ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" серпня 2012 р.Справа № 13/17-4042-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів:Колоколова С.І., Петрова М.С.,
(склад суду змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №588 від 06.08.2012р.)
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від позивача -Іванченка О.В., довіреність № 1489 від 16.08.11р.,
від відповідача -Матюшенко Л.А.- голова правління,
Жорняка О.П., довіреність № б/н від 19.06.12р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Тіра-2", м.Білгород-Дністровський Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2011 р.
по справі № 13/17-4042-2011
за позовом Фізичної особи -підприємця Тімченка Анатолія Вікторовича, м.Білгород-Дністровський Одеської області
до скаржника
про стягнення 125660 грн..
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2011р. Фізична особа -підприємця /далі по тексту- ФОП/ Тімченко Анатолій Вікторович звернувся з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку /далі-ОСББ/ „Тіра-2" 125660 грн. боргу за придбане відповідачем за договором від 15.02.11р. вугілля.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12 грудня 2011р. ( суддя Панченко О.Л. ) позовні вимоги були задоволені повністю та стягнуто з ОСББ "Тіра-2" заборгованість у сумі 125660 грн., держмито у сумі 1256 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСББ „Тіра-2" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду по справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Скаржник вважає, що зазначене рішення судом першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки справу розглянуто без участі відповідача, суд не врахував, що договір є неукладеним, позаяк не містить визначення якості товару, що придбано і сторонами не узгоджено кількість товару за партіями, а також те, що дві накладні оформлені до укладання договору, товар отримала не повноважна особа. В судовому засіданні скаржник стверджував, що договір від 15.02.11р. є зловмисною угодою, що укладена колишнім головою ОСББ заради завдання шкоди.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 15.02.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір, згідно з яким ФОП Тимченко А.В. зобов'язувався продати вугілля на загальну суму 134 634 грн., а ОСББ „Тіра-2" оплатити товар згідно з накладними в декілька етапів: I етап -лютий місяць 2011р., II етап -березень місяць 2011р., III етап -квітень місяць 2011р., IV етап -травень місяць 2011р..
ФОП Тимченко А.В. свої зобов'язання за договором виконав, про що надав накладні на передачу вугілля в період з 7.02.11р. по 15.03.11р. в кількості 5 штук, які підписані, як підтвердив скаржник в судовому засіданні, кочегаром ОСББ Клоченко Г.Л. (а.с.8-10 ).
Посилання скаржника на те, що дві накладні від 07.02.2011р. і 11.02.2011р. оформлено до підпису договору від 15.02.2011р. і на те, що товар отримано не повноважною особою, колегія відхиляє як необгрунтовані, оскільки в справі є акт звірки розрахунків за даним договором від 3.05.11р. / а.с. 32 /, що підписаний повноважною особою, а саме: головою ОСББ „Тіра-2" Дулгер Г.В., в якому визнано прийняття товару за всіма накладними і серед інших перелічені накладні від 07.02.2011р. і 11.02.2011р., отже у відповідача виникло зобов'язання їх оплатити.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Однак, відповідач оплату за отримане вугілля у повному обсязі не здійснив. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність боргу, заявленого до стягнення.
В апеляційній скарзі ОСББ стверджує, що договір поставки є неукладеним оскільки в договорі відсутнє визначення якості товару, тобто не узгоджені предмет і кількість товару за партіями. Судова колегія не може погодитись з підставністю таких тверджень, оскільки відповідно до ч.2,3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладанні договору сторони в будь-якому разі зобов'язані погодити предмет, ціну та строк дії договору. Означені істотні умови містяться в договорі, отже він є укладеним і обов'язковим до виконання сторонами у відповідності до ст.629 ЦК України. Твердження скаржника про те, що угода є зловмисною, колегія до уваги не приймає, оскільки вони не підтверджені документально.
Скаржник також стверджує, що суд першої інстанції розглянув спір без належного повідомлення відповідача, чим порушив вимоги ст. 129 Конституції України. Таке твердження не відповідає дійсності, так як в матеріалах справи /а.с. 29/ знаходиться поштове повідомлення від 09.11.2011р., з якого вбачається, що відповідач 18.11.11р. отримав ухвалу господарського суду від 7.11.11р., якою розгляд справи призначено на 12.12.11р., отже він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору і не використав своїх прав на участь в судовому засіданні з власної ініціативи. Означене спростовує доводи щодо порушення судом норм процесуального права.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги ОСББ „Тіра-2" не спростовують висновків місцевого господарського суду, а рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2011р.слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Відповідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2011р. по справі №13/17-4042-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Тіра-2"-без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 16.08.2012р .
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя М.С.Петров
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2012 |
Оприлюднено | 22.08.2012 |
Номер документу | 25678416 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Разюк Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні