Ухвала

від 07.08.2012 по справі 2а/1270/2026/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року справа №2а/1270/2026/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду 24 квітня 2012 року у справі № 2а/1270/2026/2012 за позовом Приватного підприємства «Джаст М'юзік» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду 24 квітня 2012 р. позовні вимоги Приватного підприємства «Джаст М'юзік» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2012 року № 0000392300 та № 0000402300, задоволені. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 22 лютого 2012 року № 0000392300 про збільшення приватному підприємству «Джаст М'юзік» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 4212,00 грн., у тому числі 4212,00 грн. - за основним платежем, 0,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 22 лютого 2012 року № 0000402300 про збільшення приватному підприємству «Джаст М'юзік» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 20501,50 грн., у тому числі 19361,00 грн. - за основним платежем, 1140,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ПП «Арикон», що було виявлено в ході документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Підставою для таких висновків став акт Алчевської ОДПІ від 14.11.11 р. про результати документальної перевірки ПП «Арикон», яким встановлено відсутність у нього основних засобів, трудових ресурсів, виробничих потужностей, складських приміщень. Крім того, в ході перевірки позивачем не надано документів на підтвердження реального отримання від ПП «Арикон» товарів, оскільки поставки не підтверджені товарно-транспортними та іншими документами. Наведене, на думку апелянта, свідчить про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача та нікчемність укладених з ПП «Арикон» угод.

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі м.Луганська.

Посадовими особами відповідача на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.М., у відповідності із наказом від 23 січня 2012 року № 78 та за направленням від 23 січня 2012 року за № 67 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011 року по 31 липня 2011 року та податку на прибуток підприємств за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року по взаємовідносинам з приватним підприємством «Арикон», за результатами якої складено акт від 06 лютого 2012 року № 101/2300/36901246 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 4212,00 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2011 року на суму 3562,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 650,00 грн.) за рахунок включення до складу валових витрат вартості продуктів харчування та сум амортизаційних витрат по придбаним основним засобам у приватного підприємства «Арикон», зв'язок яких не повьязано з господарською діяльністю; а також порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 19361,00 грн., у тому числі: за квітень 2011 року - 5645,00 грн., травень 2011 року - 3594,00 грн., червень 2011 року - 5564,00 грн. та за липень 2011 року - 4558,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання продуктів харчування та основних засобів у приватного підприємства «Арикон», зв'язок яких з господарською діяльністю не встановлено.

Висновок про заниження приватним підприємством «Джаст М'юзік» податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість вмотивований безпідставним віднесенням сум до складу валових витрат та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, за нікчемним правочином приватного підприємства «Джаст М'юзік» з приватним підприємством «Арикон».

22.02.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392300 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємства» на 4212,00 грн., у тому числі 4212,00 грн. - за основним платежем, 0,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та податкове повідомлення-рішення № 0000402300 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 20501,50 грн., у тому числі 19361,00 грн. - за основним платежем, 1140,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Також встановлено, що 01 квітня 2011 року за № 2907 між приватним підприємством «Джаст М'юзік» та приватним підприємством «Арикон» укладено договір постачання.

У зв'язку із здійсненням господарських операцій на підставі вказаного договору, позивач отримав від приватного підприємства «Арикон» видаткові та податкові накладні від 01 квітня 2011 року № 3204016 на суму 1385,39 грн., у тому числі податок на додану вартість 230,90 грн., від 08 квітня 2011 року № 3204080 на суму 32486,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 5414,33 грн., від 03 травня 2011 року № 3205032 на суму 1287,54 грн., у тому числі податок на додану вартість 214,59 грн., від 18 травня 2011 року № 3205182 на суму 20274,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3379,00 грн., від 03 червня 2011 року № 3206032 на суму 3304,33 грн., у тому числі податок на додану вартість 550,72 грн., від 10 червня 2011 року № 3206104 на суму 30078,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 5013,00 грн., від 01 липня 2011 року № 3207017 на суму 340,64 грн., у тому числі податок на додану вартість 56,77 грн., від 08 липня 2011 року № 3207084 на суму 27010,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4501,67 грн.

Оплата приватним підприємством «Джаст М'юзік» отриманих від приватного підприємства «Арикон» товарно-матеріальних цінностей за договором постачання від 01 квітня 2011 року за № 2907 підтверджена банківськими виписками по рахунку (том 1, арк. справи 138-141).

Операції за договором постачання від 01 квітня 2011 року за № 2907, укладеним між приватним підприємством «Джаст М'юзік» та приватним підприємством «Арикон», знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку приватного підприємства «Джаст М'юзік», що підтверджено журналами-ордерами та відомостями по рахункам 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 68.5 «Розрахунки з іншими кредиторами», 31.1 «Поточні рахунки в національній валюті» за квітень-липень 2011 року (том 1, арк. справи 181-192).

Обставини використання приватним підприємством «Джаст М'юзік» товарно-матеріальних цінностей, отриманих від приватного підприємства «Арикон», у подальшій господарській діяльності підтверджені накладною на передачу у виробництво товарно-матеріальних цінностей від 30 квітня 2011 року № 4, наказами по підприємству про встановлення строку корисного використання та ліквідаційної вартості основних засобів від 30 квітня 2011 року № 2 П, від 31 травня 2011 року № 3 П, від 30 червня 2011 року № 4 П, актами введення в експлуатацію основних засобів від 30 квітня 2011 року №№ 16/1, 16/2, 17/1, 19/1, від 31 травня 2011 року № 18/1, від 30 червня 2011 року №№ 20/1, 20/2, 20/3, 20/4, 20/5, 20/6, 20/7, 20/8, 20/9, 20/10, 20/11, 20/12, від 31 липня 2011 року №№ 21/1, 21/2, 21/3, 21/4, 21/5, 21/6, 21/7, 21/8, актами реалізації за квітень-липень 2011 року (том 1, арк. справи 146, 147-149, 150-174, 175-180).

Податковими деклараціями з податку на додану вартість підтверджується включення позивачем податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «Арикон» до податкового кредиту в сумі 5645,23 грн. за квітень 2011 року, 3593,59 - за травень 2011 року, 5563,72 грн. за червень 2011 року, 4558,44 грн. за липень 2011 року.

Витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей (продуктів харчування) від приватного підприємства «Арикон» за договором постачання від 01 квітня 2011 року за № 2907 включені приватним підприємством «Джаст М'юзік» до складу валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року на суму 4981,05 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 5264,92 грн. (у тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 283,87 грн.). Також до складу валових витрат приватним підприємством «Джаст М'юзік» включено суму амортизації основних фондів, придбаних у приватного підприємства «Арикон», - у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року на суму 384,00 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 2580,00 грн. (у тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 2196,00 грн.), витрати на придбання ламп светодіодних, придбаних у приватного підприємства «Арикон», - у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року на суму 9332,40 грн. та витрати з стабілізатора напруги, придбаного у приватного підприємства «Арикон», - у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року на суму 564,00 грн., суму амортизації основних фондів, придбаних у приватного підприємства «Арикон», - у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року на суму 228,00 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 571,00 грн. (у тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 343,00 грн.).

Судом першої та апеляційної інстанції також встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі № 2а-11182/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року, адміністративний позов приватного підприємства «Арикон» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання недійсним наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акта від 14 листопада 2011 року № 1812/236-37156815 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Арикон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року», який був використаний відповідачем під час проведення спірної перевірки, зокрема висновків щодо нікчемності правочинів, укладених ПП «Арикон».

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про неможливість фактичного здійснення ПП «Арикон» господарських операцій через відсутність необхідних трудових ресурсів, техніки та інших основних фондів майна, а також про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру (відсутність товарно-транспортних накладних тощо), тобто здійснений правочин між ПП «Арикон» та позивачем, не відповідає вимогам закону, не спричинив реального настання правових наслідків та являється нікчемним, оскільки вчинений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 138.4);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (підпункт 138.5).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3.ПКУ, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у квітні-липні 2011 року та валові витрати за ІІ та ІІІ квартал 2011 року по фінансово-господарським операціям з приватним підприємством «Арикон» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В акті перевірки відповідач зазначає, що є підстави вважати правочини нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та ПП «Арикон» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Арикон» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Також суд апеляційної інстанції виходить з того, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення включених у ціну товару сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи апелянта про відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу або комплекту інших документів (автомобільних, залізничних накладних тощо), які б підтвердили фактичне надання транспортно-експедиторських послуг, суд до уваги не приймаються, оскільки ці документи не впливають на формування податкового кредиту, а реальність здійснення спірної господарської операції позивача з ПП «Арикон» підтверджена іншими дослідженими судом доказами, які відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду 24 квітня 2012 року у справі № 2а/1270/2026/2012 за позовом Приватного підприємства «Джаст М'юзік» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів Гімон М.М.

Василенко Л.А.

Карпушова О.В.