Рішення

від 20.08.2012 по справі 2263-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.2012Справа №5002-33/2263-2012

за позовом Виробничої - комерційної фірми «Полі Люкс»

(вул. Оленчука, буд. 12, м. Сімферополь, 95021)

до приватного підприємства «Рембудтрест»

( вул. Субхі, буд. 4, к. 56А, м. Сімферополь, 95015)

( вул. Суворовський спуск, 4/10, м. Сімферополь, 95000)

( вул. Суворовський уз’їзд, буд. 4, кв. 6, м. Сімферополь, 95015)

(пров. Степовий, буд. 1б, кв. 22, смт. Октябрське, Красногвардійський район, АР Крим, 97060)про стягнення 16 398.93 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Вахрушев Віктор Євгенович, представник, довіреність № б/н від 17.05.12, Виробничо - комерційна фірма «Полі Люкс»;

Від відповідача: не з'явився, ПП «Рембудтрест»;

Суть спору: Виробничо - комерційна фірма «Полі Люкс» звернулася до господарського суду АР Крим до приватного підприємства «Рембудтрест» та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 16 398.93 грн., а саме -борг у сумі 14 771.76 грн., інфляційні втрати в сумі 163.21 грн., 3% річних у сумі 327.15 грн. та пеню у сумі 1 136.81грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 30 від 01 липня 2011 року в частині повної та своєчасної оплати вартості товару та обґрунтовані посиланнями на статті 549, 550, 611, 615, 625 Цивільного кодексу України та статті 216, 220, 225, 226, 229, 230, 231 Господарського кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14225572 від 09 липня 2012 року (а.с. 54-56), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією (оборотна сторона а.с. 1, 59, 87).

При цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «у зв'язку із закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності нез'явившегося представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01 липня 2011 року між Виробничо - комерційною фірмою «Полі Люкс» (продавець) та приватним підприємством «Рембудтрест» (покупець) укладений договір купівлі - продажу з відстроченням платежу № 30, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передавати у власність покупця товар у відповідності із замовленням на поставку товару, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його у відповідності з умовами даного договору (а.с. 17).

Найменування товару: відповідно виставлених рахунків - фактур, сформованих на підставі замовлення покупця (пункт 1.2 договору).

Передача товару здійснюється на підставі довіреності, виданої покупцем (пункт 1.4 договору).

Усі виписані рахунки у період дії договору діють в рамках одного договору (пункт 1.5 договору).

Відповідно до пункту 1.6 договору замовлення на поставку товару оформлюється в двох екземплярах, номенклатура підлягає узгодженню сторонами, заявка на отримання товару є невід'ємною частиною даного договору.

Товар поставляється покупцю протягом 3 днів з моменту узгодження замовлення при наявності товару на складі постачальника (пункт 3.1 договору).

Ціна за одиницю визначена в рахунку, зазначена у прайсі, на день виписки рахунку ( пункт 4.1 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору товар відвантажується на умовах відстрочки платежу строком до 30 календарних днів.

В пункті 5.2 договору визначений порядок оплати: перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або інші способи розрахунку, згідно діючого законодавства України.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного його виконання (пункт 7.1 договору).

Відповідно до пункту 8.1 договору за несвоєчасну оплату покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого, але не оплаченого товару за кожний день прострочки.

За порушення інших умов даного договору винна сторона несе наступну відповідальність: згідно матеріальному праву України, у тому числі в порядку статті 625 Цивільного кодексу України ( пункт 8.2 договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов зазначеного договору, ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 14 771.76 грн., що підтверджується видатковими накладними : № 1900034 від 19 липня 2011 року, № 1900036 від 20 липня 2011 року, № 1900049 від 02 серпня 2011 року (а.с. 18, 22, 26).

Також, позивачем було виставлено рахунки на сплату поставленого товару № СФ - 100105 від 19 липня 2011 року на суму 14019.36 грн., № СФ-100107 від 19 липня 2011 року на суму 495.36 грн., № СФ - 100117 від 02 серпня 2011 року на суму 257.04 грн. (а.с. 21, 24, 28).

Однак, вартість товару відповідачем оплачена не була.

У відповідь на претензію позивача про сплату вартості отриманого товару, відповідач листом від 21 жовтня 2011 року № 158 повідомив, що заборгованість в сумі 14 771.76 грн. буде погашена повністю, після того як з ним розрахуються замовники за виконані роботи ( а.с. 30).

Однак, вказані зобов'язання на даний час відповідачем виконані не були, що і з'явилося підставою для звернення Виробничо - комерційної фірми «Полі Люкс» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, у зв'язку з чим правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалося, 01 липня 2011 року між Виробничо - комерційною фірмою «Полі Люкс» (продавець) та приватним підприємством «Рембудтрест» (покупець) укладений договір купівлі - продажу з відстроченням платежу № 30, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передавати у власність покупця товар у відповідності із замовленням на поставку товару, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його у відповідності з умовами даного договору (а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 14 771.76 грн., що підтверджується видатковими накладними : № 1900034 від 19 липня 2011 року, № 1900036 від 20 липня 2011 року, № 1900049 від 02 серпня 2011 року (а.с. 18, 22, 26).

Факт отримання товару на підставі накладних № 1900034 від 19 липня 2011 року, № 1900036 від 20 липня 2011 року, № 1900049 від 02 серпня 2011 року на загальну суму 14 771.76 грн. визнається відповідачем у повному обсязі, про що зазначено у відповіді на претензію позивача № 158 від 21 жовтня 2011 року (а.с. 30).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 5.1 договору сторони визначили, що товар відвантажується на умовах відстрочки платежу строком до 30 календарних днів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар на умовах укладеного між сторонами договору, взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати його вартості у встановлені цим договором строки, однак вони належним чином виконані не були.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вбачає правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 14 771.76 грн..

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви позивач також просить стягнути з відповідача 163.21 грн. - індекс інфляції, 327.15 грн. - 3% річних та 1136.81 грн. пені.

У пункті 5.1 договору сторони визначили, що товар відвантажується на умовах відстрочки платежу строком до 30 календарних днів.

Отже, за видатковою накладною № 1900034 від 19 липня 2011 року строк оплати виник 19 серпня 2011 року, за видатковою накладною № 1900036 від 20 липня 2011 року строк оплати виник 20 серпня 2011 року, за видатковою накладною № 1900049 від 02 серпня 2011 року строк оплати виник 02 вересня 2011 року.

Суд визнав вимоги позивача про стягнення 3 % річних такими, що також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за період з 19 серпня 2011 року по 11 травня 2012 року в сумі 327.15 грн..

Отже, після перевірки розрахунку судом, сума 3% річних за період з 19 серпня 2011 року по 11 травня 2012 року у сумі 327.15 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач просив стягнути з відповідача індекс інфляції за період з вересня 2011 року по 11 травня 2012 року в сумі 163.21 грн.

Судом був перевірений розрахунок, складений позивачем, та встановлено, що розмір інфляційних втрат за період, вказаний у позові, розраховано правильно, складає 163.21 грн., та у цій сумі підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1136.81 грн., нараховану на суму заборгованості за період, зазначений у розрахунку.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого, але не оплаченого товару за кожний день прострочки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, який, згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня.

Судом був перевірений розрахунок, складений позивачем, та встановлено, що він складений у відповідності до вимог статті 232 Господарського кодексу України та строк нарахування пені по кожній накладній складає 6 місяців.

Також встановлено, що розмір пені за період, вказаний у позові, розраховано правильно, складає 1136.81 грн., та саме у цій сумі підлягає задоволенню.

Відповідно до статі 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 21 серпня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рембудтрест» ( вул. Субхі, буд. 4, к. 56А, м. Сімферополь, 95015; вул. Суворовський спуск, 4/10, м. Сімферополь, 95000; вул. Суворовський уз’їзд, буд. 4, кв. 6, м. Сімферополь, 95015; пров. Степовий, буд. 1б, кв. 22, смт. Октябрське, Красногвардійський район, АР Крим, 97060, р/р 26005055012401 в АКІБ «УкрСІбБанк» у м. Сімферополі, МФО 351005, ЗКПО 31885838) на користь Виробничої - комерційної фірми «Полі Люкс» (вул. Оленчука, буд. 12, м. Сімферополь, 95021, р/р 26004034224001 у ПАТ «Банк Кіпру» у м. Сімферополі, МФО 324515, ЄДРПОУ 25129628) 14 771.76 грн. боргу, 163.21 грн. - індексу інфляції, 327.15 грн. - 3% річних, 1136.81 грн. пені та 1609.50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська