Ухвала

від 08.08.2012 по справі 2а-18240/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18240/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М.

за участю представника позивача, представників відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2012 р. позовні вимоги були задоволено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25 листопада 2011 року №0008692303 та від 25 листопада 2011 року №0008682303, Вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованими та неправомірними.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ТОВ "СЕА Електронікс" зареєстровано Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 15.08.2003 року, згідно довідки про взяття на облік платника податків від 29.01.2007 року №5510/14/29-11461 позивач взятий на облік в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 20.08.2003 року за №11461 та відповідно до Свідоцтва №100328920 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "СЕА Електронікс" зареєстроване платником податку на додану вартість 09.09.2003 року.

Основними видами діяльності ТОВ "СЕА Електронікс" є, зокрема, виробництво електричних ламп та освітлювального устаткування, виробництво контрольно-вимірювальних приладів, ремонт та технічне обслуговування контрольно-вимірювальних приладів, електромонтажні роботи, інші види оптової торгівлі.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі направлень від 22.09.2010 року № № 2813, 2810, 2837, 2828, від 10.10.2010 року № 2753 згідно зі ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб"єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку ТОВ "СЕА Електронікс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено Акт від 09.11.2011 року № 6794/23-322/32611674 про результати виїзної планової перевірки ТОВ "СЕА Електронікс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року (далі Акт перевірки від 09.11.2011 року № 6794/23-322-32611674).

Не погоджуючись з висновками, викладеними податковим органом в Акті перевірки від 09.11.2011 року № 6794/23-322/32611674, ТОВ "СЕА Електронікс" надіслало ДПІ у Дніпровському районі м. Києва заперечення № 1001 від 11.11.2011 року на Акт від 09.11.2011 року № 6794/23-322-32611674 про результати виїзної планової перевірки ТОВ "СЕА Електронікс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, за наслідками розгляду яких відповідачем надана відповідь на заперечення від 22.11.2011 року №29217/10/23-311, з якої вбачається, що порушення, висвітлені в п.3.1.2 та п.3.2.2 акта перевірки від 09.11.2011 року №6794/23-322-32611674 відповідають вимогам чинного законодавства України і підстави для їх перегляду, викладені в запереченні до акту перевірки (вх. ДПІ №22867/10 від 15.11.2011 року) відсутні.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ "СЕА Електронікс" вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного в періоді, що підлягав перевірці), п.14.1 ст.14, ст. 191, п.п.187.1а п.187 ст.187, п.188.1 ст.188, п.185.1 ст.185, п.п.201.14, 201.15 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 2 315 512, 00 грн., у тому числі: за липень 2010 року на суму 1 260 390,00 грн., за грудень 2010 року на суму 927 275,00 грн., за березень 2011 року на суму 127 847,00 грн.; п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2010 року на суму 740 788 грн.

На підставі Акту перевірки від 09.11.2011 року № 6794/23-322/32611674 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкові повідомлення рішення: від 25 листопада 2011 року № 0008692303 з податку на додану вартість із зазначенням суми грошового зобовязання: за основним платежем 2315 512 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 546 917 грн.; від 25 листопада 2011 року № 0008682303 з податку на прибуток приватних підприємств із зазначенням суми грошового зобовязання: за основним платежем 740 788 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 185 197 грн.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва зазначила, що на порушення п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного в періоді, що підлягав перевірці), позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту вартість придбаних товарів від підприємств з ознаками "фіктивності" на загальну суму 1388237,00 грн., у тому числі за липень 2010 року на суму 1260390,00 грн., за березень 2011 року на суму 127847,00 грн. у ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал", ТОВ "ЮА Трейдінг" та ТОВ "Електронікс Технолоджі" та на порушення п.п.5.3.9 п.5.3 та п.5.9 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року №283/97-ВР підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) від постачальника (ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал") з ознаками "сумнівності" за ІІІ кв. 2010 року на суму 2963152 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "СЕА Електронікс" (згідно договору замовником) та ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал" (далі ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал", згідно договору постачальником) укладено договір поставки № 44 від 03.06.2010 року, відповідно до якого постачальник зобов"язується передати у власність покупця у визначені договором строки комплектуючі вироби та електронні компоненти, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором; між ТОВ "СЕА Електронікс" (іменуємим згідно договору Замовником) та ТОВ "ЮА Трейдінг" (далі ТОВ "ЮА Трейдінг", згідно договору постачальником) укладено договір поставки №1607-24/46 від 16.07.2010 року, відповідно до якого постачальник зобов"язується передати у власність покупця у визначені договором строки програми з ліцензійним програмним забезпеченням, а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором; між ТОВ "СЕА Електронікс" (згідно договору комісіонером) та ТОВ "Електронік Технолоджі" (далі ТОВ "Електронік Технолоджі", іменуємим згідно договору комітентом) укладено Договір № 3 комісії на продаж товару (договір про передачу товару на реалізацію) від 12.04.2006 року, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, комісіонер зобов"язується за дорученням комітента в інтересах і за рахунок останнього здійснити від свого імені продаж товарів комітента; між ТОВ "СЕА Електронікс" ( згідно договору замовником) та ТОВ "Комерційна Компанія "Федератив" (далі ТОВ "Комерційна Компанія "Федератив", згідно договору постачальником) укладено договір поставки № 74 від 26.11.2010 року, відповідно до якого постачальник зобов"язується передати у власність покупця у визначені договором строки комплектуючі вироби та електронні компоненти, а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва зазначила, що вищенаведені договори укладені між ТОВ "СЕА Електронікс" та ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал", ТОВ "ЮА Трейдінг", ТОВ "Електронік Технолоджі", ТОВ "Комерційна Компанія "Федератив" не відповідають вимогам чинного законодавства, не направлені на настання реальних наслідків, є недійсними (нікчемними).

Як зазначив відповідач, перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" ТОВ "СЕА Електронікс" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів у контрагентів господарюючих субєктів з ознаками фіктивності на загальну суму 1388237, 00 грн.

Проте, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дані твердження податкового органу підлягають спростуванню. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов"язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч.3 ст.228 ЦК України).

В обґрунтування своєї позиції ДПІ у Дніпровському районі м. Києва посилається на Акт №66/23-2/36756438 від 08.02.2011 року Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал" (код ЄДРПОУ 36756438) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.10.2010 року, відповідно до якого, зокрема, ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал" за юридичною та фактичною адресами згідно реєстрації не знаходиться, починаючи з листопада 2010 року звітність до державної податкової інспекції не надає, встановлено відсутність документів, порушена кримінальна справа за фактом повторного вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, за ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.2 Кримінального кодексу України та перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.07.2010 року по 31.10.2010 року в розумінні ст.3 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст.3 ЗУ "Про податок на додану вартість"; Акт від 28.02.2011 року №137/23-9/37046302 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "ЮА Трейдінг" (код ЄДРПОУ 37046302) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року, з якого вбачається, зокрема, що у ТОВ "ЮА Трейдінг" відсутній об"єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками, відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", стан платника до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, за юридичною адресою підприємства відсутні документи; Акт від 04.08.2011 року № 4046/23-621-33884988 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Електронік Технолоджі" з питання правомірності визначення сум податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року, в якому зазначено, що постачальником ТОВ "Електронік Технолоджі" було ТОВ "ТД "Доар", у якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, операції купівлі-продажу мають ознаки нікчемності.

Ведення податкового обліку відповідно до ст. 10 ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного в періоді, що підлягав перевірці) та ст.ст. 1, 4 ЗУ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного в періоді, що підлягав перевірці) покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного в періоді, що підлягав перевірці) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розрахунок суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, здійснюється на підставі даних сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний податковий період.

На виконання укладених з позивачем договорів ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал" виписано податкові накладні: №050701 від 05.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 519999,42 грн., № 070703 від 07.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 561871,84 грн., № 090701 від 09.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 645403,58 грн., № 140703 від 14.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 633890,02 грн., № 190701 від 19.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 538564,92 грн., № 220701 від 22.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 656053,03 грн.; ТОВ "ЮА Трейдінг" виписано податкові накладні: № 300762 від 30.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 582852,00 грн., № 300763 від 30.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 1436148,00 грн., № 300766 від 30.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 201130,51 грн., № 300765 від 30.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 868428,00 грн., № 300764 від 30.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 918000, 00 грн.; ТОВ "Електронік Технолоджі" виписано податкові накладні від 31.03.2011 року № 1 на загальну суму з ПДВ 767080,14 грн.

В матеріалах справи наявні копії виписок про здійснені операції, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагентам з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, видаткових накладних, рахунків фактур, що підписані уповноваженими особами обох сторін, містять печатки, знаходяться на обліку у кожного з господарюючих субєктів та засвідчують факт здійснення господарських операцій.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1.32 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

В матеріалах справи наявні копії матеріальних звітів руху товарно-матеріальних цінностей по складу за липень 2010 року, грудень 2010 року, березень 2011 року.

Суд також звертає увагу, що на дату укладення і фактичного виконання зазначених вище договорів, укладених позивачем із контрагентами, останні були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку юридичними особами, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що волевиявлення позивача та ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал", ТОВ "ЮА Трейдінг", ТОВ "Комерційна компанія "Федератив", ТОВ "Електронік Технолоджі" на укладення зазначених договорів було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договори спрямовані на реальне настання передбачених ним наслідків.

Крім того, колегія суддів також звертає увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили.

Постановою старшого слідчого з особливо важливих справах СВ ПМ ДПА у м. Києві від 24.01.2011р. було порушено кримінальну справу за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал" вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Згідно даної постанови, приводом для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення свідчим ознак складу злочину.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.06.2011р. було скасовано постанову від 24.01.2011р. старшого слідчого в особливо важливих справах ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Горбатюка О.В. про порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ Бізнес Стандарт Універсал" вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.07.2011р., постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.06.2011р. було залишено без змін.

Згідно положень п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування податком на додану вартість до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування податком на додану вартість до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного в період, що підлягав перевірці), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (п. 201.14 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу(п. 201.15 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, колегія суддів зазначає, що законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов"язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов"язкових реквізитів, визначених ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб"єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного в період, що підлягав перевірці) передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного в період, що підлягав перевірці) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного в період, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із ст. 2 ЗУ "Про податок на додану вартість", зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" (чинного в період, що підлягав перевірці) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (п.п.187.1а) п.187 ст.187 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Колегія суддів приходить до висновку про правомірність включення ТОВ "СЕА Електронікс" до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених по ціні придбаних товарів від контрагентів (ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал", ТОВ "ЮА Трейдінг", ТОВ "Електронік Технолоджі").

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2011 року № 0008682303 стало порушення ТОВ "СЕА Електронікс" п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2010 року на суму 740 788 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії накладних, виписаних ТОВ "Бізнес Стандарт Універсал": № БС-050701 від 05.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 519 999,42 грн., № БС-070703 від 07.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 561 871,84 грн., № БС-090701 від 09.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 645 403,58 грн., № БС-140703 від 14.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 633 890,02 грн., № БС-190701 від 19.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 538 564,92 грн., № БС-220701 від 22.07.2010 року на загальну суму з ПДВ 656 053,03 грн.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про задоволення позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення. Крім того, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не доведено, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов"язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об"єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2012 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а судове рішення без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.