Ухвала

від 21.08.2012 по справі 423/1028/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/8409/12 Справа № 423/1028/12 Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук Т.А. Доповідач - Черненкова Л.А. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Красвітної Т.П., Чубукова О.П.

при секретарі - Горлаковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка», третя особа: Магдалинівська районна державна адміністрація, Казначеївська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області про розірвання договору суборенди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

В С Т А Н О В И Л А:

27 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, та просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 2009 - 2011 роки у розмірі 48 904,87 грн.; розірвати договір суборенди земельної ділянки площею 101,78 га, яка розташована на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району за межами населеного пункту, який укладено 13.04.2004 року між нею та Сільськогосподарським кооперативом «Дружба»терміном на 24 роки, який зареєстрований у Дніпропетровській регіональній філії ДП «Центр ДЗК»15.04.2004 № 040412300676; зобов'язати відповідача протягом 30 днів з моменту набрання законної сили рішення суду повернути їй земельну ділянку площею 101,78 га, яка розташована на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району за межами населеного пункту, та знаходиться у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено 10 червня 2003 року із Магдалинівською районною державною адміністрацією і зареєстровано у Магдалинівському районному відділі земельних ресурсів 23.07.2003 року за № 4 МД-3; понесені судові витрати стягнути з відповідача. В обґрунтування позову посилалась на те, що відповідач не сплачує їй орендну плату за землю, яку повинен сплачувати на підставі договору суборенди земельної ділянки площею 101,78 га, яка розташована на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району за межами населеного пункту, укладеного 13.04.2004 року між нею, як фізичною особою та Сільськогосподарським кооперативом «Дружба»терміном на 24 роки, та зареєстрованого у Дніпропетровській регіональній філії ДП «Центр ДЗК»15.04.2004 № 040412300676. Сільськогосподарський кооператив «Дружба»реорганізовано 24 грудня 2004 року шляхом перетворення у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка». Відповідно до умов договору суборенди земельної ділянки розмір плати становить 1,1 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік і суборендар повинен її вносити не пізніше 28 числа орендодавцю -ОСОБА_2 Згідно відомостей відділу Держкомзему в Магдалинівському районі нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила: 2009 рік -1 425 881,10 грн.; 2010 рік -1 510 008,09 грн.; 2011 рік -1 510 008,09 грн. Позивач зазначає, що з моменту укладання договору суборенди, вона як орендодавець не отримала жодної виплати за орендну плату. Таким чином, за період з 2009 року по 2011 рік заборгованість по орендній платі склала 48 904,87 грн. Представник позивача 14 червня 2012 року збільшила розмір позовних вимог та просила суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за січень- червень 2012 року в розмірі 14 583,65 грн. Позивач вказує про те, що вона намагалась врегулювати спір з відповідачем з пропозицією погашення заборгованості по орендній платі, однак дотепер відповіді не отримала. Позивач вважає, що відповідач порушив свої зобов'язання, так як не розрахувався з нею по орендній платі, тому є підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення їй земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, зокрема з посиланням на норму ч.2 ст.651 ЦК України -у разі істотного порушення договору другою стороною.

Справа судом розглянута неодноразово.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2012 року ухвалено: у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на допущення неповного з'ясування обставин справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 червня 2003 року між позивачем та Магдалинівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 101,78 га, яка розташована на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області для сільськогосподарського використання, зареєстрованого у Магдалинівському відділі земельних ресурсів 23.07.2003 року за № 4 МД-3, факт реєстрації договору оренди посвідчено головою Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Термін дії договору оренди земельної ділянки становить 25 років. Зі згоди Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 13.04.2003 року між позивачем та Сільськогосподарським кооперативом «Дружба»укладено договір суборенди земельної ділянки 101,78 га терміном на 24 роки. Сільськогосподарський кооператив «Дружба»реорганізовано 24 грудня 2004 року шляхом перетворення у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Казначеївка». Відповідно до п. 3.1 договору суборенди земельної ділянки від 13.04.2003 року орендна плата становить 1,1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік і суборендар повинен її вносити не пізніше 28 числа орендарю. Згідно відомостей відділу Держкомзему в Магдалинівському районі нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки становила: 2009 рік -1 425 881,10 грн.; 2010 рік -1 510 008,09 грн.; 2011 рік -1 510 008,09 грн. Відповідно до п.4.2 договору суборенди земельної ділянки, договір може бути розірвано достроково, за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов'язань по договору. Відповідно до листа Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 04.01.2012 року, за договором суборенди, укладеним 13.04.2003 року між сторонами за період 2009-2011 р.р. орендну плату вносить СТОВ «Дружба-Казначеївка», станом на 17.01.2012 року -заборгованість зі сплати орендної плати відсутня. Довідки про стан сплати орендної плати та податкових зобов'язань ОСОБА_2 за 2008-2011 роки вказують на факт, що відповідач за вказані роки регулярно вносить орендну плату згідно договору суборенди земельної ділянки. Згідно довідки Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 21.06.2012 року, за період з 01.01.2012 рік по 01.06.2012 року від СТОВ «Дружба-Казначеївка»надійшла орендна плата в розмірі 8 800 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем. Суду не надано об'єктивних доказів, що відповідачем систематично порушується договір в частині невиплати орендної плати. Судом не встановлено порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір.

Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо дострокового розірвання договору суборенди земельної ділянки внаслідок неотримання орендної плати позивачем, стягнення заборгованості по орендній платі за період з 2009 року по червень 2012 року та повернення орендарю земельної ділянки.

Згідно ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що орендою земельної ділянки є засноване на договорі, що укладений між власником землі - орендодавцем та орендарем, строкове та платне володіння і користування орендарем земельною ділянкою, яка необхідна даному орендареві для відповідної діяльності. При цьому, орендована земельна ділянка за згодою власника - орендодавця може передаватися орендарем за договором суборенди в володіння та користування іншій особі, тобто за договором суборенди земельної ділянки здійснюється передача прав та обов'язків орендаря за договором оренди суборендарю.

Стаття 8 Закону України від 6 жовтня 1998 року "Про оренду землі" передбачає, зокрема, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому . Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Стаття 21 зазначеного Закону регулює відносини з орендної плати за землю та в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, зазначалось, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою ; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"); обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів , розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Згідно із Законом України "Про плату за землю" N 2535-XII (стаття 5) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар , тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування , у тому числі на умовах оренди.

З огляду на зазначені норми закону, орендна плата за землю, яка перебуває у державній власності, здійснюється орендарем, який фактично користується землею, у бюджет держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" у чинній редакції, з огляду на вимоги позивача щодо періоду часу з січня по червень 2012 року, - розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі та відповідно до Податкового кодексу України.

У вирішенні спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати слід виходити з того, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості по орендній платі мають підтверджуватись належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості по земельному податку та оренді землі.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення належить на праві власності Магдалинівській районній державній адміністрації Дніпропетровської області, яка, як орендодавець, на підставі розпорядження голови державної районної державної адміністрації № 232-р від 19.03.2003 року надала в строкове платне володіння і користування земельну ділянку орендарю -позивачу у справі (а.с.9 том 1) на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 червня 2003 року. Згідно п.2.3 вказаного договору: орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах: 1% від грошової оцінки землі, з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнтів індексації. Грошова плата вноситься на поточний рахунок № 33217815800147 Банк УДК у Дніпропетровській області МФО 805012 отримувач МБ Казначеївська с/р 13050500 код ЗКПО 24237468 в розмірі 11632,26 грн. щомісячно не пізніше 30 числа слідуючого за звітним (а.с. 10 том 1).

Власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду (ст. 90 Земельного кодексу України).

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З огляду на вищевказані норми Закону, у відносинах, пов'язаних з орендою землі, орендодавцем є тільки власник земельної ділянки або уповноважена ним особа. За договором суборенди земельної ділянки орендар не перетворюється в орендодавця, тобто у власника земельної ділянки, і тому у відносинах між орендарем та суборендарем не можливо застосовувати ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", яка регулює відносини між орендодавцем та орендарем.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", - на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналіз законодавства, яким врегульовані орендні відносини дає підстави зробити висновок, що з 01.04.2005 року орендна плата визнана державним обов'язковим платежем, строки та сплата якого здійснюється в порядку передбаченому податковим законодавством на підставі декларації; платником орендної плати за землю до бюджету є орендар земель державної або комунальної власності на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди землі і який набирає чинності після його державної реєстрації.

Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до листа Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 04.01.2012 року, за договором суборенди, укладеним 13.04.2003 року між сторонами за період 2009-2011 р.р. орендну плату вносить СТОВ «Дружба-Казначеївка», станом на 17.01.2012 року -заборгованість зі сплати орендної плати відсутня.

Судова колегія встановила, що Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області повідомила суду 04.01.2012 року, що таких платників земельного податку, як громадянка ОСОБА_2 не обліковується і даних щодо сплати нею земельного податку протягом 2009-2011 років відсутні. ОСОБА_2 (позивач у справі) є засновником селянсько-фермерського господарства «Осінь»(код ЄДРПОУ 32447492). Договір оренди земельної ділянки, укладений між Магдалинівською державною адміністрацією та позивачем, зареєстрований у відділі земельних ресурсів 23 липня 2003 року за № 4 МД-3. Згідно ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»орендарем зареєстровано селянське фермерське господарство «Осінь»- далі СФГ «Осінь». За даною юридичною особою згідно наданих до ОДПІ податкових декларацій орендної плати, які подано платниками самостійно, обліковується за СФГ «Осінь»- 101,78 га. Сплата орендної плати за період з 2009 по 2011 рік, яка вноситься у розмірі 1% від грошової оцінки землі по СФГ «Осінь» здійснює СТОВ «Дружба-Казначеївка»(відповідач у справі) -а с. 171-172 том 1.

Обставини про те, що саме за спірну земельну ділянку сплачується орендна плата відповідачем, підтверджується заявою позивача від 27.08.2009 року (а.с. 43 том 2) де зазначено, що 19.09.2003 року згідно розпорядження голови Магдалинівської районної адміністрації було рішення надати голові фермерського господарства «Осінь»ОСОБА_2 земельну ділянку площею 101,78 га для ведення фермерського господарства, зареєстрованого 12.09.2003 року в державній адміністрації Магдалинівського району. 15.04.2004 року головою фермерського господарства ОСОБА_2 з СК «Дружба»був укладений договір суборенди, згідно якого передано в суборенду СК «Дружба»земельну ділянку площею 101,78 га на 24 роки.

Таким чином, встановлено, що за спірну земельну ділянку площею 101,78 га, яка знаходиться за договором суборенди у користуванні відповідача, останній виплачує орендну плату відповідно до вимог закону і договору оренди та заборгованості у нього не має.

Згідно відповіді на запит суду Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за № 194 від 09.12.2011 року (а.с. 16, 63 том 2) Казначеївська сільська рада отримує плату за оренду земельної ділянки на розрахунковий рахунок № 3321382700147 від СГ ТОВ «Дружба-Казначеївка» за селянсько-фермерські господарства, зокрема «Осінь»відповідно щомісячних електронних виписок руху коштів за 2011 рік, 2010 рік, 2009 рік, та інші роки. Відповідно періоду з 01.01.2012 по 01.06.2012 року надійшла оплата СГ ТОВ «Дружба-Казначеївка» у сумі 8 800 грн. за ФГ «Осінь»і також за цей період оплата надійшла від ОСОБА_2 у сумі 10 086,39 грн.

Виконання відповідачем договору суборенди земельної ділянки від 13.04.2004 року зі сплати орендної плати у розмірі 1,1% від грошової оцінки за рік (п.3.1 цього договору -а.с. 18 том 1) підтверджується довідкою відповідача за № 194 від 05.06.2012 року (а.с.41 том 2) і цей доказ позивачем не спростований. Орендна плата за земельну ділянку становить 1% від грошової оцінки землі за договором оренди, а за договором суборенди вже становить 1,1% від грошової оцінки землі, тобто договір суборенди вийшов за межі договору оренди відносно орендної плати, що не відповідає вимогам закону. Однак матеріалами справи встановлено, що відповідач сплатив позивачу у грудні 2011 року 0,1% від грошової оцінки землі за спірний період, тобто позивач на свою користь отримала за державну землю кошти у розмірі 4 756 грн. (а.с.42 том 2).

Таким чином, умови орендної плати, які передбачені договором оренди від 10 червня 2003 року, виконуються та орендна плата сплачується за спірну земельну ділянку суборендарем -відповідачем у справі. Доказів того, що за спірну земельну ділянку орендна плата в бюджет держави не надходить -у справі не має. Позивачка ж не є власником земельної ділянки, тому отримувати орендну плату у свою користь за землю державної власності -не повинна.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України ч.1 - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За відсутністю у позивача права на одержання орендної плати на свою користь за земельну ділянку, належної на праві власності Магдалинівській районній державній адміністрації Дніпропетровської області, відповідно до земельного законодавства, то за підставами не отримання позивачем від відповідача орендної плати за спірну земельну ділянку, не можна вважати істотним порушенням договору суборенди земельної ділянки від 13.04.2004 року зі сторони відповідача, який виконує обов'язки щодо сплати орендної плати відповідно до договору оренди, укладеного позивачем з власником земельної ділянки, та сплатив позивачу відповідно до умов договору суборенди 0,1 % від оцінки землі за спірний період.

Крім того, не встановлено спричинення позивачу шкоди у відповідності до вимог частини 2 статті 651 ЦК України.

Згідно договору суборенди земельної ділянки від 13.04.2004 року, укладеного між сторонами у справі, передбачені підстави припинення дії договору шляхом його розірвання - п.5.2., який не суперечить вимогам чинного законодавства (а.с. 19 том 1).

Підстав для розірвання договору оренди землі від 13.04.2004 року, укладеного між сторонами у справі, судова колегія не вбачає із встановлених обставин справи та наданих доказів.

Із змісту зазначених норм закону випливає, що у суду не має підстав для задоволення позовних вимог.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Наведені в апеляційній скарзі доводи судова колегія вважає безпідставними.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді колегії