Ухвала

від 27.09.2012 по справі 2а-1670/4753/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/4753/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-1670/4753/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємец ОСОБА_1 (далі по справі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000301703 від 07 лютого 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року зазначений позов задоволено .

Визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби України від 07.02.2012 р. №0000301703.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 644 грн. 42 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20 листопада 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія В04 НОМЕР_2 (а.с.169). Згідно свідоцтва НОМЕР_3 24.09.2008 р. зареєстрований платником ПДВ (а.с.171) та перебуває на обліку, як платник податків в ДПІ у м. Полтаві з 24 березня 2006 року (а.с.170). У відповідності до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.167) до видів діяльності підприємця за КВЕД відносяться: оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям.

З 12 січня 2012 року по 18 січня 2012 року працівниками ДПІ у м. Полтаві на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.79, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до повідомлення від 03 січня 2012 року, на підставі наказу начальника ДПІ у м. Полтаві від 03 січня 2012 року №13 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Союз - Холод" за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2011 року, результати якої оформлено актом від 18 січня 2012 року №239/1703/НОМЕР_1 (а.с.10-18).

Висновками акту перевірки встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого платником завищено податковий кредит за липень, серпень, вересень 2011 року на суму 51 553,00 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу позивач надав до ДПІ у м. Полтаві заперечення на вказаний акт перевірки, за результатами розгляду яких висновок викладений в акті перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки 18 січня 2012 року №239/1703/НОМЕР_1 ДПІ у м. Полтаві було винесене податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року №0000301703, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ розмірі 64 404,25 грн. (51 553,00 грн. - за основним платежем та 12 888,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

За наслідками адміністративного оскарження до ДПА у Полтавській області та ДПС України вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги платника без задоволення.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Абзацом "а" статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.6).

Колегія суддів зазначає, що вимоги до оформлення податкової накладної закріплено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом перевіряємого періоду позивач формував податковий кредит за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Союз - Холод" (ідентифікаційний код 34412079, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Паризька, 10, кв. 15). За даними Головного управління статистики у Полтавській області до видів діяльності за КВЕД ТОВ "Союз - Холод" відносяться: ремонт інших побутових електричних товарів, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою. Керівником вказаної юридичної особи є ОСОБА_1

Придбання товару позивач здійснював за накладними, виписаними на кожну окрему партію автозапчастин. При цьому письмовий договір між учасниками даних правовідносин ну укладався.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "Союз - Холод" позивачем надано:

- виписки з банківських рахунків (а.с.84-89);

- довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей (а.с.90-95);

- рахунки (а.с.96, 100, 104-105, 110-111, 117-118, 124-125, 131, 135, 139-140, 146, 150-151, 156);

- накладні (а.с.96, 101, 106-107, 112-113, 119-120, 126-127, 132, 136, 141-142, 147, 152-153, 157);

- податкові накладні від29 вересня 2011 року №197 (а.с.98-99), від 26 вересня 2011 року №196 (а.с.102-13), від 16 вересня 2011 року №195 (а.с.108-109), від 01 вересня 2011 року №194 (а.с.114-116), від 28 серпня 2012 року №145 (а.с.121-123), від 05 серпня 2011 року №144 (а.с.128-130), від 01 серпня 2011 року №143 (а.с.133-134), від 25 липня 2011 року №122 (а.с.137-138), від 20 липня 2011 року №121 (а.с.143-145), від 15 липня 2011 року №120 (а.с.148-149), від 11 липня 2011 року №119 (а.с.154-155), від 04 липня 2011 року №118 (а.с.158-159).

Спростовуючи право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з придбаного у ТОВ "Союз-Холод" товару податковий орган заперечує взагалі економічну доцільність передачі товару від юридичної особи до фізичної особи-підприємця, пов'язаних однією особою.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Союз-Холод" займалося реалізацією товару оптовим покупцям, тоді як ФОП ОСОБА_1 відпускав дрібні партії товару, за якими у підприємця був відсутній обов'язок ведення бухгалтерського обліку. Придбаний товар підприємець перевозив власним автомобілем "ГАЗ-2402", який згорів 12.10.2012 р., що підтверджується атом про пожежу від 12.10.2011 р. (а.с. 172).

Внаслідок цього, співпраця з підприємцем дозволила реалізовувати товар, який би лишався на складі підприємства, позбавила підприємство зайвих витрат на перевезення вантажним авто, а також зайвого документального навантаження, пов'язаного з веденням бухгалтерського обліку та товарно-транспортних витрат.

Аналізуючи встановлені обставини справи та письмові докази, якими позивач мотивує свої вимоги, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на підтвердження господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, на підставі яких відповідні суми коштів включено до складу податкового кредиту, оформлена належним чином. Зобов'язання виконані сторонами у повному обсязі.

До того ж слід зазначити, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації сторонами спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Отже, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Союз - Холод" підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, придбані товари використано у господарській діяльності позивача, угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання нікчемними - відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи податкової інспекції ґрунтуються на даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, у відповідності до яких по ТОВ "Союз-Холод" встановлено розбіжність на суму 38 122,90 грн.

Крім того, в акті перевірки містяться посилання на обставини відсутності ТОВ "Союз-Холод" за юридичною адресою, про що складено довідку від 22.09.2011 р. №2360/26-34, а також на факт анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ по ТОВ "Союз-Холод" згідно рішення ДПІ у м. Полтаві від 30.09.2011 р.

Проте, вказані обставини виникли вже після фактичного виконання господарських угод між контрагентами, а відомості, внесені до систем автоматизованого співставлення, взагалі не мають ніякої доказової сили, так як це не передбачено жодною нормою чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ФОП ОСОБА_1 у перевіряємий період.

Крім того, колегія суддів зауважує, що в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, тоді як в акті перевірки податковим органом встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", який втратив свою чинність на час здійснення господарських відносин перевіряємого періоду.

За таких обставин, висновок перевірки про завищення суми податкового кредиту на суму 51 553,00 грн. не ґрунтується на вимогах законодавства та фактичних обставинах справи, встановлених у ході судового розгляду.

При цьому, колегія суддів відкидає доводи відповідача з приводу нікчемності угоди, укладеної позивачем з ТОВ "Союз - Холод", враховуючи наступне.

Викладені в акті перевірки висновки щодо порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-1670/4753/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В. Судді (підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.