Замовник зобов'язується не пізніше 30 числа звітного місяця підписувати та направляти підряднику довідку (ф. КБ-3) та акт приймання-передачі виконаних робіт (ф. КБ-2), або мотивовану відмову на адрес підрядника з переліком недоробок та зауважень до викопаних робіт (п. 2.6. договору).

Як зазначає позивач, ним були виконані за договором роботи на загальну суму 407598,91 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (типова форма № КБ-3) за липень, жовтень та грудень 2011 року, а також актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року, жовтень 2011 року, грудень 2011 року (типова форма № КБ-2в) та Актом № 000001412 здачі прийняття робіт за грудень місяць 2011 р.

Втім, відповідач за виконані роботи розрахувався частково, сплативши 268756,17 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача.

Отже, за твердженням позивача, заборгованість відповідача за виконані на підставі Договору підряду № 20-06/11 від 30.06.2011 р. роботи становить 138842,74 грн.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання виконав не в повному обсязі, перерахувавши 749 700,00 грн., в наслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 97 244,40 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до положень ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частина 1 ст. 853 ЦК України встановлює послідовність реалізації обов'язку про прийняття роботи замовником: 1) прийняти роботу; 2) оглянути її; 3) в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це. Огляд повинен проводитись ретельно, оскільки на замовника покладаються негативні наслідки неналежного огляду.

Прийняттю підлягає не будь-яка робота, а лише та, яка виконана відповідно до договору підряду. Замовник приймає результат, який відповідає умовам зафіксованим у договорі, квитанції, наряді-замовленні, проектній документації. Відсутність заяви замовника позбавляє його права посилання у подальшому на виявлені ним відступи або недоліки. Якщо замовник приймає результат роботи без проведення перевірки, він позбавляється права посилатися на наявність явних недоліків у результаті роботи. Отже, явні недоліки повинні виявлятися безпосередньо при прийнятті результату робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо замовник при прийнятті роботи у підрядника та при виявленні відступів від умов договору або інших недоліків не зробить заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено судом першої інстанції, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (типова форма № КБ-3) за грудень 2011 року на суму 72 533,74 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року були вручені належним чином представнику відповідача лише 11.05.2012 р., тобто після звернення позивача до суду з даним позовом, що суперечить приписам п. 2.6. договору, щодо строків передачі для оформлення довідки (типова форма № КБ-3) та акту приймання-передачі виконаних робіт (типова форма № КБ-2в).

Відповідно до викладеного, з урахуванням підписаних між сторонами актів виконаних робіт, та довідок і актів надісланих не належним чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення 66309,00 грн., що виникла на підставі підписаного повноважними представниками та скріпленого печатками сторін Акту № 000001412 від 29.12.2011 р. здачі прийняття робіт за грудень місяць 2011 р.

Згідно положення ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Положенням ч. 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області № 19/018-12 від 18.06.2012 року відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженої відповідальності «Державна акціонерна компанія «Інжбудкомплекс» на рішення господарського суду Київської області № 19/018-12 від 18.06.2012 року - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області № 19/018-12 від 18.06.2012 року - без змін.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи № 19/018-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Сулім В.В.