Постанова

від 24.03.2008 по справі а36/371-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.03.08р.

Справа

№ А36/371-07

За позовом 

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Синельникове Дніпропетровської

області

до Синельниківської об"єднаної

державної податкової інспекціїї, м.Синельникове Дніпропетровської області

про скасування частково акту та визнання

недійсним податкового повідомлення-рішення №0000491740/0 від 20.11.2006р.

Суддя Кожан М.П.

Секретар судового

засідання Тесля М.М.

Представники:

від позивача: представник

не з'явився

від відповідача: Петрашку

О.О., довіреність № 007/10/100 від 08.07.08р.

Суть спору:

Позивач

звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати частково

акт від 15.11.2006р. за №47/171/2350708844 про результати  коплексної перевірки  дотримання вимог податкового та валютного

законодавства ПП ОСОБА_1, а сааме: розділ ІІІ, пункт 1, в частині суми  донарахування. та визнати недійсним податкове

повідомлення-рішення №0000491740/0 від 20.11.2006р.

Позовні

вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки

фактичним обставинам, відомостям регістрів бухгалтерського обліку та первинних

документів  та невірним застосування

відповідачем податкового законодавства.

Відповідач

вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності

з діючим законодавством та просить в позові відмовити.

10.09.2007р.

розгляд справи зупинено у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської

експертизи.

Розгляд

справи поновлено з 11.03.2008р.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем

була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог  податкового та валютного законодавства за

результатами якої був складений акт № 47/171/2350708844 від 15.11.2006р.

На

підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове

повідомлення-рішення №0000491740/0 від 20.11.2006р., яким визначено позивачу

податкове зобов'язання з податку на додану вартість  на загальну суму 1816грн.02коп.., в тому

числі за основним платежем 1297грн.16коп.., штрафні (фінансові) санкції

518грн.86коп.

Визначення

спірної суми податкового зобов'язання відповідно до акту перевірки пов'язується

з наступним:

Перевіркою

відповідності даних, наведених у деклараціях з ПДВ данним книги

обліку

продажу та придбання товарів встановлено наступне.

18.11.2005р.

ПП ОСОБА_1 за її заявою у відовідності з п.п.а), п.9.8, статті 9 Закону України

"Про податок на додану вартість" було знято з реєстрації у якості

платника ПДВ через те, що протягом останніх 12 календарних місяців сума

оподатковуваних операцій не перевищує 300,0 тис.грн. Але підприємцем ОСОБА_1 на

дату анулювання реєстрації платника ПДВ не була проведена інвентаризація

залишків товарних запасів (акт проведення інвентаризації товарних залишків

підприємцем під час проведення документальної перевірки не надано) та не було

збільшено суму податкових зобов'язань 4 кварталу 2005р. на суму умовної

реалізації цих залишків за звичайними цінами, чим були порушені вимоги ч. 10,

п.9.8.стаггі 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно

даних книги обліку доходів та витрат (ф.10) зареєстрованої в Синельниківській

ОДПІ 23.07.2003р. за №204 та наданої підприємцем ОСОБА_1 для проведення

документальної перевірки, залишки товару за звичайними цінами станом на

18.11.2005р. по тих податкових накладних, які було включено до складу

дозволеного податкового кредиту становили 7782,80 грн. у т.ч. ГІДВ 1297,16 грн;

Розрахунок наведено у Додатку І до акту перевірки від 15.11.2006р.

Проте

у 4 кварталі 2005р. підприємцем задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ у

розмірі 775,00 грн. Тому сума податкових зобов'язань з ПДВ ПП ОСОБА_1 за 4

квартал 2005р з урахуванням вимог ч. 10, п.9.8 статті 9 Закону України

"Про податок на додану вартість" повинна складати 2072,16 грн.

(775,00 + 1297,16 = 2072,16 грн.)

Розрахунок

ПДВ з урахуванням вимог ч. 10, п.9.8 статті 9 Закону України "Про податок

на додану вартість" наведено у Додатку 2 до акту перевірки, додатково

нараховано 1297,16 грн. податку на додану вартість.

Позивач,

обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем не прийнято до уваги усі

документи, що були надані для перевірки. Крім того, позивач зазначає, що

відповідачем невірно розраховано суму податкових зобов'язань за відомостями

бухгалтерського та податкового обліку.

Зважаючи

на те, що при вирішенні спору виникла необхідність у роз'ясненні питань, що

потребують спеціальних знань, зокрема, дослідження первинних бухгалтерських

документів, документів бухгалтерської та податкової звітності та здійснення

перерахунку зазначених в них та акті перевірки відомостей судом було призначено

судово-бухгалтерську експертизу. На за клопотанням експерта від 22.11.07р.

судом  від позивача було витребувано для

дослідження оригінали наступних документів: Книга обліку доходів та витрат за

2005 рік; Книга обліку продажу товарів (робіт, послуг); Книга обліку придбання

товарів (робіт, послуг); Документи, якими підтверджується придбання товарів за

період з 01.10.2005 р. по 17.11.2005р.; Документи підтверджуючі реалізацію товару

за період з 01.10.2005 р. по 17.11.2005 р.

Позивач

вказані документи суду не надав.

Відповідно

до повідомлення №1894 про неможливість 

надання висновку судово-економічної експертизи від 15.02.2008р. експерт

повідомив про неможливість надання висновку у зв'язку з тим, що  на дослідження не надані документи, які

заявлені у клопотанні.

Відповідно

до ч.1 ст. 71 КАС України кожна 

сторона  повинна  довести 

ті  обставини,  на 

яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього

Кодексу.

Оскільки

позивачем не надано суду первинних та бухгалтерських документів, на підставі

яких ґрунтуються його вимоги,  суд вважає

за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Керуючись

ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу

УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства

України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні

адміністративного позову.

Відповідно

до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про 

апеляційне  оскарження  постанови 

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення,  а в разі   складення  

постанови  у  повному 

обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з 

дня  складення  в 

повному  обсязі.

Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом

двадцяти  днів після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                                           

             М.П.Кожан

     Дата складення постанови у повному

обсязі  24.03.2008р.