Рішення

від 15.08.2012 по справі 30пн/5014/1593/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.08.12 Справа № 30пн/5014/1593/2012.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда», м. Луганськ

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Чумак», м. Луганськ

до другого відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Артемівський відділ Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Голенко І.П.

в присутності представників сторін:

від позивача -Крилова Л.Б., довіреність б/н від 26.04.2012;

від першого відповідача -ОСОБА_4, довіреність б/н від 12.06.2012;

від другого відповідача -Пузін Р.О., старший юрисконсульт Луганської філії, довіреність б/н від 21.06.2011;

від третьої особи -представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання відповідачів повернути у власність позивача належне йому на праві власності обладнання автоматизований технологічний комплекс для різки деревини «Комета-2»заставною вартістю 80000 грн., обладнання з виробництва зварювальних електродів (заставною вартістю 60000 грн.).

Позов мотивований тим, що оскільки у позивача відсутні кошти на погашення кредиту, другий відповідач має право погасити заборгованість за кредитом за рахунок заставленого майна, яке втрачено відповідачами. Отже відповідачі незаконно (без правової підстави) заволоділи належним позивачу за законом заставним майном, яке потребує витребуванню та поверненню його власнику.

Перший відповідач письмовим відзивом № 26 від 12.07.2012 відхилив доводи позовної заяви, посилаючись на те, що договір № 1 відповідального зберігання предмета застави від 18.07.2002 та акт приймання -передачі предмета застави на відповідальне зберігання від 18.07.2003 не підписано директором ТОВ «Фірма «Чумак»ОСОБА_4, який згідно Статуту товариства та контрактом не мав повноважень на підписання такого договору без затвердження дозволу на це зборами засновників підприємства, такого дозволу директор не отримував. Доказами відсутності договірних відносин ТОВ «Фірма «Чумак» щодо відповідального зберігання предмету застави є відсутність та ненадання доказів оплати за зберігання майна, листи Луганського міського управління МВС України № 38/4-1807 від 24.02.2007, № 38/4-4061 від 04.05.2007, якими повідомлено першого відповідача про те, що спірне обладнання, яке знаходиться у заставі банку, знайдено співробітниками міліції за іншою адресою. Довідка Головного управління юстиції статистики у Луганській області № 13-48/637 від 05.07.2012 свідчить про те, що станом на 14.07.2003 ПП НВФ «Інтер-Перспектива», від якого позивач отримав у подарунок обладнання, фактично не здійснювало свою діяльність у 2003 році та директор ОСОБА_6, яка підписала договір № 84 від 18.07.2003, керівником даного підприємства ніколи не була.

Другий відповідач письмовими запереченнями на відзив б/н від 17.07.2012 відхилив доводи позову з підстав, викладених у запереченні.

Позивач у судовому засіданні 31.07.2012 надав суду уточнення позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, згідно з якими просить суд зобов'язати відповідачів повернути у власність позивача належне йому на праві власності обладнання автоматизований технологічний комплекс для різки деревини «Комета-2»заставною вартістю 80000 грн., обладнання з виробництва зварювальних електродів (заставною вартістю 60000 грн.).

Крім того, позивач у судовому засіданні 31.07.2012 надав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -МПП «Техноснаб», яке судом відхиляється, оскільки позивач ніяким чином не обґрунтував, яким саме чином рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, в порушення ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

18.07.2003 між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Егіда»укладено кредитний договір № 178 (далі за текстом -кредитний договір, а. с. 12-13, т.1).

Згідно п. п. 1.1 п. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк»Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків комерційного банку «Приватбанк».

У зв'язку зі зміною типу Банку змінено найменування банку на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»(а. с. 112-115, т. 1).

За умовами кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 70000 грн. зі строком повернення до 17.01.2004, позичальник зобов'язався повернути кредит, оплатити відсотки, комісію у встановлені договором строки (п. п. 1.1, 1.3 п. 1 кредитного договору).

Пунктом 3 кредитного договору передбачено, що кредит забезпечується договором закладу обладнання та поруки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда»Хомутова В.М.

18.07.2003 в забезпечення виконання умов кредитного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Егіда»(заставодавець) та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк»(заставодержатель) укладено договір закладу, який нотаріально посвідчений та зареєстрований за номером 1159 ( далі - договір закладу, а. с. 38-40, т. 2).

Вказаний договір забезпечує виконання зобов'язань позичальника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда»), що випливають з кредитного договору № 178 від 18.07.2003.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором заставодавець (Товариство з обмеженою відповідальністю «Егіда») надав у заставу належне йому на праві власності обладнання (майно):

- автоматизований технологічний комплекс для різки деревини «Комета-2»заставною вартістю 80000 грн.;

- обладнання з виробництва зварювальних електродів (заставною вартістю 60000 грн.).

Майно належне заставодавцю на підставі договору № 84 від 14.07.2003, акту приймання-передачі до договору № 84 від 14.07.2003, накладної № 86 від 14.07.2003.

Майно на термін дії договору закладу знаходиться на відповідальному зберіганні за адресою: місто Луганськ, вул. Лутугінська, 12, ТОВ «Фірма «Чумак», за трьохстороннім договором відповідального зберігання № 1 від 18.07.2003 під замком та печаткою заставодержателя - Закритого акціонерного товариства комерційного банка «Приватбанк» ( п. 2 договору).

Термін дії договору закладу -до повного виконання сторонами зобов'язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього (п. 20 договору закладу).

18.07.2002 укладений договір № 1 відповідального зберігання предмету застави між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Чумак»(виконавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Егіда»(замовник) та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк»(банк).

Згідно п. п. 1.1 п. 1 договору № 1 відповідального зберігання предмету застави замовник та банк поручають виконавцю (першому відповідачу у справі) прийняти, розташувати та зберігати обладнання: автоматизований технологічний комплекс для різки деревини «Комета-2»заставною вартістю 80000 грн., обладнання з виробництва зварювальних електродів заставною вартістю 60000 грн., яке знаходиться у заставі банку згідно договору закладу від 18.07.2003 до кредитного договору № 178 від 18.07.2003.

Підпунктом 1.2 п. 1 договору № 1 відповідального зберігання предмету застави визначений строк зберігання -до повного виконання замовником (позивачем у справі) зобов'язань, які випливають з кредитного договору № 178 від 18.07.2003 перед банком.

У п. п. 1.4 п. 1 договору № 1 відповідального зберігання предмету застави визначено місто зберігання: м. Луганськ, вул. Лутугінська, 12.

Відповідно до п. 2 цього договору замовник (позивач у справі) приймає обов'язкову участь з представником виконавця (першого відповідача) у разі приймання обладнання за кількістю.

Пунктом 3 договору № 1 відповідального зберігання предмету застави передбачено обов'язки виконавця (першого відповідача):

- приймає на відповідальне зберігання обладнання, зазначене у п.п.1.1 п. 1 даного договору у кількості згідно документів здачі -приймання (п. п. 3.1);

- не здійснює відпуск обладнання без письмового дозволу банку, а також у відсутності представника банка (п. п. 3.2);

- у кінці кожного робочого місяця здійснює інвентаризацію та складає акти огляду (перевірки) обладнання з участю представника банку (п. п. 3.3).

Згідно акту приймання -передачі предмета застави на відповідальне зберігання від 18.07.2003 замовник (позивач у справі), банк (другий відповідач у справі) передали, а виконавець (перший відповідач у справі) прийняв на відповідальне зберігання спірне майно, що знаходиться у заставі банку за договором застави від 18.07.2003 до кредитного договору № 158 від 28.07.2003.

На виконання п. п. 3.3 п. 3 договору № 1 відповідального зберігання предмету застави здійснювалась перевірка предмета застави шляхом складання відповідних актів від 12.08.2003, 15.09.2003, які підписані директором ТОВ «Егіда»Хомутовим В.М., директором ТОВ «Фірма «Чумак»Мартиновичем В.М., представником банку Сініковим О.О. та скріплені печатками підприємств.

Оригінали договору № 1 відповідального зберігання предмету застави від 18.07.2002 та акту приймання -передачі предмета застави на відповідальне зберігання від 18.07.2003 на неодноразову вимогу суду ні позивачем, ні відповідачами у даній справі не було надано.

Посилання першого відповідача про те, що він не підписував договір № 1 відповідального зберігання предмету застави від 18.07.2002 та акт приймання -передачі предмета застави на відповідальне зберігання від 18.07.2003, а підписані невідомою неуповноваженою особою, не приймається судом до уваги, оскільки дані документи скріплені печаткою підприємства -ТОВ «Фірма «Чумак».

Печатка підприємства повинна використовуватись та зберігатись у встановленому порядку, а дотримання законності користування нею покладається на відповідальну особу підприємства.

Перший відповідач не надав доказів звернення до правоохоронних органів, у зв'язку з втратою чи викраденням, чи протиправним використанням печатки підприємства, як і не надано доказів порушення кримінальної справи щодо незаконного використання печатки підприємства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2012 у справі № 35/5005/14139/2011).

07.04.2004 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда»Хомутов В.М. листом повідомив банк про те, що підприємство очікує передплату за реалізацію лінії виробництва електродів (предмет застави).

02.08.2004 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда»Хомутов В.М. листом повідомив банк про те, що готується угода для реалізації одного з предметів застави.

29.12.2004 у зв'язку з невиконанням кредитних зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Егіда»банк звернув стягнення на суму заборгованості за кредитом та процентами на підставі виконавчого напису, нотаріально посвідченого та зареєстрованого за номером 1804.

Виконавчий напис став підставою для відкриття Артемівським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції виконавчого провадження № 280153 шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2005.

28.07.2011 листом № 5187 Артемівський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції повідомив господарський суд Дніпропетровської області про те, що державним виконавцем неодноразово направлялись запити банку про надання доступу до заставного майна, але жодної відповіді від стягувача (банку) не надходило, у зв'язку з перешкоджанням стягувачем проведенню виконавчих дій, державний виконавець 29.11.2010 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

20.07.2005 представник банку пояснювальною запискою засвідчив факт наявності обладнання з виробництва зварювальних електродів у боксі № 3 та факт відсутності автоматизованого технологічного комплексу для різки деревини «Комета-2»(а. с. 91, т. 1).

22.08.2005 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Чумак»ОСОБА_4 заявою повідомив директора банку Абаєва В.Р. про те, що він не підписував договір № 1 відповідального зберігання предмету застави та те, що особи, які мають право підписувати договір, крім директора, відсутні.

28.02.2006 представник банку пояснювальною запискою засвідчив факт наявності обладнання з виробництва зварювальних електродів у боксі, але перевірити серійні номери не можливо було та факт відсутності автоматизованого технологічного комплексу для різки деревини «Комета-2» (а. с. 93, т. 1).

12.09.2006 актом перевірки предмету застави представником банку засвідчено факт відсутності обладнання з виробництва зварювальних електродів та автоматизованого технологічного комплексу для різки деревини «Комета-2». Даний акт підписаний представником банку.

19.09.2006 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда»Хомутов В.М. заявою повідомив банк про те, що він перевіз спірне майно у приміщення більшої площі, зберігання лінії та її комплектність гарантує, й просить дозволу на відстрочку платежу до 01.11.2006 (а. с. 95, т. 1).

Зі змісту листів Луганського міського управління УМВС України в Луганській області № 38/4-1807 від 24.02.2007 та № 38/4-4061 від 04.05.2007 встановлено адресу знаходження перевезеного позивачем заставного майна -м. Луганськ, с. Дзержинського, вул. Мира, 8б, а також зазначено про його часткову реалізацію з метою погашення заборгованості за його зберігання директором ТОВ «Егіда».

24.01.2011 рішенням господарського суду Луганської області у справі № 9/318пн у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда»про зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк»передати на реалізацію в межах виконавчого провадження ВП № 280153 Артемівському відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції заставлене майно згідно з договором застави від 18.07.2003 та визнати незаконними дії банку з нарахування процентів та комісійної винагороди за кредитним договором № 178 від 18.07.2003 з 29 грудня 2004 року, тобто після звернення стягнення на заставлене майно на підставі нотаріального напису № 1804 від 29.12.2004, відмовлено.

11.04.2011 постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Луганської області від 24.01.2011 у справі № 9/318пн скасовано, справу передано за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області, оскільки Положення про Луганську філію Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк»не містить положень про уповноваження філії представляти юридичну особу в якості відповідача.

10.08.2011 рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 21/5005/7566/2011 у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда»про зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк»передати на реалізацію в межах виконавчого провадження ВП № 280153 Артемівському відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції заставлене майно згідно з договором застави від 18.07.2003 та визнати незаконними дії банку з нарахування процентів та комісійної винагороди за кредитним договором № 178 від 18.07.2003 з 29 грудня 2004 року, тобто після звернення стягнення на заставлене майно на підставі нотаріального напису № 1804 від 29.12.2004, відмовлено.

22.06.2011 листом № 38/8-9428 Луганське міське управління УМВС України в Луганській області повідомило представника ТОВ «Егіда»про те, що в провадженні слідчого відділу ЛМУ УМВС України знаходиться кримінальна справа № 01/07/9111, порушена прокурором міста Луганська за фактом заволодіння шляхом обману майном ЗАТ «КБ «Приватбанк»за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). У справі проведено значний обсяг слідчих дій, однак особа, яка вчинила вказаний злочин, не встановлена. На підставі постанови старшого слідчого СВ ЛМУ УМВС України Сабової Г.В.18.10.2007 на обладнання для виготовлення електродів накладено арешт та вказане майно повернуто під розписку представникам МПП «Техноснаб», за місцем виявлення майна. В ході проведення досудового слідства по даній справі місцезнаходження частини майна ТОВ «Егіда», яке перебуває у заставі ЗАТ «КБ «Приватбанк», а саме: лазерного комплексу для нарізання дерева «Комета», а також документів, які б підтверджували його реалізацію, не встановлено. В ході вивчення кримінальної справи факт часткової реалізації майна керівництвом ТОВ «Егіда»з метою погашення заборгованості не знайшов свого підтвердження.

За таких обстави, позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідачів повернути у власність позивача належне йому на праві власності обладнання автоматизований технологічний комплекс для різки деревини «Комета-2» заставною вартістю 80000 грн., обладнання з виробництва зварювальних електродів (заставною вартістю 60000 грн.), враховуючи заяву про уточнення позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння б/н від 31.07.2012.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 31.07.2012, а. с. 2-3, т. 2), яка містить вимоги про зобов'язання відповідачів повернути у власність позивача належне йому на праві власності обладнання- автоматизований технологічний комплекс для різки деревини «Комета-2» заставною вартістю 80000 грн., обладнання з виробництва зварювальних електродів, заставною вартістю 60000 грн.

Статтею 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно п. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Позовні вимоги заявлені позивачем з посиланням на положення ст. 387 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник має право звернутися до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння.

Вказаний спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належним йому майно, коли це майно незаконно вибуває з його володіння.

Відповідачем за таким позовом виступає незаконний володілець майна, незалежно від того чи знає він про неправомірність і незаконність свого володіння, чи ні. При цьому незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Важливою умовою звернення з позовом про витребування свого майна із чужого незаконного володіння є відсутність між позивачем та відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.

Судом на підставі наявних у справі матеріалів встановлено, що право власності позивача на спірне майно не порушено, оскільки цим майном було забезпечено зобов'язання позивача за кредитним договором № 178 від 18.07.2003, у зв'язку з чим був укладений договір закладу 18.07.2003, який нотаріально посвідчений та зареєстрований за номером 1159.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт укладання між позивачем та першим, другим відповідачами договору № 1 відповідального зберігання предмету застави від 18.07.2002, на виконання умов якого позивачем та другим відповідачем передане першому відповідачу за актом приймання-передачі спірне майно.

Строки дії договорів закладу та відповідального зберігання -до повного виконання ТОВ «Егіда»зобов'язань, які виникають з кредитного договору № 178 від 18.07.2003 (п. 1 договору закладу від 18.07.2003; п. 1.2 договору № 1 відповідального зберігання предмету застави від 18.07.2002).

Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 178 від 18.07.2003 станом на 14.08.2012, який був наданий у судовому засіданні першим відповідачем 14.08.2012 та залучений до матеріалів справи, підтверджує факт відсутності повного виконання позивачем кредитного договору № 178 від 18.07.2003, оскільки позивач має заборгованість перед другим відповідачем за вказаним кредитним договором.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для знаходження у першого відповідача майна, що є предметом позову, а також про відсутність правових підстав для застосування до правовідносин сторін у справі положень ст. 387 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з визначених у позові підстав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 20.08.2012

Суддя І.П. Голенко