Постанова

від 20.08.2012 по справі 1570/2867/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2867/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Кривоносової І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Броклайн»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій по проведенню 20.04.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Фортуна-Лайн»(код ЄДРПОУ 37170630) за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р., за результатами якої складено акт №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р.; визнання протиправними дій по складанню акту №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р. та формуванню в акті №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р. висновків про фіктивність угод, укладених ТОВ «Броклайн»за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Броклайн»звернулось з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправними дії по проведенню 20.04.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Фортуна-Лайн»(код ЄДРПОУ 37170630) за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р., за результатами якої складено акт №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р.; визнати протиправними дії по складанню акту №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р. та формуванню в акті №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р. висновків про фіктивність угод, укладених ТОВ «Броклайн»за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевірку проведено у спосіб, не передбачений діючим законодавством України. Так, представник позивача зазначив, що у податкового органу відсутні підстави та повноваження робити висновок щодо нікчемності правочинів укладених між Позивачем та ТОВ «Фортуна Лайн». Зазначені висновки відповідача є лише припущеннями, не підтверджені відповідними доказами, окрім того акт перевірки не містить фактичних даних з посиланням на рішення суду, яке набрало законної сили про визнання угоди недійсною, натомість позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують виконання договору та наявність яких є обов'язковою згідно змісту договору. Окрім того, при проведені перевірки замість первинних документів перевіряючим органом фактично використано лише матеріали перевірки інших суб'єктів господарювання без врахування первинних документів товариства, що свідчить про формальне та поверхневе проведення перевірки, упереджене ставлення до її результатів, що призвело до формування висновків акту, які ґрунтуються на припущеннях, тому не можуть бути доказами наявності порушень з боку позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що податковий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. При винесенні акту ДПІ керувалась нормами Податкового кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі наказу №275 від 28.03.2012 року та згідно п.п.78.1.1. п.78.1.4 ст. 78, п.п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Броклайн» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Фортуна Лайн»код ЄДРПОУ 37170630 їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року.

За наслідками перевірки 20.04.2012р. складено акт №1184/22-5/34507610 «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Броклайн»код ЄДРПОУ 34507610 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Фортуна Лайн» код ЄДРПОУ 37170630, їх реальності та повноти відображення у обліку за період з 01.01.2011 року по 31.10.2011 року»від 20.04.2012 року (Т.1 а.с.8-36).

Як вбачається з висновку даного акту перевірки, податковим органом встановлено порушення: ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Броклайн»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за січень-жовтень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 201 Ороку № 2755-IV, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Таким чином, перевіркою встановлено, що задекларовані TOB «Броклайн»податкові зобов'язання та податковий кредит за результатами перевірки зменшені, відповідно: задекларовані податкові зобов'язання на загальну суму 597572,99 грн., у т.ч.: від TOB «Пулінг»іпн. 322092126554 за лютий-травень 2011 року на суму 320958,59 грн., TOB «САВ ДІСТРИБЬЮШН»іпн. 356250826598 за серпень, жовтень 2011 року на суму 212600,58 грн., TOB ПКФ«Н-БИС»іпн. 209323815458 за січень, травень, жовтень 2011 року на суму 1025,7 грн.,TOB «Електроімпульс»іпн. 352301004813 за лютий, березень, травень, жовтень 2011 року на суму 8216,53 грн., ТОВ«Мир-Строй-ки»іпн. 343700221034 за січень-березень, серпень-жовтень 2011 року на суму 20120,84 гри., ФОН ОСОБА_2 іпн. НОМЕР_1 за січень, червень,липень,жовтень 2011 року на суму 8702,77грн., TOB «ТОРГОВА ГРУПА»АРС-КЕРАМИКА»іпн. 325497319188 за липень, серпень, жовтень 2011 року на суму іпн. 343700221034 за січень-березень, серпень-жовтень 2011 року на суму 20120,84 грн., ФОП ОСОБА_2 іпн. НОМЕР_1 за січень, червень, липень, жовтень 2011 року на суму 8702,77грн., TOB «ТОРГОВА ГРУПА»АРС -КЕРАМИКА»іпн. 325497319188 за липень,серпень,жовтснь 2011 року на суму 3481,31грн., TOB «Поділля Кабель»іпн. 371261822183 за січень-березень 2011 року на суму 6080,92грн., TOB ВКЦ «ОЛЕУМ»іпн. 241494511234 за вересень 2011 року на суму 623,48 грн., TOB «ІІ1НГ»іпн. 371261822183 за липень 2011 року на суму 6090,13грн., TOB «КСС»іпн. 209354515424 за червень 2011 року на суму 123,33 грн., TOB «Комфорт-Кривбас»іпн. 317351704869 за червень 2011 року на суму 1015,00 грн., TOB «Сантехцентр»іпн. 306100209155 за березень 2011 року на суму 320,45 грн., TOB ЮМ-СТАР»іпн. 365348408299 за березень 2011 року на суму 2560,70 грн., TOB «Будінтегро»іпн. 365348408299 за лютий, жовтень 2011 року на суму 3189,26 грн., УВ ТРК «БРІЗ»іпн. 300308815177 за лютий 2011 року на суму 387,15 грн., TOB «Майстер Електро»іпн. 359374512342 за жовтень 2011 року на суму 1800,75 грн., ПрАТ «ЛСП ППА і ОС «Спецавтоматика»іпн. 46714012344 за жовтень 2011 року на 275,50 грн., задекларований податковий кредит від TOB «Фортуна-Лайн»на суму 373385,58

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача по проведенню перевірки та формуванню висновків перевірки, звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати їх протиправними.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених суб'єктивних прав юридичних осіб, адміністративний суд виходить з того, що він не уповноважений вирішувати питання про скасування акту перевірки (звірки) суб'єкта владних повноважень, але при вирішенні спору про оскарження дій суб'єкта владних повноважень суд повинен з'ясувати усі обставини по справі, зокрема, підстави та порядок проведення перевірки (звірки), дослідити вчинені відповідачем дії та їх відповідність закону, перевірити порядок прийняття акту перевірки (звірки) і його відповідність вимогам закону з урахуванням суті викладених висновків тощо. Згідно вимог ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та ст. 9 КАС України, якою передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України.

Згідно ст. 78. Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, серед іншого, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. ( п. 78.4 ст. 78 ПК України).

Статтею 79 ПК України встановлено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно зазначеної статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення на перевірку №78/10/22-5 від 28.03.2012 року та копію наказу №275 від 28.03.2012 року про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки вручено бухгалтеру ТОВ «Броклайн» Драненко В.Г.

Судом встановлено та підтверджено актом перевірки, що на запит органу ДПС від 29.02.2012 року №11294/10/23-513 було надано: установчі документи, видаткові накладні, податкові накладні, договір з ТОВ «Фортуна-Лайн», довіреності, податкові накладні, які видані покупцям, акт надання послуг, згідно з яким у періоді, який перевірявся ТОВ «Броклайн» уклав правочин із ТОВ «Фортуна-Лайн»за №01/12 від 01.12.2010 року про придбання товару, декларації з ПДВ з додатками та інші підтверджуючі документи, проте всупереч зазначеному податковим органом без наявності на те підстав, передбачених ст. 78 ПК України проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Броклайн», в зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій по проведенню 20.04.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Фортуна-Лайн»(код ЄДРПОУ 37170630) за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій по складанню акту №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р. та формуванню в акті №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р. висновків про фіктивність угод, укладених ТОВ «Броклайн» за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р., суд вважає, що вони підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з висновками акту перевірки, перевіряючими встановлено порушення ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Броклайн»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за січень-жовтень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням

послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п 14.1.36. п. 14. 1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної сатті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198. 6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Судом встановлено, що постачальником товариства з обмеженою відповідальністю «Броклайн»за перевіряємий період було товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Лайн».

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Фортуна-Лайн» до складу податкового кредиту за січень -жовтень 2011 року, суд виходить з наступного.

TOB «Броклайн» включило суми ПДВ за податковими накладними до податкового кредиту, що відображено у деклараціях з ПДВ за січень -жовтень 2011 року та реєстрах отриманих та виданих податкових накладних (Т. 1 а.с.160-249, Т. 2 а.с.1-76).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.7 вказаної статті податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фортуна-Лайн» укладено угоду (контракт) №01/12 від 01.12.2010 року про постачання товару, за умовами якого ТОВ «Фортуна-Лайн»(постачальник) зобов'язується передати у власність покупця товар за цінами визначеними у рахунках-фактурах, а продавець зобов'язується прийняти товар та здійснити своєчасну оплату його вартості згідно з умовами наведеними у договорі. Розділом 3 зазначеного Договору врегульовано строки та порядок поставки товару.

Відповідно до п.3.1 договору асортимент та кількість кожної партії товару визначається на основі заявок Покупця і вказується у рахунку-фактурі Постачальника. Оплата рахунка-фактури або надання довіреності Покупцем на отримання товару вказаного в рахунку є підтвердженням з боку покупця асортименту, кількості, ціни товару, що поставляється за даною угодою. Товар постачається за рахунок Покупця. Товар відвантажується на адресу Покупця в тарі, упаковці і з маркуванням передбаченим чинними нормативними документами для даного виду продукції. Приймання товару здійснюється сторонами в порядку передбаченому чинним законодавством (Т.1 а.с.157-159).

На виконання умов договору ТОВ «Броклайн»отримало податкові накладні: №4 від 01.02.2011 року, №7 від 09.02.2011 року, № 3 від 01.03.2011 року, №1 від 01.04.2011 року, №11 від 01.05.2011 року, №1 від 01.06.2011 року, №3 від 01.07.2011 року, №1 від 01.08.2011 року, № 3 від 01.09.2011 року, №1 від 03.02.2011 року, № 4 від 04.10.2011 року, № 5 від 05.10.2011 року, №1 від 10.01.2011 року.

Сума ПДВ за зазначеними податковими накладними включена позивачем до податкового кредиту в січні- жовтні 2011 року.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Факт виконання робіт за зазначеним договором підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом податковими та видатковими накладними, ТТН, а саме: податкова накладна №4 від 01.02.2011 року, видаткова накладна №РН-0000004 від 01.02.2011 року, ТТН від 01.02.2011 року, податкова накладна №7 від 09.02.2011 року, видаткова накладна № РН-0000007 від 09.02.2011 року, ТТН від 09 лютого 2011 року, податкова накладна № 3 від 01.03.2011 року, видаткова накладна №РН-0000003 від 01.03.2011 року, ТТН від 01.03.2011 року, №1 від 01.04.2011 року, видаткова накладна №РН-0000001 від 01.04.2011 року, ТТН від 01.04.2011 року, податкова накладна №11 від 01.05.2011 року, видаткова накладна №РН-0000011 від 10.05.2011 року, ТТН від 10.05.2011 року, податкова накладна №1 від 01.06.2011 року, видаткова накладна №РН-0000001 від 01.06.2011 року, ТТН від 01.06.2011 року, податкова накладна №3 від 01.07.2011 року, видаткова накладна №РН-00000003 від 01.07.2011 року, ТТН від 01.07.2011 року, податкова накладна №1 від 01.08.2011 року, видаткова накладна №РН-0000001 від 01.08.2011 року, ТТН від 01.08.2011 року, податкова накладна № 3 від 01.09.2011 року, видаткова накладна №РН-0000003 від 01.09.2011 року, ТТН від 01.09.2011 року, податкова накладна №1 від 03.02.2011 року, видаткова накладна №РН-0000001 від 03.10.2011 року, ТТН від 03.10.2011 року, податкова накладна № 4 від 04.10.2011 року, видаткова №РН-0000004 від 04.10.2011 року, ТТН від 04.10.2011 року, податкова накладна № 5 від 05.10.2011 року, видаткова накладна № РН-0000005 від 05.10.2011 року, ТТН від 05.10.2011 року, податкова накладна №1 від 10.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0010/01 від 10.01.2011 року, ТТН від 10.01.2011 року, видаткова накладна № 4 від 04.10.2011 року, видаткова накладна № 5 від 05.10.2011 року, видаткова накладна №1 від 03.10.2011 року, видаткова накладна № 3 від 01.09.2011 року, видаткова накладна №1 від 01.08. 2011 року, видаткова накладна №1 від 01.06.2011 року, видаткова накладна № 11 від 10.05.2011 року, видаткова накладна №1 від 01.04.2011 року, видактова накладна № 3 від 01.03.2011 року, видаткова накладна №7 від 09.02.2011 року, видаткова накладна № 4 від 01.02.2011 року, видаткова накладна №10/01 від 10.01.2011 року, (Т.1 а.с.56-96, 112-).

На виконання умов договору позивач здійснив оплату за отриманий товар та перерахував на банківський рахунок ТОВ «Фортуна-Лайн»грошові кошти, про що свідчать банківські виписки (Т.2 а.с.77-146). В акті перевірки (Т.1 а.с.12) зафіксовано, що на момент перевірки дебіторська/кредиторська заборгованість за відвантажений товар (надані роботи, послуги) за розрахунками з ТОВ «Фортуна-Лайн»становить -0,00 грн.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, що по взаємовідносинах позивача з постачальником, здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими, видатковими, товарно-транспортними накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством вимогам, у зв'язку з придбанням товарів з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача, що операції з придбання товарів ТОВ «Броклайн»у ТОВ «Фортуна-Лайн» мали нетоварний характер, оскільки під час перевірки ТОВ «Броклайн» не надано ТТН, що не дає можливості встановити місце постачання товару та заважаючи на дані актів по ТОВ «Фортуна-Лайн» (враховуючи відсутність складських приміщень, виробничих потужностей та трудових ресурсів) та неможливість проведення перевірки Постачальника ТОВ «Фортуна-Лайн», а також встановлення факту відсутності у вищевказаного Постачальника складських приміщень та трудових ресурсів, що не дає можливості встановити місце постачання товару, з огляду на наступне.

Як вбачається з наданих позивачем на виконання умов договору №01/12 від 01.12.2010 року товарно-транспортних накладних, останні містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України №996-XIV. З ТТН вбачається, що відправником є ТОВ «Фортуна-Лайн», а отримувачем -ТОВ «Броклайн», автопідприємством є ФОП ОСОБА_1

Окрім того, як передбачено п.3.1 Договору товар постачається за рахунок Покупця.

Згідно п. 3.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу № 363 від 14.10.1997р. із змінами та доповненнями згідно наказу від 05.11.2001р. № 763, договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку .

Судом встановлено, що позивачем укладено договір №01/10-2 від 01.10.2010 року про перевезення вантажу з ФОП ОСОБА_1, згідно п.1.1 якого перевізник зобов'язується доставити довірений йому Відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Відправник зобов'язується сплатити встановлену плату. Окрім того, позивачем надано договір № 6 на послуги по розміщенню ТМЦ від 03.01.2011 року укладений з ТОВ «Сільгоспснаб»на розміщення за плату на складських та інших площах вантажу та інших товарно-матеріальних цінностей, проведення та забезпечення (відвантаження, розміщення, навантаження та ін.), а також при наявності такої необхідності надання послуг, пов'язаних з ТМЦ, додаткові угоди до договору (Т.2 а.с.147-153).

На виконання зазначеного договору позивачем надано належним чином оформлені відповідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»товарно-транспортні накладні від 01.02.2011 року; від 09 лютого 2011 року; від 01.03.2011 року; від 01.04.2011 року; від 10.05.2011 року; від 01.06.2011 року; від 01.07.2011 року; від 01.08.2011 року; 01.09.2011 року; від 03.10.2011 року; від 04.10.2011 року; від 05.10.2011 року; від 10.01.2011 року.

Окрім того, на підтвердження використання у господарській діяльності підприємства придбаних за Договором, укладеним між Позивачем та ТОВ «Фортуна-Лайн» , товарів ТОВ «Броклайн»надано укладені договори: договір купівлі-продажу з ПП «МДМ»№061011 від 01.10.2011 року, договір купівлі-продажу з ПАТ «Луганське спеціалізоване підприємство протипожежної автоматики та охоронної сигналізації «Спецавтоматика», договір купівлі-продажу №03/0911 від 01.09.2011 року з ПП «Енергобуд»№05/10-11 від 01.10.2011 року, договір купівлі-продажу з ТОВ «Виробничо-комерційний центр «Олеум»№100811 від 01.08.2011 року, договір купівлі-продажу з ПП «Юніор-В»№07/08-11 від 01.08.2011 року, договір купівлі-продажу з ТОВ «Максимум -Нет»№040811 від 01.08.2011 року, договір купівлі-продажу з ТОВ «Пінг»№060711 від 01.07.2011 року, договір поставки з ТОВ «Торгова група «АРС-КЕРАМІКА»№040711 від 01.07.2011 року, договір купівлі-продажу №02/06 від 01.06.2011 року з ТОВ «Буд Інтегро»№04/02 від 01.02.2011 року, договір купівлі-продажу №06/02-11 від 01.02.2011 року, №03/02-11 від 01.02.2011 року, №03/01 від 28.01.2011 року,№02/01-11 від 01.01.2011 року (Т.2 а.с. 154-190).

На виконання зазначених договорів позивачем надано податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, довіреності, ТТН (Т.2 а.с.218-250, Т.3 а.с.1-240, Т.4 а.с.1-89).

Таким чином, у ТОВ «Броклайн»наявні всі документи (накладні, платіжні документи), які підтверджують віднесення до податкового кредиту суму ПДВ, що стосуються операцій з ТОВ «Фортуна-Лайн». В бухгалтерському та податковому обліку вказані операції відображені в повному обсязі. Також в Акті перевірки не спростовується факт, що у перевіряємий період по господарським операціям з зазначеним контрагентам суми ПДВ були внесені до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагенту, включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем було виконано всі зобов'язання за договором: отримано товар та сплачено продавцю грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, отже договір укладений позивачем з метою використання зазначених товарів у власній господарській діяльності, а податкові, видаткові накладні, ТТН містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані директорами підприємств, які на той час мали всі повноваження, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Кодексу. Суд вважає, що позивачем було доведено та підтверджено доказами правомірність здійснення господарських операції з ТОВ «Фортуна-Лайн», у зв'язку з чим відповідачем необґрунтовано було зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

За встановлених обставин у судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за січень-жовтень 2011 року, які підпадають від визначення ст. 185 ПК України, тому податок на додану вартість за вищевказаними податковими накладними правомірно віднесений до складу податкового кредиту.

Стосовно відсутності фактичного виконання робіт за договором, укладеним з ТОВ «Фортуна-Лайн», судом встановлено, що відповідач посилався на висновки акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №2936/23-513/37170630 від 18.11.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фортуна-Лайн»з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків», в якому зазначено, що у ТОВ «Фортуна-Лайн» відсутня достатня кількість трудових ресурсів та виробничих ресурсів для виконання своєї господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі потужності, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності та підприємство ТОВ «Фортуна-Лайн» має ознаки «транзитера».

В акті перевірки зазначено, що основним постачальником ТОВ «Фортуна-Лайн» за період 2011 рік є ТОВ «Рангіора», 16.02.2012 року ДПІ у Приморському районі міста Одеси складено акт №314/23-5/37009747 «Про неможливість проведення виїзної документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Рангіора»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період листопад 2011 року. Згідно зазначеного акту перевірку неможливо провести, оскільки підприємство надало лист №16/02 від 16.02.2012 року стосовно того, що фінансово-господарські документи були пошкодженні у зв'язку з затопленням, про що свідчить акт від 06.02.2012 року. TOB «Рангіора»до перевірки не надано належним чином оформлених первинних документів (рахунків, актів виконаних робіт, банківських виписок та інш.), що фіксують та підтверджують виконання комплексу послуг контрагентами як (покупцями так і постачальниками) у зв'язку з їх зіпсуванням, Також у ході аналізу було використано с/з № 9001/2653 від 26.12.2011 та висновку ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси за результатами проведених заходів встановлений та опитаний директор підприємства гр. ОСОБА_5. В доповнення до с/з по відпрацюванню підприємства TOB «Рангіроа»ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси повідомляє, що в ході відпрацювання вищевказаного підприємства було встановлено наявність складського приміщення, яке знаходиться у суборенді у СПД «ОСОБА_4»та розташовано за адресою: АДРЕСА_1. Також було отримано договір суборенди нежитлового приміщення № 01/07/11, згідно якого суборендодавець «ОСОБА_4»передає у строкове платне користування приміщення загальною площею 500 кв.м та надає послуги лише по оренді та збереженню продукції, що підтверджується поясненням гр. ОСОБА_4 Послуг по перевезенню, завантаженню, розвантаженню та обліку продукції СПД «ОСОБА_4.»не надає. Також згідно наданої податкової звітності на підприємстві TOB «Рангіора»працює одна особа, основні засоби на балансі підприємства відсутні, виробничі потужності відсутні, в зв'язку з чим перевіряючими зроблено висновок про відсутність у підприємства TOB «Рангіора»достатньої кількості трудових та виробничих ресурсів для виконання своєї господарської діяльності.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що основним постачальником TOB «Рангіроа», код ЄДРПОУ - 37009847 є: ПП «Світ Бабулєс», код ні ЄДРПОУ - 36856136. (перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва). По ПП «Світ Бабулєс»складено акт від 27.02.2012р. № 195/2307/36856136 про результати документальної позапланової невинної перевірки ПП «Світ Бабулєс»(код за СДРПОУ 36856136) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 31.12.2011 року, згідно якому у ПП «Світ Бабулєс»не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання товарів у контрагентів-покупців. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності, в зв'язку з чим зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ПП «Світ Бабулєс»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ПП «Світ Бабулєс», фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями ГП «Світ Бабулєс»за період лютий 2011 року - грудень 2011 року є фіктивними правочинами. та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України

Таким чином, вказаними обставинами відповідач обґрунтував відсутність фактичного виконання робіт за договором.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпункти 16.1.2 - 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету, а також за подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим і митним законодавством декларації, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів є платники податку.

У даному випадку така відповідальність покладена на ТОВ «Фортуна-Лайн», на позивача по справі не може бути покладена відповідальність за не подання податковому органу звітності усіма контрагентами.

Податковий кодекс України не має відповідних норм, які б покупця товару зобов'язували слідкувати та контролювати подачу звітності податковим органам з боку постачальника.

Разом з тим, у наданому до суду акті перевірки не зазначено, які матеріальні, трудові та інші ресурси необхідні для виконання договору, представник відповідача у судовому засіданні також не зміг надати пояснення з цього приводу, тому суд вважає посилання відповідача на вказані обставини припущенням, а відсутність факту виконаних робіт недоведеним.

Згідно ст.ст. 627-628 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Щодо посилання відповідача на нікчемність правочину, з зазначеними висновками суд не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить, зокрема, фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України, у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Недійсність договорів, а також видаткових та податкових накладних, підписаних від імені однієї із сторін, прямо законом не встановлена, а тому зазначений правочин є оспорюваним.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання недійсним у судовому порядку вищезазначеного договору. Зобов'язання за договором між Позивачем та ТОВ «Фортуна-Лайн» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких приєднано до матеріалів справи, окрім того Податковий кодекс України не містить норми, яка б передбачала коригування податкових зобов'язань чи податкового кредиту у разі визнання правочину нікчемним, тому посилання на нікчемність правочину є необґрунтованим.

Та, водночас положеннями Податкового кодексу України не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів недійсними податковим органом.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Окрім того, діючим законодавством передбачено індивідуальну, а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату ПДВ до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобов'язань, податкового кредиту, чистої суми зобов'язань, тому конкретний платник податку може нести відповідальність у тому числі й фінансову лише за достовірність податкової звітності та податкових документів, складених або отриманих ним особисто від іншого суб'єкта господарської діяльності.

При цьому суд враховує, що позивач та його контрагент на час спірних правовідносин були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ.

Згідно п.п.16.1.3.-16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, серед іншого, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що протягом 2011 року позивачем надавалась податкова звітність до ДПІ у Приморському районі міста Одеси, що свідчить про виконання позивачем свого податкового обов'язку.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Згідно ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Дослідивши акт перевірки та враховуючи, що відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували наявність фактів зазначених в акті, судом не встановлено наявність доказів щодо висновків про фіктивність угод, укладених ТОВ «Броклайн»за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р.

Згідно ч. 4 ст. 69 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.1, 2 ст. 71 КАС України).

Дії податкового органу з проведення перевірок є елементами правовідносин, оскільки врегульовані нормами права та вчиняються у звязку зі здійсненням податковим органом владних управлінських функцій. У випадку порушення такими діями прав, свобод або законних інтересів платника податків його права відповідно до п. 1 ч.2 ст. 162 КАСУ можуть бути захищені шляхом визнання таких дій протиправними.

Таким чином, з урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Броклайн» правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподілити судові витрати відповідно ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Броклайн»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій по проведенню 20.04.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Фортуна-Лайн»(код ЄДРПОУ 37170630) за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р., за результатами якої складено акт №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р.; визнання протиправними дій по складанню акту №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р. та формуванню в акті №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р. висновків про фіктивність угод, укладених ТОВ «Броклайн» за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р., - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби по проведенню 20.04.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Фортуна-Лайн» (код ЄДРПОУ 37170630) за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р., за результатами якої складено акт №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби по складанню акту №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби по формуванню в акті №1184/22-5/34507610 від 20.04.2012р. висновків про фіктивність угод, укладених ТОВ «Броклайн» за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 20 серпня 2012 року.

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя:

.