Постанова

від 15.08.2012 по справі 5017/1265/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р.Справа № 5017/1265/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Сидоренко М.В., Аленіна О.Ю.,

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області

від 05.06.2012р.

у справі № 5017/1265/2012

за заявою Приватного підприємства „Рав-Мікробуд"

до боржника Приватного підприємства „Давелоп інвестменеджмент"

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 02.08.2012р., яка надіслана учасникам процесу 03.08.2012 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 15.08.2012р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

23.04.2012р. Приватне підприємство „Рав-Мікробуд" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою до Приватного підприємства „Девелоп Інвестменеджмент", в якій просило порушити справу про банкрутство Приватного підприємства „Давелоп-Інвестменеджмент"; визнати банкрутом Приватне підприємство „Давелоп-Інвестменеджмент" з підстав передбачених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заява обгрунтована тим, що ПП „Давелоп-Інвестменеджмент" має заборгованість перед ПП „Рав-Мікробуд" в сумі 8 360, 00 грн, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу товарів від 04.03.2011р., підприємство відсутнє за юридичною адресою.

Постановою Господарського суду Одеської області від 05.06.2012р. (суддя Бахарєв Б.О.) визнано банкрутом Приватне підприємство „Давелоп-Інвестменеджмент" (65029, м. Одеса, вул. Осипова, 8, кв.34, код ЄДРПОУ 36794845); відкрито відносно Приватного підприємства „Давелоп-Інвестменеджмент" ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -Приватне підприємство „Рав-Мікробуд" (65012, вул. Пантелеймонівська, буд.70, кв.65, код ЄДРПОУ 37549302); зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження; припинено повноваження органів управління банкрута, а також припинено повноваження власників майна банкрута; зобов'язано ліквідатора опублікувати відомості про визнання Приватного підприємства „Давелоп-Інвестменеджмент" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах (газети Урядовий кур'єр та Голос України) за рахунок банкрута у п'ятиденний строк; скасовано заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів.

Постанова мотивована тим, що керівни органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, а також присутні ознаки припинення боржником підприємницької діяльності.

Не погодившись з вищезазначеною постановою Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 05.06.2012р. у справі №5017/1265/2012 та поновити провадження у справі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що у зв'язку із неможливістю погашення ПП „Давелоп інвестменеджмент" боргу та не знаходження підприємства за юридичною адресою ПП „Рав-Мікробуд" звернулось 23.04.2012р. до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство до ПП „Давелоп інвестменеджмент" з підстав передбачених ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме в зв'язку з відсутністю боржника за юридичною адресою.

В обгрутування такого звернення був покладений витяг з ЄДРПОУ від 26.04.2012р. де зазначено, що боржник ПП „Давелоп інвестменеджмент" за юридично адресою не знаходиться ( а.с.31-34).

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 зазначеного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до реєстру, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Згідно з приписами статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передбачено порядок та підстави для внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Отже, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника-юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно до приписів частини 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у контексті вказаної норми при розгляді справи про визнання відсутнього боржника банкрутом за правилами статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи, факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Крім того, відповідно до пункту 104 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство" роз`яснено, що процедура банкрутства передбачає можливість порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси у з зв'язку визнанням банкрутом ПП „Давелоп інвестменеджмент" не може реалізувати свої обов'язки та права, передбачені Законом України „Про державну податкову службу в Україні" щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, а саме: по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки органи державної податкової служби після отримання ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „Давелоп інвестменеджмент" мали можливість здійснити позапланову перевірку банкрута, про що свідчить ухвала суду від 27.04.2012р., якою було зобов'язано орган ДПІ у Приморському районі м. Одеси провести позапланову перевірку підприємства.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає, що Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси відповідно до положень пунктів 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України мала можливість провести позапланову невиїзну перевірку у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Тобто наведена норма закону кореспондується з приписами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та відповідно свідчить що процесуальні дії у справі про банкрутство за законом не є перешкодою для контролюючого органу при проведенні перевірки.

Наведене вище свідчить про обґрунтованість прийнятої оскаржуваної постанови господарським судом та унеможливлює задоволення скарги, оскільки саме відповідні процесуальні дії суду що передумовлені ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані відповідно до вимог закону та у повному обсязі, а саме наявними у справі доказами підтверджено відсутність боржника за юридичною адресою.

Відповідно до вимог статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, згідно п.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до приписів статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453-VI), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з додерженням норм матеріального та процесуального права, а відтак остання підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.99,101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову Господарського суду Одеської області від 05.06.2012 р. по справі №5017/1265/2012-залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 16.08.2012р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Сидоренко М.В. Аленін О.Ю.