Постанова

від 21.08.2012 по справі 2а/0470/4577/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/4577/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О. при секретаріПащенко В.І. за участю: представника позивача представника відповідача Красноок Ю.О. Утємісової Д.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоресурси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Модель ЛК» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі, яка згодом була реорганізована, а її правонаступником є Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, 19 квітня 2011 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Екоресурси», ТОВ «Модель ЛК» у якому просила стягнути з ТОВ «Екоресурси» в дохід Державного бюджету України кошти одержані без установлених законом підстав у сумі 6915711,96 грн. та стягнути з ТОВ «Модель ЛК» в дохід Державного бюджету України кошти одержані без установлених законом підстав у сумі 6915711,96 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Екоресурси» не надано для проведення перевірки підтверджуючих документів щодо відрядження представника для отримання товару в м. Дніпродзержинськ та м. Миколаїв (звіт про відрядження, пропуск на територію ВАТ «ДКХЗ» або інші документи), не надано журнал обліку довіреностей на отримання товару. Також позивач зазначає, що складські приміщення та умови для зберігання продукції у ТОВ «Модель ЛК» відсутні. Перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів від ТОВ «Модель ЛК» до ТОВ «Екоресурси» не проводились, та як у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця. Позивач стверджує, що фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Модель ЛК» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Також податківці зазначають, що ТОВ «Екоресурси» було обізнане про виробника (постачальника) концентрату та сировини - ТОВ «Текс К», яке зареєстровано у Південній МДПІ м.Кривого Рога юридична адреса м.Кривий Ріг (тобто ТОВ «Текс К» розташовано поруч з ТОВ «Екоресурси», а ТОВ «Модель ЛК» знаходиться в м. Миколаєві). Згідно акту перевірки ТОВ «Текс К» №1155/232/31987470 від 29.09.2010 здійсненої Південною МДПІ у м.Кривому Розі вартість концентрату та сировини поставлених ТОВ «Текс К» в адресу ТОВ «Модель ЛК» складає в травні 2010 року - 96,00 грн., в т.ч. ПДВ за тону. Вартість концентрату та сировини придбаних ТОВ «Екоресурси» у ТОВ «Модель ЛК» складає в травні 2010 року - 378,00-410,40 грн., в т.ч. ПДВ за тону. Таким чином, на думку позивача, вартість сировини та концентрату при перепродажу за участю ТОВ «Модель ЛК» збільшувалась понад 4 рази в порівнянні з ціною ТОВ «Текс К». При застосуванні ТОВ «Модель ЛК» в ланцюгу постачання від ТОВ «Текс К» до ВАТ «Маріупольський МК ім. Ілліча» в 4 рази збільшуються валові витрати та податковий кредит кінцевого споживача-вигодонабувача -ВАТ «Маріупольський МК ім. Ілліча», ТОВ ПІК «Енерго-інвест», а валові доходи та податкові зобов'язання від збільшеної вартості ТОВ «Модель ЛК» до бюджету не сплачуються - підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не декларує в повному обсязі податкові зобов'язання та не сплачує їх до бюджету. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі ТМЦ від продавця ТОВ «Модель ЛК» до покупця ТОВ «Екоресурси», документів, що засвідчують, зберігання продукції та фактичного отримання товарів.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник ТОВ «Екоресурси» в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на безпідставність висновків представників податкової інспекції.

Представник ТОВ «Модель ЛК» в судове засідання не з'явився. На адресу підприємства, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, направлялись ухвала про відкриття провадження у справі та судові повідомлення, проте, усі повернуті до суду у зв'язку з відсутністю адресата.

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ «Екоресурси» (код ЄДРПОУ 35229928) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 8-9, 10-11, том 1/.

Відносно ТОВ «Модель ЛК» (код ЄДРПОУ 19297824) 06 січня 2011 року було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, що встановлено судом з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 11-13, том 1/.

ТОВ «Екоресурси» 16 серпня 2007 року було взяте на облік за № 5202 у Південній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків № 1709 від 16.08.2007 /а.с. 15, том. 1/.

Також судом встановлено з Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, що ТОВ «Екоресурси» зареєстроване як платник податку на додану вартість /а.с. 15, том 1/.

Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області 03 березня 2011 року складено акт № 223/232/35229928 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Екоресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2010» /а.с. 16-61, том 1/. Згідно положень даного акту перевіряючими встановлено порушення ТОВ «Екоресурси»:

1. Операції по придбанню товарів (послуг) у ТОВ «СВП-Торгснаб», ТОВ «Модель ЛК» та реалізації даних товарів (послуг) в адресу ВАТ «Маріупольський МК ім. Ілліча» та ТОВ «ПІК «Енерго-інвест» заключені без мети настання реальних наслідків та суперечать моральним засадам суспільства. Отже, зазначені операції, відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, частин 1, 5 ст.203, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

2. п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94 -ВР (зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено його завищення за 4 кв. 2009 р. (звітна за 2009р.) на суму 81729,00 грн., за 1 кв. 2010 р. на суму 6843,00 грн., 2 кв. 2010 р. на суму 18827,00 грн. (всього за півріччя 2010 р. на 25670,00 грн.) та заниження за 3 квартал 2010 р. на суму 208108,00 грн. (з врахуванням завищення за півріччя 2010 р. на 25670,00 грн.).

3. п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 п.п.7.4.1, п.п.7.4.3, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість у розмірі 91515,00 грн., за рахунок його заниження (+) та завищення (-):

Жовтень 2009 р. (+) 1421,00 грн.,

Листопад 2009 р. (+) 95,00 грн.,

Березень 2010 р.(-) 5474,00 грн.,

Квітень 2010 р. (-) 30896,00 грн.,

Травень 2010 р. (-) 52449,00 грн.,

Червень 2010 р. (+) 20191,00 грн.,

Липень 2010 р. (+) 49537,00 грн.,

Серпень 2010 р. (+) 63069,00 грн.,

Вересень 2010 р. (+) 46021,00 грн.

ТОВ «Екоресурси» 11 березня 2011 року подало до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області за вих. № 4 заперечення на акт планової виїзної перевірки № 223/232/35229928 від 03 березня 2011 року /а.с. 79-80, том 1/.

Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області 18 березня 2012 року було направлено на адресу ТОВ «Екоресурси» відповідь на заперечення, у яким постійно діюча комісія по розгляду спірних питань, що виникають при проведенні документальних перевірок порушень не встановила, висновки акту, крім тих, що пов'язані з недійсністю правочинів, вважає правомірними, донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій за ненадання копій документів /а.с. 81-103, том 1/.

Так, Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області 18 березня 2011 року було винесено, на підставі акту перевірки №223/232/35229928 від 03 березня 2011 року, відносно ТОВ «Екоресурси» наступні податкові повідомлення-рішення:

форми «С» № 0000472301, щодо сплати штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.;

форми «Р» № 0000462301, щодо сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі + 151558,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 45083,50 грн.;

форми «Р» № 0000452301, щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі + 283183,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7079,00 грн. /а.с. 77зв., том. 1/.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення № 0000452301 від 18.03.2011, № 0000462301 від 18.03.2011, № 0000472301 від 18.03.2011, про сплату суми податку у розмірі 434741,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 116383,25 грн., були скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі № 2а/0470/4134/11 за позовом ТОВ «Екоресурси» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсними повідомлень-рішень /а.с. 210-216, том. 1/.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі № 2а/0470/4134/11 залишено без змін /а.с. 74-76, том. 2/.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі № 2а/0470/4134/11 було спростовано факт нікчемності правочинів, які укладались між ТОВ «Екоресурси» та ТОВ «СВП Торгснаб», ТОВ «Модель ЛК», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест», та який було зафіксовано в акті перевірки № 223/232/35229928 від 03 березня 2011 року.

Так, відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до договору № 03.05 (1.2010) від 03 травня 2010 року ТОВ «Екоресурси» - покупець в особі директора ОСОБА_5, діючого на підставі статуту з однієї сторони та ТОВ «Модель ЛК» - Продавець, в особі директора Білоусова В.М., діючого на підставі статуту, з іншої сторони, заключили даний договір про те, що Продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, кількість, найменування, асортимент якої вказані в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору /а.с. 105-106, том. 1/.

Специфікацією № 1 від 03 травня 2010 року було визначено найменування продукції, а саме - сировину для агломераціонного виробництва /а.с. 17, том. 2/.

Судом встановлено, що ТОВ «Модель ЛК» видало ТОВ «Екоресурси» рахунки-фактури: від 03.05.10 № 1 на суму 425133,36 грн. /а.с. 107, том. 1/; від 04.05.10 № 3 на суму 397882,80 грн. /а.с. 109, том. 1/; від 07.05.10 № 4 на суму 432725,76 грн. /а.с. 110, том. 1/; від 15.05.10 № 8 на суму 1090022,40 грн. /а.с. 113, том. 1/.

Також ТОВ «Модель ЛК» видало ТОВ «Екоресурси» наступні видаткові накладні: від 03.05.10 № 1 на суму 425133,36 грн. /а.с. 107зв., том. 1/; від 04.05.10 № 3 на суму 397882,80 грн. /а.с. 108зв., том. 1/; від 07.05.10 № 4 на суму 432725,76 грн. /а.с. 110зв., том. 1/; від 14.05.10 № 7 на суму 572036,04 грн. /а.с. 111зв., том. 1/; від 15.05.10 № 8 на суму 1090022,40 грн. /а.с. 112зв., том. 1/; від 16.05.10 № 10 на суму 1061171,28 грн. /а.с. 114, том. 1/; від 22.05.10 № 15 на суму 278661,60 грн. /а.с. 115, том. 1/; від 24.05.10 № 17 на суму 844808,40 грн. /а.с. 116, том. 1/; від 25.05.10 № 18 на суму 842304,96 грн. /а.с. 117, том. 1/; від 26.05.10 № 19 на суму 416720,16 грн. /а.с. 118, том. 1/; від 27.05.10 № 20 на суму 554245,20 грн. /а.с. 119, том. 1/.

Також до договору № 03.05(1.2010) від 03.05.2010, було виписано податкові накладені № 1 від 03.05.2010, № 3 від 04.05.2010, № 4 від 07.05.2010, № 7 від 14.05.2010, № 8 від 15.05.2010, № 10 від 16.05.2010, № 17 від 24.05.2010, № 18 від 25.05.2010, № 19 від 26.05.2010, № 20 від 27.05.2010, № 22 від 22.05.2010 /а.с. 42-52, том. 2/.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Центральному районі м.Миколаєва ТОВ «Модель ЛК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період з 01.05.2010 по 31.05.2010, було складено акт № 1421/23-300/19297824 від 31.08.2010 /а.с. 124зв-130/. Перевіркою було встановлено порушення ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та продажу визнані недійсними.

На запит Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі №24910/10/8234 від 27.09.2010 надало належним чином завірені копії документів, щодо документального підтвердження достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період травень 2010 року /а.с. 135зв., том. 1/

Між ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест» (покупець) та ТОВ «Екоресурси» (продавець) був укладений договір № 17/2 від 01 квітня 2012 року на поставку продукції /а.с. 136, том. 1/. По даному договору були виписані податкові накладні /а.с. 138-153зв., том. 1/ з яких судом встановлено факт продажу поставки товару ТОВ «Екоресурси» на ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест» з реальною господарською метою та прибутком для себе.

Між ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) та ТОВ «Екоресурси» (продавець) було укладено договір № 2717 від 01 травня 2008 року з приводу реалізації концентрату та сировини /а.с. 154-155, том. 1/. По даному договору були виписані податкові накладні /а.с. 157-163зв., том. 1/ з яких судом встановлено факт продажу поставки товару ТОВ «Екоресурси» на ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з реальною господарською метою та прибутком для себе.

Представником позивача в ході розгляду справи було надано суду інформацію про факт порушення кримінальної справи № 99125505 за ч. 3 ст. 212 КК України за матеріалами перевірки ТОВ «Екоресурси» (акт № 223/232/35229928 від 03.03.2011) /а.с. 233, том. 1/.

Дійсно старшим слідчим ПСВ ПМ Криворізької МДПІ в Дніпропетровській області ОСОБА_7 09 квітня 2012 року винесено постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження відносно директора ТОВ «Екоресурси» ОСОБА_5 за фактом ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України /а.с. 249-250, том. 1/.

Проте, судом встановлений факт скасування постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 травня 2012 року у справі № 408/3423/12 (провадження № 4/408/169/12) постанови старшого слідчого ПСВ ПМ Криворізької МДПІ в Дніпропетровській області Лаврика Р.С. від 09 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Екоресурси» ОСОБА_5 за фактом ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України /а.с. 242-244, том. 1/.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року у справі № 10-1/490/644/12 постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 травня 2012 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_5 та скасована постанова старшого слідчого ПСВ ПМ Криворізької МДПІ в Дніпропетровській області Лаврика Р.С. від 09 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Екоресурси» ОСОБА_5 за фактом ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - залишено без змін /а.с. 11-12, том. 2/.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втрачають чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що в ході розгляду справи судом було встановлено, що Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області проводилась перевірка діяльності ТОВ «Екоресурси» за період з 01.10.2009 по 30.09.2010, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування».

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Відповідно до ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно п.5.1, п.5.4, п.п.5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-III, податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до положень п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Крім того, у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, застосуванню підлягає закон, який трактується на користь платника податку.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податковою кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Відповідна правова позиція відображена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11.

Позивач зробивши висновок про нікчемність правочинів не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими. Посилаючись на відсутність первинних документів, відповідач не враховував неповідомлення позивача про проведення перевірки.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно п. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Виходячи зі змісту положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби ґрунтуються на факті визнання в акті перевірки № 223/232/35229928 від 03 березня 2011 року нікчемними правочинів які укладались між ТОВ «Екоресурси» та ТОВ «СВП Торгснаб», ТОВ «Модель ЛК», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест». Хибність даних висновків позивача встановлена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі № 2а/0470/4134/11. З огляду на викладене, а також враховуючи положення ч. 1 ст. 72 КАС України, у даного суду відсутня процесуальна можливість повторно визначати факт реальності правочинів, в той же час, з поданих первинних документів, судом було встановлено наявність господарської мети у ТОВ «Екоресурси» під час укладання договорів між ним та ТОВ «СВП Торгснаб», ТОВ «Модель ЛК», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест». Також, суд критично відносить до доводів позивача щодо фіктивної діяльності ТОВ «Екоресурси» та порушення кримінальної справи відносно директора підприємства, оскільки постанова про порушення кримінальної справи скасована в судовому порядку.

Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби у стягненні з ТОВ «Екоресурси» та ТОВ «Модель ЛК» коштів одержаних без установлених законом підстав у суму 6915,711,96 грн., оскільки в судовому порядку ТОВ «Екоресурси» довело реальність укладання договорів та наявність в укладених правочинах господарської мети.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються та відносяться за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоресурси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Модель ЛК» про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25 липня 2012 року.

Суддя Д.О. Власенко