Рішення

від 08.08.2012 по справі 5023/2322/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р.Справа № 5023/2322/12 вх. № 2322/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю

позивача - Басарт Л.А., дов. № 157/1 від 29.02.12р. відповідача - КовальН.І. посв. № В-011 від 25.11.11р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків

до Дворічанський районний відділ освіти смт. Дворічна

про стягнення 1 588 075,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 544 220,03грн., з яких 1 429 932,90грн. сума основного боргу, 26 975,60грн. 3% річних, 17 751,30грн. збитки від інфляції, 69 560,23грн. пеня, а також просить покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

В судовому засіданні 31.07.12р. було оголошено перерву до 08.08.12р. з метою отримання від сторін документів в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень. Після перерви судове засідання продовжено.

Позивач 02.08.12р. надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 588 075,40грн., з яких 1 429 932,90грн. сума основного боргу, 37 757,77грн. 3% річних, 17 751,30грн. збитки від інфляції, 102 633,43грн. пеня, а також просить покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору збільшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач у відзиві на позов від 11.06.12р. наявність заборгованості визнає частково, посилаючись на те, що він не підписував додаткової угоди до договору про зміну тарифів з 01 жовтня 2011р., та зазначає, що дана заборгованість утворилась через несвоєчасне фінансування і недофінансування витрат закладу освіти на теплову енергію з боку головного розпорядника бюджетних коштів, установа відповідача є бюджетною організацією і державні кошти повинні використовуватись в цільовому напрямку. На підставі зазначеного, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені до 10%, посилаючись на те, що розмір пені, нарахований позивачем, може привести до ще більшої заборгованості що негативно вплине на функціонування навчально-виховного процесу в районі, до того ж район відповідача є дотаційним.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

09.01.07р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (позивач) та Відділом освіти Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач) було укладено договір № 9-ДВ про постачання теплової енергії в приміщення відповідача (школи), що знаходяться в смт. Дворічна Харківської області (далі з текстом - договір). Відповідно до умов зазначеного договору, позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунок за відпущену теплову енергію та підігрів гарячої води, що споживається, проводять виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Згідно з пунктом 4.2.3 договору позивач взяв на себе зобов'язання повідомляти споживача письмово про зміну тарифів.

Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що розрахунок за відпущену теплову енергію та підігрів гарячої води, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Оскільки, відповідно до постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 96 від 30.09.11р. тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ смт. Дворічна з 01.10.11р. змінився, позивач належним чином повідомив відповідача про таку зміну, що підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Заперечення відповідача стосовно того, що новий тариф 1 199,98грн. з урахуванням ПДВ за 1 Гкал набирає чинності лише з 01.01.12р. не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до п.2 постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 96 від 30.09.11р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" згідно з додатком - ця постанова набирає чинності з 01 жовтня 2011 року, тобто саме з цієї дати встановлено нові тарифи за постачання теплової енергії за договором.

Згідно ст.24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії. Аналогічна норма щодо прав споживача на інформацію про тарифи міститься в ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно ст.25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не передбачено право сторін не застосовувати при розрахунках за теплову енергію встановлений уповноваженим органом тариф з будь-яких мотивів, а також ставити в залежність застосування нових тарифів теплопостачальним підприємством від згоди з ними споживача.

Суд вважає за необхідне ще раз підкреслити та звернути увагу на те, що відповідач, підписуючи договір, був обізнаний та погодився з тим, що зміна тарифів за постачання теплової енергії за договором здійснюється у відповідності до встановлених тарифів та на підставі письмового повідомлення його про таку зміну.

Тому заперечення відповідача про те, що він не підписував додаткову угоду до договору про зміну тарифів, а тому вартість поставленої теплової енергії за договором повинна розраховуватись за старими тарифами без врахування змін, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 96 від 30.09.11р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", суд вважає безпідставними.

Відповідно до п.6.3 договору, відповідач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок відповідач зобов'язався провести в будь-якому випадку до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві теплову енергію у повному обсязі, що підтверджується підписаними актами про початок та закінчення опалювального сезону. Всього за період з жовтня по грудень 2011р. відповідачем було спожито теплову енергію на загальну суму 1 485 392,64грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконує неналежним чином, за спожиту теплову енергію розрахувався не в повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 55 459,74грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наданими позивачем до матеріалів справи.

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 429 932,90грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості у сумі 1 429 932,90грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу три відсотки річних в сумі 37 757,77грн. та збитки від інфляції в сумі 17 751,30грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач, відповідно до п.п.7.2.2 спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 102 633,43грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Однак, враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з Державного бюджету України, а також те, що район відповідача є дотаційним, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, та у відповідності до ст.233 ГК України, п.3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 10%. За таких обставин, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 10 263,34грн.

Позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 31 761,51грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та Законом України "Про судовий збір".

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до п.п 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з платіжних доручень № 049 від 22.05.12р. та № 1241 від 01.08.12р., позивач перерахував у державний бюджет України судовий збір на загальну суму 31 760,91грн., тоді як 2 відсотки ціни позову становлять 31 761,51грн.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Оскільки позивач недоплатив до державного бюджету України судовий збір у розмірі 0,60 коп., ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.

Судовий збір в розмірі 31 760,91грн., сплачений позивачем при поданні позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог також покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ 02146417 (62702, смт. Дворічна, Харківської області, пров. Спортивний,14, р/р 35413002000937 в УДК в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", код ЄДРПОУ 31555944 (61018, м. Харків, вул. Балакірєва,3, р/рахунок 26009300837 в АТ Банк "Меркурій", МФО 351663) - 1 429 932,90грн. основного боргу, 37 757,77грн. 3% річних, 17 751,30грн. збитків від інфляції, 10 263,34грн. пені, 31 760,91грн. судового збору.

Стягнути з Відділу освіти Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ 02146417 (62702, смт. Дворічна, Харківської області, пров. Спортивний,14, р/р 35413002000937 в УДК в Харківській області, МФО 851011) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 0,60 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 10.08.2012 р.

Суддя Лавренюк Т.А.