Постанова

від 07.08.2012 по справі 2а-14231/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2012 року 13:25 № 2а-14231/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНД-ГРУП" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 00000612360 та № 00000622360 від 20.09.2011 року за участю представників сторін:

від позивача, Вагоровська А. Е., довіреність № б/н, від 20.10.11 р., ;

від відповідача, Уколова О. В., довіреність № 10/9/10, від 04.01.12 р. ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНД-ГРУП», (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення рішення №00000612360 від 20.09.2011 р. та податкового повідомлення-рішення №00000622360 від 20.09.2011р., прийнятих Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані повідомлення-рішення є протиправними, такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства України, оскільки позивачем не допущено порушень вимог законодавства у господарській діяльності, зокрема у спірних правовідносинах з ТОВ «ВКП «Трейд-Центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг».

Представник позивача звертала увагу суду, що сума валових витрат та податкового кредиту позивачем визначені правомірно на підставі реальних господарських операцій за наявності належним чином оформлених відповідних документів, в силу чого у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила, пояснила, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності та повноти сплати позивачем до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»за період з 01.01.2009 р. до 31.12.2010 р., за результатами якої складено відповідний акт перевірки. Представник відповідача зазначила, що головним слідчим управління МВС України розслідується кримінальна справа №24-210, порушена за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України і що допитаний по даній справі ОСОБА_3, вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності ТОВ «ВКП «Трейд-Центр»і документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, він не підписував та не уповноважував на це третіх осіб. Допитаний ОСОБА_4 вказав, що погодився за грошову винагороду на оформлення ТОВ «Фінром-груп»на своє ім'я, допитаний ОСОБА_5 зазначив, що ТОВ «Київспецпромторг»зареєстроване на його ім'я за грошову винагороду. Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що правовідносини, що мали місце між позивачем та ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»є нікчемними та такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки такі правочини не відповідають обов'язковим вимогам чинності, що передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України та порушують публічний порядок. Також представник відповідача зазначила, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.4, п. 7.2, п.п.7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, в періоді, що перевірявся, позивачем занижено податок на додану вартість та податок на прибуток підприємства, в силу чого оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та обгрунтованими, просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інд Груп»є юридичною особою, ідентифікаційний номер 35133874, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100048340 від 21.06.2007 р.

Відповідачем, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»за період з 01.01.2009 р. до 31.12.2010 р., результати якої відображені в Акті перевірки №337/23-611/35133874 від 12.09.2011 р., (далі -Акт перевірки).

У вказаному Акті перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 92450 грн., в тому числі, за 2009 р. у сумі 21084 грн., перший квартал 2009 р. у сумі - 21084 грн., другий, третій та чертвертий квартали 2009 р. у сумі 0 грн.), за 2010 р. у сумі 71366 грн., перший квартал 2010 р. у сумі 39591 грн., півріччя 2010 р. у сумі 71366 грн. (другий квартал 2010 р. у сумі 31775 грн.), дев"ять місяців 2010 р. та червертий квартал 2010 р. - 0 грн.), порушення вимог п.п. 7.2.4, п. 7.2, п.п.7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2009 р. до 31.12.2010 р. на загальну суму 72836 грн., у тому числі за лютий 2009 р. на суму 12783 грн., за березень 2009 р. на суму 448 грн., за квітень 2009 р. на суму 617 грн., за травень 2009 р. у суму 3019 грн., за лютий 2010 р. у суму 26518 грн., за березень 2010 р. у сумі 4032 грн., за квітень 2010 р. у сумі 5230 грн., за травень 2010 р. у сумі 20189 грн.

У вказаному Акті перевірки зазначено, що головним слідчим управління МВС України розслідується кримінальна справа №24-210, порушена 01.02.2011р. за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України, під час розслідування якої, допитаний по даній справі ОСОБА_3, вказав, що він не має відношення до діяльності ТОВ «ВКП «Трейд-Центр»і документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності, він не підписував та не уповноважував на це третіх осіб. Допитаний ОСОБА_4 вказав, що погодився за грошову винагороду на оформлення ТОВ «Фінром-груп»на своє ім'я, допитаний ОСОБА_5 зазначив, що ТОВ «Київспецпромторг»зареєстроване на його ім'я за грошову винагороду.

На підставі зазначеного вище, відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарські правовідносини між позивачем та ТОВ «ВКП «Трейд-Центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»є фіктивними правочинами, вчиненими без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались би цими правочинами, оскільки такі правочини, укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є нікчемними, відповідно первинні документи підписані від імені ТОВ «ВКП «Трейд-Центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»на виконання зобов'язань є недійсними, не мають юридичної сили, не відповідають вимогам порядку оформлення первинних документів.

В Акті перевірки відповідачем встановлено завищення валових витрат за період, що перевірявся на загальну суму 369796 грн., в т.ч. за періоди: І квартал 2009 року в сумі 84334 грн., півріччя 2009року 2009р. у сумі 84334 грн. (ІІ квартал 2009р. 0 грн.), 9 місяців 2009р. у сумі 84334 грн. (ІІІ квартал 2009р. 0 грн.), 2009р.на суму 84334 грн. (ІV квартал 2009р. 0 грн.), І квартал 2010р. у сумі 158635 грн., півріччя 2010р. у сумі 285462 грн., 9 місяців 2010р. у сумі 285463 (ІІІ квартал 2010р. 0 грн.), 2010р. у сумі 285462 (ІV квартал 2010р. 0 грн.) та завищення податкового кредиту на загальну суму 73959 грн., у тому числі за лютий 2009 р. у сумі 16867 грн., лютий 2010 р. у сумі 27641 грн., березень 2010 р. у сумі 4032 грн., квітень 2010 р. у сумі 5230 грн., травень 2010 р. у сумі 20189 грн.

Окружним адміністративним судом м. Києва на підставі витягів з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців встановлено, що ТОВ «ВКП «Трейд центр»(код ЄДРПОУ 36351757) є юридичною особою, керівником якої є ОСОБА_3.

ТОВ «Фінпром-груп»(код ЄДРПОУ 35810808) є юридичною особою, керівником якої є ОСОБА_4.

ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»(код ЄДРПОУ 36414041), є юридичною особою, керівником якої є ОСОБА_5.

ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»як на час виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається не винуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальних вироком суду.

Під час розгляду справи по суті представником відповідача було надано пояснення, з яких вбачається, що на момент розгляду даної справи, кримінальна справа щодо ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_15 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України, не була передана до суду, вирок в даній справі не винесено.

Таким чином, на час розгляду справи не було встановлено компетентним органом наявності умислу у посадових осіб ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг» на здійснення фіктивної підприємницької діяльності та укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків , угод , укладених в порушення публічного порядку.

За відсутності належних та допустимих доказів, Окружним адміністративним судом м. Києва визнаються необгрунтованими доводи відповідача, про те, що діяльність ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»має ознаки фіктивності, а посадові особи цих підприємств є підставними особами та не мають відношення до їх господарсько-фінансової діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів держаної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державно реєстру. Ці відомості є достовірними.

Судом встановлено, що відомості про ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»та про їх посадових осіб наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказані юридичні особи як на час існування спірних правовідносин, так і на час розгляду справи були зареєстрованими, тому суд приходить до висновку про те, що ці підприємства володіють повною цивільною правоздатністю та дієздатністю юридичної особи.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Враховуючи зазначене, суд звертає увагу на те, що представником відповідача в обґрунтування висновку про фіктивність правочинів, укладених позивачем із контрагентами ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг», не надано судових рішень про визнання цих правочинів недійсними, які б набрали законної сили.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Представниками позивача надано суду докази фактичного виконання всіх господарських операцій з ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг», а також зазначено, що ці правочини не визнавались недійсними в судовому порядку.

Суд звертає увагу, що доказів, які б свідчили про нікчемність правочинів, представником відповідача не було надано, а наведені в акті перевірки висновки спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи.

Судом встановлено, що на підставі рахунку-фактури № СФ-10210 від 10.02.2009 р. згідно видаткової накладної від 10.02.2009 р. №1-0210, ТОВ «Інд Груп»придбано у ТОВ «Фінпром груп»задні та передні амортизатори на загальну суму 101200,80 грн., виписано податкову накладну №10210 від 10.02.2009р. на загальну суму 101200,80 грн., в т.ч. ПДВ 16866,80 грн. оплату проведено у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 13.02.2009р. №48.

На підставі рахунків-фактур № СФ 4/01-02 від 01.02.2010 р., № СФ-3/12-02 від 12.02.2010 р., № СФ-3/15-02 від 15.02.2010 р., № СФ-4/19-05 від 19.05.2010 р., № СФ-2/25-05 від 25.05.2010 р., № СФ-5/28-05 від 28.05.2010 р., згідно видаткових накладних №15/02-4 від 15.02.2010р., №12/02-2 від 12.02.2010р., №01/02-4 від 01.02.2010р., №19/05-4 від 19.05.2010р., №25/5-4 від 25.05.2010р., № 28/05-2 від 28.05.2010р., податкових накладних № 010204 від 01.02.2010 р. на загальну суму 37020 грн., в т.ч. ПДВ 6170,00 грн., № 120202 від 12.02.2010 р. на загальну суму 45779,76 грн., в т.ч. ПДВ 7629,96 грн., № 150205 від 15.02.2010 р. на загальну суму 17796,00 грн., в т.ч. ПДВ 2966,00 грн., № 190504 від 19.05.2010 р. на загальну суму 25200,00 грн., в т.ч. ПДВ 4200,00 грн., № 250505 від 25.05.2010 р. на загальну суму 18595,99 грн., в т.ч. ПДВ 3099,33 грн., № 280505 від 28.05.2010 р. на загальну суму 18786,25 грн., в т.ч. ПДВ 3131,04 грн., ТОВ «Інд Груп» було придбано у ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»автозапчастини, оплата за які здійснена у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками: №96 від 14.05.2010р, №94 від 11.05.2010р., №104 від 31.05.2010р., №145 від 03.08.2010р., №146 від 04.08.2010р., №147 від 04.08.2010р.

На підставі рахунків-фактур № СФ-7/02-02 від 02.02.2010 р., № СФ-3/10-02 від 10.02.2010 р., № СФ-5/24-02 від 24.02.2010 р., № СФ-2/10-03 від 10.03.2010 р., № СФ-4/26-03 від 26.03.2010 р., № СФ-5/12-04 від 12.04.2010 р., № СФ-3/15-04 від 15.04.2010 р., № СФ-2/06-05 від 06.05.2010 р., № СФ-4/12-05 від 12.05.2010 р., № СФ-5/20-05 від 20.05.2010 р., згідно видаткових накладних №02/02-4 від 02.02.2010р, №10/02-5 від 10.02.2010р., №24/02-5 від 24.02.2010р., №10/03-1 від 10.03.2010р., №26/03-3 від 26.06.2010р., №12/04-5 від 12.04.2010р., №15/04-5 від 15.04.2010р., №06/05-3 від 06.05.2010р., №12/05-3 від 12.05.2010р., № 20/05-6 від 20.05.2010р., податкових накладних № 020208 від 02.02.2010 р. на загальну суму 24495,36 грн., в т.ч. ПДВ 4082,56 грн., № 100206 від 10.02.2010 р. на загальну суму 20452,80 грн., в т.ч. ПДВ 3408,80 грн., № 240205 від 24.02.2010 р. на загальну суму 20301,98 грн., в т.ч. ПДВ 3383,66 грн., № 100301 від 10.03.2010 р. на загальну суму 10680 грн., в т.ч. ПДВ 1780 грн., № 260304 від 26.04.2010 р. на загальну суму 13512 грн., в т.ч. ПДВ 2252 грн., № 120405 від 12.04.2010 р. на загальну суму 18780 грн., в т.ч. ПДВ 3130 грн., № 150407 від 15.04.2010 р. на загальну суму 12600 грн., в т.ч. ПДВ 2100 грн., № 60503 від 06.05.2010 р. на загальну суму 18000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3000 грн., № 120508 від 12.05.2010 р. на загальну суму 20649,96 грн., в т.ч. ПДВ 3441,66 грн., № 200504 від 20.05.2010 р. на загальну суму 19904 грн., в т.ч. ПДВ 3317,33 грн., ТОВ «Інд Груп»було придбано у ТОВ «ВКП «Трейд-Центр» автозапчастини, оплата за які здійснена у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками: №168 від 25.08.2010р., №167 від 25.08.2010р., №166 від 25.08.2010р., №169 від 25.08.2010р., №149 від 05.08.2010р., №148 05.08.2010р., №76 від 15.04.2010р., №64 від 23.03.2010р., №51 від 12.03.2010р., №106 від 31.05.2010р., №105 від 31.05.2010р.

Представником відповідача не заперечувалось, що позивач у повному обсязі оплатив ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»вартість поставленого товару, що, відповідно, підтверджується дослідженими судом банківськими виписками по рахунку позивача.

На підставі додатково витребуваних доказів, судом також встановлено, що в період з січня 2009 р. по грудень 2010 р., (період, що перевірявся), позивач подавав до ДПІ у Подільському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість, у яких, відповідно до вимог чинного на той час законодавства відображав показники господарської діяльності, зокрема і по господарських взаємовідносинах із ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг», визначив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що правовідносини між позивачем та ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг» були правомірними, у зв'язку з чим створювали обумовлені ними правові наслідки.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з пп. 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з приписів вказаної норми Закону України «Про податок на додану вартість», тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг).

Приймаючи до уваги обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку, що позивач правомірно визначив суму податкового кредиту, виходячи з вартості поставленого товару, а тому позивач мав право на зменшення розміру податкового зобов'язання з урахуванням суми податкового кредиту.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі ст.ст. 8, 9 цього Закону.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або не матеріальній формі, як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, таку і за її межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом досліджено надані позивачем докази використання автозапчастин, отриманих від ТОВ «ВКП «Трейд центр», ТОВ «Фінпром-груп», ТОВ «Компанія «Київспецпромторг»у господарській діяльності, зокрема, видаткові накладні, банківські виписки, накладні на вантаж, квитанції про приймання вантажу, та встановлено, що вказані автозапчастини позивачем реалізовано наступним контрагентам із отриманням оплати від таких контрагентів та отриманням прибутку.

Таким чином, зважаючи на те, що судом встановлено, що позивач використав товари, отримані за спірними податковими накладними у власній господарській діяльності, суд приходить висновку про те, що позивач на законних підставах відніс вартість товарів, за зазначеними вище накладними до валових витрат, і, відповідно, правомірно зменшив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму цих валових витрат.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадів, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду допустимих, належних, достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його заперечення та не довів правомірності збільшення позивачу за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 72836,00 грн. та з податку на прибуток в розмірі 92450,00 грн., а також застосування штрафних санкцій, натомість, позивач на підставі наданих та допустимих доказів обґрунтував неправомірність оскаржуваних повідомлень-рішень.

На стягненні судових витрат представник позивача не наполягала, про що подала письмову заяву від 07.08.2012 р.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНД-ГРУП" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва від 20.09.2011 року № 00000612360 та № 00000622360.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 07.08.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 13.08.2012 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко