Постанова

від 15.08.2012 по справі 5009/1821/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2012 р. справа №5009/1821/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддів Cтойка О.В., Чернота Л.Ф. при секретарі Гриньовій О.В. від позивача:Костяникова І.В. -за дов. № 3/22 від 03.01.12 р. від відповідача:Матросов Є.О. -за дов. б/н від 12.07.12 р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Галант", м. Василівка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 року у справі№ 5009/1821/12 (суддя Науменко А.О.) за позовомЗапорізького обласного центру зайнятості, м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємства "Галант", м. Василівка Запорізької області простягнення 1941075 грн. 71 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Запорізький обласний центр зайнятості, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Галант", м. Василівка Запорізької області про стягнення 1941075 грн. 71 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.12 р. позов було задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Галант" на користь Запорізького обласного центру зайнятості 1909511 грн. 40 коп. авансу з урахуванням індексу інфляції. В іншій частині позову було відмовлено.

Відповідач, Товариство Приватне підприємство "Галант", м. Василівка Запорізької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.12 р. в частині задоволення позовних вимог позивача скасувати, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо сплати пені залишити без змін та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині повернення невикористаного авансу у розмірі 1900000 грн. 00 коп. з урахуванням індексу інфляції.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Скаржник у судовому засіданні надав усне клопотання про долучення до матеріалів справи довідки пошти про надходження на адресу ПП «Галант»до ВПЗ Василівка-3:

- 19.07.12 року рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням № 6900110760283;

- 27.06.12 року рекомендованого листа № 6900110697484;

- 07.07.12 року рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням № 6900110721210. Як зазначає відповідач, ці листи було вручено Матросову Є.О. 19.07.12 року.

Надане скаржником клопотання судова колегія розглянула та долучила до матеріалів справи, однак не прийняла до уваги в якості доказу неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом, оскільки, по-перше, ухвала про порушення провадження по справі від 17.05.12 р. була направлена на адресу відповідача 18.05.12 р. та отримана підприємством відповідача 24.05.12 р., про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи, на якому є підпис іншої уповноваженої особи відповідача (арк. справи 47); по-друге, справа слуханням тричі відкладалася із належним повідомленням сторін про час та місце слухання справи згідно приписів ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчать відмітки канцелярії на зворотніх боках ухвал суду першої інстанції. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд належним чином неодноразово повідомляв відповідача про час та місце слухання справи і те, що саме ця фізична особа не отримувала раніше поштову кореспонденцію по даній справі свідчить лише про неналежне відношення посадових осіб підприємства до своїх обов»язків з своєчасного отримання поштової кореспонденції. Тому відсутні підстави для застосування норм п. 2 ч. 2 ст.104 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5009/1821/12 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.11 року між Запорізьким обласним центром зайнятості (замовник) та ПП "Галант" (генпідрядник) було укладено договір № 186 на виконання підрядних робіт, згідно умов якого генпідрядник зобов'язався виконати роботи з будівництва Кам'янсько - Дніпровського районного центру зайнятості по вул. Леніна, 4 в м. Кам'янка -Дніпровська Запорізької області, згідно договірної ціни (Додаток № 1 до Договору), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт - роботи з будівництва Кам'янсько-Дніпровського районного центру зайнятості. Генпідрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик, власними і залученими силами і засобами передбачені замовленням роботи, здає в обумовлені строки об'єкт замовнику, згідно діючого законодавства.

Пунктом 3.1 договору № 186 сторони домовились, що ціна цього договору є твердою і становить 6405156 грн. з ПДВ та визначена згідно державних будівельних норм ДБН Д.1.1-1-2000 (Додаток №1 до Договору). Ціна договору враховує усі витрати генпідрядника на виконання предмету договору, в тому числі поставку необхідного обладнання.

У відповідності до п.п. 4.1-4.4 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником авансу у розмірі 30 відсотків вартості річного обсягу робіт, після пред'явлення генпідрядником рахунка. Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання протягом трьох місяців після одержання авансу. В подальшому оплата виконаних робіт проводиться протягом п'ятнадцяти робочих днів після затвердження замовником наданих генпідрядником актів виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3 та пред'явлення генпідрядником рахунка. Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та прийняття об'єкта замовником, згідно чинного законодавства.

Згідно п.п. 5.1-5.3 договору, строк виконання робіт становить 9 місяців з дня укладання договору. Початком виконання робіт по будівництву є: серпень 2011 року, з моменту отримання дозвільних документів на будівництво. Датою закінчення робіт є: травень 2012 р. Місце виконання робіт: Запорізька область, м. Кам'янка - Дніпровська, вул. Леніна, будинок 4. Генпідрядник розпочне виконання робіт протягом тижня з дня виконання Замовником зобов'язань щодо надання будівельного майданчика (фронту робіт), передачі проектної і дозвільної документації і завершить виконання робіт протягом 9 місяців з дня укладання договору.

06.01.12 року Запорізьким обласним центром зайнятості сплачено ПП "Галант" аванс на виконання умов договору № 186 в сумі 1900000 грн.

Як зазначає позивач, ПП "Галант" не використало аванс на придбання та постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і не приступив до виконання робіт, згідно календарного графіку.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з Приватного підприємства "Галант", м. Василівка Запорізької області невикористаного авансу у розмірі 1913330 грн. 42 коп. з урахуванням інфляції та пені у розмірі 27745 грн. 29 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 318 Господарського кодексу України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим кодексом.

Частиною 1 ст. 875 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ст. 321 Господарського кодексу України, у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, пунктом 7.2. договору № 186 передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт, за невиконання календарного графіку виконання робіт, затримку надання актів виконаних робіт, генпідрядник сплачує замовнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати генпідрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Тобто, виходячи з наведеного пункту договору, у замовника виникає право на повернення попередньої оплати авансу у випадках невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт; невиконання календарного графіку виконання робіт та затримки надання актів виконаних робіт.

Як правомірно визначився суд першої інстанції, для визначення моменту, з якого генпідрядник має повернути аванс, слід виходити з того, яка з наведених подій сталася першою.

ПП "Галант" листом № 14 від 11.01.12 р. повідомило Запорізький обласний центр зайнятості, що початком терміну виконання робіт генпідрядник просить вважати 10.01.12 р.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 10.01.12 р. до договору № 186, внесено зміни в п. 5.1 договору щодо дати закінчення робіт - жовтень 2012 року та внесено зміни до календарного графіку робіт згідно додатку № 1 до Додаткової угоди.

Пунктами 1, 2 календарного графіку, який підписано директором відповідача та скріплено печаткою ПП "Галант", у строк до 16.01.-20.01.2012 р., починаючи з 10.01.12 р. мали бути здійснені наступні роботи: демонтаж і монтаж дошки пошани та улаштування зовнішніх мереж водопроводу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів виконання робіт з демонтажу і монтажу дошки пошани, улаштуванню зовнішніх мереж водопроводу, з оформленням актів виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3, тобто відповідачем порушено умови договору № 186 щодо виконання календарного графіку виконання робіт.

Отже, виходячи з пунктів 1,2 календарного графіку, позивач, починаючи з 21.01.12 р. мав право на повернення авансу за договором № 186, внаслідок невиконання відповідачем календарного графіку виконання робіт.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів виконання календарного графіку виконання робіт та використання наданого позивачем авансу в межах умов договору, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України в частині неповернення отриманих ним грошових коштів, як було сторонами передбачено п.7.2 договору.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача невикористаного авансу у розмірі 1900000 грн. 00 коп.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь інфляційні у розмірі 13330 грн. 42 коп. за період січень-березень 2012 року та пеню у розмірі 27745 грн. 29 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 9511 грн. 40 коп. за період лютий-березень 2012 року без врахування інфляційних за січень 2012 року, оскільки у відповідача виникло грошове договірне зобов'язання щодо повернення авансу лише з 21.01.12 року.

Також позивач, звертаючись до суду, просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 27745 грн. 29 коп., яка була нарахована на суму невиконаних та неоплачених позивачем робіт, з посиланням на п. 7.2 договору, яким, зокрема, передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт, за невиконання календарного графіку виконання робіт, затримку надання актів виконаних робіт, генпідрядник сплачує замовнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, оскільки умовами п. 7.2 договору сторони не передбачили можливість її застосування до відповідача саме у випадку невиконання обсягу неоплачених підрядних робіт.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги лише частково та правомірно стягнуто з Приватного підприємства "Галант" на користь Запорізького обласного центру зайнятості 1909511 грн. 40 коп. авансу з урахуванням індексу інфляції.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 р. у справі № 5009/1821/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Галант", м. Василівка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 р. у справі № 5009/1821/12 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2012 р. у справі № 5009/1821/12 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5- ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.