Постанова

від 09.08.2012 по справі 2а-1670/4753/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4753/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000301703 від 07 лютого 2012 року.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки стосовно порушення ним пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за липень, серпень, вересень 2011 року на суму 51 553,00 грн. є хибними, а прийняте 07 лютого 2012 року податкове повідомлення-рішення №0000301703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 64 404,25 грн. (51 553,00 грн. - за основним платежем та 12 888,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що господарські операції з приводу поставки автозапчастин ТОВ "Союз - Холод", на підставі яких формувався податковий кредит перевіряємого періоду, зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відтак, на думку позивача, в діях ФОП ОСОБА_1 відсутні порушення норм податкового законодавства, на які вказано в акті перевірки.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що у липні, серпні, вересні 2011 року ФОП ОСОБА_1 завищено суму податкового кредиту у розмірі 51 553,00 грн., яку сформовано за наслідками взаємовідносин з ТОВ "Союз - Холод", у зв'язку з тим, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, виробничо - складські приміщення, засоби для транспортування та інше майно, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Відповідач вказував, що проведеною перевіркою не встановлено наявності договорів купівлі - продажу, укладених між позивачем та підприємством - контрагентом та товарно - транспортних накладних. Також відповідач наголошує на нікчемності господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ "Союз - холод", оскільки керівництво вказаними суб'єктами підприємницької діяльності здійснювала одна й та ж особа - ОСОБА_1. Отже, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20 листопада 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія В04 №046006 (а.с.169). Згідно свідоцтва №100324625 24.09.2008 р. зареєстрований платником ПДВ (а.с.171) та перебуває на обліку, як платник податків в ДПІ у м. Полтаві з 24 березня 2006 року (а.с.170). У відповідності до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.167) до видів діяльності підприємця за КВЕД відносяться: оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям.

З 12 січня 2012 року по 18 січня 2012 року працівниками ДПІ у м. Полтаві на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.79, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до повідомлення від 03 січня 2012 року, на підставі наказу начальника ДПІ у м. Полтаві від 03 січня 2012 року №13 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Союз - Холод" за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, результати якої оформлено актом від 18 січня 2012 року №239/1703/НОМЕР_1 (а.с.10-18).

Висновками акту перевірки встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого платником завищено податковий кредит за липень, серпень, вересень 2011 року на суму 51 553,00 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу позивач надав до ДПІ у м. Полтаві заперечення на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких висновок викладений в акті перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки 18 січня 2012 року №239/1703/НОМЕР_1 ДПІ у м. Полтаві було винесене податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року №0000301703, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ розмірі 64 404,25 грн. (51 553,00 грн. - за основним платежем та 12 888,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

За наслідками адміністративного оскарження до ДПА у Полтавській області та ДПС України вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги платника без задоволення.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 07 лютого 2012 року №0000301703, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Абзацом "а" статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.6).

Вимоги до оформлення податкової накладної закріплено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

З огляду на приведені положення Кодексу, для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи суд встановив, що протягом перевіряємого періоду позивач формував податковий кредит за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Союз - Холод" (ідентифікаційний код 34412079, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Паризька, 10, кв. 15). За даними Головного управління статистики у Полтавській області до видів діяльності за КВЕД ТОВ "Союз - Холод" відносяться: ремонт інших побутових електричних товарів, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою. Керівником вказаної юридичної особи є ОСОБА_1

Придбання товару позивач здійснював за накладними, виписаними на кожну окрему партію автозапчастин. При цьому письмовий договір між учасниками даних правовідносин ну укладався.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Союз - Холод" позивачем надано:

- виписки з банківських рахунків (а.с.84-89);

- довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей (а.с.90-95);

- рахунки (а.с.96, 100, 104-105, 110-111, 117-118, 124-125, 131, 135, 139-140, 146, 150-151, 156);

- накладні (а.с.96, 101, 106-107, 112-113, 119-120, 126-127, 132, 136, 141-142, 147, 152-153, 157);

- податкові накладні від29 вересня 2011 року №197 (а.с.98-99), від 26 вересня 2011 року №196 (а.с.102-13), від 16 вересня 2011 року №195 (а.с.108-109), від 01 вересня 2011 року №194 (а.с.114-116), від 28 серпня 2012 року №145 (а.с.121-123), від 05 серпня 2011 року №144 (а.с.128-130), від 01 серпня 2011 року №143 (а.с.133-134), від 25 липня 2011 року №122 (а.с.137-138), від 20 липня 2011 року №121 (а.с.143-145), від 15 липня 2011 року №120 (а.с.148-149), від 11 липня 2011 року №119 (а.с.154-155), від 04 липня 2011 року №118 (а.с.158-159).

Спростовуючи право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з придбаного у ТОВ "Союз-Холод" товару податковий орган заперечує взагалі економічну доцільність передачі товару від юридичної особи до фізичної особи-підприємця, пов'язаних однією особою.

Позивач надав з цього приводу відповідні пояснення (а.с. 166), у яких зазначив, що ТОВ "Союз-Холод" займалося реалізацією товару оптовим покупцям, тоді як ФОП ОСОБА_1 відпускав дрібні партії товару, за якими у підприємця був відсутній обов'язок ведення бухгалтерського обліку. Придбаний товар підприємець перевозив власним автомобілем "ГАЗ-2402", який згорів 12.10.2012 р., що підтверджується атом про пожежу від 12.10.2011 р. (а.с. 172).

Внаслідок цього, співпраця з підприємцем дозволила реалізовувати товар, який би лишався на складі підприємства, позбавила підприємство зайвих витрат на перевезення вантажним авто, а також зайвого документального навантаження, пов'язаного з веденням бухобліку та товарно-транспортних витрат.

Аналізуючи встановлені обставини справи та письмові докази, якими позивач мотивує свої вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на підтвердження господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, на підставі яких відповідні суми коштів включено до складу податкового кредиту, оформлена належним чином. Зобов'язання виконані сторонами у повному обсязі.

До того ж слід зазначити, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації сторонами спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Отже, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Союз - Холод" підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, придбані товари використано у господарській діяльності позивача, угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання нікчемними - відсутні.

Доводи податкової інспекції ґрунтуються на даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, у відповідності до яких по ТОВ "Союз-Холод" встановлено розбіжність на суму 38 122,90 грн. Крім того в акті перевірки містяться посилання на обставини відсутності ТОВ "Союз-Холод" за юридичною адресою, про що складено довідку від 22.09.2011 р. №2360/26-34, а також на факт анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ по ТОВ "Союз-Холод" згідно рішення ДПІ у м. Полтаві від 30.09.2011 р.

Проте, вказані обставини виникли вже після фактичного виконання господарських угод між контрагентами, про які зазначалося вище, а відомості внесені до систем автоматизованого співставлення взагалі не мають ніякої доказової сили, так як це не передбачено жодною нормою чинного законодавства.

Посилання відповідача на висновок Міжрегіонального НДЕКЦ "Експол" від 07.12.2011 р. №203-3/11, суд відкидає як такий, що зроблений без дотримання вимог ч.5 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ФОП ОСОБА_1 у перевіряємий період.

До всього сказаного слід додати, що в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, тоді як в акті перевірки податковим органом встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", який втратив свою чинність на час здійснення господарських відносин перевіряємого періоду.

За таких обставин, висновок перевірки про завищення суми податкового кредиту на суму 51 553,00 грн. не ґрунтується на вимогах законодавства та фактичних обставинах справи встановлених у ході судового розгляду.

При цьому суд відкидає доводи відповідача з приводу нікчемності угоди, укладеної позивачем з ТОВ "Союз - Холод", враховуючи наступне.

Викладені в акті перевірки висновки щодо порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його неправомірність.

Відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України від 07.02.2012 р. №0000301703.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 644 грн. 42 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2012 року.

Суддя Є.Б. Супрун