Ухвала

від 01.08.2012 по справі 2а-8700/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8700/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю представника позивача Мартинюк Н.М.

представників відповідача Мартинова К.В., Воєводіна Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 009802312/0 від 31.12.2010 р., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 009802312/0 від 31.12.2010 р..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представники позивачів до суду з'явилися, апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін, з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києві була проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Укрєвробізнес»за період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р., за результатами якої було складено Акт №4637/23-12/20027449 від 23.12.2010р.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, позивачем завищено залишок від'ємного значення (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ) поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 3605793,89 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування в розмірі 3605793,89 грн., в тому числі: за серпень 2008 року на суму 2927588,71 грн., за вересень 2008року на суму 386491,32 грн.; за жовтень 2008 року на суму 11462,75 грн., за листопад 2008 року на суму 253704,44 грн., грудень 2008 року на суму 26546,67 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0009802312/0 від 31.12.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 3605794,00 грн. та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1802897,00 грн.

Прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення було мотивовано висновками акту перевірки про те, що TOB «АСТІ (Україна)»до складу податкового кредиту з ПДВ віднесло суми ПДВ по отриманих податкових накладних від TOB «Укрєвробізнес»на загальну суму ПДВ 3 605 793,89 грн. При цьому податковим органом зроблено висновок, що угоди, укладені між TOB «АСТІ (Україна)» та TOB «Укрєвробізнес»були спрямовані не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже діяла з метою, спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)»як платник податків та зборів взяте на облік в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва та в періоді, що перевірявся, був платником податку на додану вартість.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва під час проведення перевірки правових відносин ТОВ «АСТІ (Україна) з ТОВ «Укрєвробінес»досліджені наступні документи: договори купівлі-продажу продукції за період з 03.07.2008р. по 28.11.2008р.; податкові накладні за період з 07.07.2008р. по 28.11.2008р.; накладні за період з 07.07.208р. по 28.11.2008р.; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року; виписки з банку за період з 10.07.08р. по 28.11.08р.; податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року (вх. №225096 від 20.08.08р., №237384 від 18.09.08р.; №283037 від 20.10.08р., №332945 від 22.11.08р., №367367 від 22.12.08р.) з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Перевіркою встановлено, що згідно наданих документів у періоді що перевірявся, ТОВ «АСТІ (Україна)»згідно договорів купівлі-продажу брав на себе зобов'язання поставити та передати у власність, а ТОВ «Укрєвробізнес»прийняти товар та оплатити його вартість.

На підставі вищевказаних договорів ТОВ «АСТІ (Україна)»було отримано від ТОВ «Укрєвробізнес»накладні та, відповідно, податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними враховано до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 по податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за період липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі. У рахунок оплати за поставлену продукцію було здійснено перерахування готівкових коштів, що підтверджується наступними банківськими виписками на загальну суму 21634763,34 грн., в т.ч. ПДВ 3605793,89 грн.

Дебіторська та кредиторська заборгованість між ТОВ «АСТІ (Україна)»та ТОВ «Укрєвробізнес»відсутня.

Однією з підстав, на основі якої Відповідачем зроблений висновок про заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість при формуванні податкового кредиту та як наслідок завищення від'ємного значення з ПДВ є те, що правочини між ТОВ «АСТІ (Україна)»та ТОВ «Укрєвробізнес»були спрямовані не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже діяла з метою, спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування. Оскільки така мета суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу, вона є суперечною інтересам держави і суспільства і підлягає визнанню недійсною із застосуванням наслідків, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України .

Податковий орган в акті посилається на те, що основною причиною визнання Відповідачем Договорів між Позивачем та ТОВ «Укрєвробізнес»недійсними були наступні обставини: 18.05.2009 року СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області з кримінальною справою №80-1023 в одне провадження об'єднана кримінальна справа №30-935, яка порушена 08.03.2009 р. слідчим управлінням МВС України в Кіровоградській області відносно директора ПП «ПТА «Юнімікс»ОСОБА_7, головного бухгалтера ТОВ «Укрсфера»ОСОБА_8 та директора ПП «Агромобекс»ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191 КК України .

Розслідуванням по справі встановлено, що з метою систематичного зайняття фіктивним підприємництвом та для досягнення мети легалізації (відмивання) грошових доходів, здобутих злочинним шляхом ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_11 і ОСОБА_12 на ОСОБА_9 зареєстрували підприємство ТОВ «Укрєвробізнес»18.09.2007р. ОСОБА_13 дав свою згоду за грошову винагороду бути засновником і керівником створеного суб'єкта підприємницької діяльності.

На підставі викладеного, контролюючий орган приходить до висновку про те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Укрєвробізнес», не можуть бути підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту, сплаченого вказаному підприємству.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний поступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинене воно цією особою.

Однак, в матеріалах справи вирок у кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ «Укрєвробуд»та осіб, зазначених в Акті перевірки, відсутній, а отже й не може бути прийнятий як доказ умислу у засновника та керівника ТОВ «Укрєвробізнес»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачу з боку ТОВ «Укрєвробізнес»було здійснено поставку зернових за договорами купівлі-продажу і на момент виконання зазначених договорів ТОВ «Укрєвробізнес»як юридична особа була внесена в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мала Свідоцтво платника податку на додану вартість.

Крім того, ТОВ «АСТІ (Україна)», станом на час здійснення господарсько-договірних взаємовідносин з ТОВ «Укрєвробізнес»мало Ліцензію Міністерства аграрної політики України на торгівлю насіннєвим матеріалом, що, в свою чергу, також підтверджує легітимність виконання Договорів.

Відповідно до ст.3 Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3 ст. 8 вказаного Закону ).

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, в тому числі самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

У відповідності до п.5 ст.9 вказаного Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість» .

Відповідно до пункту 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість» , податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку..

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону ). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 цього ж Закону, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пп. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні та виписані ці накладні особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Оскільки в матеріалах справи містяться податкові накладні та акти виконаних робіт, надані позивачу його контрагентом, а відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ним податку на додану вартість до бюджету, то колегія суддів приходить до висновку про невідповідність висновків відповідача, викладених в акті перевірки обставинам справи.

Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано складські квитанції на зерно, з яких вбачається, що зерно під час укладення договорів купівлі-продажу перебувало на зернових складах ряду елеваторів та було переоформлено із зберігання ТОВ «Укрєвробізнес»на позивача.

В матеріалах справи також містяться Договори перевозки вантажу, Контракти з продажу товару ряду закордонних фірм, митні декларації, з яких вбачається, що позивач, придбавши товар у ТОВ «Укрєвробізнес», перепродав його іншим особам.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 009802312/0 від 31.12.2010 р. -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.