Ухвала

від 08.08.2012 по справі 2а/1270/2644/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року справа №2а/1270/2644/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника позивача Болото О.О., представника відповідача Масленнікової Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганська Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2644/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганська Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Позивач просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганська:

- № 0000502310 від 26 березня 2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Аеромех" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 306676 грн. 00 коп.,

- № 0000492310 від 26 березня 2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Аеромех" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 306757 грн. 00 коп., в тому числі 266675 грн. 00 коп. та 40082 грн. 00 коп. - штрафні санкції.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. позов було задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000502310 від 26 березня 2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 306676 грн. 00 коп. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000492310 від 26 березня 2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 306757 грн. 00 коп., в тому числі 266675 грн. 00 коп. та 40082 грн. 00 коп. штрафні санкції. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» судові витрати у розмірі 2146,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції, яку винесено з порушенням норм матеріального права - скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що задовольняючи позов, судом зроблено висновок про те, що реальність господарських операцій ТОВ «НВФ «Аеромех» із ТОВ «Автоклапан-МТС» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи - податковими накладними, платіжними документами, документами, які підтверджують наявність у позивача автотранспорту.

Згідно акту від 03.01.2012 року №8/23/37057178 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Автоклапан-МТС» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Діамат-ЛТД» за період з 01.04.2011 року по 31.08.2011 року, встановлено нереальність здійснення господарських операцій з поставки товарів від ТОВ «Діамат-ЛТД».

За результатами аналізу документів та податкової звітності ТОВ «Діамат ЛТД» установлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності. Підприємство не має складських приміщень, відсутні власні транспортні засоби, договори оренди автотранспортних засобів, підприємство відсутнє за місцезнаходженням. Таким чином, позивач не мав можливості здійснювати транспортування зазначеного у податкових накладних товару на адресу ТОВ «Автоклапан-МТС».

Одним з основних постачальників ТОВ «Діамат ЛТД» є ПП «Тиссона», відносно якого 11 01.2012 року на адресу ДПІ у Жовтневому районі М.Луганська надійшов лист №519/7/23-706, у якому повідомляється про порушення кримінальної справи за ст.205 Кримінального кодексу України від 29.12.2011 року.

Під час проведення перевірки позивачем не було надано жодних документів, що підтверджують факт транспортування та відвантаження придбаного товару.

Відповідно наявних на час проведення перевірки документів не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товару та реального його транспортування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника відповідача, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100262370 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Згідно запиту відповідача про надання пояснень та їх документального підтвердження від 16.01.2012 року № 647/23-221 у зв'язку з проведенням перевірки ТОВ «Автоклапан-МТС» з метою документального підтвердження господарських відносин ТОВ «НВФ «Аеромех» з ТОВ «Автоклапан-МТС», а також підтвердження відносин, виду та обсягу операцій і розрахунків, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку у травні - липні 2011 року, відповідач просив надати у термін згідно діючого законодавства пояснення та їх документальне підтвердження з вказаним у запиті переліком документів. Запит був отриманий позивачем 18.01.2012 року, а документи були надані 16.02.2012 року.

Згідно наказу від 06.03.2012 року № 485 за підписом начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, призначено проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримань вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Автоклапан - МТС» за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року.

Актом перевірки від 12.03.2012 року № 782/23/31594496 встановлено порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 266674 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 78782 грн., за червень 2011 року на суму 107731 грн., за липень 2011 року на суму 80162 грн.; а також порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011 року на суму 306676 грн. Зазначені суми визначені на підставі висновку про те, що господарські операції між ТОВ «Автоклапан - МТС» та ТОВ «НВФ «Аеромех» не підтверджуються стосовно врахування реального здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності. Зазначені висновки зроблені на підставі висновків акту Алчевської ОДПІ № 1806/236-37288409 від 11.11.2011 року.

На підставі акту перевірки від 12.03.2012 року № 782/23/31594496 відповідачем встановлено порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000492310 від 26.03.2012 року про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість всього на загальну суму 306757,00 грн.

На підставі акту перевірки від 12.03.2012 року № 782/23/31594496 відповідачем за порушення п. п. 1139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000502310 від 26.03.2012 року про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 306676,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позив надав всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за вищевказані періоди 2011 року. в тому числі були надані документи, які підтверджують наявність у позивача автотранспорту, необхідних працівників, складських приміщень, наявність відповідного обладнання для ведення економічної діяльності щодо придбання та реалізації продукції за період, який перевірявся.

За таких обставин замовник та покупець не може нести відповідальність за несплату податків виконавцем та продавцем. При цьому не є підставою для збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Господарська операція позивача підтверджується укладеним договором за № 14 від 01.05.2011 року; рахунками фактури, видатковими накладними, податковими накладними від 04.05.2011 року, від 01.06.2011 року, від 01.07.2011 року.

Як передбачено підпунктом п. 201.10. ст 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пункт 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні реквізити. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 кодексу).

Згідно п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже, позивач на час формування податкового кредиту з ПДВ та декларування відповідних сум у податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року мав всі первинні, бухгалтерські документи, тобто мав всі законні права на декларування вказаних витрат у податковому кредиті з ПДВ.

Таким чином, висновок про порушення позивачем норм п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за травень-липень 2011 року на суму 266674 грн.; п. 139.1.9 п. 139, ст. 139 Податкового кодексу України щодо формування валових витрат з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року на суму 306676 грн. - є хибним, зробленим без достатнього документального та нормативного обґрунтування.

Що стосується висновків про відсутність поставок товару, нікчемності угод, зазначених в акті перевірки документальне підтвердження того, що позивач має власні транспортні засоби, і перевезення товару відбувалось силами позивача, що підтверджується подорожніми листами № 294058, № 294100 та № 294099 та товарно-транспортними накладними від 04.05.2011 року, 01.06.2011 року, 01.07.2011 року. Розрахунки за придбаний товар здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банківських рахунків.

Оцінюючи документи, що має позивач та які були надані до матеріалів перевірки, позивачем в травні - липні 2011 року здійснювалися господарські операції та проведена податкова звітність, яка відповідає діючому законодавству, що документально підтверджено наявними укладеними договорами між зазначеними суб'єктами господарювання, платіжними дорученнями, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними тощо, що стало підставами включення до складу податкового кредиту та валових витрат спірного періоду.

Крім того, на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення платником податків до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, валові витрати, контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість. В Акті перевірки відповідач так і не зазначив, всупереч якому нормативно-правовому акту були заповненні та наданні податкова та видаткова накладні, на підставі яких позивач сформував свій податковий кредит.

В акті перевірки податковий орган посилається на Акт від 03.01.2012 року № 8/23/37057178 позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Автоклапан-МТС» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Діамат ЛТД» за період 01.04.2011 року по 31.08.2011 року, яким нібито встановлено нереальність здійснення господарських операцій з поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Діамат ЛТД» за квітень - липень 2011 року, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Також податковий орган посилається на Акт Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 року № 1806/236-37288409 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Діамат ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, яким встановлені аналогічні порушення.

В Акті перевірки не доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Безпідставним є висновок ДПІ, що матеріалами перевірок по ланцюгу постачання встановлено укладання правочинів без мети настання реальних наслідків, оскільки з акту Алчевської ОДПІ не вбачається, що ним були досліджені будь-які первинні документи ТОВ "Діамат ЛТД", так як ці підприємства за юридичною адресою не знаходились. Сам по собі факт відсутності зазначених підприємств за юридичною адресою, не тягне за собою недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації підприємствами до моменту виключення їх з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних.

Посилання податкового органу на акт від 03.01.2012 року № 8/23/37057178 також є безпідставним, оскільки в цьому акті також не досліджувались будь-які документи по взаємовідносинам ТОВ «Автоклапан МТС» та позивача, а крім того ТОВ «Діамат ЛТД» оскаржило дії Алчевської ОДПІ до суду і постановою Луганського окружного адміністративного суду дії податкового органу визнані протиправними.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2644/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Аеромех» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 08 серпня 2012 року, в повному обсязі складена 13 серпня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок