Постанова

від 16.08.2012 по справі 2а/1770/2839/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2839/2012

16 серпня 2012 року 15год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 4725,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що сума податкового кредиту за серпень 2011 року сформована позивачем правомірно, господарські операції підтверджуються належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, а доводи податкового органу про нікчемність договору поставки з ТОВ "Грін Майстер" за серпень 2011 року суперечать чинному законодавству з питань оподаткування. Вказує на хибність твердження податкового органу в акті перевірки щодо відсутності у ФОП ОСОБА_3 найманих працівників. Зазначає, що платник податків не несе відповідальності за недотримання податкового законодавства контрагентом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.48-51), в якому вказав, що ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Грін Майстер" за період з 01.06.2011 року по 31.10.2011 року, за результатами якої складено акт № 1624/23-3/36086496 від 16.12.2011 року. В ході даної перевірки встановлено, що за юридичною адресою ТОВ "Грін Майстер" відсутнє. До ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено запит на встановлення місцезнаходження від 19.09.2011 року № 1559/9/23-6. Для перевірки не надані первинні та бухгалтерські документи. Відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності. ТОВ "Грін Майстер" здійснювало діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків, здійснення операцій з надання податкової вигоди для третіх осіб. З урахуванням зазначених відомостей про постачальника, відповідач дійшов висновку, що операції, проведенні по бухгалтерському обліку ФОП ОСОБА_3 по придбанню товарів від ТОВ "Грін Майстер", мали нереальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. В порушення чинного законодавства України позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по безтоварних операціях з ТОВ "Грін Майстер". З наведених підстав відповідач вважає підставним зменшення позивачу податкового кредиту по взаємовідносинах з названим постачальником, правомірним донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.08.2012 року, не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.77). Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе вирішити справу без участі представника відповідача.

На підставі статті 55 КАС України суд допустив заміну відповідача - Державна податкова інспекція у м. Рівне її правонаступником - Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що позивач ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 17.05.2007 року (а.с.13), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне з 21.05.2007 року та є платником ПДВ згідно свідоцтва № 100043384 від 30.05.2007 року (а.с.14). За даними відповідача СПД ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність за видом "роздрібна торгівля автомобільними деталями" (а.с.17).

Судом встановлено, що 29.02.2012 року посадовою особою ДПІ у м. Рівне, на підставі наказу № 255 від 29.02.2012 року, згідно із пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку СПД ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Грін Майстер" (код ЄДРПОУ 36086496) за серпень 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, СПД ОСОБА_3 безпідставно віднесено до податкового кредиту за серпень 2011 року по безтоварних операціях з ТОВ "Грін Майстер" ПДВ в сумі 3 780,00 грн.

Результати перевірки оформлені актом № 72/1745/НОМЕР_2 від 29.02.2012 року (а.с.16-19).

На підставі акту перевірки № 72/1745/НОМЕР_2 від 29.02.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 року № 0000921745, яким СПД ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 4 825,00 грн., у тому числі на 3 780,00 грн. за основним платежем, на 945,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.15).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012 року № НОМЕР_1, за наслідками якої Державною податковою службою в Рівненській області скаргу платника податків залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без зміни (а.с.34-43).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини стосовно реальності господарських операцій між СПД ОСОБА_3 та ТОВ "Грін Майстер", правомірності формування позивачем від таких операцій податкового кредиту в серпні 2011 року.

Судом встановлено, що між ТОВ "Грін Майстер" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) було укладено Договір поставки товарів № 60 від 01.08.2011 року (а.с.22-23).

На виконання умов Договору № 60 від 01.08.2011 року ТОВ "Грін Майстер" для ФОП ОСОБА_3 згідно видаткової накладної № 64 від 01.08.2011 року поставлено колодки гальмівні "Мерседес" в кількості 30 шт. на загальну суму 22 680,00 грн., у т.ч. ПДВ 3 780,00 грн. (а.с.24).

На вказану господарську операцію постачальником ТОВ "Грін Майстер" позивачу виписано податкову накладну № 1 від 01.08.2011 року (а.с.25), податок на додану вартість по якій в сумі 3780,00 грн. позивачем включено до податкового кредиту серпня 2011 року.

На оплату поставленого товару постачальником виписано рахунок-фактуру № РФ-64 від 01.08.2011 року на загальну суму 22680,00 грн., в тому числі ПДВ 3780,00 грн.(а.с.26). Факт оплати товару, отриманого від ТОВ "Грін Майстер", підтверджується випискою банку про рух коштів на рахунку ФОП ОСОБА_3 (а.с.27).

Перевезення товару здійснювалося відповідно до умов Договору № 60 від 01.08.2011 року, що підтверджується дослідженими судом доказами:

- накладною на вантаж № КИ0231145 від 01.08.2011 року (а.с.28);

- договором перевезення вантажів № 678 від 10.01.2011 року (а.с.29-30);

- актом здачі приймання робіт № РВ0003992 від 31.08.2011 року (а.с.31);

- випискою банку про рух коштів на рахунку ФОП ОСОБА_3 про оплату послуг перевізника (а.с.32);

- довіреністю № 7 від 01.08.2011 року уповноваженої особи постачальника, яка здійснювала відправку товару (а.с.33).

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини, суд враховує, що згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеописані та дослідженні судом документи, якими оформлено господарську операцію з поставки позивачу гальмівних колодок контрагентом ТОВ "Грін Майстер", відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарської операції, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадова особа ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки була зобов'язана врахувати надані ФОП ОСОБА_3 первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарської операції з ТОВ "Грін Майстер". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз приписів Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що наявність належним чином оформленої податкової накладної, за умови підтвердження господарської операції первинними та розрахунковими документами, є достатньою підставою для формування платником податків податкового кредиту.

Оцінивши в сукупності досліджені судом докази в розрізі норм матеріального закону, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_3 правомірно сформовано податковий кредит за серпень 2011 року на суму 3 780,00 грн. по господарських операціях з ТОВ "Грін Майстер".

Як встановлено з висновків акта перевірки, заперечень проти позову, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення обґрунтоване тим, що господарські операції ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Грін Майстер" були здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому правочин відповідно до ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, а відтак податковий кредит позивачем сформовано з порушенням п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Аналізуючи доводи відповідача в розрізі приписів ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що правочин, вчинений ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Грін Майстер", не може бути кваліфіковано як такий, що порушує публічний порядок, а отже відсутні підстави для висновку щодо його нікчемності. Матеріалами справи не встановлено документального підтвердження знищення, пошкодження майна чи незаконного ним заволодіння. Зі сторони податкового органу не надано доказів, які підтверджують вину будь-кого з учасників правочину у вчинені діяння, що порушує публічний порядок. На наявність вироку в кримінальній справі, що набрав законної сили, відповідач не покликається.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що згідно бази даних АІС "РПП" з 19.10.2011 року стан ТОВ "Грін Майстер" - запит на встановлення місцезнаходження, позаяк вказаний термін знаходиться за межами періоду вчинення господарських взаємовідносин з позивачем, а відтак зазначена обставина не впливає на оцінку доказів у справі.

Крім цього, з акта перевірки від 16.12.2011р. № 1624/23-3/36086496 ДПІ у Печерському районі м. Києва (а.с.55-67) встановлено, що ТОВ "Грін Майстер" на час здійснення господарської операції з позивачем зареєстроване юридичною особою, свідоцтво про державну реєстрацію від 12.08.2008 року № 10701020000034094, директор ОСОБА_4 ТОВ "Грін Майстер" зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 12.09.2008 року № 100139113, в період червень-жовтень 2011 року подавало до податкового органу за місцем реєстрації податкову звітність з податку на додану вартість.

Суд критично оцінює доводи сторони відповідача про те, що податкова звітність ТОВ "Грін Майстер" підписана директором ОСОБА_4, яка в поясненні, наданому оперуповноваженому податкової міліції, заперечила будь-яке відношення до діяльності ТОВ "Грін Майстер". При цьому суд враховує, що згідно статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Будь-які відомості щодо обізнаності позивача з можливими порушеннями господарської діяльності чи податкового законодавства, учиненими контрагентом ТОВ "Грін Майстер", в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що виключає донарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на встановлені судом обставини суд вважає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 30.03.2012 року № НОМЕР_1.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 30.03.2012р. № НОМЕР_1, яким СПД ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 4725,00 грн., у тому числі за основним платежем на 3780,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 945,00 грн., - визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.